Ухвала

від 20.09.2019 по справі 120/3010/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

20 вересня 2019 р. Справа № 120/3010/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання Михайловського М.В.,

представника позивача ОСОБА_1 -Корчун В.І.,

представника відповідача ОСОБА_2 І.П ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Калинівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2019 до суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Калинівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення 51-ої сесії 7-го скликання Калинівської міської ради від 16.05.2019 № 85 та зобов`язання відповідача протягом 30-днів повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_1 , цільове призначення - комерційне використання, та винести відповідне рішення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в процесі розгляду Вінницьким окружним адміністративним судом справи № 120/4391/18-а за позовом ОСОБА_4 до Калинівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, позивачу стало відомо, що відповідач на 51-ій сесії 7-го скликання прийняв рішення № 85 від 16.05.2019, яким відмовив йому в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4348 га в АДРЕСА_1 та проведення її експертно-грошової оцінки. Позивач з таким рішенням не погоджується, вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Одночасно з пред`явленням вказаного позову позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного рішення 51-ої сесії 7-го скликання Калинівської міської ради від 16.05.2019 № 85 "Про розгляд заяв ФОП ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки".

У заяві зазначається, що оспорюваним рішенням відповідач фактично унеможливив використання позивачем свого майна, а саме заправного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Так, згідно з висновком ТОВ "Строймонтаж ЛТД", яке має державну ліцензію АВ № 3589572 від 27.07.2011, для нормального функціонування цього об`єкта при дотриманні всіх необхідних протипожежних та санітарних норм площа використання ділянки складає 4348 кв.м. Отже, заявлений позивачем до викупу розмір земельної ділянки, що становить 0,4348 га, є цілком обґрунтованим. Водночас відповідач надав дозвіл на виготовлення технічної документації лише на 0,005 га для подальшої передачі цієї земельної ділянки позивачу в оренду. Решта земельної ділянки має бути перерозподілена в інший спосіб. На думку позивача, це означає, що вона є вільною від орендарів та набувачів та може бути передана третім особам у власність або користування, що фактично позбавить позивача, у разі позитивного рішення у цій справі, можливості набути земельну ділянку у власність або користування.

Крім того, позивач вважає, що якщо дію оспорюваного рішення не зупинити, відповідач має право вчиняти будь-які дії щодо демонтажу майна позивача, оскільки в останнього фактично відсутні права на земельну ділянку. Вчинення таких дій може призвести до пошкодження та знищення майна, а також понесення позивачем невиправданих матеріальних витрат. Можливість такої загрози підтверджується листом Калинівської міської ради від 07.05.2019 № 02-12-644, в якому відповідач вимагає у позивача прибрати частину майна, що належить позивачу і розташоване на спірній земельній ділянці, та погрожує його демонтажем.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що майно заправного комплексу мало бути використано позивачем для здійснення підприємницької діяльності, результати якої мали б бути засобом для його належного існування та утримання родини, оскільки позивач є пенсіонером.

Відтак позивач вважає, що є підстави для забезпечення позову, визначені у п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, а тому просить суд заяву задовольнити.

Ухвалою суду від 19.09.2019 на підставі положень ч. 1, 2, 3 ст. 154 КАС України заяву позивача про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача заяву підтримала та просить суд її задовольнити. Вважає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача до ухвалення рішення по суті спору.

Представник відповідача заяву заперечив та пояснив, що оспорюваним рішенням позивачу дозволено виготовити технічну документацію щодо поділу спірної земельної ділянки площею 0,4896 га на дві окремі земельні - площею 0,4846 га та 0,0050 га. Остання має бути передана позивачу у користування або власність, оскільки на ній розташований об`єкт нерухомого майна (заправний пункт). Також представник відповідача зазначив, що на виконання цього рішення було виготовлено технічну документацію із землустрою, яку кілька днів тому затверджено на сесії міської ради. Відповідне рішення представник надати не може, оскільки його текст ще не опубліковано. Розмір виділеної позивачу земельної ділянки є обґрунтованим, а його визначення здійснювалось спеціалістами. Крім того, представник відповідача зауважив, що належна позивачу будівля перебуває у занедбаному стані та за призначенням не використовується багато років. Щодо листа Калинівської міської ради про демонтаж майна, розташованого на земельній ділянці, то такий лист стосується розбірних кіосків, дозвіл позивача на встановлення яких давно закінчився. До того ж ці кіоски не є частиною нерухомого майна позивача, що належить йому на праві власності, і знаходяться вони поруч з будівлею заправного пункту.

Оцінивши наведені позивачем доводи на підтримку заявленого клопотання, заслухавши пояснення сторін з відповідного процесуального питання, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу положень ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Встановлено, що предметом позову у цій справі є рішення 51-ої сесії 7-го скликання Калинівської міської ради від 16.05.2019 № 85, яким вирішено:

1) відмовити позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для комерційного використання (обслуговування АЗС) площею 0,4348 га в АДРЕСА_1 вул. Нова та проведення її експертної грошової оцінки;

2) виготовити технічну документацію щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності на території Калинівської міської об`єднаної територіальної громади в м. Калинівка по вул. Нова площею 0,4896 га з кадастровим номером 0521610100:01:05060154 на окремі земельні ділянки площами 0,4846 га та 0,0050 га з метою подальшої передачі в оренду позивачу земельної ділянки площею 0,0050 га (підстава: реєстраційне посвідчення на право власності будівлі заправного пункту площею 13,2 кв.м, реєстровий № 92 від 25.04.2005);

3) надати дозвіл міському голові укласти угоду (договір) з суб`єктами господарювання, які мають ліцензію на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт, про виготовлення вищевказаної документації;

4) фінансовому управлінню Калинівської міської ради передбачити кошти в місцевому бюджеті на виконання робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності в м. АДРЕСА_1 вул. Нова площею 0,4896 га з кадастровим номером 0521610100:01:05060154.

Позивач вважає вказане рішення незаконним, оскільки відповідач безпідставно та необґрунтовано відмовив йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4348 га. Відтак просить суд визнати протиправним та скасувати це рішення. Водночас позивач зазначає, що реалізація цього рішення становить небезпеку заподіяння істотної шкоди його правам та інтересам, що свідчить про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Поряд з цим, суд зауважує, що з огляду на зміст оспорюваного рішення, формою його реалізації є виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання спірної земельної ділянки. На думку суду, такі дії самі по собі ще не свідчать про наявність очевидної небезпеки для прав та законних інтересів позивача. Водночас виготовлення документації здійснюється не з метою її передачі у власність або користування третім особам, а саме для поділу на дві окремі земельні ділянки.

Крім того, як повідомив суду представник відповідача, міською радою вже виготовлено відповідну технічну документацію із землеустрою. Отже, є достатні підстави вважати, що оспорюване рішення вже реалізоване. Тобто зупинення судом його дії не матиме жодного ефекту в цілях забезпечення позову в адміністративній справі.

При цьому суд враховує, що позивач дізнався про оспорюване рішення Калинівської міської ради № 85 від 16.05.2019 ще під час розгляду справи № 120/4391/18-а. Таким чином, позивачу було відомо про це рішення щонайпізніше 11.06.2019, коли Вінницький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у вказаній справі. Натомість з позовом про скасування рішення відповідача позивач звернувся лише через більш як три місяці, що, на думку суду, додатково засвідчує, що сам позивач не вбачав небезпеки для своїх прав у зв`язку з його прийняття.

У клопотанні позивач також посилається на те, що замість необхідних 0,4348 га відповідач надав дозвіл на відведення у власність позивача лише 0,005 га, що унеможливлює використання позивачем свого майна - заправного пункту. Проте суд зазначає, що питання щодо законності цього рішення відповідача входить до предмета спору і буде досліджуватись під час розгляду справи по суті. Водночас при вирішення заяви про забезпечення позову суд не може вдаватися до оцінки цієї обставини з точки зору правомірності прийняття вказаного рішення, а тим паче з цих мотивів забезпечувати позов.

Також суд критично оцінює доводи позивача про те, що оспорюване рішення, в разі не зупинення його дії, дає право відповідачу вчиняти будь-які дії щодо демонтажу майна позивача, оскільки в позивача фактично відсутні права на цю земельну ділянку.

Так, оспорюваним рішенням, зокрема, надано дозвіл на оформлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки під нерухомим майном, що належить позивачу. Отже, обставини справи не вказують на наявність реальної загрози для майна позивача у зв`язку з прийняттям оспорюваного рішення. Водночас, як встановлено судом, лист Калинівської міської ради від 07.05.2019 № 02-12-644 стосується вимоги про знесення тимчасових споруд (кіосків), що знаходяться поблизу заправного пункту позивача, тоді як позивач не надав суду жодних доказів як на підтвердження майнових прав на ці споруди (кіоски), так і законності їх розміщення на спірній земельній ділянці. Відтак підстав для вжиття заходів забезпечення позову з цих мотивів немає.

Крім того, позивач посилається на те, що майно заправного комплексу мало бути використане для здійснення підприємницької діяльності у майбутньому, від якої позивач міг би отримувати прибуток та забезпечувати родину.

Однак суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушенні або оспорювані права та інтереси. Натомість вказані доводи позивача ґрунтуються на припущеннях і стосуються забезпечення позову задля захисту тих прав та інтересів, яких позивач, можливо, набуде в майбутньому.

До того ж під час розгляду клопотання судом встановлено, а стороною позивача не заперечується, що будівля заправного комплексу давно не використовується за призначенням і будь-яка господарська діяльність з її використанням не здійснюється.

Крім того, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань основним видом діяльності позивача є "інші види роздрібної діяльності в неспеціалізованих магазинах" (КВЕД 47.19), що взагалі не пов`язано з тією діяльністю, про яку зазначено у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача.

Відтак при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Натомість позивач не навів переконливих обґрунтувань очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам. Доводи позивача переважно ґрунтуються на припущеннях та дають суду достатніх підстав для висновку, що відсутність заходів забезпечення позову може призвести до неможливості поновлення прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Також суд враховує, що до заяви про забезпечення позову не додано доказів на підтвердження того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист (поновлення) порушених прав та інтересів позивача.

Отже, судом не встановлено існування обставин для забезпечення позову, визначених у ч. 2 ст. 150 КАС України. Відтак у задоволенні заяви позивача необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала в повному обсязі складена 25.09.2019.

Суддя Сало Павло Ігорович