Ухвала

від 18.09.2019 по справі 420/6081/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 вересня 2019 року

Київ

справа №420/6081/18

адміністративне провадження №К/9901/25631/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року в справі №420/6081/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування наказу та поновлення на посаді,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (правонаступник - Головне управління ДФС в Одеській області) про скасування наказу №49-о від 22.10.2018 про звільнення позивача з посади головного державного інспектора Татарбунарського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області у зв`язку із скороченням чисельності працівників, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22.10.2018 по дату фактичного поновлення на роботі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючися з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року скасовано. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №49-о від 22.10.2018 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора Татарбунарського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області у зв`язку із скороченням чисельності працівників. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Татарбунарського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з 22.10.2018. Стягнуто з Головного управління ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 79446,88 грн (сімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок шість гривень 88 копійок). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

06 вересня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року в справі №420/6081/18.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що позивач проходила службу в податкових органах, остання посада - головний державний інспектор Татарбунарського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, яка не відноситься до посад, що, у розумінні Закону України Про запобігання корупції , передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах а - в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України Про запобігання корупції .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Суд також ураховує позицію висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності заяви у справі Азюковська проти України (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року в справі №420/6081/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування наказу та поновлення на посаді.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: Н.А. Данилевич

О.В. Кашпур