Ухвала

від 20.11.2014 по справі 307/1584/13-ц

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1584/13-ц

Провадження № 8/307/8/14

У Х В А Л А

іменем України

20 листопада 2014 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В., при секретарі Фера В.В., з участю третьої особи ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тячів справу за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Нижньоапшанської сільської ради, де третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 , про скасування рішення органу місцевого самоврядування, за нововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Нижньоапшанської сільської ради, де третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 , про скасування рішення органу місцевого самоврядування, за нововиявленими обставинами.

Даним рішенням Тячівського районного суду від 01 липня 2013 року в позовних вимогах ОСОБА_3 до Нижньоапшанської сільської ради про скасування рішення сесії Нижньоапшанської сільської ради № 7 від 14 березня 2012 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації, скасування рішення сесії сільської ради про затвердження узгоджувальної комісії та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовлено.

Позовна заява ОСОБА_3 була мотивована тим, що рішенням Нижньоапшанської ( ОСОБА_4 ) сільської ради № 7 від 12 лютого 1992 року йому було надано в довічне користування земельну ділянку площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , яку він використовує до сьогоднішнього дня. Весною 2013 року йому стало відомо, що рішенням сесії Нижньоапшанської сільської ради № 7 від 14 березня 2012 року ОСОБА_1 вирішено надати дозвіл на виготовлення технічної документації на право власності на земельну ділянку площею 0.29 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 . Рішенням сільської ради № 22 від 18 жовтня 2012 року затверджено протокол узгоджувальної комісії стосовно меж між земельними ділянками за АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 . Вказані рішення винесені з порушенням діючого законодавства та підлягають скасуванню. Відповідно до ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0.25 га. Крім того ст.ст. 141, 142 ЗК України визначено випадки припинення права користування або права власності на земельну ділянку. Жодного з цих випадків сільською радою встановлено не було. Земельна ділянка у нього не вилучалася, письмової згоди на вилучення її він не надавав, рішення про вилучення земельної ділянки в судовому порядку не приймалося, як і не приймалося рішення сільської ради про вилучення земельної ділянки. Межі земельних ділянок, він як користувач сусідньої земельної ділянки, не погоджував і в протоколі погоджувальної комісії його підпису також немає. Таким чином вказані рішення Нижньоапшанської сільської ради не відповідають діючому законодавству та підлягають скасуванню.

Підставою для відмови в позові ОСОБА_3 стало те, що він своє право власності чи право постійного користування на спірну земельну ділянку не довів та не подав доказів на підтвердження такого права, а саме не надав державний акт на право власності чи право постійного користування землею, а також акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та доказів того, що земельна ділянка неправомірно, з порушенням діючого законодавства, була у нього вилучена та передана ОСОБА_1 , а оспорюванні рішення сільської ради були прийняті з порушенням закону.

Заява ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами мотивована тим, що готуючи матеріали касаційної скарги, йому стали відомі обставини, які на його думку мають істотне значення для справи, а саме, при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо надання земельних ділянок у власність, ОСОБА_1 12 жовтня 2012 року було надано акт про встановлення та погодження меж земельної ділянки між землекористувачами. Однак, 16 липня 2012 року йому вказана земельна ділянка була виділена на підставі акту про встановлення та погодження меж земельної ділянки. Тобто, на день встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 , частина ділянки в розмірі 0,1216 га була передана йому. Тому, 14 жовтня 2012 року рішенням Нижньоапашанської сільської ради затверджувався протокол узгоджувальної комісії по встановленню меж земельної ділянки. Крім того, 11 травня 2012 року виконком Нижньоапшанської сільської ради надав йому довідку про те, що відповідно до записів в погосподарській книзі, власником дворогосподарства АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , а двохповерховий будинок було побудовано в 1990 році, на земельній ділянці, загальною площею 0,07 га. При таких обставинах, Нижньоапшанська сільська рада не могла передати земельну ділянку ОСОБА_1 на підставі технічної документації, оскільки по технічній документації приватизовувались уже виділені земельні ділянки. Вказані обставини йому стали відомі 5 лютого 2014 року при отриманні копії акту встановлення та погодження меж землекористування від 12 жовтня 2012 року та передачу межових знаків на зберігання від 12 жовтня 2012 року на земельну ділянку в АДРЕСА_4 . АДРЕСА_2 , наданого управлінням Держземагенства у Тячівському районі.

