Рішення

від 22.11.2019 по справі 120/3010/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 р. Справа № 120/3010/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання Михайловського М.В.,

представника позивача Левицької-Корчун В.І.,

представника відповідача Мичківського І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Калинівської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Калинівської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 51 сесії 7 скликання Калинівської міської ради від 16.05.2019 № 85;

- зобов`язати Калинівську міську раду протягом 30 днів повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. Нова, б/н, м. Калинівка, цільове призначення - комерційне використання, та винести відповідне рішення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.1992 позивач придбав у Калинівського сільського споживчого товариства заправний пункт з будинком оператора, заправними ємностями та резервуаром, що знаходяться за адресою: вул. Нова, б/н, м. Калинівка, Вінницька область. Рішенням Калинівського районного суду від 06.04.2004 у справі № 2-405/2004 за позивачем визнано право власності на вказане нерухоме майно (реєстраційне посвідчення від 25.04.2005 № 92).

Позивач зазначає, що з метою визначення меж та площі земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування заправного пункту він звернувся до спеціалізованого ТОВ "Строймонтаж ЛТД" (державна ліцензія АВ № 3589572 від 27.07.2011), в якого замовив "обґрунтування меж та площі земельної ділянки". Згідно з таким обґрунтуванням для нормального функціонування об`єкту та обслуговування АЗС при дотриманні всіх необхідних протипожежних та санітарних норм необхідним є використання земельної ділянки площею 4348,0 кв.м.

Відтак 15.11.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про викуп земельної ділянки вказаної площі по вул. Нова в м. Калинівка за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної форми власності площею 0,4896 га, кадастровий номер 0521610100:01:05060154. Першим етапом для цього є надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та на проведення її експертної грошової оцінки. Однак відповідач неправомірно відкладав розгляд по суті вказаної заяви, що змусило позивача тричі звертатися до Калинівської міської ради з заявами про надання відповідного дозволу. Лише 22.08.2018 відповідач листом фактично відмовив у задоволенні заяви позивача, не навівши при цьому обґрунтованих підстав, які б перешкоджали надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою з метою викупу спірної земельної ділянки.

Позивач з такими діями відповідача не погодився, а тому за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду. Під час розгляду Вінницьким окружним адміністративним судом справи № 120/4391/18-а за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною позивачу стало відомо, що відповідач прийняв рішення № 85 від 16.05.2019, яким відмовив йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4348 га в АДРЕСА_1 . Калинівка по вул. Нова та проведення її експертно-грошової оцінки.

Позивач вважає зазначене рішення протиправним і таким, що прийняте з грубим порушенням вимог закону. Так, позивач наголошує на тому, що вичерпний перелік підстав для відмови у продажу земельної ділянки визначено частиною п`ятою статті 128 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України). Натомість в оспорюваному рішенні відсутнє посилання на такі підстави. Більше того, відповідач при його прийнятті посилається на статтю 118 ЗК України, яка немає жодного відношення до заяви позивача про викуп земельної ділянки.

Крім того, позивач вказує на те, що відповідач самовільно вирішив надати позивачу в оренду земельну ділянку площею 0,0050 га для обслуговування належного позивачу нерухомого майна, тоді як позивач з відповідною заявою не звертався. При цьому не зрозумілим та необґрунтованим є розмір наданої в користування земельної ділянки. Тобто, замість необхідних 0,4348 га, відповідач надав в оренду лише 0,005 га, що унеможливлює використання позивачем свого майна - автозаправного пункту.

Таким чином, позивач вважає, що оспорюване рішення прийняте відповідачем з істотним порушенням вимог чинного законодавства та за відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, а також позбавляє позивача законного права на належне користування і розпорядження своїм майном.

Одночасно з пред`явленням позовної заяви позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення 51-ої сесії 7-го скликання Калинівської міської ради від 16.05.2019 № 85.

Ухвалою суду від 20.09.2019 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Ухвалою суду від 23.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ФОП ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

21.10.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що 16.05.2019 рішенням 51 сесії Калинівської міської ради 7 скликання прийнято рішення № 85 "Про розгляд заяви ФОП ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертної оцінки". Згідно з пунктом 1 цього рішення позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4348 га. Пунктом 2 рішення вирішено виготовити технічну документацію щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності на території Калинівської міської об`єднаної територіальної громади в м. Калинівка на окремі земельні ділянки площами 0,4846 га та 0,0050 га з метою подальшої передачі в оренду позивачу земельної ділянки площею 0,0050 га. Пунктом 3 рішення міському голові надано дозвіл на укладення договору з суб`єктами господарювання, які мають ліцензію на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт, про виготовлення необхідної документації.

Відповідач вказує на те, що на виконання пунктів 2, 3 оспорюваного рішення сертифікованим інженером-землевпорядником виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, а саме ділянки площею 0,4896 га (кадастровий номер 0521610100:01:050:0154), на дві окремі земельні ділянки: площею 0,4846 га (кадастровий номер 0521610100:01:050:0162) та 0,0050 га (кадастровий номер 0521610100:01:050:0161) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням 53 сесії 7 скликання Калинівської міської ради № 156 від 18.09.2019 вказану технічну документацію затверджено. При цьому позивачу надано дозвіл на оренду земельної ділянки площею 0,0050 га терміном на 5 років з правом подальшого викупу.

На думку відповідача, висновок ТОВ "Строймонтаж ЛТД" щодо необхідності земельної ділянки площею 4348,0 кв.м для нормального функціонування належної позивачу АЗС, не відповідає дійсності, оскільки в результаті виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, а саме земельної ділянки площею 0,4896 га за кадастровим номером 0521610100:01:050:0154, останню розділено на дві окремі ділянки: ділянку № 1 площею 0,4846 га за кадастровим номером 0521610100:01:050:0162 та ділянку № 2 площею 0,0050 за кадастровим номером 0521610100:01:050:162. У зв`язку з цим 05.08.2019 державним кадастровим реєстратором скасовано кадастровий номер 0521610100:01:050:0154. Відтак земельної ділянки з таким кадастровим номер не існує.

Відповідач вважає, що під час прийняття спірного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом, а тому просить відмовити у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1

24.10.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просить відхилити заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Представник позивача звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не зазначає жодного аргументу, яким обґрунтовує правомірність прийнятого рішення, а всі його доводи стосуються виконання цього рішення. Водночас додані до відзиву документи фактично не пов`язані з предметом позову, оскільки прийняті та виготовленні на виконання оспорюваного рішення, тобто після його прийняття.

Ухвалою суду 11.11.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала заявлені позовні вимоги та надала пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві та відповіді на відзив. Просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Вважає спірне рішення правомірним і таким, що було прийняте на законних підстав. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив, що позивач є власником об`єкта нерухомого майна - заправного пункту з будинком оператора, заправними ємностями, резервуаром, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 Калинівка АДРЕСА_2 області.

Вказане майно придбане позивачем на підставі договору купівлі продажу від 22.07.1992, який визнано дійсним рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 06.04.2004 у справі № 2-405/2004. Цим рішенням за позивачем також визнано право власності на зазначений заправний пункт, що стало підставою для оформлення реєстраційного посвідчення № 92 від 25.04.2005.

Також судом встановлено, що зазначене нерухоме майно до прийняття оспорюваного рішення знаходилося на земельній ділянці площею 0,4996 га з кадастровим номером 0521610100:01:050:0054, комунальної форми власності, для комерційного використання, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Тривалий час вказану земельну ділянку позивач орендував у Калинівської міської ради на підставі договору оренди землі № 83 від 20.11.2006, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.11.2016 № 73699332.

Як повідомили сторони, зазначений договір оренди землі був розірваний (припинений) в судовому порядку орієнтовно у 2015-2016 рр.

16.11.2017 позивач звернувся до Калинівської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу та на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,4348 га по вул АДРЕСА_2 м АДРЕСА_3 Калинівка АДРЕСА_2 , в межах земельної ділянки площею 0,4996 га з кадастровим номером 0521610100:01:050:0054. У заяві позивач зазначив, що на вказаній земельній ділянці розташоване його майно, а саме будівля АЗС з допоміжними елементами (ємностями, резервуаром). З метою визначення меж та площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування заправного пункту, позивач звернувся до ТОВ "Строймонтаж ЛТД" (державна ліцензія АВ № 589572) та замовив обґрунтування меж та площі земельної ділянки. Згідно з наданим цією організацією обґрунтуванням, для нормального функціонування об`єкту АЗС при дотриманні всіх необхідних протипожежних та санітарних норм площа використання земельної ділянки складає 4348,0 кв.м. Наведене обґрунтування було додано позивачем до заяви.

