Постанова

від 18.09.2019 по справі 329/1179/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 329/1179/16-ц

провадження № 61-19677 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду : Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,

Луспеника Д. Д.,

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - комунальна установа Чернігівський дитячий будинок-інтернат Запорізької обласної ради, правонаступником якого є комунальна установа Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради ;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргукомунальної установи Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 27 лютого 2017 року

у складі судді Покопцевої Д. О. та рішення апеляційного суду Запорізької області від 11 травня 2017 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Кочеткової І. В., Гончар М. С. ,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунальної установи Чернігівський дитячий будинок-інтернат Запорізької обласної ради, правонаступником якої є комунальна установа Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради, (далі -

КУ Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради ) про стягнення індексації заробітної плати.

Позов мотивовано тим, що з 01 серпня 1980 року вона працює медичною сестрою у КУ Чернігівський дитячий будинок-інтернат Запорізької обласної ради.

З 01 липня 2012 року по 30 листопада 2015 року відповідачем

не нараховувалась та не виплачувалась їй сума індексації заробітної плати, незважаючи на те, що зазначена виплата передбачена чинним законодавством.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з КУ Чернігівський дитячий будинок-інтернат Запорізької обласної ради на її користь невиплачену фіксовану індексацію заробітної плати за період з 01 липня 2012 року по

30 листопада 2015 року у сумі 12 122 грн 22 коп. та поточну індексацію заробітної плати за період з 01 квітня 2014 року по 30 листопада 2015 року у сумі 6 103 грн 91 коп., а також зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь компенсацію за затримку виплати сум індексації заробітної плати (з утриманням податків) за період з 01 липня 2012 року по 30 листопада

2015 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 27 лютого

2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з КУ Чернігівський дитячий будинок-інтернат Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі (індексації),

у сумі 4 404 (чотири тисячі чотириста чотири) гривні 42 копійки, без урахування податків та обов`язкових платежів.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов у частині стягнення суми індексації у розмірі 4 404 грн

42 коп. за період з квітня 2014 року по серпень 2015 року включно, суд першої інстанції виходив із того, що індексація є складовою частиною заробітної плати, тому у місяцях, коли індекс споживчих цін перевищив установлений 101 % поріг індексації, роботодавцю слід виплачувати працівнику суму індексації, незалежно від незакладення відповідних сум до кошторису. При цьому, суд вважав, що інша індексація позивачеві до виплати не підлягає.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 11 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 27 лютого 2017 року змінено у частині задоволених вимог позивача про стягнення поточної індексації та скасовано у частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення фіксованої суми індексації.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з КУ Чернігівський дитячий будинок-інтернат Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 суму індексації заробітної плати за період з серпня 2012 року по листопад 2015 року включно у загальній сумі 18 243 (вісімнадцять тисяч двісті сорок три ) гривні 64 копійки.

У частині розподілу судових витрат судове рішення залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин положення статті 43 Конституції України, Закон України Про оплату праці , статтю 95 КЗпП України, Закон України Про індексацію грошових доходів населення , Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 . Проте неправильно визначив індекс споживчих цін у серпні 2014 року у розмірі 12,3 замість 10,8; у липні, серпні

2015 року - 71,7 замість 75,5; у січні 2015 року - 25,2 замість 21,6, що призвело до помилок у розрахунках та у визначенні загальної суми поточної індексації. Також суд допустив помилку при обчисленні суми поточної індексації за листопад 2014 року, оскільки позивач відпрацювала у цьому місяці 20 робочих днів: 1218 грн х 16,5:100:20х 20 = 200 грн 97 коп. Невірною є відмова

у нарахуванні поточної індексації у вересні 2015 року, який був частково відпрацьований позивачем, тому слід нарахувати індексацію за цей місяць: 1378х75,5:100 = 1 040 грн 39 коп. - при повному відпрацьованому місяці, але для позивача, яка відпрацювала 21 роб. день, сума становить:1 040 грн

