Постанова

від 18.09.2019 по справі 766/15497/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 766/15497/17

провадження № 61-30356св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Херсонської області у складі колегії суддів: Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М., від 22 березня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заявника

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 583 000 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 січня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 та залучено ОСОБА_3 до участі у справі як відповідача.

05 лютого 2018 року позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просила накласти арешт на належневідповідачам майно, посилаючись на те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов'язань за договором позики, укладеним між нею та останнім у січні 2017 року, а тому існує реальна загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду про задоволення її позову про стягнення боргу за цим договором.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Хайдарова І. О. від 08 лютого 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не пред 'являла позовних вимог до ОСОБА_4 , а тому відсутні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на її майно.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 22 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 08 лютого 2018 року і прийнято нову постанову про задоволення заяви ОСОБА_1

Забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом накладення заборони відчуження належної ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони відчуження належної ОСОБА_3 квартири є співмірним предмету позову та його ціні, необхідним з метою унеможливлення виконання у майбутньому можливого рішення у справі і не є, за вказаних обставин, порушенням права власності ОСОБА_3 на зазначену квартиру.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не довела обставини укладення ОСОБА_2 спірного договору позики в інтересах сім 'ї, а тому суд безпідставно вжив заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне їй на праві особистої приватної власності майно.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 посилалась на те, що ОСОБА_2 ухиляється добровільно погасити заборгованість за договором позики від 10 січня 2017 року у розмірі 583 000 грн, а тому, у разі задоволення позову, виконання рішення буде неможливе.

Договір позики ОСОБА_2 уклав із позивачем у період шлюбу із ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

За змістом пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом заявленого ОСОБА_1 позову є вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 583 000 грн, що випливають з укладеного між нею та останнім договору позики.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_3 , яка є співвідповідачем у цій справі, майно - квартиру АДРЕСА_1 , в межах заявлених позовних вимог -583 000 грн, оскільки існує обґрунтоване припущення невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції з дотриманням норм процесуального законодавства вжиті заходи забезпечення позову, які є співмірними із заявленими позовними вимогами та не порушують прав ОСОБА_3 , оскільки вона не позбавлена права володіти й користуватись спірним майном.

За змістом частини першої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Крім того, відповідно до частини першої статті 159 ЦПК України заявник має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживались.

Також, за змістом статті 158 ЦПК України, заявник наділений правом подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин колегією суддів не беруться до уваги доводи касаційної скарги про безпідставне вжиття судом апеляційної інстанції заходів забезпечення позову.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд відповідно до вимог процесуального закону не досліджував обставини та мету укладення ОСОБА_2 спірного договору позики, а тому доводи касаційної скарги щодо неврахування апеляційним судом цих обставин є безпідставними.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, оскільки зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (частина перша статті 400 ЦПК України).

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду Херсонської області від 22 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара