Постанова

від 18.09.2019 по справі 2-1353/10

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №2-1353/10 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.

Категорія 18 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №2-1353/10 за заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, постановлену 22 квітня 2019 року суддею Вдовиченко Т.М. у м. Бердичеві,

в с т а н о в и в :

У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк ) звернулося до суду із указаною вище заявою, посилаючись на те, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2010 року позов Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 12 грудня 2007 року в розмірі 588091,28грн звернуто стягнення на предмет іпотеки - частину житлового будинку, квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 . На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист №2-1353/2010, а 10 лютого 2011 року відкрито виконавче провадження із примусового виконання зазначеного судового рішення.

На підставі договору купівлі-продажу права вимоги від 8 грудня 2011 року ПАТ Дельта Банк набуло статусу нового кредитора за кредитним договором від 12 грудня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством УкрСиббанк (далі - ПАТ УкрСиббанк ), та договором іпотеки від 12 грудня 2007 року, укладеним між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_2

ПАТ Дельта Банк зазначало, що сторону у виконавчому провадженні примусового виконання судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не замінено, виконавчий лист повернуто стягувачеві ПАТ УкрСиббанк , оригінал якого не було передано правонаступнику за договором купівлі-продажу права вимоги, тому строк пред`явлення його до виконання новим стягувачем був пропущений з поважних причин.

Ураховуючи викладене, ПАТ Дельта Банк просило суд залучити його правонаступником ПАТ УкрСиббанк та замінити сторону у цивільній справі №2-1353/2010 за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, видати дублікат виконавчого листа по зазначеній справі, виданого за рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 7 грудня 2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, та поновити строк пред`явлення його до виконання.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12 серпня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 06 грудня 2016 року, у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 листопада 2017 року касаційну скаргу ПАТ Дельта Банк задоволено, ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 06 грудня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2019 року заяву ПАТ Дельта Банк задоволено. Замінено сторону стягувача згідно виконавчого листа по справі № 2-1353/2010 за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, з Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство Дельта Банк . Видано ПАТ Дельта Банк дублікат виконавчого листа по справі № 2-1353/2010 за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Поновлено ПАТ Дельта Банк пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з приводу примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-1353/2010 за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2019 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ПАТ Дельта Банк про заміну сторони, поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа.

На думку ОСОБА_1 , суд першої інстанції, замінивши сторону стягувача згідно виконавчого листа у справі № 2-1353/2010, вийшов за межі вимог заяви ПАТ Дельта Банк , якими були вимоги про заміну сторони у цій справі.

Крім того, суд не звернув уваги, що не підлягають задоволенню такі вимоги заявника про заміну сторони у справі, по якій 07.12.2010 було ухвалено рішення та видано виконавчий лист, який на момент звернення ПАТ Дельта Банк до суду із заявою про заміну сторони у справі, не перебував на примусовому виконанні.

Також, судом не було встановлено об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для заявника отримати та подати виконавчий лист до примусового виконання, у визначений на час спірних правовідносин річний строк, та не наведено мотивів, з яких суд дійшов висновку, що заявник втратив оригінал виконавчого листа та пропустив строк для його пред`явлення до виконання з поважних причин. Судом залишено без уваги той факт, що ПАТ Дельта Банк з 08.12.2011 був обізнаний про свої права, як кредитора (стягувача), звертався із заявою до державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження, у зв`язку із чим державним виконавцем стягувачу надавався строк для пред`явлення підтверджуючих документів про звернення до суду із відповідною заявою, а у подальшому такі заяви судом залишені без розгляду. Крім того, зазначив, що суд дійшов безпідставного висновку про те, що акт приймання-передачі від 23.05.2013 є недостовірним.

У своїх доводах послався на правові позиції Верховного Суду України викладені у постанові від 13.11.2013 у справі № 6-122цс13 та Верховного Суду викладені у постанові від 12.12.2018 у справі № 760/26411/17, у постанові від 24.01.2019 у справі № 753/6732/18, у постанові від 20.03.2019 у справі 2-2932/11, у постанові від 15.05.2019 у справі № 711/10368/2012.

В судовому засіданні ОСОБА_2 , доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 підтримав.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи ОСОБА_1 та інші її учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наступне.

Задовольняючи заяву про заміну сторони стягувача, поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до відступлення права вимоги відбулася заміна кредитора з ПАТ УкрСиббанк на ПАТ Дельта Банк , виконавчий лист № 2-1353/2010 на виконанні у державній виконавчій службі не перебуває, оригінал виконавчого листа втрачено, рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області не виконано, боржники ухиляються від добровільного виконання рішення суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07.12.2010 позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 12.12.2007 № 11267655000 в розмірі 588091,28 грн, в тому числі борг за кредитом 487116,33 грн, за відсотками - 83686,86 грн, пеня за прострочення основного боргу - 10665,06 грн, пеня за прострочення відсотків - 6623,03 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки: частину житлового будинку - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 134,2кв.м., яка належить ОСОБА_2 (а.с.69-70 т. 1).

02.01.2011 року зазначене судове рішення набрало законної сили, Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області видано виконавчий лист.

08.12.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, в тому числі і права вимоги за кредитним договором від 12.12.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк", та договором іпотеки від 12.12.2007 року, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 (а.с. 96-99 т. 1).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Так, частиною п`ятою статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як передбачено ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові від 21 березня 2018 року у справі №6-12076св18 Верховний Суд висловився щодо застосування процесуальної норми про заміну сторони виконавчого провадження і суд першої інстанції врахував цей висновок.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

Посилання на ту обставину, що заявник виклав свої вимогу, як заміна сторони у справі, на правильність ухваленого рішення щодо заміни сторони стягувача не впливає, оскільки у своїй заяві від 21.07.2016 ПАТ Дельта Банк посилався саме на вибуття сторони у виконавчому провадженні.

Крім того, з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки про виконавче провадження від 05.08.2016 (ВП № 36355312), вбачається, що 04.02.2013 було відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-1353 від 07.12.2010, виданого Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області (стягувач ПАТ Укрсиббанк на підставі п.4 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення постанови) 26.02.2013 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання 27.02.2014 (т.1 а.с.218-220).

ПАТ "УкрСиббанк" повідомило суду, що станом на 08.12.2011 (дату укладення Договору купівлі-продажу прав вимоги) виконавчий документ знаходився на виконанні в державній виконавчій службі. Додатково зазначено, що після повернення виконавчого листа № 2-1353/2010 з державної виконавчої служби, актом приймання передачі документації від 23.05.2013 року, його оригінал разом із постановою державного виконавця було передано новому кредитору, тобто ПАТ Дельта Банк .

На підтвердження вказаних обставин ПАТ "УкрСиббанк" надано витяг із акту прийому-передачі документів від 23 травня 2013 року (т.2 а.с. 170-171).

Проте, у акті прийому - передачі не зазначено реквізитів банківських установ, не вказано назву посади працівника, який передавав документи та не вказано назву посади працівника, який приймав документи, не проставлено будь-яких штампів чи печаток для документів жодної із банківських установ.

ПАТ "Дельта Банк" зазначав, що оригінал виконавчого листа № 2-1353/2010 у банку відсутній, що унеможливлює направлення його до виконання (т.2 а.с.44).

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.

Згідно з п.1 ч.4 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання (ч.6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до вимог п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції закону від 15.12.2017 року), у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, зміст даної норми вказує на те, що єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Встановивши, що оригінал виконавчого листа по справі № 2-1353/2010 втрачено, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про видачу його дубліката.

ПАТ "Дельта Банк" намагається захистити свої права у судовому порядку, починаючи з березня 2013 року, з дня звернення до суду з відповідною заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, оскаржувана ухвала постановлена 22 квітня 2019 року, а тому, врахувавши усі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було встановлено об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для заявника отримати та подати виконавчий лист до примусового виконання, у визначені законом строки, та про те, судом не наведено мотивів, з яких суд дійшов висновку, що заявник втратив оригінал виконавчого листа та пропустив строк для його пред`явлення до виконання з поважних причин, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки.

Висновки Верховного Суду та Верховного Суду України, на які посилається відповідач, не мають преюдиційного значення для вирішення даної справи, оскільки вони стосуються інших сторін та інших обставин, які були встановлені при розгляді даної справи.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 20 вересня 2019 року.