Рішення

від 24.09.2019 по справі 918/369/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/369/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді О. Андрійчук , за участю секретаря судового засідання Б. Рижого , розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт -Лайн"

до Приватного підприємства "Авто-Оранти"

про стягнення заборгованості за договорами оренди земельних ділянок,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Лайн" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Приватного підприємства "Авто-Оранти" (відповідач), в якому просить, посилаючись на ст.ст. 526, 610, 611 ЦК України, стягнути заборгованість за договорами оренди земельної ділянки № 01 та № 2 від 07.09.2017 року в сумі 373 340,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

07.09.2017 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Лайн" (орендодавець) та відповідачем Приватним підприємством "Авто-Оранти" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки № 01 та договір оренди земельної ділянки № 02, на підставі яких позивач передав в строкове платне володіння і користування відповідачу земельні ділянки загальною площею 0,3397 га, кадастровий номер: 5610100000:01:002:0141, та загальною площею 1,4303 га, кадастровий номер: 5610100000:01:002:0142, відповідно, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Фактична передача земельних ділянок в користування відповідачу підтверджується актами приймання - передачі земельних ділянок від 07.09.2017 року.

Згідно з п. 3 договорів орендар сплачує щомісячно орендну плату в розмірі 1,50 грн за один кв.м.

За період з 07.09.2017 року по 01.04.2019 року орендар мав сплатити за оренду 2-х земельних ділянок орендну плату в сумі 472 590,00 грн, проте сплатив лише 99 222,00 грн, відтак заборгованість становить 373 340,00 грн.

21.03.2019 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату боргу, однак відповідач добровільно борг не сплатив, тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму в розмірі 373 340,00 грн.

15.08.2019 року від відповідача надійшов відзив, в якому зазначає, що 10.10.2008 року між Управлінням комунальною власністю та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 17700 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, вартість земельної ділянки склала 655 583,00 грн. У подальшому ухвалою Рівненського міського суду у справі 569/678/14-ц від 17.03.2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики затверджено мирову угоду, якою за ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку загальною площею 17700 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана ухвала скасована рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 06.02.2018 року, а справу передано на новий розгляд. Заразом ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою про поділ отриманої за ухвалою суду у приватну власність земельної ділянки на дві: площею 0,3397 га, кадастровий номер: 5610100000:01:002:0141, та площею 1,4303 га, кадастровий номер: 5610100000:01:002:0142. У подальшому, відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ "Комфорт-Лайн", оформлених протоколом № 01 від 20.05.2014 року, ОСОБА_2 внесла до статутного капіталу ТОВ "Комфорт-Лайн" дві земельні ділянки, у зв`язку з чим отримала частку в розмірі 98,40%. 01.07.2014 року та 03.07.2014 року за ТОВ "Комфорт-Лайн" зареєстроване право власності на земельні ділянки площею 0,3397 га, кадастровий номер: 5610100000:01:002:0141, та площею 1,4303 га, кадастровий номер: 5610100000:01:002:0142 відповідно. Крім того, у провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа № 918/314/19 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ "Комфорт-Лайн", ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Комфорт-Лайн", оформлених протоколом від 20.05.2014 року, щодо внесення ОСОБА_2 до статутного капіталу товариства внеску - земельних ділянок загальною площею 0,3397 га, кадастровий номер 5610100000:01:002:0141, та загальною площею 1,4303 га, кадастровий номер 5610100000:01:002:0142, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що у позивача не настало право вимоги за фіктивними договорами оренди, що є предметом розгляду цієї справи. Оскільки позивач протиправно набув право власності на земельні ділянки, то і вимоги про отримання вигод з такого набуття є протиправними, з огляду на що просить у задоволенні позову відмовити.

21.08.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що станом на дату звернення до суду земельні ділянки належать на праві власності позивачу, що стверджується витягом з Державного реєстру на нерухоме майно, реєстру права власності на нерухоме майно. Також відповідач не заперечує факт укладення договір оренди, прийняття земельних ділянок у користування, а також розміру заборгованості. За таких обставин обов`язок відповідача із внесення плати за користування земельними ділянками існує по даний час, а обставини, наведені у відзиві, не є предметом розгляду у цій справі та позивачем не визнаються.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 03.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.06.2019 року.

Ухвалою суду від 24.06.2019 року розгляд справи відкладено на 08.07.2019 року, запропонувати відповідачу надати суду оригінали договорів оренди земельних ділянок № 01, № 02 від 02.07.2017 року (для огляду в судовому засіданні), відзив на позовну заяву у строк до 08.07.2019 року.

