Постанова

від 18.09.2019 по справі 911/922/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2019 р. м.Київ Справа№ 911/922/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко А.І.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання - Короля Д.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 18.09.2019 року у справі №911/922/19 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агресор

на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2019, повний текст якого складено та підписано 30.07.2019

у справі №911/922/19 (суддя Янюк О.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агресор

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія "Метрополія", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю Ютем-Інжиніринг

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго

про розірвання договорів.

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агресор (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія "Метрополія" (далі-відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Ютем-Інжиніринг (далі-відповідач 2) про розірвання договорів №№05/01 та 05/02 про виконання зобов`язань третьою стороною (про переведення боргу) від 21.05.2018, укладених між позивачем та відповідачами.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем 1 своїх зобов`язань за договорами №№05/01 та 05/02 про виконання зобов`язань третьою стороною (про переведення боргу) від 21.05.2018.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.07.2019 по справі №911/922/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено обґрунтованість підстав на які він посилається заявляючи свої вимоги, а також поданий позов є безпідставним та передчасним.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2019 у справі №911/922/19 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків, викладених у оскаржуваному судовому рішенні, обставинам справи, а також на порушення норм матеріального права. Також, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 18.07.19 по справі № 911/922/19.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/922/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - Козир Т.П., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Агресор пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2019 у справі №911/922/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агресор на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2019 у справі №911/922/19; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агресор на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2019 у справі №911/922/19 призначено на 04.09.19 о 10.00 год.

27.08.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України. Крім того, відповідач 2 вказує на те, що позивачем не надано доказів спроб реального виконання спірних договорів, а також зазначає, що позов подано без дотримання досудової процедури розірвання договорів. Також, звертає увагу на те, що ненадання відповідачем 1 документів, що підтверджують дійсність вимог кредитора (відповідача 2) з виконання зобов`язань, жодним чином не свідчить про зникнення чи неможливість виконання позивачем зобов`язань за договорами. Крім того, зазначив, що відповідні документи, які необхідно було передати позивачу за договорами є у наявності у позивача та відповідача 1, оскільки останні були направлені їм в процесі розгляду справи №911/645/19. Також відзначає, що позивачем не доведено наявності істотного порушення договорів та наявності шкоди, завданим порушенням.

У зв`язку з перебуванням суддів Козир Т.П. з 30.08.2019 по 06.09.2019 та Коробенко Г.П. з 02.09.2019 по 16.09.2019, які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках, розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3378/19 від 03.09.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/922/19.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №911/922/19, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 03.09.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко А.І., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агресор на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.19 у справі №911/922/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді - Тищенко А.І., Куксов В.В.; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агресор на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.19 у справі №911/922/19 ухвалено здійснити у раніше призначеному судовому засіданні 04.09.2019 о 10:00 год.

Відповідач 1 наданим йому процесуальним правом не скористався та у судове засідання, яке відбулося 04.09.2019, не з`явився, своїх представників не направив, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні представником скаржника заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справу, у зв`язку з неявкою відповідача 1.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав заявлене скаржником клопотання та просив його задовольнити.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення зазначеного вище клопотання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 клопотання про відкладення розгляду справи №911/922/19 задоволено та розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агресор на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.19 у справі №911/922/19 відкладено на 18.09.2019 о 11:40 год.

04.09.2019 через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить поновити строк для його подання, прийняти даний відзив до розгляду та скасувати оскаржуване судове рішення у повному обсязі. Крім того, зазначає, що оскільки ухвала про об`єднання в одне провадження кількох вимог не може бути оскаржена окремо від рішення суду, відповідач 1 включає свої заперечення на цю ухвалу суду у відзив на апеляційну скаргу та відзначає, що судом першої інстанції внаслідок об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати окремо, порушено норм процесуального права. Також, відзначає, що відповідач 1 не може підтвердити наявність заборгованості перед відповідачем 2, а також не може надати запитувані документи, що підтверджують дійсність вимог кредитора (відповідача 2) з виконання зобов`язань. У зв`язку з чим, підтверджує факт неможливості виконати свої зобов`язання за спірним договорами (п.4.1.1 Договорів №№05/01 та 05/02 від 21.05.2018).

18.09.2019 у судовому засіданні суд апеляційної інстанції порадившись на місці ухвалив, поновити відповідачу 1 строк для подання відзиву та прийняти його до розгляду.

Представники позивача та третьої особи підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Представник відповідача 2 заперечив проти вимог апеляційної скарги та підтримав доводи викладенні у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач 1 наданим йому процесуальним правом не скористався та у судове засідання повторно не з`явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Пунктами 1 та 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до п.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищезазначені правові норми та те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача 1.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.05.2019 між відповідачем 1, як первісним боржником, позивачем, як новим боржником, та відповідачем 2, як кредитором, були укладені договори №05/01 та №05/02 (далі - Договори), відповідно до яких, даними договорами регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони у зобов`язанні, що виникли із: договору підряду від 09.07.2014 №07/Е-01/Р-33 та договору підряду від 20.01.2014 №12/Е01/01, укладеними між первісним боржником і кредитором. Первісний боржник переводить свій борг (грошове зобов`язання) на нового боржника, внаслідок чого новий боржник змінює первісного боржника як зобов`язану сторону за основним договором.

Відповідно до п.1.2 Договорів новий боржник стає зобов`язаним здійснити замість первісного боржника оплату боргу кредитору у термін до 30.09.2019, а саме: у сумі 13 342 510,44 грн у тому числі ПДВ 20% - у сумі 2 223 751,74 грн (за Договором №05/01); у сумі 404 605,20 грн у тому числі ПДВ 20% - у сумі 67 434,20 грн (за Договором №05/02). Сума зобов`язання підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків між кредитором та первісним боржником на дату укладання цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Первісний боржник сплачує новому боржнику за переведення боргу винагороду у розмірі: 13 342 510,44 грн у тому числі ПДВ 20% - у сумі 2 223 751,74 грн (п.2.1 Договору №05/01); 404 605,20 грн у тому числі ПДВ 20% - у сумі 67 434,20 грн (п.2.1 Договору №05/02).

Пунктом 4.1.1 Договорів сторони погодили, що первісний боржник протягом 10 робочих днів з моменту укладення даних договорів зобов`язується передати новому боржнику договір підряду від 09.07.2014 №07/Е-01/Р-33 та договір підряду від 20.01.2014 №12/Е01/01, та документи (їхні засвідчені копії), що підтверджуються дійсність вимог кредитора з виконання зобов`язань.

Невиконання первісним боржником п. 4.1.1 Договорів звільняє нового боржника від виконання зобов`язання перед кредитором (п.3.7 Договорів).

Згідно із п.6.1 Договорів він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Умови даних Договорів можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документу (п.7.1 Договорів).

У випадках не передбачених цими договорами, сторони керуються нормами чинного законодавства (п.7.4 Договорів).

Доказів виконання п.п.1.2, 2.1, 4.1.1 зазначених Договорів, учасниками справи надано не було.

Крім того, 21.05.2018 між позивачем, як первісним боржником, третьою особою, як новим боржником, та відповідачем 2, як кредитором, було укладено договори №05/01-01 та №05/02-02 (далі - Договір №05/01-01 та Договір №05/02-02), відповідно до яких, даними договорами регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони у зобов`язанні, що виникли із договору підряду від 09.07.2014 №07/Е-01/Р-33 та договору підряду від 20.01.2014 №12/Е01/01, укладених між первісним боржником і кредитором. Первісний боржник переводить свій борг (грошове зобов`язання) на нового боржника, внаслідок чого новий боржник змінює первісного боржника як зобов`язану сторону за основним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору №05/01-01 та №05/02-02, новий боржник стає зобов`язаним здійснити замість первісного боржника оплату боргу кредитору у термін: до 31.03.2020 у сумі 13 342 510,44 грн у тому числі ПДВ 20% - у сумі 2 223 751,74 грн за відповідним графіком (за Договором №05/01-01); до 30.09.2018 у сумі 404 605,20 грн у тому числі ПДВ 20% - у сумі 67 434,20 грн за відповідним графіком (за Договором №05/02-02). Сума зобов`язання підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків між кредитором та первісним боржником на дату укладення цих договорів, що є його невід`ємною частиною.

