Ухвала

від 23.09.2019 по справі 1.380.2019.003666

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.003666

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду та визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними

23 вересня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації ( 76008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, ЄДРПОУ 38557560) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із позовної заявою в якій просить :

1) Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу промислової політики управління промисловості і підприємництва Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації;

2) Стягнути з Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням необхідності стягнення з цієї суми податків і інших обов`язкових платежів;

3) Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення всієї суми боргу - середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням необхідності стягнення з цієї суми податків і інших обов`язкових платежів звернути до негайного виконання.

Підставою позову зазначено те, що позивача звільнено із займаної посади незаконно. У позивача не було вільного волевиявлення на припинення трудових відносин, припинення трудових відносин відбулося без законних на то підстав. З врахуванням викладеного для відновлення порушеного права на працю, позивач звернулася із цим позовом до суду.

Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. В обгрунтування заяви зазначила, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 10.01.2019 у справі №465/15/19 було відкрито провадження з аналогічних позовних вимог. Однак, 27.06.2019 у справі №465/15/19 було закрито провадження з підстав підсудності даного позову Львівському окружному адміністративному суду. Відтак, просить на підставі ст.171 КАС України просить поновити строк звернення до суду та відкрити провадження у справі.

30.07.2019 року за вх. № 27176 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення вказаної позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем місячного строку для звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України. В обгрунтування клопотання зазначив, що позивач не міг бути необізнаним про наслідки пропущення ним місячного строку звернення до суду з оскарженням наказу відповідача про звільнення із займаної посади. Також зазначив, що допущення позивачем помилки щодо підсудності не може бути поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. На підставі наведеного та відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України, просить залишити позовну заяву без розгляду.

06.08.2019 за вх №28079 позивачем подано клопотання, в якому заперечую щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки судом задоволено заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та відкрито провадження у справі. Просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсягу.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась, подала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 118 Кодексу адміністративно судочинства України (далі - КАС України), процесуальний строк - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. До процесуальних строків відноситься також строк звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2019 позивач звернулась до Франківського районного суду м. Львова в порядку цивільного судочинства з позовом до Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 10.01.2019 відкрито провадження у справі (головуючий суддя Гулієва М.І., справа №465/15/19).

Згідно повторним автоматизованим розподілом справи між суддями від 11.04.2019 справу передано на розгляд судді Ванівському Ю.М.

Ухвалою суду від 12.04.2019 прийнято справу до провадження.

Ухвалою суду від 27.06.2019 провадження у справі №465/15/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - закрито.

18 липня 2019 року позивач звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

Позивачем строк звернення до суду фактично був пропущений внаслідок помилкового первісного подання позову до Франківського районного суду м. Львова у порядку цивільного судочинства, яким ухвалу про закриття провадження у справі постановлено більше ніж через 5 місяців після подання позову.

Відтак, суд приходить до висновку, що помилкове звернення до суду за правилами неналежного судочинства за фактичних обставин цієї справи може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Інше тлумачення цих обставин позбавляє особу судового захисту за відсутності з її боку неналежної процесуальної поведінки.

Таким чином, суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до суду поважними, та вважає за необхідне поновити зазначений строк.

Суд при вирішенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, згідно якої право на судовий захист, є важливішим, ніж встановлені державою процесуальні особливості реалізації ним цього права.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Також, інша практика Європейського суду з прав людини, (справа "Мельник проти України" рішення від 28.03.2006) свідчить про те, що регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Європейський суд підкреслює, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист.

Окрім цього, у рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998. Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

З метою забезпечення доступу позивача до правосуддя, оскільки позивач повторно звернулася до суду у стислі строки після постановлення ухвали про закриття провадження у справі Франківським районним судом м. Львова, суд дійшов висновку про необхідність визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Враховуючи наведене, в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у адміністративній справі 1.380.2019.003666.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- відмовити.

Ухвала щодо залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали виготовлено 25 вересня 2019 року.

Суддя Гулкевич І.З.