Ухвала

від 24.09.2019 по справі 466/6588/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 466/6588/13-ц

провадження № 61-17136ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2018 року у складі судді Свірідової В. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О., у справі за позовом Львівського комунального підприємства Під Голоском-410 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, зустрічним позовом ОСОБА_1 до директора Львівського комунального підприємства

Під Голоском-410 - ОСОБА_4 про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У серпні 2013 року Львівське комунальне підприємство Під Голоском-410 (далі - ЛКП Під Голоском-410 ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позов мотивовано тим, що на обслуговуванні у ЛКП Під Голоском-410 знаходиться АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 , яка є співвласником квартири АДРЕСА_2 розташованої у цьому будинку , не сплачує за спожиті житлово-комунальні послуги, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 34 712,76 грн.

ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ЛКП Під Голоском-410 у якому просила: визнати факт ухиляння директора ЛКП Під Голоском-410 від добровільного виконання рішення Апеляційного суду Львівської області від

23 травня 2011 року; визнати незаконним нарахування плати за спожиті житлово-комунальні послуги; зобов`язати директора ЛКП Під Голоском-410 списати нараховану заборгованість; визнати недійсним повідомлення ЛКП Під Голоском-410 про оплату за спожиті житлово-комунальні послуги та застосувати наслідки їх недійсності; визнати директора ЛКП Під Голоском-410 ОСОБА_4 винною в умисному введенні мешканців будинку АДРЕСА_1 в оману та зобов`язати її відшкодувати майнову шкоду, завдану неправомірними діями у розмірі 25 000 грн кожному мешканцю будинку, стягнути з директора ЛКП Під Голоском-410 ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 25 000,00 грн; застосувати загальну позовну давність тривалістю у три роки; заборонити ЛКП Під Голоском-410 нараховувати ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги до виконання рішення Апеляційного суду Львівської області від 23 травня 2011 року, зобов`язати директора ЛКП Під Голоском-410 укласти договори про надання житлово-комунальних послуг.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2018 року позов ЛКП Під Голоском-410 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЛКП Під Голоском-410 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 34 712,76 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до директора ЛКП Під Голоском-410 - ОСОБА_4 про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування збитків та моральної шкоди, відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2018 року в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ЛКП Під Голоском-410 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЛКП Під Голоском-410 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 28 846,16 грн. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмолено у зв`язку з пропуском позовної давності.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2018 року залишено без змін.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року, в якій вона просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до Львівського апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заявник зазначає, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має для неї виняткове значення.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необгрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом спору в даній справі є вимоги: 1) за первісним позовом - про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 34 712,76 грн.;

2) за зустрічним позовом: про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування збитків у розмірі 25 000,00 грн та моральної шкоди у розмірі 25 000,00 грн.

Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Ураховуючи зазначене, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Щодо доводів касаційної скарги про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та виняткове значення вирішення спору для заявника

Доводи заявника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має для заявника виняткове значення, є необгрунтованими та зводяться до незгоди заявника з ухваленими судовими рішеннями. Посилаючись на наявність зазначених обставин, заявник не навів обгрунтованих доводів, в чому полягає фундаментальне значення розгляду зазначеної справи для формування єдиної правозастосовної практики, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі не свідчить про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від

07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обгрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Ураховуючи наведене та беручи до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства Верховний Суд не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року, у справі за позовом Львівського комунального підприємства Під Голоском-410 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, зустрічним позовом ОСОБА_1 до директора Львівського комунального підприємства Під Голоском-410 - ОСОБА_4 про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування збитків та моральної шкоди, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик