Рішення

від 19.09.2019 по справі 925/369/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м. Черкаси справа № 925/369/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від позивача - Савоста С.В. - адвокат,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кубік Тек

про стягнення 26780,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Черкасиобленерго (вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, код ЄДРПОУ 22800735) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Кубік Тек (вул. Цілиноградська, 32, м. Харків, Харківська область, 61202, код ЄДРПОУ 41221193) про стягнення 17247 грн 38 коп. заборгованості за договором від 01.10.2018 № 18-02/21-18 про доступ до інфраструктури об`єкта доступу, у тому числі: 15409 грн 60 коп. основного боргу за отримані послуги, 1443 грн 53 коп. пені, 120 грн 29 коп. три проценти річних та 273 грн 96 коп. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині оплати доступу до опор повітряних ліній електропередач.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.04.2019 передано справу № 925/369/19 за позовом Публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Кубік Тек про стягнення 17 247, 38 грн за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Харківської області.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.04.2019 позивач - Публічне акціонерне товариство Черкасиобленерго , подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.04.2019 скасувати, та справу направити до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.04.2019 у справі № 925/369/19 задоволено; ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.04.2019 у справі № 925/369/19 скасовано; справу № 925/369/19 передано до Господарського суду Черкаської області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до Глави 2 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23 липня 2019 року відкрито провадження у справі № 925/369/19; задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 19 вересня 2019 року.

Частиною першою статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи судом.

Відповідачу за вказаною у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою його місцезнаходження господарський суд Черкаської області надіслав рекомендованим листом з повідомленням ухвалу від 23.07.2019 про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 19.09.2019. Однак, цей рекомендований лист не був вручений адресату, ухвала повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній".

Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до п. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява від 10.09.2019 № 6579/09-03 про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача: 22904 грн 40 коп. основного боргу за отримані послуги, 3315 грн 17 коп. пені, 283 грн 03 коп. три проценти річних та 278 грн 06 коп. інфляційних нарахувань.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, суд вважає за необхідне відповідну заяву прийняти до розгляду та задовольнити її, у зв`язку з чим позов розглядається судом з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

У відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 19.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлені такі

обставини.

01 жовтня 2018 між Публічним акціонерним товариством Черкасиобленерго (позивач у справі, Виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кубік-Тек (відповідач у справі, Замовник за договором) було укладено договір № 18-02/21-18 про доступ до інфраструктури об`єкта доступу (далі - Договір) (а.с. 14-16).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику доступ до інфраструктури об`єкта електроенергетики - опор повітряних ліній електропередачі 0,4 - 20 кВ (далі - ПЛ 0,4 - 20 кВ), а Замовник, в свою чергу, зобов`язується носити плату за доступ до об`єктів електроенергетики на умовах цього Договору.

Визначені елементи інфраструктури об`єкта доступу, якими користується Замовник включають в себе волоконно-оптичні кабелі, муфти, шафи, елементи кріплення як то бандажна стрічка, крюки та інше.

Пунктами 2.1. - 2.4. Договору передбачено, що відповідно до вимог підп. 2 п. 7 ст. 17 Закону України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж (далі - Закон) розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики становить 0,3 % (нуль цілих три десятих відсотка) мінімальної заробітної плати за одну опору на місяць, в тому числі ПДВ (20%).

Розмір мінімальної заробітної плати визначається станом на 1 (перше) січня поточного року.

Розрахунок вартості доступу до інфраструктури об`єкта доступу наведений у Додатку № 2 даного Договору, що є його невід`ємною частиною.

Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання Договору проводить попередню оплату за доступ за перший місяць відповідно до умов даного Договору. Якщо послуги надавались не повний місяць, то вартість послуг за такий місяць розраховується пропорційно кількості днів, протягом яких послуги надавались.

В подальшому плату за доступ Замовник здійснює щомісячно у розмірі, передбаченому п. 2.1. цього Договору та Додатком № 2 до Договору, до 25 (двадцять п`ятого) числа місяця що, передує тому, за який надається послуга, на поточний рахунок ПАТ Черкасиобленерго , зазначений в Розділі 8 даного Договору.

Доступ до опор ПЛ 0,4 - 20 кВ щомісячно оформлюється Актом приймання - передавання наданих послуг, в порядку визначеному п. 3.1.5. даного Договору.

Доступ до опор ПЛ 0,4 - 20 кВ вважається наданим з моменту підписання обома Сторонами Акта приймання - передавання наданих послу. У випадку не підписання Акта приймання - передавання наданих послу або не надання мотивованої відмови від його підписання у терміни, передбачені п. 3.2.7 цього Договору, послуги вважаються Сторонами наданими у відповідності до умов цього Договору.

Відповідно до Додатку №2 цього Договору проведено розрахунок вартості доступу до інфраструктури об`єкта доступу з урахуванням 108 опор, що склало 1205 грн 28 коп.

31 жовтня 2018 року Сторонами підписана додаткова угода № 1 до цього Договору, з умовами якої збільшилась кількість опор, до яких надається доступ, до 206 опор, та відповідно зросла плата до 2298 грн 96 коп.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 до Договору встановлено, що вона вступає в силу з 01.11.2018.

Відтак, розмір щомісячної плати з 01.11.2018 становить 2298 грн 96 коп.

Пунктом 6.5. Договору встановлено, що Замовник зобов`язується здійснити плату за доступ до опор повітряних ліній електропередачі 0,4 - 10 (20) кВ за період з 01.06.2018 року по 30.09.2018 року відповідно до Розрахунку вартості доступу до інфраструктури об`єкта доступу на місяць протягом 2018 року (Додаток № 2 до Договору ) до 01 грудня 2018 року на поточний рахунок ПАТ Черкасиобленерго , зазначений в цьому Договорі.

Таким чином, розмір плати, яку Замовник зобов`язаний був сплатити Виконавцю до 01.12.2018, на підставі п. 6.5. Договору становить 4821 грн 12 коп. (4*1205,28).

На підтвердження факту надання послуг за цей період позивач надав актом приймання-передавання робіт (а.с. 22).

Пунктом 3.3.1. Договору встановлено, що Виконавець має право визначати плату за доступ та отримувати її на умовах передбачених цим Договором та Законом.

Відповідно до п. 3.2.6. Договору Замовник зобов`язується своєчасно сплачувати плату за доступ до інфраструктури об`єкта доступу.

Пунктом 3.3.4. Договору передбачено, що Виконавець має право вимагати своєчасної плати за використання місць на опорах ПЛ 0,4-20 кВ.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що у разі не виконання або неналежного виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати передбачених п. 2.2. Договору, Замовник зобов`язується сплатити на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Матеріалами справи підтверджується, що зобов`язання за Договором про доступ до інфраструктури об`єкта доступу позивач виконав в повному обсязі та надав відповідачу доступ до опор повітряних ліній електропередачі ПЛ 0,4-20 кВ (відповідно до кількості опор та місць розташування визначених в Додатку №2 до Договору).

Відповідно до умов Договору відповідач мав сплатити за період з 01.06.2018 року по 30.09.2018 - 4821 грн 12 коп., за жовтень 2018 року - 1205 грн 28 коп. (які мав сплатити до 04.10.2018), решту суми в жовтні 2018 року - березні 2019 - 13793 грн 76 коп. Відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, борг за Договором станом на 31.08.2019 становить 22904 грн 40 коп.

Відповідно до п. 2.3 Договору позивачем оформлені акти приймання-передавання наданих послуг б/д на суму 4821,12 грн за період з 01 червня 2018 року по 30 вересня 2018 року, жовтень 2018 року - серпень 2019 року та направлені на адресу відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено 08.10.2018 - 1004 грн, 09.11.2018 - 1406 грн 16 коп., 30.01.2019 - 2000 грн.

Враховуючи зазначене, заборгованість відповідача за Договором складає 22904,40 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем свого зобов`язання, крім основного зобов`язання в сумі 22904 грн 40 коп., позивач просить стягнути пеню в розмірі 3315 грн 17 коп., 3% річних в розмірі 283 грн 03 коп. та інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 278 грн 06 коп.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб`єктами майново-господарських зобов`язань можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб`єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону. Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об`єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом, і не може перевищувати: 1) за розроблення та видачу технічних умов з доступу - 50 відсотків мінімальної заробітної плати; 2) за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики - 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об`єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що у зв`язку з несплатою Відповідачем за послуги, за ним рахується заборгованість 22904,40 грн, розмір якої підтверджено належними доказами.

Відтак, суд прийшов до висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 22904,40 грн є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов`язань за Договором, доказів здійснення розрахунків з позивачем за послуги або заперечень проти надання послуг чи їх неналежної якості - не подав.

Стаття 625 ЦК України зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що у разі не виконання або неналежного виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати передбачених п. 2.2. Договору, Замовник зобов`язується сплатити на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 3315,17 грн, 3% річних - 283,03 грн, інфляційні - 278,06 грн.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, річних та інфляційних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛігаЗакон" судом встановлено, що нарахування здійснено Позивачем вірно, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Виконання зобов`язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки при подачі позовної заяви позивачем був сплачений мінімальний розмір судового збору, а спір виник з вини відповідача, сплачена позивачем сума судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у повному розмірі.

За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено 1921,00 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 3374 від 28.03.2019, яке міститься в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кубік Тек (61202, м. Харків, вул. Цілиноградська, 32, код ЄДРПОУ 41221193) на користь Публічного акціонерного товариство Черкасиобленерго (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код ЄДРПОУ 22800735, на п/р № НОМЕР_1 у ФЧОУ АТ Ощадбанк , МФО 354507, код 22800735) 22904 грн 40 коп. основного боргу, 3315 грн 17 коп. - пені, 283 грн 03 коп. - 3% річних, 278 грн 06 коп. - інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 23.09.2019.

Суддя Чевгуз О.В.