Рішення

від 30.09.2019 по справі 540/1666/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1666/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом`якової В.В.,

при секретарі: Пономаренко М.М., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Колпакова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного територіальне управління юстиції у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

05.08.2019 ОСОБА_3 (позивач) звернувся до суду із позовом до Головного територіальне управління юстиції у Херсонській області (відповідач), в якому просить визнати протиправними дії державних виконавців відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області по визначення вартості майна відповідно до звіту про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки нерухомого майна: комплексу нежитлових будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці площею 2,6887 га, кадастровий номер 6510700000:12:054:0029 за адресою: АДРЕСА_2, складеного 09.01.2019 суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "СЕЙВ КОМПАНІ" у зведеному виконавчому провадженні № 15939801, та передачі на реалізацію зазначеного майна боржника для проведення електронних торгів. Також позивач просить зобов`язати державних виконавців відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області провести повторну оцінку арештованого у ЗВП № 15939801 майна боржника ТОВ "Південенерго", а саме: комплексу нежитлових виробничих будівель та споруд та земельної ділянки площею 2,6887га, кадастровий номер 6510700000:12:054:0029, розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановами головного державного виконавця Новокаховського міського ВДВС ГТУЮ у Херсонській області від 21.12.18 були відкриті виконавчі провадження (ВП№ 57956451, ВП № 57956790 та ВП №57956622) щодо стягнення на користь позивача з ТОВ "Південенерго" (далі - боржник) грошових коштів за трьома виконавчими листами №667/8832/14-ц на загальну суму 385 216 грн., що були видані 07.12.2018 Херсонським міським судом Херсонської області. Виконавчі провадження були передані на виконання до Відділу примусового виконання УДВС ГТУ юстиції у Херсонській області та в подальшому приєднанні до зведеного виконавчого провадження № 15939801. Виконавчою службою було описано та арештовано майно боржника, зокрема, комплекс нежитлових будівель та споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 7-п та земельна ділянка площею 2,6887 га, яка розташована за такою ж самою адресою. Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУ юстиції в Херсонській області Колпакова В.О. від 16.11.2018 для участі у виконавчому провадженні №46920627 з метою надання письмового звіту щодо визначення вартості описаного та арештованого майна боржника ТОВ "Південенерго" було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - ТОВ "СЕЙВ КОМПАНІ". 09.01.2019 за результатами проведеної оцінки майна боржника складено звіт про оцінку майна, із назвою: "комплекс нежитлових будівель та споруд, розташований на земельній ділянці площею 2,6887 га, кадастровий номер 6510700000:12:054:0029, за адресою: АДРЕСА_2 ", відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки складає 3773900 грн.

Вказане майно було передано на електронні торги, але не було реалізовано.

22.07.2019 позивачем був отриманий лист Головного державного виконавця Григоренко М.Ю. за № 11222/1 від 12.07.2019, в якому позивачу, як і іншим стягувачам ЗВП, з посиланням на ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", було запропоновано залишити за собою нерухоме майно, а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці площею 2,6887 га, кадастровий номер 6510700000:12:054:0029 за адресою: АДРЕСА_2 , із зазначенням його вартості за ціною третіх електронних торгів у сумі 2 641 730 грн.

Після ознайомлення представника ОСОБА_3 із звітом про незалежну оцінку вищезазначеного нерухомого майна, складеного 09.01.2019, позивачу стало відомо, що він не містить інформації про склад та технічні характеристики комплексу нежитлових будівель; копія доданого до звіту технічного паспорту є неповною, містить лише експлікацію (з чого складається загальна площа приміщень будівель об`єкту) без жодного схематичного зображення самих приміщень будівель та споруд та розміщення останніх на відповідній земельній ділянці. Звіт містить дві оцінки окремих об`єктів: земельної ділянки з кадастровим номером 6510700000:12:054:0029 площею 2,6887 га (ринкова вартість була визначена оцінювачем у 1143900 грн.) та - нежитлових приміщень загальною площею 10 339,6 кв.м., що складаються з приміщень літ. "М1", "М2", "м" та "м1" загальною площею 8 325,2 кв.м. та приміщення літ. "К1 площею" 2014,4 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (ринкова вартість відповідно до звіту - 2630000 грн.), в той час, як протоколи проведення електронних торгів не містили однозначної інформації, що земельна ділянка також виступала об`єктом реалізації, оскільки назва лоту була визначена як "комплекс нежитлових будівель та споруд, розташований на земельній ділянці площею 2,6887 га, кадастровий номер 6510700000:12:054:0029, за адресою: АДРЕСА_2 , а не "комплекс будівель, споруд та земельна ділянка".

Позивач заявив про згоду залишити за собою майно, про що 24.07.2019 надав до ВПВР УДВС ГТУ юстиції в Херсонській області відповідну заяву. Відповідач листом від 31.07.2019 № 12592/4 запропонував позивачу внести різницю між вартістю нереалізованого майна та залишком заборгованості за виконавчим документом на депозитний рахунок відділу.

Оскільки розмір доплати був значний, та за відсутністю у звіті документів про детальний склад та стан майна, позивач намагався отримати доступ до об`єкту оцінки (продажу) для його ретельного обстеження, але зберігач майна відмовив в цьому. Позивач зазначає, що змушений самостійно здійснювати заходи щодо перевірки об`єкту, за результатами якої 03.08.2019 провів фотофіксацію за допомогою технічного засобу ("дрону") об`єктів, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6510700000:12:054:0029 за адресою: АДРЕСА_2 , яка зафіксувала, що комплексу нежитлових будівель та споруд майже не існує. Будівлю літ. К1 площею 2014,4 кв.м. приблизно на 80% знищено (розібрано). Що ж стосується інших нежитлових будівель із заявленою у звіті площею приміщень у 8325,2 кв.м, то з матеріалів фотозйомки вбачається, що і вони на теперішній час існують у полурозібраному стані з площею, яка візуально є значно меншою, ніж зазначено у звіті. Позивач з`ясував, що незважаючи на включення вартості земельної ділянки з кадастровим номером 6510700000:12:054:0029 до стартової ціни лоту, остання взагалі не була предметом реалізації на електронних торгах. Такого майна, як нежитлові приміщення загальною площею 10 339,6 кв.м, що складаються з нежитлових приміщень літ. "М1", "М2", "м" та "м1" загальною площею 8 325,2 кв.м та приміщення літ. "К1 площею "2014,4 кв.м., фактично не існує. Позивачем також було виявлено, що фотозображеннях об`єкту продажу, які містяться в описі лоту №354685 на сайті ДП "СЕТАМ", та які повністю співпадають з фотоматеріалами, доданими до звіту, виставлена дата - 02.11.2018, це доводить, що цю фотофіксацію не зміг би зробити оцінювач при підготовці до складання звіту, його залучили до виконавчого провадження відповідно до постанови державного виконавця лише 16.11.2018. Це свідчить про те, що оцінювач не здійснював огляд та дослідження об`єкту. Що ж стосується технічного паспорту, який був наданий оцінювачу державним виконавцем, то цей документ є хибним у розумінні Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, оскільки містить лише експлікацію (з чого складається загальна площа об`єкту) без жодного обов`язкового схематичного зображення самого об`єкту оцінки та схематичного плану розташування на земельній ділянці з нанесенням всіх будівель та споруд на цій земельній ділянці з зовнішніми розмірами, що також унеможливлює ідентифікацію об`єкту оцінки. Все це могло вплинути на визначення ринкової вартості майна, отже, позивач вважає дії державного виконавця ВДВС України з проведення оцінки майна для подальшої його передачі на реалізацію на електронних торгах незаконними. А незаконність цих дій робить неправомірними й дії державного виконавця з передання об`єкту оцінювання для реалізації на електронних торгах, адже дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника, є підготовчими діями для проведення прилюдних торгів. У відомостях про лот №354685 не має жодного посилання на незадовільний стан (фактичне розбирання, знищення) будівель, споруд та будь-яких інших явних дефектів, що свідчить про відсутність таких відомостей у заявці державного виконавця, незважаючи на його обізнаність про їх наявність на момент передання арештованого майна на реалізацію. Крім того, незаконність звіту щодо оцінки майна, склад та стан якого не відповідає дійсності, та який був доданий до пакету документів для електронних торгів, залишилася поза увагою начальника відділу державної виконавчої служби, адже до обов`язків останнього віднесено здійснення перевірки цих документів на відповідність вимогам законодавства. Вищезазначені дії державних виконавців щодо передачі арештованого майна на реалізацію із суттєвими помилками, недоліками та порушеннями, на думку позивача, свідчить про їх незаконність. Це призвело до невизначеності об`єкта реалізації для потенційних покупців, що могло стати причиною того, що торги не відбулися, та порушило права стягувачів на отримання коштів від реалізації цього майна.

Ухвалою від 09.09.2019 відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою суду від 05.08.219 до подання позову були вжиті заходи забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо передачі стягувачам спірного нерухомого майна.

Призначено судове засідання на 20.09.2019.

Справа розглядалась 20.09.2019 з перервою до 27.09.2019.

25.09.2019 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволені позову. Посилається на те, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області перебуває зведене виконавче провадження №15939801. 25.02.2019 на адресу сторін виконавчого провадження, в тому числі на адресу ОСОБА_3 направлено лист про ознайомлення щодо результатів визначення вартості описаного й арештованого майна ТОВ "Південенерго", а саме: комплексу нежитлових будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці площею 2,6887 га, кадастровий номер 6510700000:12:054:0029. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . , яким роз`яснено про право сторін, які не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, на оскарження їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Будь-яких оскаржень визначення вартості описаного й арештованого майна від позивача до відділу примусового виконання рішень не надходило. Пунктом 3 розділу 2 "Порядку реалізації арештованого майна" передбачено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна. 22.03.2019 на адресу Херсонської філії ДП "СЕТАМ" та в копії до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області направлено заявку на реалізацію арештованого майна ТОВ "Південенерго". Також відповідач зазначає, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Заявником не заявлялась вимога про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця від 16.11.2018 про призначення суб`єкта оціночної діяльності, таким чином дії державного виконавця щодо визначення ціни майна відповідають положенням Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином відсутні правові підстави для задоволення скарги на дії державного виконавця.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов. Подав заяву про поновлення строку звернення з позовом до суду, мотивуючи тим, що лише 03.08.2019, за відсутності доступу на спірний об`єкт, позивачем за допомогою технічного засобу була здійснена фотозйомка арештованої нерухомості за місцезнаходженням земельної ділянки, яка зафіксувала, що комплексу нежитлових будівель та споруд майже не існує, що зробило неможливим залишення за собою в рахунок боргу нереалізованого на третіх торгах майна боржника та спричинило звернення до суду із адміністративним позовом, то саме з цієї дати починається відлік строку, що передбачений ст.287 КАСУ та ч.5. ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", для звернення до суду за захистом порушеного права. Також просить врахувати факт ознайомлення із звітом про оцінку спірного майна, яке відбулося у приміщенні ДВС 24.07.2019, а позов відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України був поданий 05.08.2019. Позивач стверджує, що у нього, як стягувача у виконавчому провадженні, не було заінтересованості у з`ясуванні законності та обґрунтованості звіту з оцінки майна у лютому 2019 році, адже повідомлення про проведення такої оцінки майна на суму понад 3 млн. грн. дало надію, що від реалізації об`єкту за таку значну ціну, є шанс отримати хоча б частку на задоволення вимог позивача за виконавчим документом. Необхідність у детальному вивченні звіту з оцінки майна виникала саме у липні 2019 року з приводу з`ясування можливості залишення за собою в рахунок боргу нереалізованого на третіх торгах в порядку ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" майна боржника.

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, заяви по суті, матеріали виконавчого провадження, суд приходить до наступних висновків.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-У111. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону).

Частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень (одним з яких згідно з пунктом 1 частини першої статті 10 цього Закону є звернення стягнення на майно боржника), неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (частина перша статті 48 Закону України "Про виконавче провадження"). Згідно з абзацом першим частини першої, частинами шостою і сьомою статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Початкова ціна продажу визначається в порядку , встановленому ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" ( ч.3 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження") .

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який, в свою чергу, провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Ч.5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з положень ч.5 ст. 74 Закону "Про виконавче провадження", рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Даний спір виник внаслідок того, що позивач, який є одним із стягувачів у зведеному виконавчому провадженні, не погоджується із оцінкою майна боржника, яка здійснена суб`єктом оціночної діяльності, оскільки зобов`язаний був внести різницю між вартістю нереалізованого майна та заборгованістю за виконавчими документами. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією держвиконавця, незалежно від того, яка конкретно особа - сам держвиконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, учиняла відповідні дії, щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців, адже самі виконавці несуть відповідальність за проведення оцінки.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Приписами ч. 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язується, з одного боку, з об`єктивним моментом, тобто порушенням суб`єктивного права, а з другого боку, із суб`єктивним моментом, коли особа, яка звертається до суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо заявник доведе, що йому стало відомо про порушення свого права пізніше, перевага повинна надаватися суб`єктивному моменту. Таке вирішення питання видається справедливим, оскільки в разі, якщо уповноважена особа не знає про порушення свого права, то вона, відповідно, не може скористатися правом на судовий захист. Суб`єкт владних повноважень має довести, що про порушення права заявнику повинно було стати відомо раніше, ніж фактично.

Позивач посилається на те, що необхідність ознайомлення із звітом про оцінку майна та безпосередньо з об`єктом виникла після того, як майно не було продано на електроних торгах, ознайомлення із звітом відбулось 24.07.2019, та за відсутністю у звіті документів про детальний склад та стан майна, позивач намагався отримати доступ до об`єкту оцінки (продажу) для його ретельного обстеження, але зберігач майна відмовив в цьому. Позивач зазначає, що змушений самостійно здійснювати заходи щодо перевірки об`єкту, за результатами якої лише 03.08.2019, позивачем за допомогою технічного засобу була здійснена фотозйомка арештованої нерухомості за місцезнаходженням земельної ділянки, яка зафіксувала розбіжності між реальним станом об`єкту та відомостями звіту про оцінку майна, що комплексу нежитлових будівель та споруд майже не існує, що зробило неможливим залишення за собою в рахунок боргу нереалізованого на третіх торгах майна боржника та спричинило звернення до суду із адміністративним позовом 05.08.2019.

Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який в рішенні по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 вказав про те, що регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Європейський суд підкреслює, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що: "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що: "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

З урахуванням викладеного, суд вважає доводи позивача щодо причини пропуску строку звернення до суду поважними, а строк таким, що підлягає поновленню. При цьому суд виходить з конкретних обставин справи та враховує факт того, що майно ще не є реалізованим, а належить боржникові, тому поновлення строку не призведе до порушення прав інших осіб на справедливий судовий захист. Об`єктивна оцінка вартості майна, що виключає можливість її заниження або завищення, має важливе значення як для боржника, так і для стягувача, який безпосередньо зацікавлений у реалізації майна за найбільш вигідною ціною.

Частиною 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, визначає загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна. Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу. Згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав. Крім того, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки. В даному випадку доступ мав забезпечити державний виконавець, як замовник цієї оцінки. Судом розглянуті доводи позивача про те, що державний виконавець не дотримався відповідних положень , звіт про експертну грошову оцінку спірного об`єкту від 09.01.2019 був складений суб`єктом оціночної діяльності без безпосереднього ознайомлення з цим об`єктом оцінки шляхом його огляду та дослідження приміщень, а лише на підставі наданих державним виконавцем фотознімків та технічного паспорту об`єкту оцінки. У звіті, в порушення абз. 1, 5 п. 53 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", відсутня інформація про технічну характеристику будівель і споруд, їх конструктивів; відсутня інформація про ознаки фізичного зносу об`єкта оцінки, в той час, як останні знаходяться у напівзруйнованому стані. Фотографії об`єкту оцінки фіксують лише фасадну частина будівель та споруд без зазначення найменування літер та визначеності їх місцезнаходження на земельній ділянці. Фотографії об`єкту продажу зроблені 02.11.2018 не оцінювачем, адже його залучення до виконавчого провадження відповідно до постанови державного виконавця відбулося лише 16.11.2018. Що ж стосується технічного паспорту, який був наданий оцінювачу замовником - держаним виконавцем, то позивач зазначив, що він містить лише експлікацію без жодного обов`язкового схематичного зображення самого об`єкту оцінки та схематичного плану розташування на земельній ділянці з нанесенням всіх будівель та споруд на цій земельній ділянці з зовнішніми розмірами.

Ці доводи підтверджені самою копією звіту, з додатками, фотографіями, постановою державного виконавця від 16.11.2018, а також рецензією на цей звіт оцінювача ОСОБА_4 , залученого позивачем відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Відповідно до п.3 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування.

Відповідачем ніяким чином не надано заперечень щодо вказаних у позовній заяві та рецензії на звіт про незалежну оцінку майна недоліків проведеної оцінки. Також відсутні заперечення проти доводів позивача про відсутність у відомостях про лот № 354685 жодних посилань на незадовільний стан (фактичне розбирання, знищення) будівель, споруд та будь-яких інших явних дефектів.

Твердження представника відповідача про те, що він не повинен перевіряти правильність складання звіту про оцінку майна, суд вважає необгрунтованим, оскільки згідно зі ст. 57 Закону "Про виконавче провадження" саме державний виконавець визначає вартість майна боржника , а суб`єкта оціночної діяльності він залучає як фахівця в цій галузі, з оцінювачем майна державний виконавець укладає договір, відповідно до якого суб`єкт оціночної діяльності несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна.

Тому суд вважає, що дії державного виконавця ВДВС України з проведення оцінки майна та прийняття звіту, складеного за результатами такої оцінки для подальшої його передачі на реалізацію із суттєвими помилками, недоліками та порушеннями, що могло вплинути на вартісні показники майна, - є неправомірними.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Приписами ч. 1ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наслідком визнання неправомірними дій державних виконавців відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області по визначення вартості майна відповідно до звіту про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки нерухомого майна: комплексу нежитлових будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці площею 2,6887 га, кадастровий номер 6510700000:12:054:0029 за адресою: АДРЕСА_2, складеного 09.01.2019 суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "СЕЙВ КОМПАНІ" у ЗВП № 15939801, є зобов`язання проведення повторної оцінки арештованого майна боржника.

Суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Повний текст судового рішення проголошено 30.09.2019.

Судові витрати відшкодовують позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

вирішив :

Задовольнити клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду.

Задовольнити позов ОСОБА_3 .

Визнати протиправними дії державних виконавців відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області по визначення вартості майна відповідно до звіту про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки нерухомого майна: комплексу нежитлових будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці площею 2,6887 га, кадастровий номер 6510700000:12:054:0029 за адресою: АДРЕСА_2 , складеного 09.01.2019 суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "СЕЙВ КОМПАНІ" у ЗВП № 15939801, та передачі на реалізацію зазначеного майна боржника для проведення електронних торгів.

Зобов`язати Головне територіальне управління юстиції в Херсонській області провести повторну оцінку арештованого у зведеному виконавчому провадженні № 15939801 майна боржника ТОВ "Південенерго", а саме: комплексу нежитлових виробничих будівель та споруд та земельної ділянки площею 2,6887 га, кадастровий номер 6510700000:12:054:0029, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань (код ЄДРПОУ 34906897, 73003 Херсонська область, м. Херсон, вул. Потомкінчька, 42/14) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення судового рішення, при цьому апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30 вересня 2019 р.

Суддя Хом`якова В.В.

кат. 105000000