08.07.2019 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 08.07.2019 року оголошено перерву на 22.07.2019 року.

У судове засідання 22.07.2019 року з`явилися представники сторін, проте судове засідання не відбулося по причині виходу з ладу сервера діловодства суду, про що складено акт про несправність системи звукозапису. Сторони були повідомлені про дату, час та місце наступного судового засідання - 29.07.2019 року.

Ухвалою суду від 29.07.2019 року постановлено здійснювати розгляд справи №918/369/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.08.2019 року, витребувано у Відділу з питань державної реєстрації Рівненської районної державної адміністрації з реєстраційної справи оригінали договорів оренди земельних ділянок № 01, № 2 від 02.07.2017 року (а за їх відсутності - належним чином засвідчені копії), на підставі яких проведено реєстраційні дії - державну реєстрацію іншого речового права, номер записів: 22349394, 22349943 від 13.09.2017 року, зміст іншого речового права: оренда земельних ділянок для обслуговування будівель та споруд; орендар: ТОВ "Авто-Оранта", код ЄДРПОУ 41497800, орендодавець: ТОВ "Комфорт-лайн", код ЄДРПОУ 33001121, кадастровий номер земельних ділянок 5610100000:01:002:0141, 5610100000:01:002:0142.

13.08.2019 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за період з 07.09.2017 року по 27.05.2019 року в розмірі 430 857,70 грн. Вказана заява прийнята судом.

Ухвалою суду від 15.08.2019 року у підготовчому засіданні оголошено перерву на 04.09.2019 року, витребувано в Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та у Відділу з питань державної реєстрації Рівненської районної державної адміністрації з реєстраційної справи оригінали договорів оренди земельних ділянок № 01, № 2 від 02.07.2017 року (а за їх відсутності - належним чином засвідчені копії), на підставі яких проведено реєстраційні дії - державну реєстрацію іншого речового права, номер записів: 22349394, 22349943 від 13.09.2017 року, зміст іншого речового права: оренда земельних ділянок для обслуговування будівель та споруд; орендар: ТОВ "Авто-Оранта", код ЄДРПОУ 41497800, орендодавець: ТОВ "Комфорт-лайн", код ЄДРПОУ 33001121, кадастровий номер земельних ділянок 5610100000:01:002:0141, 5610100000:01:002:0142.

27.08.2019 року від Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради надійшли копії документів з реєстраційних справ № 357180156101, № 357215756101.

13.03.2019 року від позивача та його представника надійшли клопотання про розгляд справи без їхньої участі, а від відповідача - про відкладення підготовчого засідання на інший день.

У судовому засіданні 04.09.2019 року оголошено перерву на 13.09.2019 року.

Ухвалою суду від 13.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 23.09.2019 року, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 23.09.2019 року оголошено перерву на 24.09.2019 року.

24.09.2019 року від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання без участі його представника.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

01.09.2017 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та ПП "Авто-Оранти" (орендар) укладено договір оренди № 01/09/17-01, за умовами якого орендодавець передає орендарю у строкове платне користування (оренду частину майнового комплексу з будівель, споруд та передавальних пристроїв (майно), а орендар зобов`язується у встановленому розмірі і строки сплачувати орендну плату. Майно, що передається в оренду згідно з цим договором, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.п. 1.1., 1.2. договору).

За п. 2.1. договору передача майна оформлюється актом прийому-передачі, який підписується обома сторонами.

01.09.2017 року між орендодавцем та орендарем підписано акт приймання-передачі до договору оренди № 01/09/17-01 від 01.09.2017 року.

Пунктом 6.1. договору сторонами обумовлено, що договір оренди набуває чинності з 01.09.2017 року до 01.08.2020 року.

Окрім того, як установлено судом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачу на праві власності належать земельні ділянки площею 0,3397 га та 1,4303 га, кадастрові номери 5610100000:01:002:0141 та 5610100000:01:002:0142 відповідно, для обслуговування будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1.

07.09.2017 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договори оренди земельних ділянок № 01, № 02, за умовами яких орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні земельним законодавством, зобов`язався передати орендареві в строкове платне володіння і користування земельні ділянки за кадастровими номерами 5610100000:01:002:0141 та 5610100000:01:002:0142, загальною площею 0,3397 га та 1,4303 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а орендар зобов`язався прийняти такі земельні ділянки, використовувати їх відповідно до цільового призначення, а також сплачувати орендну плату (п. 1.1. договору).

Зазначені договори зареєстровані у встановленому порядку, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.п. 4.1.-4.4. договорів сторони погодили, що ці договори набувають чинності за умови досягнення сторонами згоди по всіх істотних умовах, підписання договорів сторонами. Договори набувають чинності з 07.09.2017 року і діють до 31.12.2027 року. У випадку якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договорів жодна зі сторін не виявить в письмовій формі небажання продовжувати їх дію, договори автоматично продовжуються на наступний період. Вказані договори можуть бути розірвані виключно за письмовою згодою двох сторін або за рішенням суду.

Доказів припинення дії вказаних договорів, у тому числі шляхом їх розірвання або визнання недійсними, суду не надано.

У п. 1.2. договорів визначено, що їх предметом є земельні ділянки із цільовим призначення - для обслуговування будівель та споруд.

Згідно з п. 2.1. договорів передбачено обов`язок орендодавця після набуття чинності цими договорами не пізніше 5 днів передати земельні ділянки в користування орендаря у стані, що відповідає умовам цих договорів та придатному для використання за цільовим призначенням.

07.09.2017 року між сторонами підписані акти приймання-передачі земельних ділянок.

У розділі 3 договорів сторонами погоджено розмір орендної плати і порядок розрахунків, а саме: орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельними ділянками. Орендна плата становить 1,50 грн за один кв.м. на місяць. Нарахування орендної плати здійснюється орендарем щомісячно. Виплата орендної плати здійснюється шляхом виплати орендодавцеві готівкових коштів або шляхом перерахування безготівкових коштів на його банківський рахунок за вимогою орендодавця. Розмір орендної плати не може змінюватися протягом дії цих договорів без спільної згоди сторін.

Отже, розмір щомісячної орендної плати за земельну ділянку площею 0,3397 га становить 5 095,50 грн (3 397 кв.м. х 1,5 грн), а за земельну ділянку 1,4303 га - 21 454,50 грн (14 303 кв.м. х 1,5 грн).

Пунктом 2.3. договору встановлено обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату в порядку, у строки та у формі, які передбачені цими договорами, який кореспондується праву орендодавця, передбаченому п. 2.2. договорів, вимагати від орендаря своєчасного і в повному обсязі внесення орендної плати.

Беручи до уваги умови вказаних договорів, загальний розмір орендної плати за період з 07.09.2017 року по 27.05.2019 року склав 547 929,20 грн, а саме: за земельну ділянку площею 0,3397 га - 105 159,07 грн (вересень 2017 року - 3 906,55 грн (23 х 5 095,50 грн/30) + 96 814,50 грн (з 01.10.2017 року по 01.05.2019 року: 19 місяців х 5 095,50 грн) + травень 2019 року - 4 438,02 грн (27 х 5 095,50 грн/31); за земельну ділянку 1,4303 га - 442 770,13 грн (вересень 2017 року - 16 448,45 грн (23 х 21 454,50 грн/30) + 407 635,50 грн (з 01.10.2017 року по 01.05.2019 року: 19 місяців х 21 454,50 грн)+ травень 2019 року - 18 686,18 грн (27 х 21 454,50 грн/31)).

За розрахунками позивача розмір орендної плати за період з 07.09.2017 року по 27.05.2019 року склав 547 957,70 грн, про що свідчить довідка взаємних розрахунків, долучена до заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Як вбачається з заключної виписки за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, відповідач сплатив позивачеві 105 200,00 грн.

Щодо проплат, здійснених 15.03.2019 року на суму 8 900,00 грн та 03.04.2019 року на суму 9 000,00 грн, то у судовому засіданні керівник відповідача О. Мануілова пояснила, що останні здійсненні нею як фізичною особою - учасником позивача в рахунок сплати земельного податку за землю, а не як керівником відповідача, отже вказані суми не підлягають зарахуванню в часткове погашення боргу з орендної плати.

Відтак, борг відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати становить 442 729,20 грн (547 929,20 грн - 105 200,00 грн), при заявленому - 430 857,70 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

21.03.2019 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату боргу, однак відповідач добровільно борг не сплатив.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із неналежним виконанням відповідачем умов договорів оренди щодо своєчасної та у повному розмірі сплати орендної плати, регулювання яких здійснюється на підставі Закону України "Про оренду землі", ЗК України, ГК України, ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 206 ЗК України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У силу вимог ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч.ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата справляється у грошовій формі.

