Рішення

від 23.09.2019 по справі 314/745/19

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/745/19

Провадження № 2/314/571/2019

Повне рішення суду, складено 23 вересня 2019 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Вільнянськ 13 вересня 2019 року

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя - Кофанов А.В.,

при секретарі - Лазечна Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , який уточнив під час судового розгляду, і згідно якого вимагає: встановити факт непроживання відповідача однією сім`єю з матір`ю ОСОБА_3 на момент її смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 ; скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом НОМЕР_2 від 22.02.2019 року, яким посвідчено право ОСОБА_2 на спадщину після померлої матері ОСОБА_3 ; визнати за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, а також житловий будинок в АДРЕСА_4 та земельну ділянку у тому ж селі, призначену для ведення особистого підсобного господарства.

Як зазначив позивач у позовній заяві та згідно доданих до неї документів, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 - його матір та матір відповідача. Після її смерті залишилося спадкове майно, що складається із:

земельної ділянки кадастровий номер 2321582200:02:003:0030, площею 16,288 га, розташованої на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

житлового будинку АДРЕСА_1 ;

земельної ділянки площею 0,3274 га, розташованої на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства.

Позивач вказав, що він як спадкоємець першої черги, своєчасно подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини; інші можливі спадкоємці, у т.ч. відповідач, на отримання спадщини не претендували. Проте 22.02.2019 року відповідач також звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з тих підстав, що він нібито постійно проживав разом із померлою матір`ю, та того ж дня отримав у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого посвідчено його право власності на 1/2 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Позивач стверджує, що правових підстав для цього не було, оскільки відповідач не проживав із померлою на момент її смерті, а нотаріус була введена ним в оману. Вважаючи свої права порушеними, позивач й звернувся до суду із зазначеними вимогами.

Під час судового розгляду представник позивача адвокат Кравченко В.А. підтримав заявлений позов, пояснив суду, що відповідач ОСОБА_2 не має права на спадкування після померлої матері ОСОБА_3 , оскільки на момент смерті спадкодавця разом із нею не проживав, і своєчасно не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Представник відповідача адвокат Деревський С.В. позов не визнав, наполягає на тому, що відповідач ОСОБА_2 на момент смерті матері був зареєстрований та проживав разом із нею в одному житловому будинку.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані йому докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 - матір позивача та відповідача. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме:

земельна ділянка кадастровий номер 2321582200:02:003:0030, площею 16,288 га, розташована на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

житловий будинок АДРЕСА_1 ;

земельна ділянка площею 0,3274 га, розташована на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Діюче законодавство встановлює 2 загальні способи прийняття спадщини.

Так, згідно ч.3 ст.1269 ЦК України, передбачається, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Також, згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що відповідач заявив про прийняття спадщини як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.48), тобто на підставі ч.3 ст.1269 ЦК України. Проте цей факт спростовується доказами, наданими суду позивачем та його представником.

Так, допитані у судовому засіданні за клопотанням позивача свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які поживають в с.Кіровське, підтвердили суду, що відповідач ОСОБА_2 перестав проживати разом із матір`ю приблизно за 5-7 років до її смерті, з`являвся в її будинку епізодично; більш того, обидва свідка пояснили, що навесні 2018 року хвору матір забрав до себе позивач ОСОБА_1

З довідки виконкому Купріянівської сільської ради № 135 від 08.02.2019 року (а.с.59) вбачається, що відповідач ОСОБА_2 дійсно зареєстрований у буд. АДРЕСА_1 разом зі спадкодавцем, але не проживає у будинку з 2012 року; сама спадкодавець ОСОБА_3 з травня 2018 року проживала в с.Троянди разом із позивачем ОСОБА_1 , де й померла. З довідки виконкому Купріянівської сільської ради № 176 від 25.03.2019 року (а.с.77) та виписки з погосподарської книги за 2016-2018 рр. (а.с.79) вбачається, що відповідач ОСОБА_2 фактично постійно проживає без реєстрації в с.Купріянівка Вільнянського району Запорізької області у третьої особи.

На підтвердження своїх доводів про постійне проживання разом зі спадкодавцем на момент її смерті відповідач та його представник послалися на показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також на довідку виконкому Купріянівської сільської ради № 552 від 08.11.2018 року, надану нотаріусу при оформлення спадщини (а.с.31), про реєстрацію відповідача ОСОБА_1 в одному будинку разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на момент її смерті.

Проте допитані за клопотанням відповідача свідки ОСОБА_11 (сільський голова), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 не змогли підтвердити посилання відповідача; частина цих свідків пояснила що вони не знають, з ким проживала ОСОБА_3 на момент своєї смерті, а свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , більш того, пояснили, що за деякий час до смерті матері відповідач ОСОБА_2 став проживати за іншою адресою. Доводи відповідача про постійне проживання разом зі спадкодавцем підтвердили тільки свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , але суд критично ставиться до їх показань, оскільки вони є, відповідно, родичкою та співмешканкою відповідача.

Що ж стосується довідки виконкому Купріянівської сільської ради № 552 від 08.11.2018 року, то в ній йдеться лише про реєстрацію відповідача у житловому будинку спадкодавця, а не про його фактичне проживання у ньому. Між тим, згідно положень ч.3 ст.1269 ЦК України, факт прийняття спадщини пов`язується саме із фактом постійного проживання разом зі спадкодавцем, а не з фактом реєстрації в одному житловому приміщенні разом із ним.

Суд також враховує, що сам відповідач та його представник не заперечували того факту, що на початку травня 2018 року позивач перевіз спадкодавця на постійне місце проживання у свій будинок в с.Троянди Вільнянського району Запорізької області, де вона й померла.

Згідно чч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до чч.5-7 цієї ж статті, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши докази обох сторін, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтував свої доводи належними, допустимими та достатніми доказами, тоді як докази відповідача є суперечливими і непевними.

З урахуванням цього, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом НОМЕР_2 від 22.02.2019 року - в частині посвідчення права власності за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та про визнання за позивачем права власності на цю частину земельної ділянки, а також на житловий будинок та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, на які правовстановлюючі документи нотаріусом не видавалися. Разом з цим, суд не може задовольнити вимоги позивача про "встановлення факту непроживання", оскільки така форма захисту прав не передбачена діючим законодавством.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 13, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності, - задовольнити частково.

Скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом НОМЕР_2 (зареєстровано в реєстрі за № 220), видане 22 лютого 2019 року державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори Євграфовою О.М. - в частині посвідчення за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 2321582200:02:003:0030, площею 16,288 га, розташованої на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 право власності на:

1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 2321582200:02:003:0030, площею 16,288 га, розташованої на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що раніше належала померлій ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 026220;

житловий будинок АДРЕСА_1 , що складається із: житлового будинку літ."А" з сіньми літ."а" та ганку літ."кр"; літньої кухні літ."Б"; сараїв літ.літ."Б 1 ", "Г"; гаражу літ."В"; погребу літ."пг"; вбиральні літ."Д"; парканів №№ 1, 2; колодязя № 3;

земельну ділянку площею 0,3274 га, розташовану на території Купріянівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства, що раніше належала ОСОБА_13 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І -ЗП № 020322 від 05.05.1999 року.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя А.В. Кофанов

13.09.2019 року

Суддя Андрій Валентинович Кофанов

23.09.2019