Рішення

від 25.09.2019 по справі 914/1960/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2019 р. м. Рівне Справа № 914/1960/17

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі уповноваженого органу Державної екологічної інспекції у Рівненській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області

до відповідача Державного підприємства "Костопільське лісове господарство"

про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

представники:

від органу прокуратури Барілов Д.В.

від відповідача ОСОБА_1 О.В.

від третьої особи ОСОБА_2 О.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 286 379,63 грн. до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища. Позовні вимоги мотивовані тим, що саме відповідач зобов`язаний нести цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, як постійний лісокористувач, вина якого полягає у допущенні та не перешкоджанні його працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 07 червня 2019 року постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2019 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року у справі №914/1960/17 скасовано. Справу № 914/1960/17 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

У зв`язку з вказаною обставиною призначено повторний автоматизований розподіл справи №914/1960/17.

Відповідно до протоколу від 12.07.2019 р. автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено для розгляду судді Бережнюк В.В.

Ухвалою від 15.07.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 13.08.2019 р.

05.08.2019 р. від Військової прокуратури Західного регіону України надійшли додаткові письмові пояснення по суті спору, у яких вказує, що з акту перевірки від 02.06.2017 р., що складений Державною екологічною інспекцією у Рівненській області, вбачається, що незаконні порубки були здійснені невстановленими особами, а відповідач має обов`язок забезпечувати охорону та захист лісових насаджень. Матеріалами справи та нормами Лісового кодексу України підтверджується існування у відповідача обов`язку забезпечувати охорону та захист лісових насаджень на земельній ділянці, на якій було виявлено незаконну рубку. Оскільки відповідачем належний захист та охорону не забезпечено в результаті це призвело до незаконної вирубки лісу. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, надбаних у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу. Тому просить суд задовільнити позовні вимоги та стягнути з відповідача як лісокористувача 286 379,63 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної порубки дерев.

12.08.2019 р. від ДП "Костопільське лісове господарство" надійшов відзив на позов із підтверджуючими документами. Позовні вимоги не визнає та свою позицію обгрунтовує наступним. На даний час державний лісовий фонд Костопільського лісгоспу становить понад 38162 та. Він розділений між сімома лісництвами, а саме: Костопільське (5996 га), Мащанське (5821 га), Моквинське ( 7270 га). Базальтівське (4871 га), Злазненське (4414 га), Стидинське ( 4728 та), та Мидське ( 5354 та). В позовній заяві містяться вимоги виключно щодо Базальтівського лісництва територія якого розташована на площині Головинської та Підлужненської сільських рад. Базальтівське лісництво займає площу 4806 га. Лісництво розподіляється на два майстерських об`їзди та шість лісових обходів. До складу лісництва входить базисний розсадник площею 30,0 га., що забезпечує садивним матеріалом все підприємство. До числа лісової охорони по Базальтівському лісництву входять: лісничий; помічник лісничого; два старших майстри лісу; шість майстрів лісу; майстер лісу розсадника. Фактично це 12 осіб включаючи керівника Державного підприємства "Костопільське лісове господарство". Посадові особи Державного підприємства "Костопільське лісове господарство", які входять до структури служби охорони постійно здійснювали обходи/об`їзди підвідомчої території, обстеження. Проте зважаючи на велику площу Базальтівського лісництва фактично не можливо було щодня здійснювати контроль наявності кожного дерева та відсутності незаконних рубок. Тому жодної вини відповідача у вигляді протиправної бездіяльності немає. Позивачем не вказано жодною дії, які відповідач не вчинив. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях та міркуваннях. Факту вчинення правопорушення саме відповідачем (його працівниками) не було доведено та зафіксовано в жодному документі, відповідач вчиняв дії з належного повідомлення про такий факт правоохоронні органи, шляхом звернення до них з метою виявлення винних осіб, а також позивачем не було надано належних доказів того, що відповідач не дотримався або порушив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та не обґрунтовано в чому саме полягала бездіяльність або неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків, дає підставу стверджувати про відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення. Розміри шкоди, завданої незаконною порубкою лісу в 10 кварталі Базальтівського лісництва, за результатами перевірок суттєво різні та суперечать одна одній, тобто обраховані некоректно з неправильним застосуванням коефіцієнтів.

Окрім цього, відповідач вказує на відсутність підстав у даній справі для представництва прокурором інтересів держави. Наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази неналежного захисту інтересів держави зі сторони Державної екологічної інспекції у Рівненській області, яка здійснила перевірку ДП "Костопільське лісове господарство", склала відповідний акт, направила претензію. Відповідно не було жодних перешкод для самостійного звернення до суду. Прокурором не надано підтвердження, що Державна екологічна інспекція в Рівненській області зверталася до прокуратури з заявами про здійснення представництва, тим більше відповідно до чинного законодавства державний контроль в даній сфері здійснюють обласні держадміністрації. В матеріалах справи відсутні відомості, що Державній екологічній інспекції Рівненської області було повернуто позовну заяву господарським судом чи про наявність інших перешкод самостійно звернутися з позовом до суду.

На основі вищенаведеного просить у позові відмовити.

Ухвалою від 13.08.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено спір до розгляду по суті на 04.09.2019 р. У подальшому оголошувалася перерва до 18.09.2019 р. та до 25.09.2019 р.

У судових засіданнях під час нового розгляду спору по суті представник органу прокуратури підтримав позовні вимоги повністю з підстав, наведених у позові та додаткових письмових поясненнях. Просив задовільнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 286 379,63 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної порубки дерев.

Представник відповідача у свою чергу надав пояснення, які співпадають з позицією, викладеною у відзиві. Просив у позові відмовити.

Представник третьої особи висловив доводи, за якими вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, та просив задовільнити позов військової прокуратури та стягнути нараховану шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконної порубки дерев.

Представник Державної екологічної інспекції у Рівненській області у судові засідання не з`являвся.

Дослідивши наявні в справі матеріали під час нового розгляду, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією у Рівненській області в особі головного спеціаліста відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу Держекоінспекції у Рівненській області державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Легкобита І.Й. було здійснено з 22.05.2017р. по 02.06.2017р. позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Державним підприємством "Костопільське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00992800, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Дубки, 2).

Перевіркою виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства, а саме допущено незаконну порубку дерев, всупереч вимог Лісового кодексу України.

За результатами перевірки державним інспектором Легкобитом І.Й. було складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП "Костопільське лісове господарство" та встановлено загальну суму шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки дерев різних порід у кількості 226 шт. у кварталі 10 Базальтівського лісництва, у розмірі 288254,30 грн. ДП "Костопільський лісгосп" подало письмові заперечення до акту перевірки від 02.06.2017р.

До моменту здійснення вищевказаної позапланової перевірки, Державну екологічну інспекцію у Рівненській області було залучено до проведення державного фінансового аудиту діяльності ДП "Костопільське лісове господарство". Перевірка була проведена з 10.05.2017р. по 31.05.2017р., за результатами якої державним інспектором з охорони навколишнього середовища Рівненської області Легкобитом І ОСОБА_3 Й ОСОБА_3 була складена довідка від 31.05.2017 року про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Костопільське лісове господарство". Згідно довідки від 31.05.2017 року встановлено загальну суму шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки дерев різних порід у кварталі 10 Базальтівського лісництва у розмірі 80403,28 грн.

ДП "Костопільське лісове господарство" подало також свої письмові заперечення до довідки від 31.05.2017р.

З причини наявності двох суттєво різних між собою розрахунків розмірів шкоди, визначеної Державною екологічною інспекцією в Рівненській області в особі державного інспектора ОСОБА_4 Й ОСОБА_3 та з метою усунення сумнівів щодо правильності нарахування розміру шкоди, заподіяної лісу, ДП "Костопільське лісове господарство" звернулося до Національного лісотехнічного університету України щодо визначення заподіяної шкоди, яка завдана самовільною рубкою у кварталі 10 Базальтівського лісництва, який на підставі договору видав своє наукове заключення щодо фактів виявлення самовільної рубки від 12.07.2017 року. Згідно наукового заключення загальна сума шкоди, завданої лісу становить лише 61605,78 грн.

Державною екологічною інспекцією у Рівненській області надіслано ДП "Костопільське лісове господарство" претензію від 09.08.2017 року №1729/05-07/17 про відшкодування збитків на суму 286379,63 коп. До претензії також надано розрахунок розміру шкоди.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок виявлених порушень, в розмірі 286 379,63 коп. здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.08 р. №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

У відповідь на претензію ДП "Костопільське лісове господарство" надіслало лист про відмову в задоволенні в повному обсязі претензії з нормативним обгрунтуванням такої відмови.

Вважаючи що саме ДП "Костопільське лісове господарство" має нести цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, як постійний лісокористувач, вина якого полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків, заступник військового прокурора Західного регіону України просить стягнути з ДП "Костопільське лісове господарство" шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 286 379,63 грн. до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища.

Оцінюючи подані прокурором та позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 cт. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 cт. 53 ГПК України).

В ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

В постанові Верховного Суду (об`єднана палата КГС) від 07.12.2018 у справі №924/1256/17 зазначено, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч закону не здійснює захист чи робить це неналежно.

В даному випадку прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави тим, що відповідно до ст. 13 Конституції України, ст. 1 Лісового кодексу України ліси є національним багатством, об`єктами права власності Українського народу, і за приписами ст. 5, 40 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України. Суд встановив, що Інспекція, як орган, що уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо законності вирубки, та подавати відповідні позови до суду, не здійснювала захист державних інтересів. На думку суду, вказані обставини достатніми для звернення прокурора з позовом для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними. Наведеними нормами закону не передбачено, що нездійснення або неналежне здійснення захисту державних інтересів уповноваженим органом повинно мати місце тільки внаслідок протиправних дій відповідних посадових осіб. Наявність поважних причин нездійснення або неналежного здійснення таких повноважень також може бути підставою для представництва інтересів держави прокурором, тим більше в такій сфері державних інтересів, як охорона лісів. Відповідачами у таких спорах є господарюючі суб`єкти, якими допущено правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, предметом спору у даній справі є стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища - незаконна порубка дерев.

А тому суд відхиляє доводи відповідача про неможливість здійснення прокурором представництва інтересів держави у даній справі.

Згідно ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19, ч.ч. 1, 5 ст. 86 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Статтею 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до положень ст. 86, 88, 89, 90 Лісового кодексу України, організація забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень (п.5 ч.1 ст.64 Лісового кодексу України).

Пунктом е) ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Приписами частини третьої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої випливає, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України).

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, неважливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.09.2018 у справі № 909/976/17.

З встановлених судом обставин справи та норм чинного законодавства вбачається, що:

-обов`язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача Державне підприємство "Костопільське лісове господарство",

-з акту перевірки щодо додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів вбачається факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів;

-розмір заподіяної та невідшкодованої шкоди, розрахований у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 р. "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", складає 286 379,63 грн.

-доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем заходів для забезпечення збереження та охорони лісу та недопущення самовільної рубки дерев відповідачем не подано.

Слід зауважити, що шкода у заявленому розмірі обрахована правомірно на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665, при цьому у даній постанові відсутнє застереження про застосування Такс та положень лише до осіб, які безпосередньо вчиняють незаконну вирубку.

Відтак, матеріали справи містять докази, які підтверджують наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. Так, Державне підприємство "Костопільське лісове господарство", як лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, чим допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів для їх усунення, внаслідок чого державі завдано матеріальної шкоди.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що відповідач як лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, нарахований розмір шкоди 286 379,63 грн., заподіяної навколишньому природному середовищу шляхом незаконної рубки дерев підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ст. 69-1 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природногосередовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до державного,обласного та місцевого бюджету.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ст.13 ГПК України, судочинство у господарський судах здійснюються на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно із положеннями ст.77 ГПК України, обставини , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Костопільське лісове господарство" (35000, Рівненська область, м.Костопіль, вул.Дубки, 2, код ЄДПРОУ 00992800) на користь Державної екологічної інспекції у Рівненській області (33016, м.Рівне, вул. Д.Галицького, 19, код ЄДПРОУ 38012803) - 286 379,63 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної порубки дерев, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища: р/р 33116331700225 УК у Костопільському районі (с.Головин) 24062100 код за ЄДРПОУ - 37959370, МФО 833017.

3. Стягнути з Державного підприємства "Костопільське лісове господарство" (35000, Рівненська область, м.Костопіль, вул.Дубки, 2, код ЄДПРОУ 00992800) на користь Військової прокуратури Західного регіону України (79007, м.Львів, вул.Клепарівська, 20, код ЄДРПОУ 38326057) - 4 295,69 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано "01" жовтня 2019 року.

Суддя Бережнюк В.В.