Листом № 02-12-1529 від 11.12.2017 Калинівська міська рада повідомила, що заява позивача розглянута на засіданні постійної комісії з питань благоустрою, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища та на черговій 29-й сесії 7-го скликання 21.11.2017. Розгляд заяви вирішено відкласти до надання позивачем документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлю майстерні під літ. "Е" на схемі розміщення будівель та споруд), що є необхідною умовою згідно з ч. 2 ст. 128 ЗК України.

22.12.2017 на адресу Калинівської міської ради позивач подав заяву, до якої долучив додаткові документи, необхідні для розгляду його заяви від 16.11.2017, а саме копії договору купівлі-продажу заправного пункту від 22.07.1992, рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 06.04.2004 у справі № 2-405/2004, паспорта громадянина України, виданого на ім`я позивача, та довідки про присвоєння індивідуального податкового номера. У заяві позивач додатково пояснив, що не може виконати вимогу про надання документів на підтвердження права власності на нерухоме майно (будівлю майстерні під літ. "Е" на схемі розміщення будівель та споруд), оскільки воно є безхазяйним.

Листом № 02-12-114 від 18.01.2018 відповідач повідомив позивача про те, що нерухоме майно (будівля майстерні під літ. "Е" на схемі розміщення будівель та споруд) не може вважатись безхазяйним, оскільки належить ОСОБА_2 . Крім того, відповідач зазначив, що земельну ділянку площею 0,43 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , щодо якої звертається позивач, вже надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення її меж в натурі на підставі рішення № 25 від 30.01.2014.

02.02.2018 позивач ще раз звернувся до Калинівської міської ради з заявою, в якій повторно просив прийняти рішення щодо надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою викупу.

Листом № 02-12-354 від 01.03.2018 відповідач повідомив, що для вирішення вказаного питання позивачу необхідно звернутись до розробника обґрунтування меж і площі земельної ділянки, на яку він претендує, для вилучення земельної ділянки ОСОБА_2 , на якій знаходить об`єкт незавершеного будівництва. Після виготовлення нового обґрунтування, площу земельної ділянки буде змінено.

27.07.2018 позивач втретє звернувся до Калинівської міської ради з заявою, в якій просив розглянути подані ним заяви від 16.11.2017 та від 22.12.2017 та прийняти рішення відповідно до вимог ст. 128 ЗК України.

На вказану заяву відповідач надав відповідь за № 02-12-1364 від 22.08.2018, в якій повторив зміст відповідей, наданих позивачу раніше.

У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Калинівської міської ради, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та звіту експертної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Нова в м. Калинівка Вінницької області та зобов`язати Калинівську міську раду на найближчій сесії розглянути відповідну заяву позивача з прийняттям рішення.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2019 у справі № 120/4391/18-а за клопотанням позивача вказаний позов залишено без розгляду в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 120/4391/18-а позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Калинівської міської ради, яка полягає у не прийняті на черговій сесії ради у встановлений Земельним кодексом України строк рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Як зазначає позивач, саме під час розгляду вищевказаної справи йому стало відомо про прийняття відповідачем рішення № 85 від 16.05.2019, яким:

1) відмовлено ФОП ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для комерційного використання (обслуговування АЗС) площею 0,4348 га в м АДРЕСА_2 та проведення її експертної грошової оцінки;

2) вирішено виготовити технічну документацію щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності на території Калинівської міської об`єднаної територіальної громади в м. Калинівка по вул. Нова площею 0,4896 га з кадастровим номером 0521610100:01:05060154 на окремі земельні ділянки площами 0,4846 га та 0,0050 га з метою подальшої передачі в оренду позивачу земельної ділянки площею 0,0050 га (підстава: реєстраційне посвідчення на право власності будівлі заправного пункту площею 13,2 кв.м, реєстровий № 92 від 25.04.2005);

3) міському голові надано дозвіл на укладення угоди (договору) з суб`єктами господарювання, які мають ліцензію на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт, про виготовлення вищевказаної документації;

4) фінансовому управлінню Калинівської міської ради доручено передбачити кошти в місцевому бюджеті на виконання робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності в м. Калинівка по вул. Нова площею 0,4896 га з кадастровим номером 0521610100:01:05060154.

Позивач вважає вказане рішення протиправним і таким, що прийняте з порушенням вимог закону, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 , 3 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частиною першою статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Водночас порядок набуття та реалізації права на землю громадянами встановлений у розділі IV Земельного кодексу України.

