Постанова

від 24.09.2019 по справі 910/810/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2019 р. Справа№ 910/810/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Агрикової О.В.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого Кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "ЛІСНИЙ."

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2018

(повний текст складено - 22.05.2018)

у справі № 910/810/18 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Київської міської ради

до Обслуговуючого Кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "ЛІСНИЙ."

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за участю представників:

від позивача: Баранов М.С.,

від відповідача: Войнаровський О.В.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Автокооперативу по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" про зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 1,00 га на вул. Сім`ї Шовкоплясів, 9 та вул. Богатирська (біля озера Редькіне) в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:134:0023) та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Київська міська рада як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва будь-яких рішень щодо передачі (надання) зазначеної земельної ділянки у власність чи у користування Автокоперативу по експлуатації відкритих стоянок "ЛІСНИЙ" за поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не приймала. Отже в діях відповідача наявні ознаки самовільного зайняття вказаної земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 позов задоволено повністю, зобов`язано Автокооператив по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 1,00 га на вул. Сім`ї Шовкоплясів, 9 та вул. Богатирська (біля озера Редькіне) в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:134:0023) та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан; стягнуто з відповідача на користь позивача 1762,00 грн. судового збору.

Місцевий господарський суд виходив з доведеності факту користування відповідачем самовільно зайнятою земельною ділянкою. Судом враховано, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано, доказів вжиття Автокооперативом по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" заходів для оформлення права на земельну ділянку, а також доказів наявності на вказаній земельній ділянці нерухомого майна, яке б належало відповідачу та було зареєстроване за відповідачем у встановлену законом порядку.

Не погодившись з рішенням, Автокооператив по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених судом у рішенні обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати, в позові відмовити.

За твердженням скаржника, матеріали справи не містять належних доказів проведення у встановленому законодавством порядку перевірки відповідними контролюючими органами дотримання вимог земельного законодавства на території Автокооперативу "ЛІСНИЙ". Посилаючись на правову позицію Вищого господарського суду України у постановах від 02.02.2017 у справі № 910/11015/16, від 30.11.2016 у справі № 910/4813/16, від 15.11.2016 у справі № 910/4812/16, від 15.11.2016 у справі № 910/5942/16, від 02.11.2016 у справі № 910/6579/16, скаржник зазначив, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 17-0097-5 від 21.11.2017 не є належним та допустимим доказом у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2018 справу № 910/810/18 за апеляційною скаргою Автокооперативу по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 прийнято до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 замінено відповідача у справі № 910/810/18 з Автокооперативу по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" на Обслуговуючий Кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "ЛІСНИЙ."

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 провадження у справі зупинялось у зв`язку із проведенням судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 провадження у справі № 910/810/18 поновлено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019, у зв`язку із перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці з 06.08.2019, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 справу № 910/810/18 прийнято до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В., Тарасенко К.В.; розгляд справи № 910/810/18 ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 06.08.2019.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.09.2019.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Київська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача в судовому засіданні просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

За даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, земельна ділянка, площею 4,44 га, з кадастровим номером 8 000 000 000:78:134:0023 та цільовим призначенням для будівництва та експлуатації головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту, належить на праві власності територіальній громаді в особі Київської міської ради. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 30.03.2015.

На підставі рішення Київської міської ради від 02.04.2015 № 317/1182 "Про забезпечення недопущення самочинного будівництва та самовільного зайняття земельних ділянок" (зі змінами та доповненнями внесеними рішенням Київради від 10.09.2015 № 959/1823) Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було здійснено перевірку земельної ділянки за адресою: вул. Сім`ї Шовкоплясів , 9 та вул. Богатирська (біля озера Редькіне) в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:134:0023) щодо дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 17-0097-05 від 21.11.2017. Акт підписаний посадовою особою Департаменту земельних ресурсів та начальником відділу землеустрою та моніторингу земель району.

В розділі дані про земельну ділянку та її стан в акті № 17-0097-05 від 21.11.2017 зазначено про фактичне її використання: земельна ділянка огороджена; на частині земельної ділянки розташовані гаражі Автокооперативу по експлуатації відкритих автостоянок "Лісний".

Під час виїзду на місцевість встановлено, що земельна ділянка огороджена. На частині земельної ділянки, орієнтовною площею 1,00 га, розташований Автокооператив по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" (код ЄДРПОУ 21513761), в складі якого знаходяться 495 гаражів.

В акті також зазначено, що Київська міська рада рішень щодо передачі (надання) зазначеної земельної ділянки у власність чи користування Автокооперативу по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" не приймала. Документи, що підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою у Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані.

Враховуючи зазначене, за результатами перевірки встановлено, що в діях Автокооперативу по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" вбачаються ознаки самовільного заняття земельної ділянки орієнтовною площею 1,00 га (ст. 211 ЗК України).

Статтею 211 ЗК України встановлено відповідальність за порушення земельного законодавства. Зокрема згідно з п. "б" ч. 1 вказаної статті громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

За ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону, у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Пленум Вищого господарського суду України у розділі 3 постанови № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз`яснив, що відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об`єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від порушення порядку надання земельної ділянки у власність чи у користування (неправильне оформлення правовстановлювального документа, ухвалення рішення про надання земельної ділянки всупереч чинному законодавству або неуповноваженим органом чи особою, у завищеному розмірі або особі, яка не має права на отримання конкретної земельної ділянки, тощо).

Однак, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не надав оцінки діям відповідача щодо зайняття земельної ділянки в розумінні норм чинного законодавства.

Так, відповідач в обґрунтування своїх заперечень, посилається на те, що Автокооператив по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" є правонаступником об`єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації відкритих автостоянок "Чайка" та користується спірною земельною ділянкою на підставі рішення Виконавчого комітету Мінської районної ради Народних депутатів № 265 від 08.06.1987, а обставини щодо правомірності користування відповідачем земельною ділянкою вул. Сім`ї Шовкоплясів , 9 та вул. Богатирська, за доводами відповідача, були встановлені під час розгляду справи Господарського суду міста Києва № 36/459-13/316-2012.

21.03.1977 рішенням виконавчого комітету Київської міської ради № 369/14 "Про відведення земельної ділянки виконкому Мінської районної ради депутатів трудящих для влаштування автостоянки з правом установки металевих гаражів автокооперативу "Мінський" відведено виконкому Мінської районної ради депутатів трудящих земельну ділянку № 1 площею близько 1,2 га та № 2 площею близько 0,5 га під влаштування автостоянки з правом установки металевих гаражів автокооперативу "Мінський" по вул. Петра Дехтяренка (колишня назва вулиці Сім`ї Шовкоплясів) в Мінському районі.

Рішенням № 87 від 23.02.1981 виконавчий комітет Мінської районної ради народних депутатів дозволив автокооперативу "Мінський" влаштувати тимчасову кооперативну автостоянку № 3 по вул. Мінське шосе.

Рішенням виконавчого комітету Мінської районної ради народних депутатів № 213 від 14.04.1986 проведено об`єднання відкритих кооперативних автостоянок району в кооператив "Чайка" по будівництву та експлуатації відкритих колективних автостоянок з єдиним управлінням та бухгалтерією.

Рішенням Виконавчого комітету Мінської районної ради народних депутатів № 305 від 24.07.1989 "Про переміщення автотранспортних засобів, які знаходяться на тимчасовій відкритій автостоянці № 12 по вул. Майорова" у зв`язку з початком реконструкції вулиці ліквідовано автостоянку № 12 кооперативу "Чайка" та дозволено кооперативу "Чайка" влаштувати тимчасову відкриту автостоянку на ділянці пустоші, що знаходиться вздовж північно-східної межі ГЕК "Мінський" з заїздом з вулиць Майорова та Кондратюка вздовж південно-західної межі ГЕК "Мінський", зобов`язано правління кооперативу "Чайка" не проводити на території автостоянки будівництва будь-яких капітальних споруд.

Рішенням від 29.06.1993 загальних позачергових зборів кооперативу "Чайка" вирішено ліквідувати автокооператив "Чайка" та передати майнові права та обов`язки автостоянкам, які входять у склад кооперативу на правах структурних підрозділів у відповідних частинах, автостоянкам № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 продовжити надавати послуги згідно із Правилами експлуатації платних автостоянок, рекомендовано всім автостоянкам до 05.07.1993 провести організаційні збори членів автостоянок, на яких визначити порядок подальшого існування автостоянок.

Класифікація організаційно-правових форм господарювання розглядає кооператив як вид підприємства, яке створене громадянами України, що добровільно об`єднались на основі членства для спільного здійснення господарської та іншої діяльності.

Розпорядженням представника Президента України в Мінській районній державній адміністрації № 495 від 26 серпня 1993 року "Про реєстрацію автокооперативу "Лісний" по експлуатації відкритих автостоянок", на підставі поданої заяви голови автокооперативу та протоколу загальних зборів членів автостоянки № 1 від 08.07.1993, зареєстровано статут Автокооперативу по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ".

Згідно із п. 1.3 статуту Автокооператив по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" створено на базі автостоянок за адресами: вул. Дибенка, 6 та Мінське шосе, 2.

У довідці голови правління Автокооперативу по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ", автокооператив був заснований в серпні 1993 року на базі автостоянок № 10 , № 12 за адресою вул. Дибенка, 6 та Мінське шосе , 2, колишнього об`єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації автостоянок "Чайка".

Надані відповідачем технічний паспорт абонентського вводу відкритої автостоянки, технічне завдання, технічний звіт, акт розмежування балансової належності електромереж також стосуються об`єктів по вул. Павла Дибенка, 6 та Мінське шосе, 2.

Зі змісту вказаних вище документів вбачається, що Автокооператив по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" створений в тому числі за адресою вул. Дибенка, 6 ( перейменовано на вул. Сім`ї Шовкоплясів), в той час як спір у даній справі пов`язаний із земельною ділянкою на вул. Сім`ї Шовкоплясів, 9 та вул. Богатирська ( біля озера Редькіне ) в Оболонському районі міста Києва.

За висновком експерта від 14.05.2019 № 29653/18-41, складеним за результатами проведення земельно-технічної експертизи на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 № 910/810/18, конфігурація та місце розташування земельної ділянки по вул. Сімї Шовкоплясів, буд. 6 в м. Києві , на якій фактично розташований Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "ЛІСНИЙ.", який є правонаступником Автокооперативу по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" (код ЄДРПОУ 21513761) співпадала з конфігурацією та місцем розташування земельної ділянки по вул. Сімї Шовкоплясів, буд. 9 та вул. Богатирська ( біля озера Редькіне) в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:134:0023) на час її існування. На час проведення дослідження земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:134:0023 була поділена на чотири окремі земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:78:134:0101; 8000000000:78:134:0103; 8000000000:78:134:0100; 8000000000:78:134:0102.

Таким чином спростовується висновок місцевого господарського суду про відсутність у зазначених вище документах відомостей щодо наявності у відповідача речового права на спірну земельну ділянку, яка розташована саме за адресою: вул. Сім`ї Шовкоплясів, 9 (попередня назва Павла Дибенка) та вул. Богатирська ( біля озера Редькіне) в Оболонському районі міста Києва .

За встановлених обставин зайняття відповідачем спірної земельної ділянки не можна визнати самовільним.

Разом з тим, колегією суддів враховується, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано, доказів вжиття Автокооперативом по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" заходів для оформлення права на земельну ділянку, а також доказів наявності на вказаній земельній ділянці нерухомого майна, яке б належало відповідачу та було зареєстроване за відповідачем у встановлену законом порядку.

На час прийняття рішення виконкому райради народних депутатів від 21.03.1987 діяв Земельний кодекс Української РСР 1970 року, статтею 10 якого визначена компетенція районних Рад народних депутатів у галузі використання та охорони земель, до якої віднесено вирішення питання відповідно до статей 16, 54 цього Кодексу про надання землі в користування, видають землекористувачам документи на право користування землею.

Статтею 15 Земельного кодексу Української РСР 1970 року визначені строки землекористування та встановлено, що земля надається в безстрокове або тимчасове користування. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до десяти років. У разі виробничої необхідності ці строки можуть бути продовжені на період, що не перевищує відповідно строків короткострокового або довгострокового тимчасового користування. По окремих видах користування землею Радою Міністрів Української РСР може бути встановлений і триваліший строк довгострокового користування, але не більш як двадцять п`ять років.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу Української РСР 1970 року приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Частинами 2, 3 ст. 20 Земельного кодексу Української РСР 1970 року встановлено, що право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Підстави припинення права землекористування підприємств, організацій і установ встановлені статтею 35 цього Кодексу.

Земельний кодекс Української РСР 1990 року було введено в дію з 15.03.1991.

З 01.01.2002 набрав чинності Земельний кодекс України та втратив чинність Земельний кодекс 1990 року (пункти 1, 2 розділу ІХ Прикінцеві положення Земельного кодексу України). Пунктом 7 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 від 22.09.2005 р. за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), яким положення пункту 6 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України та пункту 6 Постанови про земельну реформу визнані неконституційними, та відповідно втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 22.09.2005, в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніш наданого їм права користування земельною ділянкою.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позивачем не доведено саме самовільне зайняття Автокооперативом по експлуатації відкритих автостоянок "ЛІСНИЙ" земельної ділянки орієнтовною площею 1,00 га на вул. Сім`ї Шовкоплясів, 9 та вул. Богатирська ( біля озера Редькіне ) в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:134:0023), відсутні правові підстави для покладення на відповідача встановленої п. "б" ч. 1 ст. 211 ЗК України відповідальності за порушення земельного законодавства та застосування правових наслідків, встановлених ст. 212 ЗК України.

Саме лише фактичне користування земельною ділянкою за відсутності документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для визнання таких дій самовільним зайняттям земельної ділянки.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог не відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його повністю спростовують.

Допущене судом першої інстанції при розгляді справи № 910/810/18 неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого Кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "ЛІСНИЙ." на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 у справі № 910/810/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 у справі № 910/810/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

4. Матеріали справи № 910/810/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.В. Агрикова

К.В. Тарасенко