Постанова

від 24.09.2019 по справі 0940/2356/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/5918/19

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Юник А.А.

за участі позивача: ОСОБА_1

представників відповідачів: Стефанів О.М., Багрій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року (рішення ухвалене о 16:27 хв. у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Панікара І.В., повний текст рішення складено 30.04.2019 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Верхнянської ОТГ, Калуської районної Державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Верхнянської сільської об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області (надалі-відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що у 2007 році позивачем, згідно укладеного договору з Калуською районною державною адміністрацією Про влаштування дитини та спільне проживання у прийомній сім`ї прийнято на виховання та спільне проживання дитину - ОСОБА_3 Водночас, як зазначає позивач, взяті на себе державою зобов`язання щодо належного соціального забезпечення, матеріального супроводу прийомної сім`ї у повній мірі не здійснюються. Вказав на те, що його неодноразові звернення до відповідних органів державної влади залишились без відповідного реагування. Просив позов задоволити.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо невиконання окремих положень Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт, та дітей позбавлених батьківського піклування" та постанови Кабінету Міністрів № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт, і дітей позбавлених батьківського піклування". Зобов`язано Калуську районну державну адміністрацію Івано-Франківської області виплатити суму грошової допомоги ОСОБА_3 в загальному розмірі 8300 гривень за період 2016-2018 років. Стягнуто з Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області в користь ОСОБА_2 завдану йому моральну шкоду в розмірі 1000 гривень. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_2 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.11.2007 року між ОСОБА_2 та Калуською РДА укладено договір про влаштування на виховання та спільне проживання у прийомній сім`ї дитини-сироти ОСОБА_3

Зазначений договір є чинним на час розгляду спору як у суді першої інстанції так і у апеляційному суду, дитина-сирота ОСОБА_3 знаходиться у прийомній сім`ї позивача, внаслідок чого, позивач - ОСОБА_5 є його законним представником.

Факт навчання ОСОБА_3 протягом 2016-2018 років у Довговойнилівському НВК I-III ступенів не оспорюється учасниками справи, є загальновідомим, внаслідок чого, в силу положень частини 3 статті 78 КАС України не підлягає доказуванню.

Як вбачається з довідок Івано-Франківського фінансово-комерційного кооперативного коледжу від 13.09.2018 та 14.03.2019 ОСОБА_3 з 01.09.2018 є студентом даного навчального закладу. Форма навчання - денна. Оплата проводиться індивідуально.

Статтею 6 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування передбачено, що за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідний орган опіки та піклування вживає вичерпних заходів щодо влаштування дитини в сім`ї громадян України - на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу. Порядок передачі дітей на усиновлення, виховання та спільне проживання в прийомні сім`ї або дитячі будинки сімейного типу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 9 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування встановлено, що витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім`ях опікунів, прийомних сім`ях, дитячих будинках сімейного типу, у державних закладах фінансуються з державного, обласних бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, інших джерел, не заборонених законодавством.

Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

У разі зміни форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа дозволяються трансферти між бюджетами різних рівнів.

Відповідно до статті 25 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , яка регулює порядок відшкодування витрат на утримання дітей-сиріт порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування" від 05.04.1994 року № 226, зокрема, пунктом 13 зазначеної Постанови встановлено ряд грошових виплат, право по недоотриманню яких і вважає позивач порушеним.

Згідно положень підпункту 5 пункту 13 вищевказаної Постанови, діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, що перебувають під опікою (піклуванням), на період навчання у загальноосвітній школі забезпечуються безплатно шкільною і спортивною формами, обідами, у вищих навчальних закладах і професійних навчально-виховних закладах-обідами і гуртожитком. При працевлаштуванні після закінчення навчального закладу їм виплачується одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів, а також видається одяг і взуття на суму не менш як 16 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За бажанням випускникам навчальних закладів може бути виплачена грошова компенсація у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3 є дитиною-сиротою, яка передана до прийомної сім`ї.

Проте жодних доказів, що свідчили б про факт його працевлаштування як у суді першої інстанції так і у апеляційному суді не доведено.

Відтак, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції в частині обов`язку відповідачів щодо начислення та виплати ОСОБА_3 як випускнику навчального закладу коштів в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, а також грошової компенсацію за одяг та взуття, грошової компенсацію за шкільну та спортивні форму за 2014 -2017 роки, якою не був забезпечений ОСОБА_3 , оскільки зазначеним правом така дитина не володіла.

Статтею 26 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування встановлено, що Кабінет Міністрів України через уповноважені Президентом України органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації забезпечують щорічне безоплатне оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у віці до 18 років. Рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одній прийомній сім`ї або в одному дитячому будинку сімейного типу, мають право на безоплатне оздоровлення до досягнення ними 18-річного віку. Особи із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, мають право на оздоровлення на пільгових умовах.

Згідно пунктів 8 та 9 Постанови Кабінету Міністрів України "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування" від 05.04.1994 року № 226 постановлено Міністерству охорони здоров`я, Міністерству освіти, Міністерству у справах молоді і спорту, Уряду Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям разом з регіональними і галузевими профспілковими об`єднаннями та Дитячим фондом щороку організовувати оздоровлення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячих санаторіях, оздоровчих і спортивних таборах. Міністерству охорони здоров`я: забезпечувати медичне обслуговування (у тому числі стоматологами-ортопедами) дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; двічі на рік проводити медичні огляди всіх дітей-сиріт дітей, позбавлених батьківського піклування, у разі потреби брати їх на диспансерний облік, здійснювати постійний медичний нагляд за ними і своєчасне лікування; забезпечити пріоритетне постачання навчально-виховним закладам необхідних медикаментів, медичної апаратури та обладнання, засобів корекції фізичного розвитку.

Так, право дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування на оздоровлення полягає в активній поведінці держави, у спосіб організації таким дітям безкоштовного відпочинку в оздоровчих та спортивних таборах, профілакторіях, здійснення медичного супроводу тощо. Водночас, законодавство не надає альтернативи вибору між визначеними законом способами оздоровлення та жодним чином не зводиться до надання таким дітям певних грошових виплат чи інших матеріальних благ.

Згідно довідки відділу освіти Калуської РДА від 22.10.2018 року, на підставі кошторисних призначень дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування у 2016 році виплачено 3 800,0 грн; у 2017 - 3 500,0 грн.; у 2018 -1000 грн.

Постановою КМУ від 26 квітня 2002 р. за № 565 затверджено Положення про прийомну сім`ю, згідно пункту 2 якої, прийомна сім`я - сім`я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно п. 5 зазначеної Постанови, рішення про утворення прийомної сім`ї приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчими органами міських, районних у містах (в разі утворення) рад на підставі заяви сім`ї або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім`ю, за поданням відповідного висновку служби у справах дітей районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах (в разі утворення) рад про можливість утворення прийомної сім`ї за результатами проходження курсу підготовки і рекомендацією відповідного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

Разом з тим, у разі переміщення прийомної сім`ї з однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої: прийомні батьки письмово повідомляють службу у справах дітей за місцем утворення прийомної сім`ї про намір і причини переміщення; служба у справах дітей за місцем утворення прийомної сім`ї письмово звертається до служби у справах дітей за новим місцем функціонування прийомної сім`ї для з`ясування умов її проживання на новому місці; служба у справах дітей за новим місцем функціонування прийомної сім`ї забезпечує обстеження житлово-побутових умов її функціонування, складає акт про результати обстеження і протягом п`яти робочих днів надсилає його службі у справах дітей за місцем утворення прийомної сім`ї; на підставі акта обстеження житлово-побутових умов служба у справах дітей за місцем утворення прийомної сім`ї та служба у справах дітей за новим місцем її функціонування узгоджують між собою дату припинення функціонування прийомної сім`ї в одній адміністративно-територіальній одиниці та дату початку її функціонування в іншій адміністративно-територіальній одиниці; орган, який прийняв рішення, за поданням служби у справах дітей за місцем утворення прийомної сім`ї приймає на підставі заяви прийомних батьків про зміну місця проживання рішення про припинення функціонування прийомної сім`ї у зв`язку з її переміщенням до іншої адміністративно-територіальної одиниці; служба у справах дітей за місцем утворення прийомної сім`ї надсилає копію особової справи прийомної сім`ї службі у справах дітей за новим місцем її функціонування; районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчі органи міських, районних у містах (в разі утворення) рад за фактичним місцем проживання чи перебування сім`ї на підставі поданої прийомними батьками заяви про продовження функціонування прийомної сім`ї приймають рішення про забезпечення її функціонування на відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Разом з тим, факту припинення функціонування прийомної сім`ї в одній адміністративно-територіальній одиниці та початку її функціонування в іншій адміністративно-територіальній одиниці не відбулося, адже не була витримана процедура, яка покладена в її основу.

Таким чином, діючим, в аспекті обов`язку відповідача - Калуської РДА, є положення пункту 24 зазначеної Постанови КМУ від 26 квітня 2002 р. за № 565, згідно якого - інші питання матеріального та фінансового забезпечення прийомної сім`ї вирішуються органом, який прийняв рішення про її утворення.

Згідно положень пункту 25 вищевказаної Постанови КМУ № 565, прийомній сім`ї може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об`єднаннями, фондами, фізичними особами.

Стаття 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт, та дітей позбавлених батьківського піклування" передбачає виплату одноразових допомог як дитині-сироті яка навчається в навчальному закладі, і є на повному державному забезпечені , а не як прийомній сім ї, яка отримує грошове забезпечення, що здійснює управління праці і соціального захисту Калуської РДА.

За роз`ясненням з приводу виплати одноразової допомоги позивач звертався до департаменту освіти Івано-франківської ОДА, та заява була зареєстрована під № 4-163/01-08.

Разом з тим, 28.09.2018 року позивач отримав відповідь, де зазначено, що відповідно до ст.8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт, та дітей позбавлених батьківського піклування", дана допомога має бути виплачена за рахунок навчального закладу в якому він навчався та закінчив, тобто Довговойнилівського НВЗ, а Верхнянській ОТГ був надісланий рекомендаційний лист про виплату вже згаданої грошової допомоги, і це було приводом для того щоб звернутись повторно до відповідача про виплату одноразової грошової допомоги, але це також було проігноровано Верхнянською ОТГ (копія відповіді є у матеріалах справи).

Відповідно до ст. .40 Закону України "Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" передбачена відповідальність. Особи винні в порушенні законодавства щодо дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування несуть відповідальність згідно Закону.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції, враховуючи викладене, приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про зобов`язання відповідачів розглянути заяву позивача ОСОБА_2 щодо нарахування і виплати одноразової допомоги відповідно до ст.8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт, та дітей позбавлених батьківського піклування" з врахуванням довідки про працевлаштування. шляхом доповнення його резолютивної частини новим реченням про зобов`язання зазначеного відповідача розглянути звернення ОСОБА_6 та надати йому відповідь згідно чинного законодавства.

В решті оскаржуване рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року у справі № 0940/2356/18 в частині зобов`язання відповідачів розглянути заяву позивача ОСОБА_2 змінити, доповнивши його резолютивну частину новим реченням.

Зобов`язати Верхнянську ОТГ та Калуську районну Державної адміністрації Івано-Франківської області розглянути заяву позивача ОСОБА_2 щодо нарахування і виплати одноразової допомоги відповідно до ст.8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт, та дітей позбавлених батьківського піклування" з врахуванням довідки про працевлаштування.

В решті оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 25.09.2019р.