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок продажу земельних ділянок державної або комунальної власності на підставі цивільно-правових договорів врегульований главою 20 розділі IV Земельного кодексу України. Зокрема, частина першою, другою статті 127 ЗК України визначено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Водночас в силу приписів ч. 5 ст. 128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (ч. 6 ст. 128 ЗК України).

Отже, законом визначено чіткий та послідовний алгоритм дій під час продажу земельних ділянок державної або комунальної власності на підставі цивільно-правових договорів, який передбачає подання зацікавленою особою відповідного клопотання (заяви) з необхідними документами та розгляд цього клопотання уповноваженим органом в місячний строк з прийняттям рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, чи рішення про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Водночас суд зауважує, що перелік підстав для відмови в продажу земельної ділянки є вичерпним та закріплений законодавцем у ч. 5 ст. 128 ЗК України.

Судом встановлено, що на підставі положень ст. 128 ЗК України позивач тричі (16.11.2017, 02.02.2018 та 27.07.2018) звертався до відповідача з заявами про викуп земельної ділянки площею 0,4348 га по АДРЕСА_2 , в межах земельної ділянки площею 0,4996 га з кадастровим номером 0521610100:01:050:0054, оскільки на вказаній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомості (заправний пункт з будинком оператора, заправними ємностями та резервуаром), який перебуває у приватній власності позивача.

До вказаних заяв позивач додав усі документи, що були необхідні для вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки. Як видно з матеріалів справи, ця обставина відповідачем не заперечується, а отже визнається судом безспірною. Крім того, доведеним суд вважає той факт, що заява позивача відповідала вимогам, передбаченим у ч. 2 ст. 128 ЗК України.

Обґрунтованим слід вважати і розмір земельної ділянки, яку позивач виявив намір придбати шляхом викупу із земель комунальної власності. Так, спірна земельна ділянка необхідна позивачу для обслуговування заправного пункту, що належить йому на праві власності. Окрім правовстановлюючих документів, факт розміщення на цій земельній ділянці АЗС додатково підтверджується витягом з Генерального плану м. Калинівка Вінницької області. Відтак, з метою визначення меж та площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування заправного пункту, позивач звернувся до ТОВ "Строймонтаж ЛТД" (державна ліцензія АВ № 589572), яке на підставі договору № 32 від 24.10.2017 надало "Обґрунтування меж і площі земельної ділянки для компеційного використання (обслуговування АЗС) по вул. Нова в м. Калинівка Вінницької області". Згідно з цим обґрунтуванням, для нормального функціонування об`єкту АЗС при дотриманні всіх необхідних протипожежних та санітарних норм площа використання земельної ділянки має становити 0,4348 га.

Враховуючи наведене суд констатує виконання позивачем вимог закону щодо форми та змісту заяви про викуп земельної ділянки по вул. Нова в м. Калинівка Вінницької області.

При цьому суд зауважує, що під час розгляду справи № 120/4391/18-а один із основних аргументів позивача на підтримку заявлених позовних вимог полягав саме у тому, що позивач виконав усі вимоги закону та надав відповідачу всі документи, необхідні для прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки. Однак жодного рішення про надання чи\або відмову в наданні позивачу такого дозволу у місячний строк відповідачем прийнято не було.

Таким чином, встановлені судом обставини справи свідчать про те, що оспорюване рішення № 85 від 16.05.2019 приймалося відповідачем в умовах розгляду судової справи № 120/4391/18-а, предметом спору в якій була саме бездіяльність Калинівської міської ради щодо не прийняття рішення відповідно до ч. 3, 5 ст. 128 ЗК України.

За результатами вирішення вказаної справи Вінницьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення від 11.06.2019, яким позов ОСОБА_1 задоволено та визнано протиправною бездіяльність Калинівської міської ради, яка полягає у не прийняті на черговій сесії ради у встановлений Земельним кодексом України строк рішення за наслідками розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Вказане рішення набрало законної сили та набуло статусу остаточного. І хоча цим рішенням на відповідача не покладено обов`язку вчинити певні дії, суд враховує, що таким судовим рішенням:

по-перше, встановлено відповідність вимогам закону заяви позивача про викуп земельної ділянки;

по-друге, встановлено, що саме Калинівська міська рада є уповноваженим суб`єктом на вирішення заяви позивача і прийняття одного з рішень, передбачених ч. 3 ст. 128 ЗК України, що є виключною компетенцією відповідача;

по-третє, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та на проведення її експертної грошової оцінки з метою викупу.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС України).

Таким чином, незважаючи на те, що рішення у справі № 120/4391/18-а було винесене 11.06.2019, тобто вже після прийняття Калинівською міською радою оспорюваного рішення № 85 від 16.05.2019, на переконання суду, цим судовим рішенням підтверджуються доводи позивача щодо незаконності вказаного рішення відповідача, адже висновки суду є чіткими та вказують на обов`язок відповідача прийняти рішення саме в порядку, визначеному ч. 3, 5 ст. 128 ЗК України.

Натомість під час розгляду цієї справи судом встановлено, що відповідач порушив вказані вимоги закону та відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з підстав, що непередбачені у ч. 5 ст. 128 ЗК України.

Більше того, зі змісту оспорюваного рішення видно, що таке рішення жодним чином необґрунтоване. З метою перевірки законності підстав для відмови у наданні позивачу вказаного дозволу судом витребувано висновок постійної комісії з питань благоустрою, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовище Калинівської міської ради від 14.05.2019, на який міститься посилання в оспорюваному рішенні. Водночас зміст цього протоколу також вказує на повну відсутність обґрунтування щодо необхідності прийняття такого рішення.

Більше того, підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою в рішенні відповідача зазначено статтю 118 ЗК України, яка регулює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам. Тобто для прийняття спірного рішення відповідач керувався правовою нормою, яка немає жодного відношення до заяви позивача та продажу громадянам земельних ділянок на підставі цивільно-правових договорів.

Відтак, на переконання суду, приймаючи оспорюване рішення відповідач діяв незаконно та з порушенням вимог ч. 3, 5 ст. 128 ЗК України.

Окрему увагу суд звертає на пункт 2 рішення 51 сесії 7 скликання Калинівської міської ради від 16.05.2019 № 85, яким вирішено виготовити технічну документацію щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності на території Калинівської міської об`єднаної територіальної громади в м. Калинівка по вул. Нова площею 0,4896 га з кадастровим номером 0521610100:01:05060154 на окремі земельні ділянки площами 0,4846 га та 0,0050 га з метою подальшої передачі в оренду позивачу земельної ділянки площею 0,0050 га (підстава: реєстраційне посвідчення на право власності будівлі заправного пункту площею 13,2 кв.м, реєстровий № 92 від 25.04.2005).

Насамперед суд зауважує, що вказане рішення відповідач приймав за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. Нова, б/н, м. Калинівка.

Повноваження органу місцевого самоврядування за результатами розгляду такої заяви визначені частиною третьою статті 128 ЗК України.

Тому відповідач був зобов`язаний: 1) або прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки; 2) або прийняти рішення про відмову позивачу в продажу земельної ділянки із зазначенням обґрунтованих причин відмови з урахуванням вимог ч. 5 ст. 128 ЗК України.

Натомість відповідач самовільно та з перевищенням своїх повноважень, визначених статтею 128 ЗК України, прийняв рішення, яким розділив земельну ділянку площею 0,4896 га за кадастровим номером 0521610100:01:050:0154 на дві окремі земельні ділянки: ділянку площею 0,4846 га за кадастровим номером 0521610100:01:050:0162 та ділянку № 2 площею 0,0050 га за кадастровим номером 0521610100:01:050:162.

При цьому відповідач фактично ініціював передачу позивачу земельної ділянки площею 0,0050 га в оренду, про що позивач взагалі не просив і для цього законом передбачено окремий порядок вирішення таких питань.

До того ж під час розгляду справи відповідач належними і допустимими доказами, по-перше, не підтвердив обґрунтованість свого рішення щодо передачі позивачу земельної ділянки саме такої площі (0,0050 га) і, по-друге, не спростував доводів позивача про необхідність викупу у власність земельної ділянки площею 0,4348 га, які є вагомими та підтверджуються висновком спеціалізованої організації.

Крім того, визначаючи вказану площу земельної ділянки, відповідач не взяв до уваги той факт, що згідно з договором купівлі-продажу від 22.07.1992 та судовим рішенням від 06.04.2004 у справі № 2-405/2004 позивачу, окрім будівлі заправного пункту площею 13,2 кв.м, також належать допоміжні об`єкти, а саме підземні ємності для зберігання пального і резервуар для збору відходів.

Також суд враховує, що під час розгляду справи відповідач не спростував тверджень позивача про порушення Калинівською міською радою вимог ч. 3 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації " , згідно з якою проекти рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Доречними суд визнає також аргументи позивача про те, що його не було запрошено на засідання постійної комісії від 14.05.2019, на якій розглядалось питання про розгляд заяви позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою в цілях викупу земельної ділянки. При цьому суд зважає на те, що спір між сторонами з цього приводу тривав з 2017 року, а неодноразові звернення позивача у встановленому порядку не розглядались. Ба більше, в той час на розгляді в суді перебувала справа щодо оскарження бездіяльності Калинівської міської ради. Відтак, на переконання суду, така поведінка суб`єкта владаних повноважень позбавила позивача права на участь в процесі прийняття рішення з важливого для нього питання. Такі висновки суду додатково підсилюються тією обставиною, що в протоколі засідання комісії взагалі відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності прийняття саме такого рішення. Наведене в сукупності свідчить про те, що відповідач діяв недобросовісно, упереджено та не мав наміру прийняти законне рішення з цього питання.

Оцінюючи доводи відповідача, наведені у відзиві, суд враховує, що усі вони за своєю суттю стосуються виконання оспорюваного рішення, а не правомірності його прийняття.

Підсумовуючи, суд приходить до переконання, що рішення Калинівської міської ради від 16.05.2019 № 85 прийняте з істотним порушенням вимог закону та не відповідає критеріям, встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відтак позовні вимоги про визнання такого рішення протиправним та його скасування підлягають до задоволення.

Згідно із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У багатьох рішеннях Європейський суд дійшов висновку, що захист, який пропонується в статті 13, має поширюватись на всі випадки обґрунтованих заяв про порушення прав і свобод, які гарантуються Конвенцією (наприклад, рішення у справі "Класс та інші проти Федеративної Республіки Німеччини" ).

В пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" ЄСПЛ зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

Крім того, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції, Суд вказує на те, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути:

- незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 6 вересня 2005 року у справі "Гурепка проти України" , п. 59);

- спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі "Кудла проти Польщі" , п. 158; рішення від 16 серпня 2013 року у справі "Гарнага проти України" , п. 29).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Водночас винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній міжнародній нормі.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 5, 9 КАС України спосіб захисту порушених прав, свобод та інтересів особа обирає самостійно, звертаючись до суду з позовом та формулюючи зміст позовних вимог.

Обов`язок суду у разі задоволення позову найперше полягає у перевірці того, чи не суперечить обраний позивачем спосіб захисту вимогам закону та чи забезпечує він ефективний захист порушених прав, свобод та інтересів позивача (ст. 245 КАС України).

Одночасно із скасування рішення від 16.05.2019 № 85, позивач також просить суд зобов`язати Калинівську міську раду протягом 30 днів повторно розглянути його заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. Нова, б/н, м. Калинівка, цільове призначення - комерційне використання, та винести відповідне рішення.

Загалом суд погоджується з обраним позивачем способом захисту своїх порушених прав та інтересів. Водночас суд враховує, що згідно з ч. 3 ст. 128 ЗК України відповідна заява розглядається органом місцевого самоврядування у місячний строк. Крім того, суд вважає необхідним конкретизувати, яке саме рішення відповідач повинен прийняти за результатами розгляду заяви позивача.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити повністю, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення 51 сесії 7 скликання Калинівської міської ради від 16 травня 2019 року № 85, зобов`язати відповідача у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки цієї земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - комерційне використання, та прийняти рішення відповідно до вимог ч. 3, 5 ст. 128 ЗК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3842,00 грн (за дві вимоги немайнового характеру) належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення 51 сесії 7 скликання Калинівської міської ради від 16 травня 2019 року № 85.

Зобов`язати Калинівську міську раду у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки цієї земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - комерційне використання, та прийняти рішення відповідно до вимог ч. 3, 5 ст. 128 Земельного кодексу України.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір в розмірі 3842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Калинівської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 );

2) відповідач: Калинівська міська рада (код ЄДРПОУ 04326106, місцезнаходження: вул. В. Нестерчука, 47, м. Калинівка, Вінницька область, 22400).

Повне судове рішення складено 02.12.2019.

Суддя Сало Павло Ігорович