Приписами ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 11 ЦК України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України) .

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом установлено, що відповідач своєчасно та у повному розмірі орендної плати за користування земельними ділянками не сплачував, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.ст. 76 -79 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналогічні приписи викладені у ч. 3 ст. 13 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Окрім того, ч. 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи, що відповідач доказів на підтвердження погашення боргу не надав, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення орендної плати підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача про неправомірність набуття позивачем права власності на земельні ділянки, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається із фактичних обставин справи та заявлених позовних вимог, предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості з орендної плати, а фактично-правовою підставою заявлених позовних вимог - неналежне виконання зобов`язань за договорами оренди земельних ділянок, укладених між позивачем та відповідачем.

За приписами ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У силу вимог ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: право власності, право користування.

Частиною 1 ст. 5 вказаного Закону унормовано, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Судом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно установлено, що позивачу на праві власності належать земельні ділянки площею 0,3397 га та 1,4303 га, кадастрові номери 5610100000:01:002:0141 та 5610100000:01:002:0142 відповідно, для обслуговування будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , так само договори оренди зареєстровані у встановленому порядку.

Отже, станом на дату розгляду вказаного спору позивач є власником і орендодавцем земельних ділянок, а відповідач - їх орендарем.

Приписами ст. 204 ЦК України унормовано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Зобов`язання за договорами оренди можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними (фактичне користування земельними ділянками).

У свою чергу, відповідачем не надано суду доказів того, що договори оренди земельних ділянок, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, є нікчемними, недійсними або їх недійсність є предметом судового розгляду.

Крім того, відповідач не заперечив сам факт користування об`єктами нерухомого майна, що знаходяться на земельних ділянках, переданих йому позивачем за договорами оренди, більше того, вказана обставинами підтверджується матеріалами справи, зокрема частковою сплатою відповідачем орендної плати.

Зважаючи, що відповідач з 07.09.2017 року по день розгляду цієї справи в суді здійснює користування земельними ділянки на підставі дійсних правочинів, відтак зобов`язаний сплачувати орендну плату.

Стосовно заперечень відповідача, які ґрунтуються на визнанні недійсними рішень загальних зборів учасників, оформлених протоколом від 18.12.2017 року, якими ОСОБА_5 звільнено з посади директора ТОВ "Комфорт-Лайн" та призначено ОСОБА_4 , то, по-перше, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується на таких основних принципах: обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру. У свою чергу, станом на дату звернення до суду та розгляду позовної заяви за даними Єдиного державного реєстру керівником позивача є ОСОБА_4 ; по-друге, обставини, пов`язані із тим, хто є керівником позивача, не входять до предмета доказування у цій справі, у якій, як зазначалося, предметом спору є стягнення заборгованості за договорами оренди земельних ділянок з одного суб`єкта господарювання на користь іншого. При цьому на встановлення обставин справи, пов`язаних із наявністю заборгованості з орендної плати та її розміру, особа керівника сторони провадження не впливає.

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", Серявін та інші проти України , "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, що полягало в неотриманні ним обумовленої договором орендної плати, а отже про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в сумі 430 857,70 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 6 462,87 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) та витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 6 462,87 грн покладається на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то позивачем до закінчення судових дебатів у справі заявлено про подання доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат, після ухвалення рішення по суті позовних вимог, як це передбачено вимогами ст. 221 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Лайн" до Приватного підприємства "Авто-Оранти" про стягнення в сумі 430 857,70 грн задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства "Авто-Оранти" (33009, м. Рівне, провул. Робітничий, 1, ідентифікаційний код 41497800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт -Лайн" (33009, м. Рівне, провул. Робітничий, 1, ідентифікаційний код 33001121) 430 857,70 грн заборгованості з орендної плати.

Стягнути з Приватного підприємства "Авто-Оранти" (33009, м. Рівне, провул. Робітничий, 1, ідентифікаційний код 41497800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт -Лайн" (33009, м. Рівне, провул. Робітничий, 1, ідентифікаційний код 33001121) 6 462,87 грн судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт -Лайн" (33009, м. Рівне, провул. Робітничий, 1, ідентифікаційний код 33001121).

Відповідач : Приватне підприємство "Авто-Оранти" (33009, м. Рівне, провул. Робітничий, 1, ідентифікаційний код 41497800).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Повне судове рішення складене та підписане 24.09.2019 року.

Суддя О. Андрійчук