Ухвала

від 10.06.2020 по справі 1.380.2019.003666

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 червня 2020 року

Київ

справа №1.380.2019.003666

адміністративне провадження №К/9901/12871/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, заявнику необхідно було надати заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, в якій зазначити поважні причини його пропуску, до якої додати докази, що підтверджують ці обставини.

На виконання ухвали Верховного Суду ОСОБА_1 надіслала заяву, у якій послалася на те, що повний текст судового рішення отримано нею 23 квітня 2020 року, що підтверджується ксерокопією конверта та роздруківкою з ідентифікатора міжнародного поштового відправлення ПАТ "Укрпошта".

Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Перевіривши зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження та докази, додані на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини другої статті 329 КАС України.

Аналізуючи доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент), у якому просила: поновити її на посаді головного спеціаліста відділу промислової політики управління промисловості і підприємництва Департаменту та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить відступити від висновку Верховного Суду, висловленому у подібній категорії справ (справа №140/1966/18), передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як таку, що містить виключну правову проблему, скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити позов.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Доводи касаційної скарги про наявність підстав для касаційного оскарження, передбачених підпунктами "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, відхиляються Верховним Судом, оскільки аргументи заявника щодо фундаментального значення питання права, що вирішувалося у цій справі для формування єдиної правозастосовчої практики, винятковості справи і суспільного інтересу зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування норм Кодексу законів про працю України та Законів України Про державну службу і Про запобігання корупції . Водночас доводи про те, що справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вона містить виключну правову проблему є необґрунтованими, оскільки Верховним Судом висловлено правову позицію у такій категорії справ і перегляд цієї справи не вплине на формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, агрумент касаційного скарги щодо виняткового значення не містить обгрунтованого викладу.

З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України,

У Х В А Л И В :

1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

3. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська