Постанова

від 25.09.2019 по справі 923/1382/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/1382/16 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Клименко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи (ТОВ "Херсонавтотранс"): Проценко Л.С., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХС № 000120 від 31.07.2017р.; ордер серія ХС № 94912 від 17.07.2019р.

від третьої особи ( ОСОБА_1 ): ОСОБА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2405 від 03.10.2012р.; ордер серія ОД № 536946 від 18.07.2019р.

від третьої особи ( ОСОБА_3 ): не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області

на рішення Господарського суду Херсонської області від 03 квітня 2019 року, повний текст якого складено 12 квітня 2019 року

у справі № 923/1382/16

за позовом Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області

до відповідача: Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс"

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 та ОСОБА_3

про визнання недійсним державного акту на право користування землею,

головуючий суддя - суддя Пінтеліна Т.Г.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 25.09.2019 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2016 року Круглоозерська сільська рада Голопристанського району Херсонської області звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, в якій просило суд визнати недійсним Державний акт на право користування землею серії Б №065660, виданий у 1990 році Херсонському територіально-виробничу об`єднанню Херсонавтотранс для будівництва пансіонату на 400 місць в оздоровчій зоні Каркініт на земельну ділянку площею 5,2 га.

В обґрунтування позовних вимог позивач з посиланням на ст.ст.9,17,19 ЗК України (в редакції 1990 року), ч.1 ст.155 ЗК України (у редакції чинній на момент подання позову) вважає, що при видачі спірного Державного акту порушений порядок його видачі.

Крім цього, наявність ознак підроблення у Державному акті на право користування землею серії Б № 065660, виданого у 1990 році Херсонському територіально-виробничому об`єднанню "Херсонавтотранс" для будівництва пансіонату на 400 місць в оздоровчій зоні "Каркініт" на земельну ділянку площею 5,2 га є підставою для визнання такого акту недійсним.

Позивач зазначає, що підприємство, якому виданий спірний Державний акт ліквідовано і це є підставою у розумінні ст.27 ЗК України в редакції від 13.03.1992 та пункту в , є ст.141 діючого ЗК України для припинення дії спірного Державного акту. Також посилається в частині підстав припинення дії Державного акту, недійсність якого просить визнати рішенням суду, на Постанову ВСУ від 21 січня 2002 року по справі за позовом ВАТ Промзв`язок до Київської міської ради; постанову ВГСУ від 01.06.2010 по справі № 11/49-04; постанова ВГСУ по справі № 909/167/13-г.

Одночасно, позивач посилається на ч.1 та 2 ст.120, п. е , ч.1 ст,141 ЗК України, як на підставу припинення права користування земельною ділянкою, оскільки згідно договору купівлі-продажу від 03.09.2009 нерухоме майно (його частина) було відчужено на користь інших осіб, у зв`язку з чим змінилась конфігурація земельної ділянки, яка була виділена на підставі спірного Державного акту.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.12.2016 порушено провадження у справі №923/1382/16.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.04.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.06.2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.02.2018р. провадження у справі було зупинено , призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському НДЕКЦ МВС України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.04.2019 року у справі № 923/1382/16 (суддя Пінтеліна Т.Г.) у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог судом встановлено факт відсутності у позивача порушеного права щодо користування земельною ділянкою на підставі спірного Державного акту з огляду на те, що органи державної влади (які були правомочні на час оформлення прав на земельну ділянку) розпорядилися земельною ділянкою шляхом прийняття відповідного рішення та видачі Державного акту у 1990 році.

Станом на момент видачі спірного Державного акту органом, який був правомочний приймати рішення про передачу спірної земельної ділянки у відповідності до приписів ЗК України була Рада Міністрів УРСР, а органом, який уповноважений видати Державний акт - виконавчий комітет Голопристанської районної ради народних депутатів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка вибула з володіння власника за його волею - на підставі прийняття ним відповідного рішення.

Стосовно посилань позивача на те, що спірний державний акт має бути визнаний недійсним, оскільки має ознаки підроблення, що підтверджується висновком судово-технічної експертизи від 10.11.2016 державного акту на право користування землею серії Б № 065660 виданий 1990 р. ХТВО Херсонавтотранс (т. 2, а.с. 2-9), що знаходився в межах кримінального провадження №12016230150000966 з попередньою кваліфікацією ст. 358 ч. 4 КК України, суд першої інстанції, оцінюючи висновки судового експерта на поставлені питання в рамках справи №923/1382/16 (Висновок експерта від 11.07.2018р. № 187-П ) зробив висновок про те, що ознаки зміни первинного змісту окремих літер шляхом їх підчистки із заміною на наявні літери друкуючою машиною не спростовує відомості про те, що Державний акт на право користування землею серії Б № 065660, виданий саме у 1990 році, саме Херсонському територіально-виробничому об`єднанню "Херсонавтотранс", для будівництва пансіонату на 400 місць в оздоровчій зоні "Каркініт" на земельну ділянку площею 5,2 га, а ознаки зміни первинного змісту окремих літер шляхом їх підчистки не можуть оцінюватись як підробка Державного акту на право користування землею.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 03.04.2019р. у справі №923/1382/16 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права, невірним застосуванням норм матеріального права, і у зв`язку із цим таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав:

- порушення судом першої інстанції ст.ст. 23,26 ЦК Української РСР та ст. 23 Закону СРСР Про державне підприємство (об`єднання) ;

- порушення судом першої інстанції ст.ст. 37,38 ЗК Української РСР, п.п.2.7., 2.8. Інструкції про порядок складання, видачі (заміни) і зберігання державних актів на право користування землею, затвердженої Міністерством сільського господарства СРСР 07.09.1976р., ст. 11 ГПК України;

- порушення судом ст. 236 ГПК України;

- порушення судом першої інстанції ст.ст. 16, 324 ЦК України, ст.ст 2,12, 152 ЗК України, ст.ст. 140,142,145 Конституції України, ст.ст. 2,10,26 Закону України Про місцеве самоврядування ;

- порушення судом першої інстанції п.2.12. Інструкції про порядок складання, видачі (заміни) і зберігання державних актів на право користування землею, затвердженої Міністерством сільського господарства СРСР 07.09.1976 р. та ст. 86 ГПК України.

Також, з вказаним рішенням суду не погодилась Круглоозерська сільська рада Голопристанського району Херсонської області, яка звернулась з апеляційною скаргою та просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 03.04.2019р. у справі №923/1382/16 та винести постанову, якою задовольнити позовні вимоги Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, а саме:

- суд помилково дійшов до висновків про відсутність порушення прав позивача, у зв`язку із видачею у 1990 році спірного Державного акту;

- спірний Державний акт підлягає визнанню недійсним, оскільки його видача відбулась з порушенням норм законодавства;

- судом не спростовано доводів позивача про те, що такого підприємства як Херсонське територіально-виробниче об`єднання Херсонавтотранс , якому було видано спірний Державний акт на право користування землею, станом на 1990 рік взагалі не існувало;

- судом помилково взято до уваги обставини встановлені у справі №654/3830/15а та не враховано доводи позивача про те, що відповідно до ч.7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №923/1382/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 03 квітня 2019 року у справі № 923/1382/16.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №923/1382/16 за апеляційною скаргою Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 03 квітня 2019 року у справі № 923/1382/16.

04.06.2019 року від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача до суду надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" просить суд залишити рішення Господарського суду Херсонської області від 03.04.2019 року у справі № 923/1382/16 без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2019р. об`єднано розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 03 квітня 2019 року в одне апеляційне провадження. Призначено розгляд апеляційних ОСОБА_1 та Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області до сумісного розгляду на 18 липня 2019 року об 11:00 год.

06.06.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про розгляд справи за наявними матеріалами на розсуд суду, без участі представника відповідача.

19.06.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду від третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_3 , надійшов відзив на апеляційні скарги , відповідно до якого останній погоджується зі всіма доводами апелянтів, що викладені в їх апеляційних скаргах та їх правовим обґрунтуванням, просить суд задовольнити апеляційні скарги у повному обсязі, а рішення Господарського суду Херсонської області від 03.04.2019р. у справі №923/1382/16 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

16.07.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без участі представника Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

17.07.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про розгляд справи за наявними матеріалами на розсуд суду, без участі представника відповідача.

18.07.2019 року від ОСОБА_1 до Південно-західного апеляційного господарського суду перед судовим засіданням, надійшла заява про відвід, відповідно до якої третя особа заявляє відвід судді Колоколову С.І. у справі №923/1382/16.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2019 року визнано заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Колоколову С.І. - необґрунтованим, зупинено провадження у справі №923/1382/16 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 03 квітня 2019 року.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2019 року, для розгляду заяви про відвід визначено суддю Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Колоколова С.І. від розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 03 квітня 2019 року у справі № 923/1382/16 відмовлено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019р. поновлено апеляційне провадження у справі № 923/1382/16 з 12.09.2019р. Розгляд справи № 923/1382/16 призначено на 12.09.2019 року об 12:00 год.

12.09.2019 року від ОСОБА_3 до Південно-західного апеляційного господарського суду перед судовим засіданням, надійшла заява про відвід, відповідно до якої третя особа заявляє відвід колегії суддів Колоколову С.І., Разюк Г.П., Савицькому Я.Ф. у справі №923/1382/16.

12.09.2019 року ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду визнано заявлений ОСОБА_3 відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий - Колоколов С.І., судді - Разюк Г.П., Савицький Я.Ф. необґрунтованим, зупинено провадження у справі №923/1382/16 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 03 квітня 2019 року, передано справу №923/1382/16 для вирішення питання про відвід в порядку ч.3 ст. 39 ГПК України. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2019 року для розгляду заяви про відвід визначено суддю Принцевську Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів-учасників колегії: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф. у справі №923/1382/16 відмовлено. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2019р. поновлено апеляційне провадження у справі № 923/1382/16 з 25.09.2019р., розгляд справи № 923/1382/16 призначено на 25.09.2019 року об 11:00 год.

У судовому засіданні, 25.09.2019 року представник скаржника - ОСОБА_1, доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" заперечував проти задоволення апеляційних скарг.

Представники позивача, відповідача та третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про час та дату розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційні скарги, відзиви на них, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.1988 року наказом Міністра транспорту УРСР №3 створено Державне підприємство - Херсонське територіально - виробниче об`єднання автомобільного транспорту (ХТВО Херсонавтотранс ), якому розпорядженням Голови Ради Міністрів УРСР №301-р від 26.07.1990р. було надано в постійне користування земельну ділянку площею 5,2 га під будівництво пансіонату на 400 місць в оздоровчій зоні Каркініт , яка, в свою чергу, була вилучена із земель радгоспу Чорноморський Голопристанського району Херсонської області.

У 1990 році, виконавчим комітетом Голопристанської райради народних депутатів було видано державний акт на право постійного користування серії Б № 065660 , який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за №3.

В 1996 році, на підставі рішення Фонду державного майна по Херсонській області, ХТВО Херсонавтотранс в результаті приватизації було реорганізовано у ВАТ Херсонавтотранс , до якого, в свою чергу, як правонаступника, перейшло як право власності на всі основні матеріальні засоби ХТВО, так і право постійного користування земельною ділянкою площею 5,2га.

В подальшому, 27.05.2008 року, ВАТ Херсонавтотранс було реорганізовано (шляхом перетворення) у ТОВ Херсонавтотранс з усіма правами правонаступника.

Звертаючись до Господарського суду Херсонської області у 2016 році з позовними вимогами про визнання недійсним Державного акту на право користування землею серії Б № 065660, виданого у 1990 році Херсонському територіально-виробничому об`єднанню "Херсонавтотранс" для будівництва пансіонату на 400 місць в оздоровчій зоні "Каркініт" на земельну ділянку площею 5,2 га, Круглоозерська сільська рада Голопристанського району Херсонської області посилаючись на ст.ст.9,17,19 ЗК України (в редакції 1990 року), ч. І ст.155 ЗК України (у редакції на момент подання позову) та вважає, що при видачі спірного Державного акту порушений порядок його видачі.

Крім цього, наявність ознак підроблення у Державному акті на право користування землею серії Б № 065660, виданого у 1990 році Херсонському територіально-виробничому об`єднанню "Херсонавтотранс" для будівництва пансіонату на 400 місць в оздоровчій зоні "Каркініт" на земельну ділянку площею 5,2 га є підставою для визнання такого акту недійсним.

Позивач зазначає, що підприємство, якому виданий спірний Державний акт ліквідовано і це є підставою у розумінні ст.27 ЗК України в редакції від 13.03.1992 та пункту в , є ст.141 діючого ЗК України для припинення дії спірного Державного акту.

Також, позивач посилається в частині підстав припинення дії Державного акту, недійсність якого просить визнати рішенням суду, на Постанову ВСУ від 21 січня 2002 року по справі за позовом ВАТ Промзв`язок до Київської міської ради; постанову ВГСУ від 01.06.2010 по справі № 11/49-04; постанова ВГСУ по справі № 909/167/13-г.

Одночасно, при обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на ч.1 та 2 ст.120, п. е , ч.1 ст,141 ЗК України, як на підставу припинення права користування земельною ділянкою, оскільки згідно договору купівлі-продажу від 03.09.2009 нерухоме майно (його частина) було відчужено на користь інших осіб, у зв`язку з чим змінилась конфігурація земельної ділянки, яка була виділена на підставі спірного Державного акту.

Позивач також зазначає, що звертається з даним позовом до суду у зв`язку з тим, що відповідно до Рішення Голопристанської районної ради Херсонської області від 29.02.2000р. № 134 "Про затвердження внесення змін до меж населених пунктів" було збільшено на 601 га межі села Приморське (колишній Більшовик) Голопристанського району Херсонської області. Таким чином, до комунальної власності територіальної громади Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області увійшли землі с. Приморське (Більшовик) на яких знаходиться земельна ділянка, яка передана у постійне користування на підставі спірного Державного акту. Позивач посилається, що спірний Державний акт заважає йому, як власнику земельної ділянки розпорядитися нею з урахуванням наявних на даний час нових власників нерухомого майна, яке розташоване на зазначеній земельній ділянці.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012, який набрав чинності з 01.01.2013), відбулося остаточне розмежування земель державної та комунальної власності. Так, згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а)земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б)всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Отже, землі села Приморське (колишній Більшовик) Голопристанського району Херсонської області з 01.01.2013р. перебувають у комунальній власності територіальної громади Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

До зазначених земель належить й земельна ділянка площею 5,2 га бази відпочинку Дружба , яка розташована у с. Приморське Голопристанського району Херсонської області.

Щодо порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до господарського суду, останній вважає, що воно полягає у неможливості здійснення Круглоозерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області у повному обсязі функцій в галузі земельних відносин, якими вона наділена законом, оскільки існування оскаржуваного Державного акту не дозволяє належним чином оформити у власність чи користування земельні ділянки іншим особам, які набули право власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на спірній земельній ділянці, або володіють на праві власності землею, яка частково знаходиться на спірній земельній ділянці та збудували на ній нові об`єкти нерухомості у відповідності з діючим законодавством; розробити детальний план спірної земельної ділянки тощо, адже земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні за рішенням органів виконавчої чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Предметом спору у даній справі є вимога Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області про визнання недійсним Державного акту на право користування землею серії Б № 065660, який виданий у 1990 році Херсонському територіально-виробничому об`єднанню "Херсонавтотранс" для будівництва пансіонату на 400 місць в оздоровчій зоні "Каркініт" на земельну ділянку площею 5,2 га.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд послався на відсутність у позивача порушеного права щодо користування земельною ділянкою на підставі спірного Державного акту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

По даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання Державного акту на право користування земельною ділянкою недійсним на підставі ст.ст. 9,17,19 ЗК України (в редакції 1990 року), ч.І ст.155 ЗК України (у редакції, що діє на час розгляду справи).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з`ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і, в залежності від встановлених обставин, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для судового захисту.

Разом з тим, позивач не зазначив чим порушились саме його права при видачі Державного акту на право користування землею серії Б № 065660, який виданий у 1990 році Херсонському територіально-виробничому об`єднанню "Херсонавтотранс" для будівництва пансіонату на 400 місць в оздоровчій зоні "Каркініт" на земельну ділянку площею 5,2 га. із земель, які до 29.02.2000 року знаходилися у власності Голопристанської районної ради Херсонської області.

Частиною першою статті 155 зазначеного кодексу у редакції, чинній на час розгляду даного спору, визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.

Як вірно встановлено судом та підтверджено під час апеляційного перегляду, 26.07.1990 Радою Міністрів УРСР згідно розпорядження № 301-р ХТВО Херсонавтотранс надано у користування земельну ділянку для будівництва пансіонату на 400 місць .

Позивач посилається на те, що відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) надання земельної ділянки ХТВО Херсонавтотранс повинно було відбуватись на підставі відповідно рішення місцевої ради народних депутатів.

Проте, відповідно до довідки архівного відділу Голопристанської РДА Херсонської області (яка є правонаступником Голопристанської районної ради народних депутатів) від 06.10.2015р. за № 01-58/К-207 (т. 1, а.с. 17), в документах архівного фонду у протоколах виконавчого комітету Голопристанської районної ради народних депутатів, будь-яких рішень щодо надання у користування ХТВО Херсонавтотранс земельної ділянки площею 5,2 га у 1990 році не виявлено, що свідчить на думку позивача, про надання спірного державного акту без відповідного рішення, а відтак, в порушення існуючого на той час порядку отримання земельної ділянки на праві користування. Колегія суддів зазначає, що Земельний кодекс України від 18.12.1990 року, набув чинності вже після видачі спірного акту, а саме - 15.03.1991 року.

На час видачі Державного акту на право користування землею серії Б № 065660 від 1990 року, враховуючи принцип дії законодавчих актів у часі, встановлений ст. 58 Конституції України, був чинний Земельний кодекс Української РСР від 08.07.1970, який втратив чинності з 15 березня 1991 року, крім статті 14, яка втратила чинність з 1 липня 1992 року.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. у справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часу законів та інших нормативно-правових актів) - надання зворотної дії в часі нормативно-правовими актами може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

А тому місцевий суд вірно зазначив, що до спірних правовідносин сторін в даній справі застосовуються приписи норм Земельного Кодексу УРСР у редакції 1970 року та ЦК УРСР у редакції 1963 року, які діяли на час видання спірного Державного акту.

Стаття 8 ЗК УРСР (в редакції на час видачі спірного акту 1990 року) визначала, що відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік державне управління в галузі використання та охорони земель здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами місцевих рад народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі використання та охорони земель в Українській РСР є Міністерство сільського господарства УРСР та його органи на місцях, а також інші державні органи, до компетенції яких законодавством Союзу РСР і Української РСР віднесено здійснення зазначених функцій.

Стаття 10 ЗК УРСР встановлювала, що районні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території району: вирішують відповідно до статей 16, 54 цього Кодексу питання про надання землі в користування, видають землекористувачам документи на право користування землею.

В свою чергу стаття 12-1 ЗК УРСР прямо передбачала, що сільські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на своїй території:

3) надають відповідно до статті 16 цього Кодексу земельні ділянки в користування із земель, які не входять до землекористування колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств.

Надання земель у користування станом на момент видачі спірного Державного акту регулювалася ст.16 ЗК УРСР у редакції 1970 року.

Порядок порушення і розгляду клопотань про надання земельних ділянок встановлюється Радою Міністрів Української РСР, як слідує з приписів ст.16 ЗК УРСР у редакції 1970 року.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач та відповідач у 1990 році не мали права, встановленої законом компетенції, узгоджувати вилучення та передачу земельної ділянки у користування ХТВО Херсонавтотранс .

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених доказів, Постановою Ради Міністрів Української РСР від 12.12.1983 року № 504 затверджено у новій редакції Положення про порядок відведення земельних ділянок для державних або громадських потреб , відповідно до якого спірна земельна ділянка була вилучена із земель радгоспу Чорноморський Голопристанського району та надана Херсонському територіально-виборчому об`єднанню автомобільного транспорту під будівництво пансіонату в постійне користування.

Крім цього, судом встановлено, що у період з 1988 року по 1990 рік ХТВО Херсонавтотранс здійснило збір матеріалів з відводу земельної ділянки у відповідності до вимог Постанови Ради Міністрів Української РСР від 12.12.1983 року № 504, якою затверджено у новій редакції Положення про порядок відведення земельних ділянок для державних або громадських потреб . Вказана обставина встановлена судом на підставі досліджених доказів:

- згода радгоспу Чорноморський про вилучення спірної земельної ділянки (т.2 а.с.144);

- згода Херсонського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства від 18.07.1988 № 7-14/887 на відвід земельної ділянки (т.2 а.с. 145);

- висновок Голопристанського районного агропромислового об`єднання від 04.07.1988 № 183/03 про відвід земельної ділянки (т. 2 а.с.146);

- висновок Виконкому Голопристанської районної ради народних депутатів від 04.07.1988 № 2-11/177 про відвід земельної ділянки (т.2 а.с. 147);

- погодження Головного державного інспектора по використанню і охороні земель УРСР від 13.10.1988 № 15-5-12/486 про відвід земельної ділянки (т.2 а.с. 148);

- погодження Державного комітету Української РСР по охороні природи Херсонська обласна інспекція від 01.08.1988 про відвід земельної ділянки (т.2 а.с. 149);

- погодження Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок від 27.09.1988 №05-13/467 про відвід земельної ділянки (т.2 а.с. 150);

- висновок Державного комітету Української РСР у справах будівництва від 29.09.1988№1-41/753 (т.2 а.с. 151);

- акт обстеження і вибору земельної ділянки від 26.04.1988 (т.2 а.с. 152);

- висновок попереднього погодження місця розташування від 01.08.1988 (т.2 а.с.153);

- висновок Херсонської філії Укрземпроект від 27.07.1988 № 03-07/594 (т.2 а.с.154).;

- акт виносу в натурі земельної ділянки (т.2 а.с. 155);

- архітектурно-планове завдання на проектування пансионата на 400 мест в с.Більшовик Голопристанського району (т.2 а.с. 156).

Надання земель у користування, документи що підтверджують право користування землею, порядок видачі документів визначені ст.ст.16,20,21 ЗК УРСР (в редакції 1970 року).

Згідно до приписів ст.21 ЗК УРСР (в редакції 1970 року) визначений орган видачі державних актів на право користування землею, а також на право довгострокового тимчасового використання землею - виконавчі комітети районних (міських) Рад народних депутатів.

Статтями 37,38 ЗК УРСР (в редакції 1970 року) встановлювались підстави та компетенція з питань вилучення земельних ділянок.

З аналізу ст. 38 ЗК УРСР (в редакції 1970 року) вбачається, що вилучення спірної земельної ділянки за розміром, місцем знаходження та цільовим призначенням віднесено до Ради Міністрів УРСР.

Таким чином, компетентним органом відповідно до земельного законодавства, яке було чинне на момент видачі спірного державного акту, з питання вилучення та передання земельної ділянки у користування була Рада Міністрів УРСР, а органом, який уповноважений видати Державний акт - виконавчий комітет Голопристанської районної Ради народних депутатів

За таких обставин, посилання скаржників на порушення порядку видачі Державного акту на право користування землею серії Б № 065660, який виданий у 1990 році Херсонському територіально-виробничому об`єднанню "Херсонавтотранс" для будівництва пансіонату на 400 місць в оздоровчій зоні "Каркініт" на земельну ділянку площею 5,2 га у зв`язку з відсутністю в архівному відділі Голопристанської РДА Херсонської області (довідка від 06.10.2015 № 01-58/К-207) рішення виконкому Голопристанської районної ради Херсонської області, не знайшли свого підтвердження.

Щодо посилань Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області в апеляційній скарзі на ч.7 ст. 75 ГПК України, як на підставу скасування судового рішення, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно послався на норми ч.4,5 ст. 75 ГПК України відносно встановлених обставин у справі №654/3830/15-а, предметом розгляду якої було визнання незаконними та скасування рішень Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області:

- № 480 від 23 жовтня 2015 року Про припинення права користування земельною ділянкою та визнання такого, що втратив чинність державного акту на право користування землею серії Б № 065660, який виданий у 1990 році;

- № 481 від 23 жовтня 2015 року Про розроблення детального плану території бази відпочинку Дружба по вул.Таврійська в селі Більшовик Голопристанського району Херсонської області.

Позивачем у вказаній вище справі виступав ТОВ Херсонавтотранс , відповідачем - Круглоозерська сільська рада Голопристанського району Херсонської області, третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інші особи.

Зі змісту судових рішень у справі № 654/3830/15-а вбачається, що підставами позову є те що оскаржуваними рішеннями відповідач, суттєво перевищивши надані йому законодавством України повноваження, припинив право позивача на постійне користування земельною ділянкою площею 5,2 га, кадастровий номер 6522383500:02:002:0126, яке належить позивачу як правонаступнику ХТВО Херсонавтотранс на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії Б в„– 065660 , виданий 1990 року, визнав вказаний державний акт таким, що втратив чинність та вирішив розробити детальне планування території бази відпочинку Дружба по вул. Таврійська в селі Більшовик Голопристанського району Херсонської області на якій розташовані об`єкті нерухомості, які збудовані позивачем і відносно яких у судах тривають спори.

У зазначеній вище справі судами досліджувалися обставини:

- правонаступництва ТОВ Херсонавтотранс у період починаючи з 1988 року з урахуванням переходу прав користування земельною ділянки право на яку посвідчено Державним актом на право користування землею серії Б № 065660, який виданий у 1990 році Херсонському територіально-виробничому об`єднанню "Херсонавтотранс" для будівництва пансіонату на 400 місць в оздоровчій зоні "Каркініт" на земельну ділянку площею 5,2 га;

- правомірності припинення права користування землею ТОВ Херсонавтотранс , яке посвідчено Державним актом на підставі приписів ст.ст. 12, 20, 50, 51, 116, 120, 122, 123, 141 ЗК України (в редакції яка діяла на час звернення до суду).

Зі змісту судових рішень вбачається, що як Круглоозерська сільська рада Голопристанського району Херсонської області так і ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в своїх заперечення посилалися на обставини щодо відсутності правоприємництва ТОВ Херсонавтотранс на аналогічні обставини, які заявлені у даній справі.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиціальний характер.Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив в законну силу.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Отже, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов`язковість виконання усіма суб`єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Щодо посилань скаржників в апеляційних скаргах, що спірний Державний акт є недійсним, а передбачене ним право користування земельною ділянкою підлягає припиненню, оскільки юридичну особу, якій він виданий ліквідовано, колегія суддів зазначає наступне.

Обставини перетворення ТОВ Херсонавтотранс зі збереженням права користування спірною земельною ділянкою неодноразово були предметом дослідження судів, в т.ч. і у справі №654/3830/15-а за участю тих же сторін за виключенням відповідача.

Як було зазначено вище та у відповідності до ч.ч.4,5 ст. 75 ГПК України судом першої інстанції правомірно застосовані приписи вказаної процесуальної норми.

Колегія суддів звертає увагу, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (п. 2 роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів ).

Згідно з ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Отже, ліквідація юридичної особи, якій видано державний акт на право користування землею, може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, а не недійсність державного акту.

