Ухвала

від 23.09.2019 по справі 916/2751/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"23" вересня 2019 р.м. Одеса № 916/2751/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф. , розглянувши матеріали позовної заяви (вх.ГСОО№ 2811/19 від 16.09.2019р.)

за позовом Керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради Вінницької області

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Тульчинська швейна фабрика"

про стягнення 95 969,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

16.09.2019р. Керівник Немирівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Тульчинська швейна фабрика", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 80 009,33 грн., та нарахованої пені за несвоєчасне внесення орендної плати в сумі 15 960,56 грн.

Як зазначає позивач, між Тульчинською міською радою Вінницької області (далі Орендодавець) та ПАТ Тульчинська швейна фабрика , громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (далі. Орендарі) 27.11.2014р. укладено договір оренди земельної ділянки, землі несільськогосподарського використання, для обслуговування частини майнового комплексу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на території Тульчинської міської ради, землі житлової та громадської забудови загальною площею 0,2203 га, в тому числі 0,1662 га під капітальною трьохповерховою забудовою, 0,0510 га під проїздами, проходами та площадками, 0,0030 га під капітальною одноповерховою, забудовою для обслуговування частини майнового комплексу, кадастровий номер земельної ділянки 0524310100:01:005:0374.

Даний договір оренди земельної ділянки від 27.11.2014р. зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 18.03.2015, номер запису про право власності: 9080130, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 599132305243, що підтверджується Витягом з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно серія ЕЕС № 879647.

Як вказує позивач, актом передачі землі від 26.03.2015р., який підписаний Орендодавцем та Орендарями, в тому числі представником ПАТ Тульчинська швейна фабрика , засвідчено передачу Орендарям земельної ділянки загальною площею 0,2203 га, в тому числі 0,1662 га під капітальною трьохповерховою забудовою, 0,0510 га під проїздами, проходами та площадками, 0,0030 га під капітальною одноповерховою забудовою для обслуговування частини майнового комплексу, яка розташована на території Тульчинської міської ради Вінницької області.

Відповідно до п.п. 1,2,3 Договору, Орендодавець надає, а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки приймає у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,2203 га, в тому числі 0,1662 га під капітальною трьохповерховою забудовою, 0,0510 га під проїздами, проходами та площадками, 0,0030 га під капітальною одноповерховою забудовою для обслуговування частини майнового комплексу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на . території Тульчинської міської ради Вінницької області.

Згідно з п. 10 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у вигляді та у розмірах: грошової оплати у гривнях.

Підпунктом 10.1 Договору, грошова плата вноситься на поточний рахунок Орендодавця, плата за оренду землі становить 29225 грн., (двадцять дев`ять тисяч двісті двадцять п`ять гривень) за 1 (один ) рік.

Відповідно п. 10.2 Договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30- календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця).

Підпунктом 10.3 Договору передбачено що орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.

Згідно п. 12 Договору передбачено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у разі зміни інфляції, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України.

До обов`язків орендаря, згідно п. 30 Договору, входить своєчасне внесення орендної плати.

Крім того п. 13 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Як вказує позивач, розподіл орендної плати за землю між Орендарями було проведено відповідно до їх часток власності на капітальні забудови, які знаходяться на земельній ділянці-загальною площею 0,2203 га., яка передана їм у оренду та відповідно до узгодженого розподілу, який підписаний всіма Орендарями відповідно до Договору, оренди від 27.11.2014.

В зв`язку з тим, що Орендар ПАТ Тульчинська швейна фабрика протягом останніх 3-х років не сплачує орендної плати за користування земельною ділянкою, яку товариству було передано в користування відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 27.11.2014р., з метою встановлення суми заборгованості по орендній платі, Тульчинською міською радою Вінницької області проведено розрахунок заборгованості за користування Орендарем ПАТ Тульчинська швейна фабрика земельною ділянкою загальною площею 0,2203 га, кадастровий номер якої 0524310100:01:005:0374,за період з 01.07.2016 - 30.06.2019 роки.

Згідно довідки розрахунку із орендної плати за землю за період з 01.07.2016 - 30.06.2019 роки, з урахуванням кумулятивного коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, основна заборгованість Орендаря ПАТ Тульчинська швейна фабрика складає 80009,33 гри., а саме: за період 01.07.2016 по 31.12.2016 - 12775,88 грн., за період з 01.01.2017 по 31.12.2017-26937,66 грн., за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 26937,66 грн., за період з 01.01.2019 по-30.06.2019 - 13358,13 грн.

Разом з тим, відповідно до п.10.2 та п.13 Договору Орендарю ПАТ Тульчинська швейна фабрика нарахована пеня за невнесення орендної плати у строки передбачені Договором, яка відповідно до довідки розрахунку за період з 01.07.2018 по 30.06.2019 складає 15960,56 грн.

Таким чином, Орендар ПАТ Тульчинська швейна фабрика свої зобов`язання відповідно до умов Договору не виконує, за даними Тульчинської міської ради орендна плата у 2016-2019 роках не сплачувалася, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.07.2016 - 30.06.2019 роки, становить. 80009,33 грн., що в свою чергу призвело до нарахування пені за період з 01.07.2018 по 30.06.2019 на суму 15960,56 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом (п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України). Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципам змагальності та рівності усіх учасників судового процесу, які є основними засадами правосуддя (п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень) уповноваженого суб`єкта владних повноважень, спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена, з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який, всупереч вимог закону, не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази, відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст.367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Сама по собі обставина незвернення позивача з позовом протягом певного періоду, ( а саме: 01.01.2016 по31.12.2018 р.р. відповідно листа №06-02-702 від 18.04.2019р.) без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 № 927/246/18.

При зверненні з даним позовом, в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави, прокурор вказує на те, що в.о. міського голови Тульчинської міської ради листом № 06/-02-1135 від 09.07.2019р. повідомив керівника Немирівської місцевої прокуратури, що не зверталась до суду про стягнення з ПАТ Тульчинська швейна фабрика заборгованості з орендної плати за землю та нарахованої пені, за несвоєчасне внесення орендної плати, у зв`язку з обмеженим фінансуванням місцевого бюджету на сплату судового збору станом на 2019 рік.

Однак, Тульчинська міська рада не обгрутувала, що саме заважало останньому звернутися до суду з позовною заявою раніше, а саме коли виникла заборгованість по орендній платі за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 роки.

Керівник Немирівської місцевої прокуратури, у своїй позовній заяві вказує про нездійснення відповідним органом місцевого самоврядування заходів щодо захисту інтересів у сфері бюджетних відносин та вказаним обґрунтовує необхідність представництва прокурором інтересів держави в особі Тульчинської міської ради.

Так, судом встановлено, Тульчинської міська рада Одеської області у відповідності зі статтями 2, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє собою гарантоване державою право та реальну здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Селищні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Однак, господарський суд вказує, що керівником Немирівської місцевої прокуратури необґрунтовано неможливість Тульчинської міської ради Вінницької області самостійно звернутися до суду, у випадку наявності порушення прав та охоронюваних інтересів держави у сфері, яка відноситься до повноважень органу місцевого самоврядування, а також не надано належних доказів, відповідно до вимог процесуального закону, в підтвердження того, що Тульчинська міська рада Вінницької області не здійснює або неналежно здійснює свої повноваження (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст.367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вироку суду щодо службових осіб; доказів накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Так, у наданій до суду позовній заяві прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також, не обґрунтовано підстави звернення до суду з позовом від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд наголошує, що обставини дотримання прокурором встановленої ч.3,4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів ст.ст.53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, зокрема, у разі, якщо: відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення керівника Немирівської місцевої прокуратурив до суду в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Тульчинська швейна фабрика" про стягнення 95 969,89 грн., що є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів заявнику відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Керуючись ч. 4 ст. 53, п. 4 ч.5 ст.174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Тульчинська швейна фабрика" про стягнення 95 969,89 грн. (вх.ГСОО№2811/19 від 16.09.2019р.) та додані до неї документи - повернути.

Ухвала набрала законної сили 23.09.19 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 40 аркушах та конверт.

Ухвала набрала законної сили 23.09.19 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя С.Ф. Гут