Рішення

від 05.08.2019 по справі 280/614/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 серпня 2019 року Справа № 280/614/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,

за участю:

представника позивача Петренко М.Г .,

представника відповідача Куранової С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Запоріжресурс (69001, м. Запоріжжя, вул..Макаренка, буд. 9, офіс 52)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Запоріжресурс (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0016891406 від 31.10.2018 про нарахування суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 151994,00 грн.

Ухвалою суду від 14 лютого 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 13 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 13 березня 2019 року відкладено підготовче судове засідання на 11 квітня 2019 року.

Ухвалою суду від 11 квітня 2019 року подовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 13 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 13 травня 2019 року відкладено підготовче судове засідання на 30 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 27 травня 2019 року у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Запоріжресурс Петренко М.Г. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою суду від 30 травня 2019 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 02 липня 2019 року, клопотання представника позивача про виклик свідка задоволено, викликано в судове засідання, в якості свідків:

1) ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1

2) ОСОБА_3 , який мешкає за адресою:

АДРЕСА_2 ) ОСОБА_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

02 липня 2019 року в судовому засіданні допитано свідків та оголошено перерву до 01 серпня 2019 року.

01 серпня 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 05 серпня 2019 року.

05 серпня 2019 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період з 25.09.2018 по 01.10.2018 на ТОВ Виробниче об`єднання Запоріжресурс головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок окремих платників управління аудиту ГУДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійснені фінансово-господарських відносин з контрагентом ТОВ ТОРРІН (код ЄДРПОУ 39432750), за 2015 рік. За результатами перевірки було складено Акт №592/08-01-14-06/34748425 від 08.10.2018. Внаслідок чого позивачу протиправно та необґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення №0016891406 від 31.10.2018 про нарахування суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 151994,00 грн. Зазначає, що позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують, що господарські відносини між позивачем та контрагентом мали реальний характер, придбані товари були використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у податковій звітності. Крім цього, вважають, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області було переоцінено факт наявності вироків відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оскільки, судами не було досліджено будь-яких інших доказів, тому не можливо перевірити ці вироки на доказову силу. Виходячи з наведеного, просив визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач не погоджується з доводами адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Запоріжресурс , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Перевіркою підприємства позивача встановлено порушення: пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 з врахуванням п.44.1 ст.44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в редакції, що діє після 01.01.2015, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 151 994 грн. За результатами перевірки контролюючим органом винесено Акт №592/08-01-14-06/34748425 від 08.10.2018 та податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 №0016891406, які вважає обґрунтованими та законними. Позивачем не підтверджено господарські операції з його контрагентом ТОВ ТОРРІН (код ЄДРПОУ 39432750), дані відносини мають ознаки фіктивності. На підставі вищезазначеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

На підставі направлення від 25.09.2018 №2309, виданого Головним управлінням ДФС у Запорізькій області Васильчук Ларисі Степанівні, головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок окремих платників управління аудиту ГУДФС у Запорізькій області, раднику податкової та митної справи ІІІ рангу, відповідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 ст.78.1, ст.78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.09.2018р. №3273, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Запоріжресурс з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійснені фінансово-господарських відносин з контрагентом ТОВ ТОРРІН (код ЄДРПОУ 39432750), за 2015 рік, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатами якої складений Акт №592/08-01-14-06/34748425 від 08.10.2018.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

1. п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 із врахуванням п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в редакції, що діє після 01.01.2015), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 151994 грн., у тому числі за 2015 рік - 151994 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0016891406 від 31.10.2018.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням від №0016891406 від 31.10.2018, вважаючи його протиправним, позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до суду.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.5 ст. 135 ПК України, до складу інших доходів, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування включається собівартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загально виробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

Таким чином, умовами реалізації права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За приписами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 Закону № 996-ХІV, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту в даному випадку вважається згідно абз.2 п.198.2 ст.198 ПК України дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковими накладними.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що у період який перевірявся, підприємство ТОВ Виробниче об`єднання Запоріжресурс мало фінансово-господарські відносини з ТОВ ТОРРІН (код ЄДРПОУ 39432750).

ТОВ ТОРРІН зареєстроване: Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві 08.10.2014

Основний вид діяльності: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Юридична адреса підприємства: 4074, м. Київ, Оболонський район, вул. Вишгородська, буд. 32/2, оф. 97.

Керівник/головний бухгалтер/засновник підприємства в одній особі: ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

ТОВ ВО Запоріжресурс є юридичною особою приватного права реального сектору економіки, що було створено у 2006 році. Основним видом діяльності підприємства є виробництво сухих будівельних сумішей. Надані послуги та отримані ТМЦ від господарських взаємовідносин з вищезгаданими постачальниками, повністю відповідає основній діяльності підприємства.

На підприємстві при отриманні сировини (ферромарганець ФМНд-78) спочатку вона проходить процес огляду, зважування та дроблення. Потім здійснюється фракційний розсів отриманої після дроблення сировини. Всі ці процеси дуже складні і взаємопов`язані, тому не можуть бути просто формально задокументовані. Більше того, процес дроблення сировини потребує значних витрат електричної енергії, що також фіксується відповідним чином.

Під час перевірки інспектору були надані всі необхідні документи, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції, відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України:

1) придбання запасних частин обладнання підтверджується договором купівлі- продажу запасних частин обладнання №Т0105.15-01 від 05.01.2015 року, видатковою накладною №2210 від 22.01.2015 року, податковими накладними №2210 від 22.01.2015 р., №2209 від 22.01.2015 р., перевезення придбаного товару підтверджується товарно- транспортною накладною №0000000015 від 30.01.2015 року, перевізник ТОВ Автортранс - Запоріжжя : оплата вартості придбаного товару підтверджується платіжним дорученням №681 від 03.03.2015 р.; передача придбаного товару підтверджується Актом приймання- передачі майна №ЗП-125.15/01 від 22.01.2015 року.

2) техобслуговування, діагностика та дрібний ремонт механізмів дробарки щокової СМД-741Д підтверджується Договором №Д01.12-14/17 від 01.12.2014 на техобслуговування, діагностик) та ремонт механізмів дробарки щокової СМД-741Д з додатками, видатковою накладною №1905 від 19.01.2015 року, податковими накладними №1905 від 19.01.2015 р., №1904 від 19.01.2015 р.. перевезення придбаного товару підтверджується товарно-транспортною накладною №0000000012 від 19.01.2015 року, перевізник ТОВ Автортранс-Запоріжжя та Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000007: оплата вартості придбаного товару підтверджується платіжними дорученнями №678. №679 від 02.03.2015 р.; передача придбаного товару підтверджується Актом приймання-передачі майна №0001/К від 19.01.2015 року та Актами наданих послуг №1904 від 19.01.2015 р. та №3002 від 30.01.2015 року.

3) оренда спецтехніки підтверджується договором оренди спецтехніки №Т0105.15- 02 від 05.01.2015 року з додатками та Актом приймання передачі майна №ЗП-125.15/01 від 05.01.2015 року. №ЗП-125.15 від 30.01.2015 року. Актом надання послуг №3001 від 30.01.2015 р.. №3003 від 30.01.2015 року, податковими накладними №3001 від 30.01.2015 р.. №3003 від 30.01.2015 р.. перевезення придбаного товару підтверджується товарно- транспортними накладними №0000000001 від 05.01.2015 року та №00000016 від 30.01.2015 р.. перевізник ТОВ Автотранс-Запоріжжя ; оплата вартості придбаного товару підтверджується платіжними дорученнями №659 від 06.02.2015 р., №677 від 02.03.2015 року: передача придбаного товару підтверджується Актом приймання-передачі майна №311-125.15/01 від 22.01.2015 року.

4) техобслуговування, діагностика та дрібний ремонт механізмів дробарки валкової підтверджується Договором №Т0105.15-03 від 05.01.2015 на техобслуговування, діагностику та ремонт механізмів дробарки валкової з додатками, оплата вартості придбаного товару підтверджується платіжним дорученням №658 від 06.02.2015 р., та Актом наданих послуг №2209 від 21.01.2015 р.

Подальша реалізація товарів та послуг підтверджується договорами з ТОВ Ферросистема , з ТОВ Автогранс-Запоріжжя разом з видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками та товарно-транспортними накладними, які були досліджені в ході перевірки, але в акті не зазначені.

Всі документи по господарських взаємовідносинах між ТОВ Виробниче об`єднання Запоріжресурс з ТОВ ТОРРІН (код ЄДРПОУ 39432750), відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, мають обов`язкові реквізити, а саме: назву підприємства, від імені яких вони складені, назву (форму), код форми, дати і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

В акті перевірки ревізором детально проаналізована фінансово-господарська діяльність контрагента ТОВ Виробниче об`єднання Запоріжресурс , а саме: ТОВ ТОРРІН (код ЄДРПОУ 39432750), і зазначений аналіз свідчить про те, що підприємство в період провадження своєї господарської діяльності, зокрема і в період господарських взаємовідносин з ТОВ Виробниче об`єднання Запоріжресурс , були належним чином зареєстрованими суб`єктами господарювання, зареєстрованими платниками податку на прибуток, знаходились на обраній системі оподаткування, щодо них не було жодних відомостей, які б свідчили про їх протиправну, протизаконну чи фіктивну діяльність, а також про наявність будь-яких інших дефектів правового статусу зазначених підприємств на час господарських взаємовідносин.

Придбані товари та виконані роботи були прийняті ТОВ Виробниче об`єднання Запоріжресурс від ТОВ ТОРРІН , були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ТОВ Виробниче об`єднання Запоріжресурс на підставі видаткових накладних із занесенням відповідних операцій в бухгалтерський облік, між підприємствами проведені розрахунки, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов`язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Все це доводить реальну зміну економічного стану внаслідок спірних операцій та обґрунтовану ділову мету.

Фактично у висновках відповідача відсутній аналіз суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, натомість вони грунтуються на даних податкової інформації щодо контрагента позивача, що є недопустимим з огляду на правову позицію ВС у постанові від 14.02.2018 року у справі № 816/989/17.

Крім цього, аргументом на користь прийнятого рішення в Акті значиться Інформація про відсутність основних засобів відсутня щодо ТОВ Торрін .

Але відсутність інформації про певний факт не є тотожним поняттям до відсутності такого факту. При чому в Акті навіть немає будь-яких посилань на проведення перевірок ТОВ Торрін , щоб підтвердити такі припущення контролюючого органу, а лише дані податкової звітності.

З цього приводу Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 13.03.2016 року у справі № К/800/25661/14 зауважив, що нарахування податків не можуть ґрунтуватись на підставі лише даних, які містяться в інформаційних базах податкової без врахування даних первинних документів. А Верховний Суд у своїй Постанові від 16.01.2018 року К/9901/2558/18 у справі № 826/1398/14 зазначив, що сам факт неможливості проведення перевірки, звірки контрагентів платника податків засвідчує виключно неможливість їх проведення, та не є належним доказом який доводить або спростовує реальність вчинення господарських операцій.

Також, в основу висновків Акту покладений вирок суду у справі № 335/13457/16- к, яким пана ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 205 ККУ.

Але у вироку зазначено, що Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд провів судове слідство у справі, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого .

Також у вироку міститься формулювання Данні підприємства створювалися ним для створення видимості законної діяльності та прикриття незаконної діяльності у формуванні податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки. В більшості ці операції були безтоварні . Це означає, що не всі операції були безтоварні і нереальні.

Також у вказаному вироку встановлено, що згідно пояснень обвинуваченого ОСОБА_6 , маючи умисел на зайняття незаконною діяльністю пов`язаною з фіктивним підприємництвом, підшукав у м. Харкові ОСОБА_5 , який не будучи обізнаним у злочинних намірах ОСОБА_6 , погодився стати засновником та директором підприємства ТОВ Торрін (код за ЄДРПОУ 39432750). Так, ОСОБА_5 підписав протокол №2 загальних зборів учасників про придбання ТОВ Торрін . наказ про призначення себе директором підприємства. Після перереєстрації ТОВ Торрін , на нового власника. ОСОБА_6 заволодівши печаткою та реєстраційними документами придбаного підприємства та виконуючи злочинні наміри, здійснював складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій . Тобто обвинувачений за даним вироком стверджує, що від свого імені підписував документи, як заступник директора.

Але всі документи по відносинам з ТОВ ВО Запоріжресурс підписані не заступником директора, а самим директором - ОСОБА_5 , який як зазначено в самому ж вироку, не був обізнаним у злочинних намірах ОСОБА_6

Більше того, ніякий ОСОБА_6 не зазначений в жодних реєстраційних документах ТОВ Торрін . По інформації з ЄДР, ТОВ Торрін є зареєстрованою юридичною особою, що не перебуває в процесі припинення.

Також, в основу висновків Акту перевірки покладений вирок суду по справі №756/14926/16-к, згідно якого було затверджено угоду від 15.11.2016 року про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури м. Києва Чорним В.В. та обвинуваченим ОСОБА_5 .. згідно з якою обвинуваченого було визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діє на момент розгляду справі у судах попередніх інстанцій) вирок суду в кримінальному провадженні який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В той же час, сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

Частина 6 ст. 78 КАС України передбачає, що вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що правова оцінка, надана судом певного факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Така обов`язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або ухвалі чи постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов`язковою для адміністративного суду.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов`язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Необхідно також враховувати приписи статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведених положень вбачається, що суд має оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зокрема, провести всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Аналогічну позицію викладено у листі Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року № 2379/12/13-12 "Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України".

Згідно з пп. а п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідач безпідставно дійшов висновку, що начебто між підприємствами господарські операції фактично не відбувались, у зв`язку з чим, документи, надані до перевірки, (видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні) не мають юридичної сили первинних документів. Зі змісту податкової інформації , на яку є посилання в акті перевірки, вбачається, що фактично первинні документи, які знаходяться у підприємств-контрагентів, під час отримання цієї інформації не досліджувалися, а тому твердження ревізорів щодо не підтвердження господарських правовідносин даних платників податків суд не бере до уваги.

Крім того, для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи судом було викликано в судове засідання та допитано в якості свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_2 пояснила суду, що працює на підприємстві позивача головним бухгалтером з листопада 2014 року, в той період на підприємство надійшло замовлення на обробку матеріала, але не було дробарки для переробки матеріалів, у зв`язку з чим директором підприємства було прийнято рішення про купівлю дробарки та запасних частин до неї.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що працював на підприємстві позивача дробильником, в 2015 році якась бригада приїхала на підприємство, привезла та встановила дробарку, коли вона ламалася - ремонтувало її підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Запоріжресурс своїми силами.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що в 2015 році працював керівником підприємства Автотранс-Запоріжжя, перевозив разом із водієм, якйи працював на підприємстві Автотранс-Запоріжжя з підприємства ТОВ Виробниче об`єднання Запоріжресурс до м.Києва дробарку валкову, точну адресу не знає, оскільки їх зустрічали на вул..Вишгородській та супроводжували до місця призначення. Потім вони цю дробарку перевозили до м.Запоріжжя на підприємство ТОВ Виробниче об`єднання Запоріжресурс .

Отже, реальність здійснення господарських операцій ТОВ Виробниче об`єднання Запоріжресурс з підприємством - контрагентом ТОВ Торрін за договором №Д01.12-14/17 від 01.12.2014 на техобслуговування, діагностику та ремонт механізмів дробарки щекової СМД-741Д (м.Київ) та за договором №Т0105.15-03 від 05.01.2015 на техобслуговування, діагностику та ремонт механізмів дробарки валкової (м.Київ) спростовується наданими суду показаннями свідка ОСОБА_4 .

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0016891406 від 31.10.2018 в частині нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 107094 гривень задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

В Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла платників податків права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) такого платника податків несвоєчасно подають податкову звітність, не декларують та/або не сплачують податки за тими ж операціями, а платник податку виконав усі передбачені законом умови та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Разом з цим, посилання відповідача, на результати опрацювання зібраної податкової інформації, отриманої від податкових органів на обліку в яких перебувають контрагенти позивача, суд розцінює безпідставними, а результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо контрагента позивача не можуть бути допустимими доказами по справі, оскільки чинним законодавством України не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками по ланцюгу вимог законодавства з оподаткування в їх господарській діяльності і можливі неправомірні дії і у разі припущення ними будь-яких порушень нести за них негативні наслідки у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на прибуток, яке виникає в результаті сплати податку на прибуток при придбанні товарів (робіт, послуг), так як згідно Конституції і податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність, згідно якої припущені порушення одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Обґрунтування податковим органом своїх висновків про нереальність господарської операції на підставі інформаційних баз даних є невмотивованими, оскільки у своїй діяльності відповідач повинен керуватися Конституцією України, Податковим кодексом України, законами України, іншими нормативними актами, відповідно до яких об`єктом документальної перевірки є первинні документи, які використовуються в бухгалтерському і податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, тоді коли інформаційні бази даних податкового органу не є об`єктом документальної перевірки та не є належними доказами.

Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 29.03.2019 №808/3412/16 (касаційне провадження №К/9901/41648/18) дійшов висновку, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (пункт 14 постанови ВС).

Також, Верховний суд вказав, що висновки відповідача ґрунтуються на інформації, отриманої від інших податкових органів щодо перевірок контрагента позивача по ланцюгу постачання, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 44900,00 грн. та задовольняє адміністративний позов у цій частині. В іншій частині спірне податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем правомірно.

За таких обставин, виходячи з меж позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2279,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1414 від 08.02.2019 (а.с.3).

Таким чином, виходячи із суми задоволених позовних вимог, судовий збір у розмірі 672,91 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79,139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Запоріжресурс (69001, м. Запоріжжя, вул..Макаренка, буд. 9, офіс 52, код ЄДРПОУ 34748425) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0016891406 від 31.10.2018 в частині нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 44900 (сорок чотири тисячі дев`ятсот гривень).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Запоріжресурс судовий збір в розмірі 672,91 грн. (шістсот сімдесят дві гривні 91 копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізького області.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 16.09.2019.

Суддя М.С. Лазаренко