У даній справі, позивач не заявляв позовної вимоги про припинення прав користування земельною ділянкою у зв`язку ліквідацією юридичної особи.

Крім того, третя особа - ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що на час видачі спірного Державного акту, діяла Інструкція про порядок складення, видачі (заміни) та зберігання державних актів на право користування землею, затвердженої 07.09.1976 р. Міністерством сільського господарства СРСР (далі - Інструкція).

Інструкцією передбачалося, що після виконання камеральних та польових робіт по складанню державного акту, повинна формуватися землевпорядна справа з видачі землекористувачу державного акту, яка повинна містити документи згідно з переліком (п. 2.14).

Інструкція також передбачала, що у кожному районному виконавчому комітеті Ради народних депутатів, головним землевпорядником ведеться Книга записів державних актів на право користування землею, яка прошивається. Книга записів державних актів на право користування і другі екземпляри державних актів зберігаються у виконкомах у обладнаних незгоряємих шафах, ці документи повинні зберігатися як документи суворої звітності. ( п.п. 4.1, 4.2.).

Крім того, відповідно до Інструкції прийомка бланків державних актів, які надходили для видачі у виконкоми, повинна була оформлюватись Протоколом (п. 4.5).

Як вбачається з тексту Державного акту серії Б № 065660, акт було зареєстровано в Книзі записів державних актів за № 3; акт складено у двох примірниках, один - землекористувачу, другий зберігається у виконавчому комітеті Голопристанської районної ради народних депутатів.

Згідно з відповіддю архівного відділу Голопристанської РДА від 25.10.2018 № 01-64/115 на адвокатський запит (т. 4, а.с. 112), відсутні рішення про видачу державного акту на право користування землею ХТВО Херсонавтотранс площею 5,2 га.

Крім того, землевпорядні справи з видачі державного акту, книги записів державних актів на право користування землею, протокол про прийомку у роботу бланку Державного акту на право користування землею, другий екземпляр державного акту № 065660 на державне зберігання до архівного відділу не надходили.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що зазначена відповідь архівного відділу Голопристанської РДА не може свідчити про те, що спірний акт не видавався ХТВО Херсонавтотранс , а є свідченням того, що посадові особи виконавчого комітету Голопристанської районної ради народних депутатів неналежним чином виконували свої службові обов`язки щодо передачі відповідних документів до архівного відділу. Так, з відповіді архівного відділу Голопристанської РДА від 25.10.2018 № 01-64/115 вбачається, що відсутні документи не тільки що стосуються безпосередньо передачі земельної ділянки ХТВО Херсонавтотранс ,, а навіть відсутня Книга записів державних актів на право користування землею, в якій реєструються всі державні акти.

Також, ОСОБА_1 у апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до п. 2.12 Інструкції усі написи у державному акті повинні бути зроблені ясно та розбірливо; швидкописні та неясні шрифти у його тексті, а також помарки та виправлення не допускаються.

В той же час, як було встановлено у Висновку експерта № 187-П від 11.07.2018 за результатами проведеної по справі №923/1382/16 судової експертизи із дослідження спірного Державного акту серії Б № 065660, у тексті останнього встановлені ознаки зміни первинного змісту окремих літер шляхом їх підчистки із заміною на наявні літери друкуючою машиною.

Однак, чинне законодавство, зокрема Інструкція про порядок складення, видачі (заміни) та зберігання державних актів на право користування землею, затвердженої 07.09.1976 р. Міністерством сільського господарства СРСР, не передбачено недійсності Державного акту на право користування землею у зв`язку з наявністю виправлення окремих літер. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на недоведеність скаржниками належними та допустимими доказами у розумінні статтей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України позовних вимог, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Інші доводи апеляційних скарг не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом висновку, викладеного в рішенні.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Херсонської області від 03.04.2019 року у справі № 923/1382/16 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_1 та Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області - без задоволення.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг) покладаються на скаржників, оскільки доводи апеляційних скарг щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 03.04.2019 року у справі № 923/1382/16 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „27" вересня 2019 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький