Постанова

від 10.03.2020 по справі 361/735/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

10 березня 2020 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/1197/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д.,

за участю секретаря Ратушного А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області

від 11 вересня 2019 року

в складі судді Сердинського В.С.

у справі №361/735/18 Броварського міськрайонного суду Київської області

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 ,

третя особа - Служба у справах дітей Броварської районної державної адміністрації Київської області,

про визначення місця проживання дитини,

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа - Служба у справах дітей Броварської районної державної адміністрації Київської області,

про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

Позов обґрунтовано тим, що з 05 липня 2016 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі та періодично проживали у помешканні його батьків за адресою: АДРЕСА_1 , а також проживали в АДРЕСА_2 .

Від спільного подружнього життя мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначила, що в липні 2017 року в силу тяжких сімейних обставин вона вимушена була покинути помешкання свого чоловіка та повернутися до м. Бровари в свою квартиру.

Позивачка, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перешкоджає їй бачитись з дитиною, спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні, просила визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 .

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з ним.

Позов мотивував тим, що з липня 2017 року вони з позивачкою разом не проживають, спільне господарство не ведуть. Після народження дитини він з дитиною постійно проживає в АДРЕСА_1 .

Зазначив, що дитина проживає в повноцінній сім`ї, а саме з ними також проживають бабуся ОСОБА_5 , дідусь ОСОБА_6 та дядько ОСОБА_7 (рідний брат батька дитини). Всі члени сім`ї мають офіційне працевлаштування та беруть активну участь у вихованні дитини. Сім`я так створює робочі графіки, що вдома постійно знаходиться один із дорослих членів родини. Батько та усі члени родини забезпечують малолітній дитині достатні матеріальні та педагогічні умови для інтелектуального, фізичного, морального та духовного розвитку. Дитина перебуває на обліку дітей в Калинівській медичній амбулаторії. Батько дитини створює належні умови щодо своєчасних медичних оглядів та щеплень дитини.

За вказаних обставин просив визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2019 року первісний та зустрічний позови задоволено частково.

Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потижнево з кожним із батьків, а саме: тиждень з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ; наступний тиждень з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необгрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Як на підставу скасування рішення суду посилався на те, що ухвалюючи рішення про потижневе проживання дитини почергово з батьком та матір`ю, суд не взяв до уваги що ОСОБА_2 після конфлікту покинула місце проживання в смт Калинівка і поїхала до м. Бровари, залишивши шестимісячне немовля, а через декілька днів, приїхавши за своїми речами, повідомила, що дитину залишає на виховання батьку дитини. Протягом чотирьох місяців після цього до сина не з`являлася, не цікавилася його здоров`ям, не приймала участі в матеріальному утриманні дитини.

Судом не враховано, що доводи ОСОБА_2 про хворобу і складні життєві обставини, як причину залишення дитини, не підтверджені жодними доказами, а також те, що вона не працювала, доходів не мала, але повідомляла органам опіки і піклування та суду неправдиві відомості про своє працевлаштування та надавала недостовірні відомості про заробітну плату.

Також судом не враховано, що ОСОБА_2 використовувала державну матеріальну допомогу на дитину до досягнення нею трьохрічного віку на свої особисті потреби.

Суд, ухвалюючи рішення про потижневе проживання дитини з кожним із батьків, не зважив на те, що дитина за місцем свого проживання відвідує дошкільний навчальний заклад в смт Калинівка Броварського району Київської області. Вважав, що таким чином суд неправильно застосував положення статті 161 СК України.

За вказаних обставин просив скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2019 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити.

Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_2 подала відзив, в якому посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду законним та обгрунтованим, просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Третя особа своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених в ній.

Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Третя особа, належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05 липня 2016 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (після реєстрації шлюбу прізвище дружини " ОСОБА_2 ") зареєстровано шлюб, який рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2018 року розірвано.

Від спільного подружнього життя у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначаючи місце проживання малолітньої дитини потижнево з кожним із батьків, суд першої інстанції виходив з того, що дитина є малолітньою та потребує материнської турботи, оскільки між матір`ю та дитиною з самого народження існує тісний зв`язок, розірвання якого може потягти за собою негативні наслідки у розвитку дитини, а також з того, що дитина постійно проживає з батьком у звичайній для неї обстановці та оточенні.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 вказував на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про визначення місця проживання дитини потижнево з кожним із батьків.

Колегія суддів погоджується з такими доводами апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно змісту первісного та зустрічного позовів предметом спору є визначення місця проживання малолітньої дитини.

З матеріалів справи вбачається, що мати та батько дитини проживають окремо. Зокрема, мати дитини ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Батько дитини ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків (ч. 1 ст. 160 СК України).

Крім того, за приписами ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

В п. 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №217 зазначено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків.

Отже, аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що місцем проживання дитини, яка не досягла 10 років, є зареєстроване у визначеному законом порядку місце проживання одного з батьків.

Як вбачається з матеріалів справи місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суд першої інстанції вищенаведених положень закону не врахував, не повно з`ясував обставини справи, внаслідок чого, визначаючи місце проживання дитини потижнево з кожним із батьків фактично вирішив спір щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, знайшли своє підтвердження.

Відповідно до п.1, п. 4 ч. 2 ст. 376 ЦПК України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення.

Вирішуючи первісний та зустрічний позови, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

За ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Частинами 1 та 2 ст. 161 СК України визначено, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

За приписами частин 4-6 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

В матеріалах справи міститься три різних висновки щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які суперечать один одному.

Зокрема, розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області №70 від 22 січня 2018 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потижнево з кожним із батьків, а саме: тиждень з матір`ю ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 ; наступний тиждень з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ( т. 1 , а.с. 14).

Колегія суддів не приймає до уваги даний висновок, оскільки такий висновок за своїм змістом фактично є висновком про участь батьків у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною.

Згідно висновку №2037/01-12 від 11 грудня 2018 року, Орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації Київської області вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 154-156).

Колегія суддів також не приймає до уваги висновок №2037/01-12 від 11 грудня 2018 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що для винесення даного висновку щодо визначення місця проживання дитини на користь ОСОБА_2 останньою було надано до Органу опіки та піклування неналежно оформлені документи.

Як вбачається зі змісту висновку №2037/01-12 від 11.12.2018 ОСОБА_2 на підтвердження можливості матеріального утримання дитини надала довідку про доходи від 16.11.2018 №16/11-1, згідно якої ОСОБА_2 працює на посаді менеджера в оптовій торгівлі з 02.04.2018 та має середньомісячну заробітну плату в сумі 3 735,00 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2015 №1266 в довідці про доходи повинні бути вказані обов`язкові реквізити: найменування установи і код ЄДРПОУ; адреса установи; вихідний номер та дата видачі довідки; прізвище, ім`я, по батькові, серія та номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків; посада, яку працівник обіймає; період роботи працівника в установі; нарахована заробітна плата (за місяцями), суму отриманих податків та коштів до сплати; підписи керівника установи, її головного бухгалтера.

З матеріалів справи вбачається, що довідка про доходи видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Індастрі Груп" та засвідчена директором товариства ОСОБА_12 (т. 1, а.с. 157). Однак, довідка не містить обов'язкових відомостей про головного бухгалтера та суми утриманих податків.

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.12.2018 директором та засновником (учасником) ТОВ "Траст Індастрі Груп" є матір ОСОБА_2 - ОСОБА_12 (т. 1, а.с. 172-177).

За місцезнаходження юридичної особи ТОВ Траст індастрі груп , за адресою: 04128, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Стаценка, будинок 19/91, офіс 18, - зареєстровано 69 компаній,а адреса фактичного розташування ТОВ Траст Індастрі Груп невідома.

Також, відповідно до Акту обстеження умов проживання №36 від 20.11.2018 ОСОБА_2 у графі За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації , у другому пункті зазначена ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка працевлаштована у відділенні обміну валют за адресою: м. Київ, Торгівельний Центр "Ашан" на посаді касира (т. 1, а.с. 178). В Акті обстеження умов проживання № 36 також зазначено, що ОСОБА_2 працевлаштована у ТОВ Траст Індастрі Груп на посаді менеджера та вказана адреса місця роботи місто Бровари.

Частиною третьою статті 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчоївлади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В Постанові Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу зазначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства,установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

На електронному порталі ДФС України, знаходиться реєстр системи обліку публічної інформації, в якому відсутня інформація про надходження від ТОВ Траст Індастрі Груп повідомлення про прийняття на роботу працівника ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 183).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю Органом опіки та піклування надано без перевірки поданої ОСОБА_2 інформації, а саме щодо працевлаштування та отримання доходу.

За вказаних обставин, при вирішенні спору, колегія суддів не приймає до уваги висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини разом з ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку №11/01-13 від 19 жовтня 2018 року про внесення змін в розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області №70 від 22 січня 2018 року Про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації Київської області вважає недоцільно вносити зміни до зазначеного розпорядження. У висновку також зазначено, що на сьогодні доцільним місцем проживання дитини є місце проживання з батьком та розгляд питання щодо участі у вихованні дитини окремо проживаючої матері ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 233-234).

Згідно висновку спеціаліста-психолога, кандидата психологічних наук, доцента Іванової О.В. , від 28.12.2018, щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для останнього, відповідно до його вікових психологічних особливостей, визначення місця проживання повинно обумовлюватись, перш за все, пріоритетом забезпечення фізичної та психологічної безпеки, гармонійного психічного розвитку та формування базових рис майбутньої особистості. Єдиним припустимим соціально-психологічним середовищем для малюка є сім`я, де створена атмосфера конструктивної взаємодії, позитивних стосунків між членами родини, проявів турботи та стабільного піклування про дитину. Також психологічно цінним для формування хлопчика є можливість засвоювати від батька гендерні норми та форми чоловічої поведінки у постійній безпосередній взаємодії. Зміна місця його проживання на неповну материнську сім`ю, де мама схильна до створення емоційно нестабільної або емоційно негативної поведінки (особливо при врахуванні факту спричинення собі навмисно тілесної шкоди), може створити загрозу для малолітньої дитини, або як мінімум призвести до формування невротичної, психологічно проблемної особистості в майбутньому (т. 1, а.с. 209-214).

Відповідно до довідки №157 від 13 лютого 2018 року, виданої виконавчим комітетом Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком - ОСОБА_1 , 1992 року народження, бабусею ОСОБА_5 , 1973 року народження, дідусем ОСОБА_6 , 1968 року народження та з дядьком (рідним братом батька) ОСОБА_7 , 1994 року народження.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 13.02.2018, сім`я проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок двоповерховий, площею близько 180 кв.м., п`ять кімнат, два санвузли, коридор, кухня, індивідуальне опалення (температура 25 градусів), електрифікація, водопровід та водовідведення. Кімнати світлі, чисті, охайні, мебльовані. Прибудинкова територія 0,0312 га. Власником житлового будинку є ОСОБА_5 . Кімната батька ОСОБА_1 та сина ОСОБА_3 близько 20 кв.м., є ліжко-колиска, велика кількість іграшок, одягу тощо, обладнано місця для ігор та відпочинку. Боргу по сплаті комунальних послуг немає. ОСОБА_1 працює водієм групи швидкого реагування Броварського міськвідділу поліції охорони в Київській області, зарплата близько 7000,00 грн. Допомагають по догляду за внуком бабуся ОСОБА_5 , яка працює начальником виробничого відділу сувенірної продукції ФОП ОСОБА_15 та дідусь ОСОБА_6 , який працює водієм-експедитором TOB ТК Асортимент . Сім`я так відтворює робочі графіки, щоб вдома був один із дорослих. Малолітній ОСОБА_3 перебуває на обліку дітей до року в Калинівській медамбулаторії. Питань щодо своєчасного огляду, щеплень немає.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має задовільний стан здоров`я, кожного місця оглянутий, щеплення проводяться по профілактичному календарю (т. 1, а.с.49, 245).

Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 вересня 2019 року відвідує ДНЗ (ясла-садок) Сонечко Калинівської селищної ради Броварського району Київської області (т. 2, а.с. 29).

З матеріалів справи також вбачається, що батько дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 07 листопада 2015 року проходив службу в Національній поліції України, має спеціальне звання поліції - сержант, перебував на посаді поліцейського водія взводу реагування Броварського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Київській області, що підтверджується довідкою з місця служби від 08.02.2018 №11/43/30/10-2018. За час роботи зарекомендував себе з позитивної сторони, морально стійкий, дисциплінований, вимогливий до себе, до виконання службових обов`язків відноситься сумлінно, дотримується законності. За характером стриманий, врівноважений, ввічливий, комунікабельний, тактовний у спілкуванні з колегами по роботі та громадянами. З 18 серпня 2018 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає з чоловіком за адресою його реєстрації. За місцем проживання відповідач характеризується з позитивного боку, у побуті ввічливий, тактовний, працелюбний, приділяє багато часу, власних сил для підтримки добрих стосунків з сусідами. Має благополучну сім`ю. На обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повідомив, що три дні тому звільнився за вищевказаним місцем роботи.

Мати дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована та проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Проживає разом з матір`ю ОСОБА_12 та бабусею ОСОБА_17 у вказаній квартирі, яка належить їм на праві приватної власності в рівних частинах. За місцем проживання характеризується з позитивного боку, у побуті завжди ввічлива, тактовна, працелюбна, приділяє багато часу, власних сил для підтримки добрих стосунків з сусідами. За характером спокійна, врівноважена, розсудлива. На обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. У квартирі є належні житлово-побутові умови для проживання та виховання малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 з 29 серпня 2019 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, основний вид економічної діяльності - діяльність фітнес-центрів.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року №44/25, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Таким чином, визначаючи місце проживання дитини насамперед необхідно виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Ухвалюючи рішення у справі М. С. проти України від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі Мамчур проти України , заява №10383/09).

В постанові від 17.10.2018 по справі №402/428/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, встановлених у постановах від 14.12.2016 у справі №6-2445цс16 та від 12.07.2017 у справі №6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 161 СК України, стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини бути розлучена зі своєю матір'ю. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.

Крім того, колегія суддів враховує, що звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 просила визначити місце проживання дитина разом з нею за місцем проживання в м. Бровари. В той же час, ОСОБА_2 не оскаржувала рішення суду, яким її позов задоволено частково, а саме визначено місце проживання дитини потижнево з кожним із батьків, та не просила визначити постійне місце проживання дитини разом з нею. В поданій ОСОБА_2 до суду апеляційній скарзі, у відкритті провадження за якою відмовлено у зв'язку із не зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, позивачка просила скасувати рішення суду та визначити місце проживання дитини потижнево: тиждень з нею за місцем проживання у м. Бровари, а тиждень з батьком ОСОБА_1 за його місцем проживання в смт Калинівка. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила рішення суду залишити без змін.

Оскільки ухвалюючи рішення, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про часткове задоволення первісного та зустрічного позовів, рішення суду не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості, що в силу ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, то відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 надала докази сплати судового збору у порядку та розмірі, визначеного Законом України "Про судовий збір", а саме в сумі 704,80 грн (т. 1, а.с. 1).

Звертаючись до суду із зустрічним позовом відповідач ОСОБА_1 також надав докази сплати судового збору в сумі 704,80 грн (т. 1, а.с. 34).

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 1057,20 грн (т. 2, а.с. 67).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні первісного позову і задоволення зустрічного позову, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий зір за подання зустрічного позову та подання апеляційної скарги в сумі 1762,00 грн (704,80+1057,20).

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2019 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Броварської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання дитини, - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Броварської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання дитини, - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 12 березня 2020 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді В.А. Кравець

Л.Д. Махлай