Просить суд скасувати рішення Тячівського районного суду від 01 липня 2013 року та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

Заявник ОСОБА_3 та його представники в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Третя особа ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 проти заяви заперечили, просили в її вимогах відмовити.

Представники Нижньоапшанської селищної ради та реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно роз`яснень п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Відповідно до п. 7 цієї ж постанови, обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

У заяві, в якості нововиявлених обставин , ОСОБА_3 посилається на те, що 05 лютого 2014 року йому стало відомо про те, що 12 жовтня 2012 року було виготовлено акт про встановлення і погодження меж землекористування земельної ділянки площею 0,2487 га по АДРЕСА_2 відповідачу ОСОБА_1 , в той час, як 16 липня 2012 року йому було виготовлено акт про встановлення та погодження меж земельної ділянки площею 0,1216 га, тобто вважає, що по акту від 16 липня 2012 року частина спірної земельної ділянки була виділена йому.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд вважає, що наявність акту про встановлення та погодження меж земельної ділянки від 16 липня 2012 року не є нововиявленою обставиною, оскільки про наявність такого документу (акту) було відомо позивачу на час вирішення справи судом, про що свідчить підпис заявника у даному акті. Крім цього, в даному акті не зазначено адресу (не вказано номер), де були встановлені та погоджені межі земельної ділянки по АДРЕСА_5 . Журжень в АДРЕСА_1 . Також, в акті передачі межових знаків земельної ділянки на зберігання від 16 липня 2012 року, про який було відомо заявнику з часу його видачі, оскільки на ньому стоїть його підпис, не зазначено номер і дату прийняття рішення Нижньоапшанської сільської ради, на підставі якого було виготовлено проект відводу із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 .

Тобто, із даних актів від 16 липня 2012 року не вбачається, що вони мають будь-яке відношення до рішення Нижньоапшанської ( ОСОБА_4 ) сільської ради № 7 від 12 лютого 1992 року, а тому не має жодних підстав вважати їх нововиявленими обставинами.

Згідно ч.1 розділу Х Перехідні положення ЗК України рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу, а тому, акт про встановлення та погодження меж земельної ділянки від 16 липня 2012 року не свідчить про виділення позивачу ОСОБА_3 спірної земельної ділянки чи її частини та виникнення у нього жодних прав (права власності чи права користування) на землю у відповідності до вимог ст.ст. 22, 23 ЗК України 1990 року та ст.ст.125,126 ЗК України, а тому, наявність такого документу не впливає на висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 ..

Також, суд вважає, що інформацію, що зазначена в довідках виконкому Нижньоапшанської сільської ради № 747 від 26 вересня 2013 року та № 739 від 24 вересня 2013 року не має жодних підстав вважати нововиявленою обставиною, оскільки в даній інформації відсутні будь-які істотні для справи обставини, які не були відомі заявнику.

Позивачем не наведено жодних обставин, які в силу вимог ч.2 ст.361 ЦПК України можуть вважатися нововиявленими, та фактичних даних (доказів) на їх підтвердження.

Оскільки додані позивачем до заяви про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами документи жодним чином не вказують на наявність порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, зазначені обставини не є підставою для перегляду судового рішення у відповідності до ст.361 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦПК України, розглянувши заяву про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 209, 210, 361-365 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Нижньоапшанської сільської ради, де третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 , про скасування рішення органу місцевого самоврядування, за нововиявленими обставинами - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Ніточко