Ухвала
Іменем України
24 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 404/330/19
провадження № 61-16138 ск 19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бема Юрія Юрійовича на постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року, прийняту за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу ,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в сумі 2 076 586,48 грн.
У травні 2019 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на належне відповідачам на праві власності майно, а саме: земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 0,13 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану на АДРЕСА_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 445,4 кв.м . , розташований на АДРЕСА_1 та земельну ділянкусільськогосподарського призначення, площею 1,84 га, розташовану в Новомиргородському районі, Кіровоградська область, Мар`ївська сільська рада.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 травня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено, зазначивши, що майно, на яке позивач просить накласти арешт, не є предметом спору і позивач не довів, що у відповідача відсутні кошти для виконання рішення суду.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 травня 2019 року скасовано. Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено частково.
Накладено арешт на майно, належне на праві спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у межах суми позову 2 076 586,48 грн, а саме:
- земельну ділянку кадастровий номер 3522587200:51:002:0059 площею 0,13 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок загальною площею 445,4 кв. м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Бем Ю. Ю. просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що
судом апеляційної інстанції вжито заходів забезпечення позову за відсутності обґрунтованого клопотання позивача, порушено вимоги щодо співмірності заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Зазначив, що ОСОБА_2 не надав доказів про те, що у нього, як боржника, відсутні кошти для виконання рішення суду у разі задоволення позову. Крім того, посилається на те, що заборговані ОСОБА_2 кошти були повернуті у повному обсязі, доказом чого є наявні у матеріалах справи розписки.
При цьому, вжиття заходів забезпечення позову порушує права ПАТ Державний ощадний банк України , як іпотекодержателя арештованого судом майна.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, у відкритті касаційного провадження
у справі слід відмовити з таких підстав.
У відповідності до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 , звертаючись із заявою про забезпечення позову, зазначив про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може значно утруднити виконання можливого рішення суду у цій справі, оскільки відповідачі не мають наміру повертати борг, ухиляються від виконання умов укладеного між ними договору позики та з можуть продати зазначене майно. Крім того, під час розгляду справи дружина ОСОБА_1 відчужила належний їй легковий автомобіль та земельну ділянку, площею 1,84 га, на користь своєї матері, зокрема, на підставі договору дарування, що може свідчити про можливі утруднення виконання рішення суду.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи характер спору і суть позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову пропорційно до заявлених позовних вимог, тимчасово заборонивши відповідачам вчиняти дії, пов'язані з відчуженням належного їм на праві власності майна. Застосований судом апеляційної інстанції захід забезпечення позову є співмірним з позовними вимогами та не є надмірно обтяжливим для осіб, по відношенню до яких такий захід застосований.
Вжитий захід спрямований на попередження недобросовісної поведінки відповідача на час розгляду судового спору, недопущення з її боку дій, які можуть ускладнити у майбутньому виконання ймовірного судового рішення.
Наявність спірного майна в іпотеці не свідчить про неможливість забезпечення позову.
Частиною першою статті 159 ЦПК України передбачено, що у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу, підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
Статтею 154 ЦПК України визначений порядок здійснення зустрічного забезпечення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі
з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права
є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування
чи тлумачення.
Правильність застосування судами норм процесуального права при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, мотивуванні судових рішень не викликає розумних сумнівів.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бема Ю. Ю. на постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року є необґрунтованою.
Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України , Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бема Юрія Юрійовича на постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року, прийняту за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Кривцова
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2019 |
Оприлюднено | 27.09.2019 |
Номер документу | 84545371 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Луспеник Дмитро Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні