Рішення

від 26.11.2020 по справі 916/2751/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2751/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Коломійчук І.О., посвідчення № 048039, дата видачі : 27.09.17;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши справу за позовом керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Тульчинська швейна фабрика" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 80 009,33 грн., та нарахованої пені за несвоєчасне внесення орендної плати в сумі 15 960,56 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немирівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Тульчинська швейна фабрика", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 80 009,33 грн., та нарахованої пені за несвоєчасне внесення орендної плати в сумі 15 960,56 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23 вересня 2019 року позовну заяву керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Тульчинська швейна фабрика" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 80 009,33 грн., та нарахованої пені за несвоєчасне внесення орендної плати в сумі 15 960,56 грн. та додані до неї документи було повернуто позивачу.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020р. ухвалу Господарського суду Одеської області про повернення позовної заяви від 23.09.2019р. у справі №916/2751/19 скасовано, справу №916/2751/19 передано на розгляд Господарському суду Одеської області.

22.10.2020р. матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області про повернення позовної заяви від 23.09.2019р. у справі №916/2751/19 надійшли до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2020р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначення справи до розгляду по суті на "26" листопада 2020 р. о 10:45год.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДБУД-Україна" правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався.

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

26.11.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Тульчинською міською радою Вінницької області (далі Орендодавець) та ПАТ Тульчинська швейна фабрика , громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (далі. Орендарі) 27.11.2014 укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір), землі несільськогосподарського використання, для обслуговування частини майнового комплексу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на території Тульчинської міської ради, землі житлової та громадської забудови загальною площею 0,2203 га, в тому числі 0,1662 га під капітальною трьохповерховою забудовою, 0,0510 га під проїздами, проходами та площадками, 0,0030 га під капітальною одноповерховою, забудовою для обслуговування частини майнового комплексу, кадастровий номер земельної ділянки 0524310100:01 :005:0374.

Вказаний договір оренди земельної ділянки від 27.11.2014р. зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 18.03.2015р., номер запису про право власності: 9080130, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 599132305243, що підтверджується Витягом з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно серія ЕЕС № 879647.

Актом передачі землі від 26.03.2015р., який підписаний Орендодавцем та Орендарями, в тому числі представником ПАТ Тульчинська швейна фабрика , засвідчено передачу Орендарям земельної ділянки загальною площею 0,2203 га, в тому числі 0,1662 га під капітальною трьохповерховою забудовою, 0,0510 га під проїздами, проходами та площадками, 0,0030 га під капітальною одноповерховою забудовою для обслуговування частини майнового комплексу, яка розташована на території Тульчинської міської ради Вінницької області.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 Договору, Орендодавець надає, а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки приймає у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,2203 га, в тому числі 0,1662 га під капітальною трьохповерховою забудовою, 0,0510 га під проїздами, проходами та площадками, 0,0030 га під капітальною одноповерховою забудовою для обслуговування частини майнового комплексу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на . території Тульчинської міської ради Вінницької області.

Згідно з п. 10 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у вигляді та у розмірах: грошової оплати у гривнях.

Підпунктом 10.1 Договору, грошова плата вноситься на поточний рахунок Орендодавця, плата за оренду землі становить 29 225,00 грн. за 1 (один ) рік.

Підпунктом 10.2 Договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітнього (податкового місяця).

Підпунктом 10.3 Договору, передбачено що орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.

Пунктом 12 Договору передбачено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у разі зміни інфляції, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України.

До обов`язків орендаря, згідно п. 30 Договору, входить своєчасне внесення орендної плати.

Крім того пунктом 13 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Розподіл орендної плати за землю між Орендарями було проведено відповідно до їх часток власності на капітальні забудови, які знаходяться на земельній ділянці загальною площею 0,2203 га., яка передана їм у оренду та відповідно до узгодженого розподілу, який підписаний всіма Орендарями відповідно до Договору, оренди від 27.11.2014р.

Через те, що Орендар ПАТ Тульчинська швейна фабрика протягом останніх 3-х років не сплачує орендної плати за користування земельною ділянкою, яку товариству було передано в користування відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 27.11.2014, з метою встановлення суми заборгованості по орендній платі, Тульчинською міською радою Вінницької області проведено розрахунок заборгованості за користування Орендарем ПАТ Тульчинська швейна фабрика земельною ділянкою загальною площею 0,2203га, кадастровий номер якої 0524310100:01:005:0374, за період з 01.07.2016 - 30.06.2019 роки.

Відповідно до довідки розрахунку із орендної плати за землю за період з 01.07.2016 - 30.06.2019 роки, з урахуванням кумулятивного коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, основна заборгованість Орендаря ПАТ Тульчинська швейна фабрика складає 80 009,33 грн., а саме: за період 01.07.2016р. по 31.12.2016р. - 12775,88 грн., за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. - 26937,66 грн., за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. - 26937,66 грн., за період з 01.01.2019р. по 30.06.2019р. - 13358,13 грн.

Разом з тим, відповідно до п.10.2 та п.13 Договору Орендарю ПАТ Тульчинська швейна фабрика нарахована пеня за невнесення орендної плати у строки передбачені Договором, яка відповідно до довідки розрахунку за період з 01.07.2018р. по 30.06.2019р. складає 15960,56 грн.

Таким чином, Орендар ПАТ Тульчинська швейна фабрика свої зобов`язання відповідно до умов Договору не виконав, за даними Тульчинської міської ради орендна плата у 2016-2019 роках не сплачувалася, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.07.2016 - 30.06.2019 роки, становить 80 009,33грн., що в свою чергу призвело до нарахування пені за період з 01.07.2018р. по 30.06.2019р. на суму 15960,56 грн.

З наведених підстав, керівник Немирівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради Вінницької області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Тульчинська швейна фабрика" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 80 009,33 грн., та нарахованої пені за несвоєчасне внесення орендної плати в сумі 15 960,56 грн.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново- господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної. ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Згідно пункту в ч. 1 статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За приписами ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння І користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Враховуючи вимоги ст.ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю* - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Орендна плата справляється у грошовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1,2,7 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не - допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що Тульчинською міською радою Вінницької області (далі Орендодавець) та ПАТ Тульчинська швейна фабрика , громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (далі. Орендарі) 27.11.2014 укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір), землі несільськогосподарського використання, для обслуговування частини майнового комплексу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на території Тульчинської міської ради, землі житлової та громадської забудови загальною площею 0,2203 га, в тому числі 0,1662 га під капітальною трьохповерховою забудовою, 0,0510 га під проїздами, проходами та площадками, 0,0030 га під капітальною одноповерховою, забудовою для обслуговування частини майнового комплексу, кадастровий номер земельної ділянки 0524310100:01 :005:0374.

Вказаний договір оренди земельної ділянки від 27.11.2014р. зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 18.03.2015р., номер запису про право власності: 9080130, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 599132305243, що підтверджується Витягом з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно серія ЕЕС № 879647.

Актом передачі землі від 26.03.2015р., який підписаний Орендодавцем та Орендарями, в тому числі представником ПАТ Тульчинська швейна фабрика , засвідчено передачу Орендарям земельної ділянки загальною площею 0,2203 га, в тому числі 0,1662 га під капітальною трьохповерховою забудовою, 0,0510 га під проїздами, проходами та площадками, 0,0030 га під капітальною одноповерховою забудовою для обслуговування частини майнового комплексу, яка розташована на території Тульчинської міської ради Вінницької області.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 Договору, Орендодавець надає, а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки приймає у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,2203 га, в тому числі 0,1662 га під капітальною трьохповерховою забудовою, 0,0510 га під проїздами, проходами та площадками, 0,0030 га під капітальною одноповерховою забудовою для обслуговування частини майнового комплексу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на . території Тульчинської міської ради Вінницької області.

Згідно з п. 10 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у вигляді та у розмірах: грошової оплати у гривнях.

Підпунктом 10.1 Договору, грошова плата вноситься на поточний рахунок Орендодавця, плата за оренду землі становить 29 225,00 грн. за 1 (один ) рік.

Підпунктом 10.2 Договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітнього (податкового місяця).

Підпунктом 10.3 Договору, передбачено що орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.

Пунктом 12 Договору передбачено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у разі зміни інфляції, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України.

До обов`язків орендаря, згідно п. 30 Договору, входить своєчасне внесення орендної плати.

Крім того пунктом 13 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Розподіл орендної плати за землю між Орендарями було проведено відповідно до їх часток власності на капітальні забудови, які знаходяться на земельній ділянці загальною площею 0,2203 га., яка передана їм у оренду та відповідно до узгодженого розподілу, який підписаний всіма Орендарями відповідно до Договору, оренди від 27.11.2014р.

У зв`язку із тим, що Орендар ПАТ Тульчинська швейна фабрика протягом останніх 3-х років не сплачує орендної плати за користування земельною ділянкою, яку товариству було передано в користування відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 27.11.2014, з метою встановлення суми заборгованості по орендній платі, Тульчинською міською радою Вінницької області проведено розрахунок заборгованості за користування Орендарем ПАТ Тульчинська швейна фабрика земельною ділянкою загальною площею 0,2203га, кадастровий номер якої 0524310100:01:005:0374, за період з 01.07.2016 - 30.06.2019 роки.

Відповідно до довідки розрахунку із орендної плати за землю за період з 01.07.2016 - 30.06.2019 роки, з урахуванням кумулятивного коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, основна заборгованість Орендаря ПАТ Тульчинська швейна фабрика складає 80 009,33 грн., а саме: за період 01.07.2016р. по 31.12.2016р. - 12775,88 грн., за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. - 26937,66 грн., за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. - 26937,66 грн., за період з 01.01.2019р. по 30.06.2019р. - 13358,13 грн.

Разом з тим, відповідно до п.10.2 та п.13 Договору Орендарю ПАТ Тульчинська швейна фабрика нарахована пеня за невнесення орендної плати у строки передбачені Договором, яка відповідно до довідки розрахунку за період з 01.07.2018р. по 30.06.2019р. складає 15960,56 грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 24 Закону України Про оренду землі , серед іншого передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно вимог ст. 35 вищевказаного Закону, спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на неналежне виконання одним із Орендарів, а саме ПАТ Тульчинська швейна фабрика зобов`язання перед Орендодавцем за договором оренди земельної ділянки загальною площею 0,2203 га від 27.11.2014р., яка розташована на території Тульчинської міської ради Вінницької області, в частині виплати заборгованості з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 80 009,33 грн. та пені в розмірі 15 960,56 грн., а тому вказані сума підлягає судом задоволенню в повній мірі.

Також суд зазначає, що положеннями ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є територіальні громади, які згідно зі ст. ст. 169, 172 цього Кодексу набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, установленої законом, та діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 3 ст. 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві, скарзі самостійно обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Також, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 наголосив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися; зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України дають прокурору право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, у чому саме полягає таке порушення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.07.2018 (справа № 926/1111/15), 13.11.2018 (справа № 910/2989/18), 17.01.2019 (справа № 923/241/18), 21.01.2019 (справа № 909/516/18), погодившись з доводами прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.

Крім того, відповідно до п. 61 постанови Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 910/11919/І7 згідно зі ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

Відповідно до листа від 09.07.2019 № 06-02-1135 Тульчинська міська рада не зверталась до суду про стягнення з ПАТ Тульчинська швейна фабрика заборгованості з орендної плати за землю та нарахованої пені, за несвоєчасне внесення орендної плати, у зв`язку з обмеженим фінансуванням місцевого бюджету на сплату судового збору.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 (справа №915/20/18) стосовно представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування зазначив, що виключними випадками за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави" (п. 7.18).

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Тульчинська швейна фабрика" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 80 009,33 грн., та нарахованої пені за несвоєчасне внесення орендної плати в сумі 15 960,56 грн. - задовольнити повністю .

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Тульчинська швейна фабрика (вул. Ільфа та Петрова, 20, м. Одеса, Одеська область, 65104, код ЄДРПОУ 00308620) на користь бюджету Тульчинської міської ради Вінницької області (р/р 33211812002810, отримувач УК у Тульч.р./отг м. Тульчин/18010600, код ЄДРПОУ 37897753, банк отримувач ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 899998) заборгованість з орендної плати в розмірі 80 009 /вісімдесят тисяч дев`ять/ грн. 33 коп. та нарахованої пені за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 15 960 /п`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят/ грн. 56 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Тульчинська швейна фабрика (вул. Ільфа та Петрова, 20, м. Одеса, Одеська область, 65104, код ЄДРПОУ 00308620) на користь прокуратури Вінницької області (одержувач: прокуратура Вінницької області, р/р 35213099003988, код ЄДРПОУ 02909909, банк ДКСУ, МФО 820172) сплачений судовий збір у розмірі 3 842 /три тисячі вісімсот сорок дві/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 01 грудня 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут