Ухвала від 25.09.2019 по справі 910/11084/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

25.09.2019Справа № 910/11084/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є. при секретарі судового засідання Кукота О.Ю., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

до Приватного підприємства "Раритет",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,-

представники учасників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: ОСОБА_5, довіреність № б/н від 30.08.19.

Обставини справи:

У серпні 2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (далі - Уповноважена особа) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Раритет" (далі - ПП "Раритет", Підприємство, цесіонарій) про застосування наслідків нікчемності договору відступлення права вимоги №3-2013 від 24.10.2013 (далі - договір відступлення №3-2013), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" (ПАТ "Брокбізнесбанк", Банк, цедент) і ПП "Раритет", шляхом визнання в порядку реституції за позивачем права вимоги за: 1) кредитним договором №07Ф-143 від 22.08.2008, укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_2 , з урахуванням договору переведення боргу №07Ф-143-8 від 22.12.2008, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , Боржник), на підставі якого обов`язок з виконання зобов`язань за цим кредитним договором перейшов до ОСОБА_1 ; 2) кредитним договором №07Ф-149 від 22.08.2008, укладеним між Банком та ОСОБА_3 , з урахуванням договору переведення боргу №07Ф-149-8 від 22.12.2008, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на підставі якого обов`язок з виконання зобов`язань за цим кредитним договором перейшов до ОСОБА_1 ; 3) кредитним договором №07Ф-158 від 22.08.2008, укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_4 , з урахуванням договору переведення боргу №07Ф-158-8 від 22.12.2008, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , на підставі якого обов`язок з виконання зобов`язань за цим кредитним договором перейшов до ОСОБА_1 ; 4) кредитним договором №08Ф-188 від 06.10.2008, укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 ; 5) кредитним договором №08Ф-216 від 30.12.2008, укладеним між Банком та ОСОБА_1 (далі - Кредитні договори), з посиланням на статтю 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 37, 38, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній з 09.06.2013.

Позовна заява обґрунтовується тим, що за договором відступлення №3-2013 Підприємство отримало можливість відстрочення оплати за відчужені Банком майнові права вимоги до фізичних осіб за Кредитними договорами до 17.01.2024 (понад 10 років), що очевидно є "пільгою" в розумінні господарських правовідносин, як наслідок, вказаний правочин відповідає критерію нікчемності, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній з 09.06.2013 ("договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку").

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №910/11084/18 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 і Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі №910/11084/18 скасовано, справу №910/11084/18 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

23.07.2019 справа надійшла до Господарського суду міста Києва.

За результатом проведення автоматичного розподілу справ, справу №910/11084/18 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 прийнято справу №910/11084/18 до свого провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.09.2019, повідомлено учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є обов`язковою, запропоновано учасникам справи до 28.08.2019 надати суду письмові пояснення по справі щодо заявлених вимог та заперечень з урахуванням вказівок, що містяться у Постанові Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №910/11084/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, повідомлено учасників справи про те, що судове засідання 04.09.2019 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є на лікарняному, наступне підготовче засідання у справі № 910/11084/18 призначено на 25.09.2019.

У підготовче засідання, призначене на 25.09.2019, представники позивача та відповідача не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення підготовчого засідання були повідомленні належним чином. Будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення третьої особи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду враховуючи наступне.

Приписами ч.4 ст.202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки , крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, з наведеної норми законодавства вбачається, що неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.

Наведене підтверджується і змістом ч.ч. 1, 2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.

Як вже зазначалось, Ухвалами Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 та від 16.09.2019 суд визнавав явку учасників справи обов`язковою.

Проте, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" не направило до судового засідання, яке відбувалось 25.09.2019, свого представника

Будь яких, поважних причин щодо неможливості прибути у судове засідання позивачем не надано.

Суд зазначає, що неявка позивача у судові засідання перешкоджає вирішенню спору у даній справі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи , поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, суд розглядає справу виключно за зверненням особи та в межах заявлених такою особою (позивачем) позовних вимог (предмету та підстав позову).

У відповідності до ч.1 ст.162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що у зв`язку з неявкою представника позивача у судове засідання, неподанням позивачем заяв/клопотань про причини таких неявок, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення (з урахуванням вимог, викладених у ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Таким чином, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 №925/125/14.

Приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даному випадку такою невчиненою процесуальною дією є забезпечення явки представника позивача в судове засідання, яка відповідно до ухвал суду від 29.07.2019 та від 16.09.2019 була визнана для всіх учасників справи обов`язковою.

Таким чином, вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи та свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин, враховуючи, що суд дійшов висновку залишити позов без розгляду у зв`язку із неприбуттям позивача у судове засідання без поважних причин, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись п.4 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до Приватного підприємства "Раритет" застосування наслідків недійсності нікчемного правочину залишити без розгляду.

2. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покласти позивача.

3. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена відповідно до приписів ст.ст.255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Є.Блажівська