39 коп.:22х21=993 грн 10 коп. Також позивач відпрацювала неповний місяць

у зв`язку з відпусткою по 17 листопада 2015 року, тому їй слід нарахувати розмір індексації за листопад 2015 року:1 378х75,5:100:20х9 =445 грн 88 коп.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, КУ Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради, який є правонаступником КУ Чернігівський дитячий будинок-інтернат Запорізької обласної ради , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити, змінивши розмір стягнутої суми до 5 146 грн 41 коп.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року касаційне провадження

у вказаній справі відкрито та витребувано її з суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України

у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судова справа передана судді-доповідачу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга КУ Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради мотивована тим, що розрахунок індексації заробітної плати судом апеляційної інстанції здійснено з порушенням вимог 4-6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у частині обчислення індексації грошових доходів та визначення суми, належної до сплати. Судом

не враховано, що у січні 2010 року позивачеві, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 № 1418 Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу.

Сума підвищення заробітної плати перевищила суму індексації, яка могла бути нарахована у відповідному місяці. Таким чином, згідно з пунктом 5 вказаного Порядку січень 2010 року вважається базовим під час розрахунку індексу споживчих цін для проведення індексації. Сума індексації у цьому місяці

не нараховується. Для проведення подальшої індексації індекс обчислюється з наступного за базовим місяця. Однак, відповідно до розрахункових листів, позивачеві продовжували виплачувати індексацію заробітної плати у наступних розмірах: січень 2010 року - 132 грн 96 коп.; лютий 2010 року - 132 грн 96 коп.; березень 2010 року - 160 грн 77 коп.; квітень 2010 року - 182 грн 99 коп.; травень 2010 року - 182 грн 99 коп.; червень 2010 року - 182 грн 99 коп.

З урахуванням сум зайво виплаченої індексації за період з січня по червень 2010 року у розмірі 975 грн 66 коп. та виплаченої індексації у липні та жовтні 2015 року у розмірі 924 грн 47 коп., вважають, що сума заборгованої поточної індексації складає 5 146 грн 41 коп.

Доводи осіб, які подали заперечення на касаційну скаргу

ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу, у якому зазначила, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просила залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення. При цьому зазначила, що згідно із довідкою, яка надана відповідачем, що міститься у матеріалах справи (а. с. 95), позивачеві нараховані та виплачені зовсім інші суми: січень та лютий 2010 року по 113 грн 83 коп., березень 2010 - 137 грн

64 коп., квітень 2010 - 154 грн 01 коп., травень 2010 року - 221 грн 25 коп., червень 2010 року - 52 грн 11 коп. Наведені суми відповідач називає зайво виплаченими , нічим не підтверджуючи таке твердження.

1. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга КУ Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із вимогами частини першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

У частині третій статті 43 Конституції України зазначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу

від визначеної законом .

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1 Закону України Про оплату праці ).

У період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (стаття 33 Закону України Про оплату праці ).

Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною п`ятою статті 95 КЗпП України.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (пункт 3 частини першої статті 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ).

Конституційний Суд України, у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України

у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2.), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3.).

Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб -роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 визначаються правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Такі правила поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання.

Невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2015 року

у справі Кечко проти України висловив правову позицію, що поняття власності , яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як майнові права , і, таким чином, як власність в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України (2004 року), дослідивши докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем законодавства про працю у частині виплати позивачеві індексації заробітної плати за період з 01 липня 2012 року по

30 листопада 2015 року, тому заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню. При цьому суд апеляційної інстанції вірно визначив розмір індексації заробітної плати за правилами, передбаченими Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Доводи касаційної скарги про те, що сума заборгованої поточної індексації складає 5 146 грн 41 коп., а не 18 243 грн 64 коп., не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими обставинами у справі, яким суд апеляційної інстанції дав оцінку.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу комунальної установи Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 11 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Д. Д. Луспеник