Рішення

від 11.09.2019 по справі 361/735/18

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/735/18

Провадження № 2/361/201/19

11.09.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарях - Латенко Л.П., Смірнова І.В., Пермінова О.В.,

Мищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання малолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання малолітньої дитини,

установив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Позивач зазначала, що з 05 липня 2016 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі.

Після реєстрації шлюбу вони з відповідачем періодично проживали в АДРЕСА_1 у помешканні його батьків та у АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності в рівних частках їй, її матері ОСОБА_3 та її бабусі ОСОБА_4 .

Від спільного подружнього життя мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на теперішній час проживає разом з відповідачем. Відповідач усіма можливими способами перешкоджає позивачу відвідувати дитину та приймати участь у її житті.

Починаючи з липня 2017 року, з того часу як позивач в силу тяжких сімейних обставин вимушена була покинути помешкання свого чоловіка та повернутися до м. Бровари в свою квартиру, відповідач безпідставно перешкоджає їй бачити дитину. Батько дитини щоразу спричиняє сварку та знаходить безліч причин щоб відмовити позивачу у побаченні з сином.

Розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області №70 від 22 січня 2018 року затверджено рішення про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 потижнево з кожним з батьків, а саме: тиждень з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ; наступний тиждень з батьком ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, відповідач не надає позивачу можливості бачити її дитину, спілкуватися з нею, здійснювати за нею догляд, про що свідчать звернення до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 19.01.2018 р., від 30.01.2018 р. та від 05.02.2018 р. Окрім того, в ці дні вона викликала працівників поліції з метою надання допомоги у виконання рішення Броварської РДА, про що свідчить талон повідомлення від 05.02.2018 р. та висновки поліції.

Позивач зазначала, що проживає окремо від відповідача, перебуває в декретній відпустці, отримує соціальну допомогу на утримання дитини, має час і бажання піклуватися та доглядати за своєю дитиною. Має на праві часткової приватної власності 1/3 частину трикімнатної квартири, належні умови проживання дитини, нормального її розвитку, може задовольнити гармонійний розвиток її особистості моральної та матеріальної забезпеченості. Крім того, вона проживаю разом з мамою, яка працює офіційно та отримує заробітну плату та бабусею, яка отримує пенсію та має сили і бажання допомагати їй у вихованні дитини. Відповідач же працює офіційно, а тому не має можливості здійснювати догляд за малолітнім сином.

Позивач мешкає у квартирі, яка облаштована у повному обсязі всім необхідним для розвитку дитини, може забезпечувати умови для нормального розвитку дитини. В квартирі також обладнана кімната для дитини, щоб ОСОБА_5 міг мати здоровий сон, гратися. З самого дитинства вона постійно піклується про дитину, допомагає матеріально, купує одяг.

Таким чином, проживання сина разом з позивачем відповідає його інтересам. Вона має можливість забезпечити йому належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини. Спиртними напоями не зловживає, не палить, за місцем проживання характеризується позитивно, добре відноситься до сина, любить його.

Разом з тим, позивач зазначала, що не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідача із сином і готова зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлення піклування батька.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 .

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання малолітньої дитини, в якому просив суд визначити місце проживання малолітній дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач зазначав, що з липня 2017 року вони з позивачем разом не проживають, спільне господарство не ведуть. Після народження дитини постійно проживали в АДРЕСА_1 , де і зареєстрована разом з ним малолітня дитина ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки № 157 від 13 лютого 2018 року, яка видана виконавчим комітетом Калинівської селищної ради, за підписом селищного голови Булкота В.С. щодо складу сім`ї ОСОБА_2 та підтверджує, що малолітня дитина проживає в повноцінній сім`ї, разом з батьком - ОСОБА_2 , 1992 року народження, бабусею - ОСОБА_7 , 1973 року народження (44 роки), дідусем - ОСОБА_8 , 1968 року народження (50 років) та з дядьком - рідним братом батька - ОСОБА_9 , 1994 року народження (24 роки). Всі члени сім`ї мають офіційне працевлаштування та беруть активну участь у вихованні дитини. Сім`я так створює робочі графіки, що вдома постійно знаходиться один із дорослих членів родини. Батько та усі члени родини забезпечують малолітній дитині достатні матеріальні та педагогічні умови для інтелектуального, фізичного, морального та духовного розвитку. Дитина перебуває на обліку дітей в Калинівській медичній амбулаторії. Батько дитини створює належні умови щодо своєчасних медичних оглядів та щеплень дитини. Відсутність матері, ОСОБА_1 , в житті дитини жодним чином не позначилась на фізичному здоров`ї та емоційному розвитку хлопчика, що підтверджується Випискою із медичної карти дитини від 19 лютого 2018 року, наданою лікарем ОСОБА_10 У графі 7 виписки зазначено, що дитина здорова, кожного місяця дитина оглянута, щеплення проводяться за профілактичним календарем.

Позивач за первісним позовом 16 липня 2017 року на хрестинах дитини, після вживання великої кількості алкогольних напоїв, почала сварку та бійку. Після чого, вона пішла з будинку, залишивши дитину відповідачу. Через декілька днів вона приїхала за своїми речами, на дитину не звертала уваги, наголосила, що вона покидає чоловіка, та залишає дитину йому на виховання.

Позивач, яка отримує соціальну допомогу від держави у розмірі 860,00 грн. на утримання дитини, всі гроші витрачає виключно на свої особисті потреби. За час відсутності матері у житті дитини, вона жодним чином не допомогла матеріально.

Позивач за первісним позовом зловживає спиртними напоями та має схильність до неадекватної поведінки. Згідно відповіді головного лікаря Рудоквас Р. В. Філії Броварська станція екстреної медичної допомоги № 8 від 12.01.2018 року, 24.11.2017 р. о 14 годин 20 хвилин на станцію надійшов виклик: жінка в неадекватному стані повідомила про те, що порізала руки, представилася ОСОБА_1 . Відповідно до Карти виїзду медичної допомоги № 21245 від 24.11.2017 р., а саме пункту 26 карти, зафіксовано попередній діагноз - алкогольне сп`яніння, різана рана. На зворотному боці картки, у графі Скарги , зазначено: біль і кровотеча із рани, із рота різкій запах алкоголю . В графі Анамнез зі слів позивача - вживала алкогольні напої та почала собі різати руку.

Позивач не працює та не працювала до вагітності та народження дитини. Бажання матері встановити контакт з сином та забрати його із звичної обстановки та оточення ґрунтується на бажанні покращити свій матеріальний стан за рахунок батька. Позивач не бере до уваги саме інтереси малолітньої дитини. Хлопчик народився і все своє життя проживає разом з батьком, з бабусею та дідусем. Він однієї статі з батьком.

Зростання хлопчика в оточенні матері, бабусі та прабабусі, які є жінками та відсутність у процесі виховання чоловіків (батька та дідуся) можуть негативно сказатися як на психологічному так і фізичному розвитку дитини.

З 07 листопада 2015 року по теперішній час відповідач проходить службу в Національній поліції України, має спеціальне звання поліції - сержант, перебуває на посаді поліцейського водія взводу реагування Броварського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Київській області, що підтверджується довідкою з місця служби від 08.02.2018 р. №11/43/30/10-2018, має офіційну та стабільну заробітну плату.

Зазначав, що після подання первинного позову з 08 лютого 2018 року по травень місяць 2018 року (три місяця) позивач не приходила до сина та не мала бажання брати участь у вихованні та житті дитини.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_12 позовні вимоги за первісним позовом підтримали, просили про їх задоволення, надали пояснення аналогічні позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення.

В судовому засіданні відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_13 позовні вимоги за первісним позовом не визнали, заперечували проти їх задоволення в повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги підтримала, просили про їх задоволення в повному обсязі.

В судовому засіданні представники третьої особи служби у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації Київської області Хромець С.М . , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 покладалися на розсуд суду.

Судом встановлено, що 05 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано в шлюб в Броварському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №417 (а.с.10 том І).

Від спільного подружнього життя мають одного малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11 том І).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2018 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.133-134 том І).

Неповнолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає разом з батьком ОСОБА_2 в житловому будинку, загальною площею 180 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12 том І).

Розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області №70 від 22 січня 2018 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потижнево з кожним із батьків, а саме: тиждень з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ; наступний тиждень з батьком ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14 том І).

Відповідно до довідки № 157 від 13 лютого 2018 року, виданої виконавчим комітетом Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком - ОСОБА_2 , 1992 року народження, бабусею - ОСОБА_7 , 1973 року народження, дідусем - ОСОБА_8 , 1968 року народження та з дядьком - рідним братом батька - ОСОБА_9 , 1994 року народження (а.с.48 том І).

Відповідно до акту обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного спеціалістом І категорії Калинівської селищної ради Броварського району Київської області Політанською Т.Й., сім`я проживає за адресою: АДРЕСА_1 двоповерховий, площею близько 180 м 2, п`ять кімнат, два санвузли, коридор, кухня, індивідуальне опалення температура 25 гр.), електрифікація, водопровід та водовідведення. Кімнати світлі, чисті, охайні, мебльовані. Кімната батька, ОСОБА_2 та сина ОСОБА_5 близько 20 м 2 , є ліжко-колиска, велика кількість іграшок, одягу тощо, обладнано місця для ігор відпочинку. Боргу по сплаті комунальних послуг немає. ОСОБА_2 працює водієм групи швидкого реагування Броварського міськвідділу поліції хорони в Київській Області, зарплата близько 7000,00 грн. Допомагають по догляду за внуком бабуся, ОСОБА_7 1983 р.н., яка працює начальником виробничого відділу сувенірної продукції ФОП ОСОБА_21 та дідусь, ОСОБА_8 1968 р.н., який працює водієм-експедитором TOB ТК Асортимент . Сім`я так відтворює робочі графіки, щоб вдома був один із дорослих. Малолітній ОСОБА_5 , 2017 р.н., перебуває на обліку дітей до року в Калинівській медамбулаторії. Питань щодо своєчасного огляду, щеплень немає. Прибудинкова територія 0,0312 га. Власником житлового будинку є ОСОБА_7 (а.с.51,135-139 том І).

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має задовільний стан здоров`я, кожного місця оглянутий, щеплення проводяться по профілактичному календарю (а.с.49,245 том І).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 вересня 2019 року відвідує ДНЗ (ясла-садок) Сонечко Калинівської селищної ради Броварського району Київської області (а.с.29 том ІІ).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 07 листопада 2015 року по теперішній час проходить службу в Національній поліції України, має спеціальне звання поліції - сержант, перебуває на посаді поліцейського водія взводу реагування Броварського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Київській області, що підтверджується довідкою з місця служби від 08.02.2018 р. №11/43/30/10-2018, має офіційну та стабільну заробітну плату. За час роботи зарекомендував себе з позитивної сторони, морально стійкий, дисциплінований, вимогливий до себе, до виконання службових обов`язків відноситься сумлінно, дотримується законності. За характером стриманий, врівноважений, ввічливий, комунікабельний, тактовний у спілкуванні з колегами по роботі та громадянами. З 18 серпня 2018 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає з чоловіком за адресою його реєстрації. За місцем проживання відповідач характеризується з позитивного боку, у побуті ввічливий, тактовний, працелюбний, приділяє багато часу, власних сил для підтримки добрих стосунків з сусідами. Має благополучну сім`ю. На обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. (а.с.58,59,60,62,93-97 том І).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_4 у вказаній квартирі, яка належить їм на праві приватної власності в рівних частинах. За місцем проживання характеризується з позитивного боку, у побуті завжди ввічлива, тактовна, працелюбна, приділяє багато часу, власних сил для підтримки добрих стосунків з сусідами. За характером спокійна, врівноважена, розсудлива. На обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. У квартирі є належні житлово-побутові умови для проживання та виховання малолітньої дитини ОСОБА_5 (а.с.19,20,21,22,178 том І).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач за первісним позовом ОСОБА_1 з 29 серпня 2019 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, основний вид економічної діяльності - діяльність фітнес-центрів (а.с.26-27 том ІІ).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.80 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Вiдповiдно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Статтею 161 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 6 Декларації прав дитини, затвердженої Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку його особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір`ю.

Стаття 3 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 лютого 1991 року, проголошує, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 12 червня 1998 року № 6 Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю , вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, ґрунтуючись на рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Разом з тим, відповідно до ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до висновку №11/01-13 від 19 жовтня 2018 року про внесення змін в розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області №70 від 22 січня 2018 року Про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , служба у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації Київської області вважає недоцільно вносити зміни до зазначеного розпорядження, доцільним місцем проживання малолітньої дитини є теперішнє місце - з батьком (а.с.233-234 том І).

Разом з тим, згідно висновку №2037/01-12 від 11 грудня 2018 року, орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації Київської області вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.154-156 том І).

Відповідно до висновку спеціаліста-психолога кандидата психологічних наук, доцента ОСОБА_22 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до його вікових психологічних особливостей, визначення місця проживання повинно обумовлюватись, перш за все, пріоритетом забезпечення фізичної та психологічної безпеки, гармонійного психічного розвитку та формування базових рис майбутньої особистості. Єдиним припустимим соціально- психологічним середовищем для малюка є сім`я, де створена атмосфера конструктивної взаємодії, позитивних стосунків між членами родини, проявів турботи та стабільного піклування про дитину. Також психологічно цінним для формування хлопчика є можливість засвоювати від батька гендерні норми та форми чоловічої поведінки у постійній безпосередній взаємодії. Зміна місця його проживання на неповну материнську сім`ю, де мама схильна до створення емоційно нестабільної або емоційно негативної поведінки (особливо при врахуванні факту спричинення собі навмисно тілесної шкоди), може створити загрозу для малолітньої дитини, або як мінімум призвести до формування невротичної, психологічно проблемної особистості в майбутньому (а.с.209-214 том І).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі Савіни проти України наголошується, що взаємне задоволення від спільного перебування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя, а тому втручання до нього має відбуватися у вузьких рамках, визначених статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.

Беручи до уваги стандарти Європейського суду з прав людини інтереси малолітньої дитини превалюють над потребами збереження сім`ї.

Таким чином, суд вважає, що орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації Київської області прийшов до помилкового висновку про доцільність проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У рішенні Європейського суду з прав людини Хант проти України вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі М.С. проти України , у якому йдеться визначення інтересів дитини , їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Національне сімейне законодавство, яке будується на основі Конвенції, передбачає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини суд виходить з принципу рівності прав і обов`язків обох батьків, віддаючи перевагу тому з них, хто може створити найбільш сприятливі умови для виховання дитини, інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі наведеного, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, та приймаючи до уваги вік неповнолітньої дитини, якій безумовно потрібна материнська турбота, оскільки між дитиною та матір`ю з самого народження існує тісний зв`язок, розірвання якого може потягти за собою негативні наслідки у фізичному та емоційному розвитку дитини, відсутність підтвердження грубого чи егоїстичного ставлення позивача ОСОБА_1 до дитини та будь-яких інших виключних обставин, а також те, що докази, які знаходяться в матеріалах справи, підтверджують факти, що малолітня дитина постійно проживає з батьком у звичній для неї обстановці та оточенні, суд дійшов висновку, що місце проживання неповнолітньої дитини слід визначити з кожним батьків потижнево, а саме: тиждень з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ; наступний тиждень з батьком ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову обох позовів.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає за недоцільне стягувати із сторін на користь один одного витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

Керуючись Конституціє України, Конвенцією Про права дитини від 20 листопада 1989 року, Декларацією прав дитини, ст.ст. 19, 141, 160, 161 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 76, 80-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 350 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Первісний та зустрічний позови задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потижнево з кожним з батьків, а саме: тиждень з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ; наступний тиждень з батьком ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Сердинський