Постанова

від 11.09.2019 по справі 369/2907/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2019 року

справа 369/2907/18

провадження № 22-ц/824/3591/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Лапчевської О.Ф.,

при секретарі: Юрчуку С.В.,

учасники справи:

позивач - Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державне підприємство Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця

відповідачі - ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Святопетрівська сільська рада Києво-Святошинського району

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця та представника Державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця - Хлопана Володимира Богдановича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року у складі судді Ковальчук Л.М. у справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району про визнання недійсними наказів та скасування права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2018 року Перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними наказів та скасування права власності на земельну ділянку.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року у задоволенні позову Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району про визнання недійсними наказів та скасування права власності на земельну ділянку відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі Перший заступник прокурора Київської області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом в порушення ч.3 ст. 267 ЦК України застосовано наслідки спливу строків позовної давності, оскільки сторонами по справі не було подано такої заяви. Зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного акту від 01.12.2014 року позивачам не було відомо про порушення їх прав. Інформація про відведення у приватну власність земельної ділянки за рахунок земель ДП Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця у загальнодоступних базах була відсутня. При цьому, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру не проводилися перевірки дотримання Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області вимог чинного законодавства при видачі спірних наказів, участі у їх підготовці та погодженні державна служба не приймала.

В поданій апеляційній скарзі представник Державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця - Хлопан Володимир Богданович просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсними наказу Головного управління Держземагенства у Київській області від 01.12.2014 року та наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 19.09.2016 року, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, судові витрати покласти на відповідачів.

Посилається на те, що в матеріалах справи відсутня заява ДП Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця про добровільну відмову від права постійного користування належною йому землею. А відтак, припинення права користування підприємства земельною ділянкою відбулося з порушенням норм чинного законодавства. Також зазначає, що відповідач ОСОБА_1 отримав спірну земельну ділянку без належних на те підстав за рахунок землі підприємства. Крім того, в оспорюваному наказі від 01.12.2014 року зазначено статут державного підприємства, який втратив чинність.

До того ж, жодною стороною не було подано заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

У відзивах на апеляційну скаргу представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Київській області - Чурпіта Ю.М. просить апеляційні скарги залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний контроль за охороною та використанням земель є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. На її думку, Прокуратура Київської області не має повноважень для звернення до суду з даним позовом. Крім того, прокурором не обґрунтовано підстав для представництва інтересів держави у суді, та не зазначено яким чином порушено її інтереси при передачі у власність спірної земельної ділянки та в чому полягає завдана шкода. Крім того, спірні накази вичерпали свою дію шляхом виконання, їх скасування не породжує наслідків для власників земельної ділянки. Також зазначає, що судом правомірно застосовано наслідки спливу строку позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця відповідач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник Міністерства аграрної політики та продовольства України апеляційну скаргу підтримала.

В судовому засіданні представник ГУ Держгеокадастру проти апеляційних скарг заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при зверненні до суду пропущено строки позовної давності.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ № 000976 від 28.12.2001 року ДП Агрокомбінат Пуща-Водиця надано в постійне користування для ведення сільськогосподарського виробництва 1972,0 га землі. Як зазначав прокурор, листом №582 від 04.05.2010 року ДП Агрокомбінат Пуща-Водиця надало добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 265 га.

Згідно з наказом Головного управління Держземагентства Київській області від 01.12.2014 за № 10-11417/15-14-сг припинено право постійного користування землею Державного підприємства Науково- дослідний виробничий агрокомбінат Пуща Водиця загальною площею 265 га та віднесено вказані землі до складу земель сільськогосподарського призначення державної власності в адміністративних межах Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від19.09.2016 за №10-19401/15-16-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки і надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,4491 га (кадастровий номер 3222485500:06:001:5127) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 13 ЗК України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель;

Відповідно до пункту в статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Статтею 84 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною першою статті 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до частини першої статті 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною восьмою статті 122 ЗК України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності до статутного капіталу державного земельного банку, який стовідсотково належить державі та не підлягає приватизації.

Частиною першою статті 116 ЗК України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені статтею 141 ЗК України, а саме: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. Правове регулювання вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної власності, закріплене у статті 149 ЗК України.

Згідно із частинами першою, третьою цієї статті земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Частинами третьою, четвертою статті 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Встановивши, що вилучені у ДП НДВА Пуща-Водиця земельні ділянки відносились до земель державної власності, що підтверджено державним актом (постійне користування у державного підприємства), технічною документацією, колегія суддів дійшла висновку, що такі земельні ділянки можуть бути вилучені лише за рішенням Кабінету Міністрів України, а не рішенням сільської ради, що відповідає вимогам статей 84, 142, 149 ЗК України. Право розпорядження спірними земельними ділянками належало Кабінету Міністрів України, проте жодних дій щодо розпорядження зазначеними земельними ділянками Кабінетом Міністрів України не вчинялось.

Судом першої інстанції, при ухваленні рішення не взято до уваги ту обставину, що у матеріалах справи відсутня заява ДП Агрокомбінат Пуща-Водиця , адресовану власнику землі.

Також в матеріалах справи відсутня копія листа генерального директора ДП Агрокомбінат Пуща-Водиця №582 від 04.05.2010 року про добровільну відмову від права постійного користування землею, на який є посилання в оспорюваному наказі.

Всупереч вимогам ч.І ст. 20 Закону України Про землеустрій та ст. 186-1 ЗК України при припиненні права постійного користування земельними ділянками Державного підприємства Науково-дослідний виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця проекти землеустрою не виготовлялися і територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, не погоджувалися.

Відтак, припинення права постійного користування ДП Агрокомбінат Пуща-Водиця земельними ділянками загальною площею 265 га здійснено з порушенням ст., ст. 141, 142, 186-1 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України Про землеустрій , що є підставою для визнання наказу Головного управління Держземагентства у Київській області №10-11417/15-14-сг від 01.12.2014 року недійсним в порядку статті 155 Земельного кодексу України.

Оскільки саме за рахунок земель ДП Агрокомбінат Пуща-Водиця ОСОБА_1 отримав земельну ділянку площею 1,4491 га (кадастровий номер 3222485500:06:001:5127) із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, тому наявні підстави визнати недійсним і наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 19.09.2016 року за № 10-19401/15-16-сг, який є похідним наказу від 01.12.2014 року.

Відповідно до ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться шляхом прийняття рішення .

Рішенням Святопетрівської сільської ради Києво-Свяошинського району від 11.10.2016 року за індексним номером 31822294 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485500:06:001:5127.

Так, підставою позову для всіх позовних вимог є незаконне припинення права постійного користування землею ДП Агрокомбінат Пуща-Водиця на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Київській області №10-11417/15-14-сг від 01.12.2014 року, відтак подальша передача за рахунок частини цієї ділянки на підставі наказу цього ж органу від 19.09.2016 року за № 10-19401/15-16-сг земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 та реєстрація щодо даної ділянки права власності на підставі рішення Святопетрівської сільської ради Києво-Свяошинського району від 11.10.2016 року за індексним номером 31822294 є незаконною.

Відповідно до ст. 131 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність як підстава для відмови у задоволенні позову може бути застосована лише тоді, коли суд встановить, що право позивача було порушене, але воно не підлягає судовому захисту за спливом позовної давності, а також згідно ч.3 ст.267 ЦК України лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення .

Проте, заяви сторін про застосування наслідків пропуску строків позовної давності матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції не були враховані вищезазначені обставини, неправильно застосовані норми матеріального права, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця задовольнити.

Апеляційну скаргу представника Державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця - Хлопана Володимира Богдановича задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року скасувати, постановити нове, наступного змісту

Позов Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державного підприємства Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 01.12.2014 за № 10-11417/15-14-сг Про припинення права користування земельною ділянкою .

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 19.09.2016 за № 10-19401/15-16-сг.

Скасувати рішення Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району від 11.10.2016 за індексним номером 31822294 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485500:06:001:5127.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 19.09.2019 року

Суддя-доповідач

Судді