Справа № 766/15497/17
н/п 2-з/766/405/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
при секретарі Романенко І.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики .
26.12.2019 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, просить накласти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належала відповідачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , та в порушення постанов Апеляційного суду Херсонської області від 22.03.2018 року та Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 18.09.2019 року, була 12.11.2019 року незаконно подарована сину ОСОБА_4 , ІН: НОМЕР_2 , який у справі є представником відповідача за довіреністю.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Суд вважає необхідним відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Оскільки власником спірної квартири, на яку позивач просить накласти арешт, не є сторона за цивільною справою, доводи щодо порушення вимог законодавства відповідачем ОСОБА_3 при укладанні договору відчуження спірної квартири, не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки предметом позову є стягнення боргу, а не визнання укладеного договору недійсним.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, а тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позикизалишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя: С.І.Майдан
Суд | Херсонський міський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2019 |
Оприлюднено | 29.12.2019 |
Номер документу | 86704844 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Херсонський міський суд Херсонської області
Майдан С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні