Рішення

від 13.09.2019 по справі 520/13913/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/13913/17

Провадження № 2/520/1251/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2019

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів до Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса Спец Профіль та ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Український науково дослідний інститут верстатів, інструментів приладів звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса спец профіль , ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди. Позов обґрунтовано тим, між ним та ФОП ОСОБА_1 , який припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця 14.12.2016р., орендували приміщення для ведення господарської діяльності, за адресою: АДРЕСА_1 .

08.12.2016 року в орендованих відповідачами приміщеннях сталася пожежа, внаслідок якої було знищено майно орендодавця, що підтверджується Актом про пожежу від 08.12.2016 року, складеним комісією у складі провідного інспектора Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області, начальника караулу ДПРЧ-6 ГУ ДСНС України в Одеській області, старшого лейтенанта С.Ц.З., представника орендодавця та орендаря ОСОБА_1

Оскільки пожежа сталася через недотримання орендарями правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки в орендованому приміщенні, то, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути 265314 грн. у якості відшкодування матеріальної шкоди, 3% річних 15090 грн., та інфляційні нарахування 56040 грн.

В обґрунтування розміру завданої шкоди позивач надав висновок, складений оцінщиком ОСОБА_2 станом на 01.03.2017 року, підписаний директором ПП Дельта-Консалтинг , відповідно до якого розмір шкоди внаслідок пожежі, завданої майну, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Український науково дослідний інститут верстатів, інструментів приладів на підставі свідоцтва про право власності від 09.06.2005 року та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оцінено в 265 314 гривень.

Ухвалою суду від 13.12.2017 року позовну заяву у справі відкрито провадження.

Представник позивача позов підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідачів та відповідач ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечували, зазначили, що висновок виданий ПП Дельта-Консалтинг щодо вартості спричиненої шкоди не є належним доказом, оскільки відповідно до зареєстрованих КВЕДів вказаної юридичної особи, остання не є суб`єктом надання послуг з оцінки завданих майнових втрат та збитків (клас 66.21 Оцінювання ризиків та завданої шкоди ), а тому не може надавати висновки щодо розміру спричинених пожежею збитків. Вважають, що пожежа сталася саме з вини орендодавця-позивача, який не забезпечив належні безпечні протипожежні умови на об`єкті, що був переданий в оренду орендарям. Свої доводи відповідачі обґрунтовували наявним в матеріалах справи висновком Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, наданим експертом в результаті проведення електротехнічного експертного дослідження по факту пожежі яка сталася 08.12.2016 року з метою визначення причин, що її викликали. Відповідно до отриманого висновку електротехнічного експертного дослідження № 5905/31 від 31.01.2017 року, складеного судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_8, причинами виникнення пожежі є відступи від вимог діючих технічних нормативних актів, допущених Орендодавцем. До виявлених порушень, що викликали пожежу, зокрема, перераховано незадовільний стан електропроводки, відкрите прокладення електричних мереж без металевих і закритих коробів за непрохідними підвісними стелями, в перегородках із горючих матеріалів не згідно ДСТУ Б В .2.7.-19, не забезпечення та необладнання протипожежною сигналізацією.

Свідок ОСОБА_4 дала суду пояснення, що працює завгоспом на підприємстві позивача. Вона не бачила як ОСОБА_1 . встановлював у орендованому приміщенні обігрівачі, вона не знає чи можливо встановити обігрівачі не вимикаючи електромережу, прибори вона виявила на початку грудня 2016р.

Свідок ОСОБА_5 дав суду пояснення, що працює на підприємстві позивача, в момент пожежі його на місці не було, 4 конвектори він побачив у грудні, про що ОСОБА_6 було виписано припис, але він його не отримав. Проводку у цеху не переробляли, конвектори не вішали.

Вислухавши пояснення учасників справи, показання свідків, експерта, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, наявними в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 767 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов`язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

Відповідно до ч.1 статті 773 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Відповідно до ч. 3 статті 779 Цивільного кодексу України наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Згідно ч.ч. 2, 3 статті 780 Цивільного кодексу України шкода, завдана у зв`язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати. Умова договору найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.

Таким чином, чинним законодавством передбачено, що шкода, завдана майну орендодавця, яка спричинена через існування недоліків в об`єкті оренди, про які орендар не був попереджений, орендарем не відшкодовується.

Судом встановлено, що згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , позивач передав відповідачам на підставі договору оренди №08/15-01 від 1.01.2015р. приміщення загальною площею 180 кв.м., з яких 150 кв.м. цех та 30 кв.м. офісні приміщення в задовільному стані (т.1 а.с.144).

08.12.2016 року у виробничому комплексі, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Український науково дослідний інститут верстатів, інструментів приладів за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом про пожежу від 08.12.2016 року. Згідно акту про пожежу попередньою причиною пожежі названо коротке замикання електромережі.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.3 ст.102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

На замовлення відповідача ОСОБА_1 судовим експертом Одеського НДІСЕ ОСОБА_8 31.01.2017 року було проведено дослідження та складено висновок електротехнічного експертного дослідження № 5905/31, яким на поставлені питання було надано наступні відповіді:

1. Знищення та пошкодження майна 08.12.2016 року майнових речей у орендованих ФОП ОСОБА_1 за договором оренди приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , відбувалося внаслідок безпосереднього впливу небезпечних факторів пожежі.

2. Найбільш ймовірною причиною пожежі є займання ізоляції електричної мережі, яка була прокладена за непрохідною перегородкою в зіткненні з горючими оздоблювальними будівельними матеріалами, у результаті аварійного режиму роботи електропроводки, з перевантаження електромережі, та слідством чого далі відбулося коротке замикання.

3. Даним експертним дослідженням по факту пожежі були виявлені наступні відступи від вимог діючих технічних нормативних актів:

- незадовільний стан електропроводки, в тому числі за відсутністю при експлуатації офісних приміщень протоколів норм випробування електрообладнання (електропроводки);

- електричні мережі офісних приміщень прокладені відкрито, без металевих та і закритих коробів, за непрохідними підвісними стелями і в перегородках із горючих матеріалів не згідно з ДСТУ Б В.2.7-19;

- додатково допущено збільшення навантаження в мережі: несанкціоноване підключення електроконвекторів для обігріву приміщень.

4. В причинномузв`язкуміж відступами і наслідками події, незадовільний стан електропроводки є несприятливою обставиною, достатніми умовами реалізації потенційного небезпечного фактору є допущення збільшення навантаження в мережі: несанкціоноване підключення електроконвекторів для обігріву приміщень. Прокладка електричної мережі в офісних приміщеннях відкрито, без металевих і закритих коробів, за непрохідними підвісними стелями і в перегородках із горючих матеріалів можливо віднести до необхідних умов, за яких сталася пожежа.

5. Обставини пожежі характеризують рівень пожежної безпеки у складовій частині управління ризиком для: орендодавця (основний споживач за договором з енергопостачальником) в особі представників ТОВ Укрндівіп - допустили відступи від вимог діючих технічних нормативних актів; не забезпечили приміщення офісу пожежною сигналізацією; для орендатора (субспоживач електричної мережі без договору з енергопостачальником) - не перевірив стан електричної мережі.

Допитаний у судовому засіданні судовий експерт Одеського НДІСЕ ОСОБА_8. дав пояснення, що орендодавець не забезпечив орендаря офісних приміщень належними та безпечними електричними мережами та задовільним станом електропроводки, тому дотримання правил експлуатації електричних мереж та використання об`єкту за цільовим призначенням не було безпечним. Орендар, не володіючи спеціальними знаннями в галузі електротехніки, не міг встановити невідповідповідність електромереж в орендованому приміщенні технічним нормам як в момент передачі, так і у час їх використання.

Хоча суду не було надано у якості доказу договорів оренди зазначених нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 , сторони не заперечували факту укладання такого договору.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що при передачі відповідачам приміщень в оренду, позивачем, який є споживачем за договором електропостачання, не було попереджено відповідачів про незадовільний стан електропроводки та прокладення електромереж у розріз з технічними нормативами. При цьому, як вбачається з висновку експерта ОСОБА_8., при візуальному обстеженні приміщень відповідачі, не будучи спеціалістами в галузі електротехніки, не могли самостійно виявити невідповідність електроустановок в офісних приміщеннях ДСТУ Б В.2.7-19 як в момент передачі приміщень в оренду, так і в процесі використання приміщень за цільовим призначенням.

Суд погоджується з доводами сторони відповідача, що діючим законодавством обов`язок забезпечення належними умовами пожежної безпеки покладено саме на орендодавця, тоді як орендар зобов`язаний в процесі експлуатації приміщень дотримуватися правил пожежної безпеки та не погіршувати стан приміщень.

Законом України Про електроенергетику , який був чинним спеціальним законом у сфері електроенергетики на момент укладення договору оренди та передачі приміщень, врегульовувалося зокрема і питання використання електроенергії та електроустановок.

Так, за приписами ч.ч.2, 3 ст.26 вказаного Закону споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію електричних установок (частинами цих установок є електромережа та електропроводка) споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Тому суд погоджується з висновком судового експерта, що подія пожежі мала місце, через допущення орендодавцем (споживачем електроенергії) відступів від вимог діючих технічних нормативних актів.

П. 5.1.38 розділу Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання Правил пожежної безпеки, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року №126, що були чинними на момент укладення договору оренди, передачі приміщень та на день виникнення пожежі, передбачено, що власник підприємства зобов`язаний забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому числі електроустановок слабкого струму. Особа, призначена відповідальною за їх протипожежний стан (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації), зобов`язана серед іншого, організовувати і проводити своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі.

Згідно п.5.1.33 вищевказаних правил несправності в електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, понаднормований нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів, повинні негайно ліквідовуватися черговим персоналом. Пошкоджену електромережу потрібно відключати до приведення її в пожежобезпечний стан.

Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Таким чином, саме на позивача, як власника приміщення і споживача електроустановок покладається зобов`язання забезпечити безпечну експлуатацію і належний технічний стан електромережі у приміщенні, що було передано наймачу. Відповідачі ж зобов`язані лише не псувати електроустановку та дотримуватися правил пожежної безпеки.

В судовому засіданні сторона відповідачів заперечувала належність обігрівачів, зазначала що їх встановлювали працівники позивача, а сторона позивача в свою чергу, зазначала на тому, що ці обігрівачі встановлював ОСОБА_1 .

З наявних в матеріалах справи акту про пожежу та висновку експерта, вбачається, що причиною пожежі є коротке замикання, яке відбулося через перевантаження освітлювальної мережі додатковими нагрівальними приладами. Вказане додаткове навантаження у вигляді нагрівальних приборів, через які і відбулася пожежа внаслідок перевантаження освітлювальної мережі, встановлював сам Орендодавець, а не Орендар. Перевантаження, що мало місце є порушенням Правил експлуатації, яке вчинив Орендодавець, а не Орендар. Стороною за договором про поставку електроенергії є Орендодавець, а не Орендар, який не є навіть субспоживачем. Тому суд погоджується з позицією сторони відповідачів стосовно відсутності відповідальності Орендаря перед Орендодавцем. Вся відповідальність за неправильну експлуатацію електромережі покладається на Орендодавця.

За правовими приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Стаття 1192 ЦК України передбачає способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. Так, ч. 1 статті передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Згідно ч. 2 статті розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно положень ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди передбачено, зокрема, що суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Так, при вирішенні спору про відшкодування шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, саме позивач не забезпечив безпечну експлуатацію та належний технічний стан електромережі в орендованому приміщенні.

Враховуючи те, що завдання майну шкоди сталося внаслідок особливих недоліків майна, переданого в найм, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, виключає наявність в діях відповідачів складу цивільного правопорушення та унеможливлює покладення на них обов`язку відшкодовувати позивачу його втрати, яких позивач зазнав в силу того, що майно, яке було передане в оренду не відповідало задовільному та безпечному стану.

Таким чином, оскільки сторона позивача не довела, що шкоду завдано саме з вини відповідачів, то суд вважає, що позовні вимоги про стягнення майнової шкоди задоволенню не підлягають.

Стороною позивача 17.01.2019р. подавалося клопотання про приєднання до матеріалів справи у якості доказів копії договору надання послуг охорони, сертифікатів, свідоцтв, копії висновку комплексного експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження №25048/522 від 15.01.2019р.

Згідно ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи, що сторона позивача, достеменно обізнана у тому, що стороною відповідача до суду подано висновок електротехнічного експертного дослідження №5905/31 від 31.01.2017р. щодо причин пожежі, у порушення вимог ст.83 ЦПК України, а саме письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу, подала доказ - висновок комплексного експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження №25048/522 від 15.01.2019р., у порушення строків встановлених для подання доказів, тому суд цей доказ не приймає.

Також суд зазначає, що згідно ст.103 ч.1 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Оскільки у сторони позивача викликав сумніви висновок наданий стороною відповідача, то у даному випадку стороні позивача слід було клопотати про призначення судом відповідної експертизи, а не замовляти 8.10.2018р. зазначене дослідження (а.с.208).

На підставі викладеного, керуючись ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПКУкраїни, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеському Апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.