Первісний боржник сплачує новому боржнику за переведення боргу винагороду у розмірі: 13 342 510,44 грн у тому числі ПДВ 20% - у сумі 2 223 751,74 грн (п. 2.1 Договору №05/01-01); 404 605,20 грн у тому числі ПДВ 20% - у сумі 67 434,20 грн (п.2.1 Договору №05/02-02).

Пунктами 4.1.1 Договору №05/01-01 та №05/02-02 встановлено, що первісний боржник (позивач) протягом 10 робочих днів з моменту укладення даного договору зобов`язується передати новому боржнику договір підряду від 09.07.2014 №07/Е-01/Р-33 та договір підряду від 20.01.2014 №12/Е01/01, та документи (їхні засвідчені копії), що підтверджуються дійсність вимог кредитора з виконання зобов`язань.

Невиконання первісним боржником п.4.1.1 цих договорів не звільняє нового боржника від виконання зобов`язання перед кредитором (п.3.7 Договору №05/01-01 та №05/02-02).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 6.1 Договору №05/01-01 та №05/02-02).

Як свідчать матеріали справи, 23.05.2018 позивач звернувся із листом-вимогою №23/05 до відповідача 1, в якому просив надати йому документи визначені у п.4.1.1 Договорів. Зазначений лист відповідачем 1 отримало 23.05.2018, про що міститься відповідна відмітка на останньому (а.с.34 т.1).

У відповідь на вказану вимогу, відповідач 1 листом №118 від 30.05.2018 повідомив позивача про те, що запитувані документи переміщенні до архіву товариства для зберігання. У зв`язку із чим, йому необхідний додатковий час для їх пошуку та надання позивачу. Вказаний лист позивачем отримано 30.05.2018, про що міститься відповідна відмітка на останньому (а.с.29 т.1).

Водночас, із змісту акту інвентаризації документів ТОВ УК Метрополія (відповідача 1) від 03.06.2018 №03/06 вбачається, що при проведенні інвентаризації документів, з метою їх передачі позивачу, у приміщені архіву товариства встановлено відсутність документів, а саме: договору підряду від 09.07.2014 №07/Е-01/Р-33; договору підряду від 20.01.2014 №12/Е01/01 та документів (їх засвідчені копії), що підтверджують дійсність вимог відповідача 2 (кредитора) з виконання зобов`язань за Договорами (а.с.154 т.1).

Разом з цим, у матеріалах справи наявний наказ генерального директора товариства (відповідача 1) ОСОБА_1 №11 від 03.06.2018 про списання вищевказаних документів (а.с.155 т.1).

У зв`язку з чим, 04.06.2018 відповідач 1 листом №131 повідомив позивача про те, що за результатами пошуку відповідні документи знайдені не були. Відповідач 1 не може підтвердити наявність заборгованості перед відповідачем 2 (кредитором) за договорами підряду. Ураховуючи зазначене, товариство немає можливості виконати п.4.1.1 Договорів. Зазначений лист позивач отримав 04.06.2018, про що міститься відповідна відмітка на останньому (а.с.31 т.1).

В подальшому, позивач звернувся до відповідача 1 із повідомленням №05/3 від 05.03.2019, у якому проінформував відповідача 1 про його відмову від виконання зобов`язання перед кредитором (відповідачем 2) за Договорами, та керуючись ст.188 Господарського кодексу України запропонував розірвати останні. Зазначене повідомлення отримано відповідачем 05.03.2019, про що міститься відповідна відмітка на останньому (а.с.32-33 т.1).

В свою чергу, відповідач 1 листом №185 від 15.03.2019 повідомив позивача про те, що товариство не приймає вказаної відмови позивача від своїх зобов`язань за Договорами, у зв`язку із її безпідставністю. Крім того, повідомив про свою відмову від пропозиції позивача щодо розірвання Договорів. Зазначений лист позивач отримав 15.03.2019, про що міститься відповідна відмітка на останньому (а.с.30 т.1).

Також, позивач надіслав на адресу кредитора (відповідача 2) аналогічне повідомлення №24/3 від 24.03.2019, що підтверджується фіскальним чеком та лисом вкладення у цінний лист від 26.03.2019 (а.с.35-38 т.1).

Під час судового розгляду у суді першої інстанції зазначеної справи, відповідач 2 направив на адресу позивача лист №240-601 від 12.04.2019, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 12.04.2019, в якому зазначив, що не може розцінювати дане повідомлення як офіційну пропозицію про розірвання Договорів, оскільки до нього не було додано примірника угоди, підписанням якої саме фіксується факт розірвання Договору. Крім того, зазначив, що з метою належного виконання позивачем своїх зобов`язань за Договорами, останньому направляються копії підтверджуючих документів, які не були отримані від відповідача 1 (а.с.79-82 т.1).

Оскільки відповідачем 1 не було виконано зобов`язання щодо передачі документів, визначених у п. 4.1.1 Договорів та зважаючи на те, що сторони не досягли згоди з приводу розірвання Договорів в досудовому порядку, позивач звернувся із даним позовом до господарського суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказав на те, що позивач, отримавши лише відповідь на пропозицію розірвати Договори від відповідача 1, 05.04.2019 звернувся із даним позовом до господарського суду, чим фактично порушив право відповідача 2 на розгляд такої пропозиції у встановлений законодавством строк. З огляду на що, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем при зверненні із даною позовною заявою не було дотримано вимог ст.188 Господарського кодексу України, а відтак погодився із твердженням відповідач 2 про те, що вказаний позов є передчасним. Крім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги твердження позивача про те, що відсутність відповідних документів унеможливлюють виконання ним зобов`язань перед кредитором (відповідачем 2), оскільки жодних доказів, визначених ст.ст.76-79 ГПК України суду надано не було. До того ж зазначив, що позивачем не надано суду також жодних доказів, які б підтверджували наявність шкоди, зокрема та не виключно, у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, завданої відповідачем 1 таким порушенням. При цьому, судом враховано відсутність доказів того, що третя особа, як новий боржник, з моменту укладання Договору №05/01-01 та №05/02-02 звертався із будь-якими претензіями до позивача щодо їх виконання учасниками справи. Додатково суд першої інстанції вказав на те, що документи, які визначені у п.4.1.1 Договорів наявні у відповідача 2 (кредитора), який у свою чергу, вказує на можливість їх надання позивачу. За вказаних обставин, суд першої інстанції визнав зазначений позов передчасним, безпідставним, недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.1 ст.175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Частиною 2 ст. 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між учасниками справи виникли на підставі Договорів, які укладені із урахуванням ст.ст.520-521, 528 Цивільного кодексу України та, які за своїм видом є багатосторонніми та за своєю правовою природою є договорами про заміну сторони у зобов`язанні, які недійсними у судовому порядку не визнавались, у зв`язку з чим, у силу положень ст.629 Цивільного кодексу України, вони є обов`язковими для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до частин 1, 6 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.214 Цивільного кодексу України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Враховуючи зазначені правові норми та те, що спірними Договорами не передбачено односторонньої відмови від зобов`язання, у даному випадку застосовується загальний порядок розірвання господарських договорів, який закріплений положеннями ст.188 Господарського кодексу України, оскільки законодавством також не встановлено спеціальний порядок для такого виду Договорів.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Таким чином, оскільки спірні Договори є трьохсторонніми, то позивач повинен надіслати відповідну пропозицію відповідачам.

Як встановлено вище, 05.03.2019 позивачем було проінформовано відповідача 1 про розірвання Договорів відповідним письмовим повідомленням. Тоді як, до відповідача 2 таке повідомленням позивач надіслав засобами поштового зв`язку лише 26.03.2019, що підтверджується відповідним фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, на час звернення позивачем із даним позовом до господарського суду, відповідачем 2 ніяким чином не порушувались та не оспорювались права позивача за відповідними Договорами, а відтак, суд погодився із твердженням відповідача 2 про те, що вказаний позов є передчасним та поданий без дотримання ч.ч.3,4 ст.188 Господарського кодексу України.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду стосовно передчасності подачі позову не погоджується у даному випадку, оскільки спірні Договори є трьохсторонніми, тому не досягнення згоди однією із сторін щодо їх розірвання, виключає в подальшому можливість досягнення згоди щодо розірвання договорів за згодою сторін. Тобто отримавши відповідь відповідача 1 про відмову у розірванні Договорів та від виконання їх, позивачем обрано дієвий спосіб захисту у вигляді розірвання спірних Договорів та ефективний в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який фактично може призвести до відновлення порушених прав позивача.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час судового розгляду у суді першої інстанції зазначеної справи, відповідач 2 направив на адресу позивача лист №240-601 від 12.04.2019, яким фактично відхили пропозицію позивача щодо розірвання Договорів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що недодержання сторонами визначеного ст.188 Господарського кодексу України порядку розірвання договору у даному випадку не кваліфікується, як недотримання досудового порядку врегулювання спору.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За загальним правилом, передбаченим статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Пунктами 5.1 Договорів сторони погодили, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його не виконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язань.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених зазначеною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, судом з`ясовується не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №910/4040/18, від 17.04.2019 у справі №910/1765/18, від 12.06.2019 у справі №922/994/18).

Пунктом 4.1.1 Договорів сторони погодили, що первісний боржник протягом 10 робочих днів з моменту укладення даних договорів зобов`язується передати новому боржнику договір підряду від 09.07.2014 №07/Е-01/Р-33 та договір підряду від 20.01.2014 №12/Е01/01, та документи (їхні засвідчені копії), що підтверджуються дійсність вимог кредитора з виконання зобов`язань.

Як встановлено вище та не заперечуються відповідачем 1, останній не може підтвердити наявність заборгованості перед кредитором (відповідачем 2), а також не може надати запитувані документи (п.4.1.1 Договорів), що підтверджують дійсність вимог кредитора (відповідача 2) з виконання зобов`язань.

Не виконання відповідачем 1 умов п.4.1.1 Договорів, як істотне порушення умов Договорів та наявності шкоди, випливає фактично із погодженого сторонами пункту 3.7 Договорів, відповідно до умов якого невиконання первісним боржником (відповідачем 1) п.4.1.1 Договорів звільняє нового боржника (позивача) від виконання зобовязань перед кредитором (відповідачем 2). Тобто сторони визнали суттєвим невиконання первісним боржником (відповідачем 1) п.4.1.1 Договорів та наслідки його невиконання.

Крім того, подальше виконання Договорів порушує права позивача, оскільки невиконання первісним боржником п.4.1.1 Договорів унеможливлює виконання позивачем свого обов`язку перед третьою особою за Договором №05/01-01 та №05/02-02 щодо передачі договору підряду від 09.07.2014 №07/Е-01/Р-33 та договору підряду від 20.01.2014 №12/Е01/01, та документів (їхні засвідчені копії), що підтверджує дійсність вимог кредитора з виконання зобов`язань, а також позбавляє його можливості здійснити аналіз правомірності зобов`язань та скористатися в повній мірі правом передбачим положеннями ст.522 Цивіьного кодексу України, відповідно до яких новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником. Більше того, в наслідок істотного порушення відповідачем 1 умов Договорів позивач може бути позбавлений права на отримання винагороди погодженої сторонами Договорів. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що внаслідок розірвання спірних Договорів кредитор (відповідач 2) жодним чином не позбавляється права вимоги до відповідача 1, як первісного боржника.

Висновки суду першої існтнції про те, що під час укладання Договорів, позивач фактично погодився із тим, що зобов`язання підтверджуються відповідними актами звіряння взаємних розрахунків, суд апеляційної інстанції вважає, що вони невідповідають обставинам справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, оскільки, по-перше, у відповідності до абз. 2 п.1.2 спірних Договорів сума зобов`язання підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків між кредитором (відповідачем 2) та первісним боржником (відповідачем 1), однак в матеріалах справи відсутні акти звіряння розрахунків, які складенні останніми. В матеріалах справи містяться лише акти звіряння розхунків між відповідачем 2 та позивачем, які є невід`ємною частиною Договору №05/01-01 та №05/02-02 (а.с.90, 94 т.1). При цьому, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості в розумінні положень ГПК України витребовувати за своєю ініціативою додаткові докази без відповідного клопотання та відповідних обґрунтувань неможливості їх подання до суду першої інстанції; по-друге, акти звіряння взаємних розрахунків не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , право позивача на отримання яких порушено відповідачем 1.

Посилання відповідача 2 щодо направлення та отримання позивачем копій документів, передбачених п.4.1.1 Договорів, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, судом апеляційної істанції враховуючи вищевстановлене відхиляються, а також оскільки обов`язок або право передачі вказаних документів відповідачем 2 не передбачено спірними Договорами або будь-якими іншими угодами укладеними між сторонами. Матеріали справи не містять доказів укладання додаткових угод до спірних Договорів щодо встановлення додаткових обов`язків відповідача 2 перед позивачем. Крім того, як свідчать матеріали справи та не оспорюється відповідачем 2, позивачу надіслано не оригінали договорів підряду (п.4.1.1 Договорів), а їх копії, а також копії інших документів. Також, суд апеляційної інстанції у даному випадку враховує те, що позивач ставить підсумнів як достовірність цих документів так і правомірність вимог кредитора.

Відтак, беручи до уваги викладене вище, суд апеляційної інстанції доходить висновку про задоволення позовних вимог і як наслідок про розірвання спірних Договорів.

Доводи, наведені відповідачем 2 у відзиві, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Доводи, викладені відповідачем 1 у відзиві в частинні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не підлягають розгляду в силу положень ст.ст. 263, 265, 269 ГПК України, оскільки останній ні апеляційної скарги, ні заяви про приєднання до апеляційної скарги не подав, а відзив на апеляційну скаргу, в силу положення закону, має містити заперечення щодо вимог і змісту апеляційної скарги. При цьому, відповідач 1 безпідставно наголошує на порушенні правил об`єднання позовних вимог без урахування принципу процесуальної економії.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права; позов слід задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 277, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агресор на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2019 у справі №911/922/19 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2019 у справі №911/922/19 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

3.Розірвати Договір №05/01 про виконання зобов`язань третьою стороною (про переведення боргу) від 21.05.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агресор (03150, м.Київ, вул. Ямська, буд. 41, офіс 1А ; код ЄДРПОУ 40482002), Товариством з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія "Метрополія" (03189, м.Київ, вул. Ломоносова, 75А, офіс 129; код ЄДРПОУ 38567668) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ютем-Інжиніринг (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Леха Качинського, 3; код ЄДРПОУ 30568931).

4.Розірвати Договір №05/02 про виконання зобов`язань третьою стороною (про переведення боргу) від 21.05.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агресор (03150, м.Київ, вул. Ямська, буд. 41, офіс 1А ; код ЄДРПОУ 40482002), Товариством з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія "Метрополія" (03189, м.Київ, вул. Ломоносова, 75А, офіс 129; код ЄДРПОУ 38567668) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ютем-Інжиніринг (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Леха Качинського, 3; код ЄДРПОУ 30568931).

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія "Метрополія" (03189, м.Київ, вул. Ломоносова, 75А, офіс 129; код ЄДРПОУ 38567668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агресор (03150, м.Київ, вул. Ямська, буд. 41, офіс 1А ; код ЄДРПОУ 40482002) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 971,00 грн (одна тисяча дев`ятсот сімдесят одна гривня нуль копійок) та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 881,50 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня п`ятдесят копійок).

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ютем-Інжиніринг (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Леха Качинського, 3; код ЄДРПОУ 30568931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агресор (03150, м.Київ, вул. Ямська, буд. 41, офіс 1А ; код ЄДРПОУ 40482002) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 971,00 грн (одна тисяча дев`ятсот сімдесят одна гривня нуль копійок) та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 881,50 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня п`ятдесят копійок).

7.Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

8.Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/922/19.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 23.09.2019.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді А.І. Тищенко

В.В. Куксов