Постанова

від 26.09.2019 по справі 489/1598/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.09.19

22-ц/812/1020/19

Справа № 489/1598/17

Провадження № 22-ц/812/1020/19 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участю: представника позивача - Заливчого Я.В., представника третьої особи - Вавілова А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю Порріма

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2019 року, ухваленого під головуванням судді - Рум`янцевої Н.О. в приміщенні того ж суду о 09 годині 30 хвилин по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порріма до ОСОБА_1 , Універсальної біржі Південь про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порріма (надалі - ТОВ Порріма ) до ОСОБА_1 , Універсальної біржі Південь (надалі - біржа Південь ) за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингова група Легал Форс (надалі - ТОВ Консалтингова група Легал Форс ) про визнання правочину недійсним, -

в с т а н о в и л а:

30 березня 2017 року ТОВ Порріма звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Універсальної біржі - Південь про встановлення нікчемності правочину (торгів), що відбулися 05 вересня 2014 року та за результатами яких складено протокол № 346 проведення аукціону з продажу майна банкрута, відповідно до якого переможцем визначено ОСОБА_1 та застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

Позивач зазначав, що він є власником нежитлових приміщень, які розташовані за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , але позбавлений можливості користуватися своїм майном, оскільки це майно використовується ТОВ Консалтингова група Легал Форс , яке також є власником нежитлових приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 2-в на підставі внесення ОСОБА_1 до статутного капіталу цього товариства, яка придбала їх в ході ліквідації МП НВП Алтана на торгах 05 вересня 2014 року за результатами яких складено протокол №346.

Посилаючись на те, що договір купівлі - продажу зазначених нежитлових приміщень між ліквідатором МП НВП Алтана - Балєвим В.П. та ОСОБА_1 всупереч ст. 50 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у письмовій формі не укладався та нотаріально не посвідчувався, позивач просив про задоволення позову.

30 червня 2017 року ТОВ Порріма звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Універсальної біржі Південь про визнання недійсним аукціону, що відбувся 05 вересня 2014 року, за результатами якого складено протокол № 346 проведення аукціону з продажу майна банкрута, відповідно до якого переможцем визначено ОСОБА_1 .

Позов обґрунтовує тим, що повідомлення про проведення аукціону кредитори не отримували, у зв`язку з чим були позбавлені права на участь в його проведенні. На банківський рахунок організатора аукціону та на рахунок ліквідатора від переможця аукціону кошти не надходили, а отже ОСОБА_1 не здійснено розрахунок за придбане майно.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2018 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено - Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтингова група Легал Форс .

Ухвалою того ж суду від 03 травня 2018 року позов ТОВ Порріма до ОСОБА_1 , Універсальної біржі Південь про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та позов ТОВ Порріма до ОСОБА_1 , Універсальної біржи Південь за участю третьої особи - ТОВ Консалтингова група Легал Форс про визнання правочину недійсним об`єднано в одне провадження.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2019 року в задоволенні позовів відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що МП НВП Алтана припинено без правонаступництва, нежитлові приміщення магазину Будматеріали що розташовані по АДРЕСА_1 , належні підприємству, в результаті аукціону продані ОСОБА_1 , а ТОВ Компанія Порріма була зареєстрована пізніше ніж проведений аукціон з продажу майна банкрута, тому позивач не є власником спірного майна, його права в результаті проведеного аукціону не були порушені, підстав для звернення з даним позовом під час розгляду справи не встановлено.

В апеляційній скарзі ТОВ Порріма посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, яке ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, просила про його скасування та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду як про відсутність права власності так і про відсутність права на звернення до суду з позовом є незаконними, судом не наведена мотивована оцінка кожному аргументу позивача, наданого в обґрунтування позову.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та )або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення відповідає.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Миколаївської міської ради від 09 грудня 2002 року та зареєстрованого в ММБТІ за №1219, МП НВП Алтана належало на праві власності нежитлові приміщення магазину Будматеріали , що розташовані по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.130).

16 березня 2010 року МП НВП Алтана за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу передало у власність ОСОБА_2 нежитлові приміщення магазину Будматеріали загальною площею 307, кв.м., що розташовані АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 208-213).

Зазначені вище нежитлові приміщення ОСОБА_2 за актом прийому-передачі майна від 05 листопада 2012 року були внесені до статутного фонду (капіталу) Товариства з обмеженою відповідальністю Алтана , про що було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23 грудня 2012 року.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 21 червня 2010 року, МП НВП Алтана визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено- арбітражного керуючого Балєва В.П. (т.1 а.с. 60).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05 лютого 2014 року, договір купівлі-продажу укладений між МП НВП Алтана та ОСОБА_2 від 16 березня 2010 року, яким було відчужено нежитлові приміщення магазину Будматеріалів загальною площею 307,0 кв.м. з огорожами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , визнано недійсним з моменту його укладення (т. 1 а.с.123-125).

В подальшому, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25 червня 2014 року вказані нежитлові приміщення магазину Будматеріали витребувано з незаконного володіння ТОВ Компанія Алтана та повернуто їх законному власнику - МП НВП Алтана (т. 1 а.с.126-129).

У зв`язку з чим, 15 липня 2014 року на підставі свідоцтва про право власності від 09 грудня 2002 року за МП НВП Алтана зареєстровано право власності на нежитлові приміщення магазину Будматеріалів загальною площею 307,0 кв.м. з огорожами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.131).

Отже, станом на 15 липня 2014 року власником нежитлових приміщень магазину Будматеріали загальною площею 307,0 кв.м., розташованих по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 09 грудня 2002 року було МП НВП Алтана .

В подальшому вказані нежитлові приміщення магазину Будматеріали в межах справи Господарського суду Миколаївської області № 2/67/10 про банкрутство МП НВП Алтана (код ЄДРПОУ 13852420) були включені до складу ліквідаційної маси останнього відповідно до статті 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції до 19.01.2013р.) та підлягали реалізації в порядку, встановленому Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом шляхом проведення аукціону.

07 квітня 2014 року між ліквідатором МП НВП Алтана та Універсальною біржою Південь було укладено договір № 20/14 на організацію продажу майна банкрута з аукціону із застосовуванням правил про доручення в розумінні частини 2 статті 51 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (т. 1 а.с. 8).

Додатковою угодою № 1 до Договору 20/14 на організацію продажу майна банкрута з аукціону, визначено, що реалізації з аукціону підлягає лот № 346, а саме: нежитлові приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.11).

05 вересня 2014 року було проведено аукціон вказаних нежитлових приміщень, переможцем якого визначено - ОСОБА_1 та за результатами якого складено протокол № 346 в якому зазначено, про безготівковий розрахунок за придбане майно, строком оплати 5 календарних днів з дня підписання протоколу проведення аукціону переможцем аукціону.

Цього ж дня між МП НВП Алтана (Продавець) в особі ліквідатора - Балєва В.П. та переможцем аукціону ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти нежитлові приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 і сплатити за нього обговорену грошову суму. Даний договір посвідчений на Універсальній біржі Південь (т. 1 а.с.13).

12 вересня 2014 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу на ім`я ОСОБА_1 було видане свідоцтво та проведено державну реєстрацію права власності на вказані вище нежитлові приміщення (т. 2 а.с.223).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01 квітня 2015 року по справі №2/67/10 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, МП НВП Алтана ліквідовано без правонаступництва та припинено провадження у справі (т. 1 а.с.133-137).

У зв`язку з чим, 16 квітня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення МП НВП Алтана , номер запису: 15221170009004450 (т. 2 а.с.57-58).

25 березня 2015 року на підставі свідоцтва про право власності від 14 квітня 2015 року виданого Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області було здійснено реєстрацію право власності на нежитлові приміщення магазину Будматеріали , загальною площею 307,0 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 за ТОВ Консалтингова група Легал Форс (код ЄДРПОУ 39699184), яке на теперішній час користується вказаним приміщенням.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Компанія Алтана достовірно знаючи про наявність рішення Господарського суду Миколаївської області від 25 червня 2014 року про витребування у нього спірних приміщень, 13 серпня 2014 року звернулося до державного реєстратора Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області із заявою про реєстрацію права власності та на підставі свідоцтва про права власності від 23 грудня 2012 року відбулася реєстрація права власності нежитлових приміщень магазину Будматеріалів загальною площею 307,0 кв.м. з огорожами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , 2-в (т. 2 а.с.201).

Отже, встановлене свідчить про те, що ТОВ Компанія Алтана було здійснено реєстрацію права власності на вказані вище об`єкти 13 серпня 2014 року, тобто після реєстрації права власності за МП НВП Алтана 15 липня 2014 року.

В подальшому, 20 серпня 2014 року ТОВ Компанія Алтана до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції подало заяви на реєстрацію права власності на 3 об`єкти нерухомого майна за адресами АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , які виділені з нежитлових приміщень магазину Будматеріали із наданням нових адрес на підставі рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради а також свідоцтва про право власності, та 26 серпня 2014 року та 27 серпня 2014 року були зареєстровані (т. 2 а.с. 202-212).

05 травня 2016 року відбулася державна реєстрація ТОВ Компанія Порріма (код ЄДРПОУ 40466284), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 15221020000033379 (т. 1 а.с.138-141).

01 червня 2016 року на підставі протоколу №8 загальних зборів засновників ТОВ Компанія Алтана від 25 травня 2016 року та Акту прийому-передачі майна ТОВ Компанія Алтана до Статутного капіталу ТОВ Порріма в якості негрошового внеску було передано нежитлові приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 з огорожами за адресами АДРЕСА_1 , 2-в, загальною площею 38,7 кв.м.; АДРЕСА_3 , загальною площею 117,4 кв.м., м. АДРЕСА_1 , пр-т Миру, 2-в/3, загальною площею 154,8 кв.м.(т. 2 а.с.240-241).

Отже, наведене свідчить про те, що державна реєстрація ТОВ Порріма та набуття останнім права власності на спірні об`єкти нерухомості відбулася майже через два роки після проведення аукціону спірних нежитлових приміщень.

Як на підставу задоволення своїх вимог позивач посилається на те, що договором купівлі-продажу за результатами аукціону, укладеним 05 вересня 2014 році між МП НВП Алтана в особі ліквідатора - Балєва В.П. та Лозовою О.М щодо придбання нерухомого майна останньою порушуються його права як власника цього майна.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 202 ЦК України , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України , до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК України , зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу ).

Згідно зі ст.ст. 4 , 10 , 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу , іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України , міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1 , 8 Конституції України ).

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вимогами ч. 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах у справі № 6-2988цс15 від 13.04.2016р. та у справі № 6-1884цс15 від 18.11.2015р. головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Як встановлено судом, на час проведення аукціону з продажу майна боржника 05 вересня 2014 року власником було МП НВП Алтана , позивач ТОВ Порріма набула власності на спірне майне лише у 2016 році і на той момент власником не було.

Доказів, щодо порушення прав законних інтересів позивача - ТОВ Порріма під час проведення аукціону матеріали справи не містять.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що під час проведення аукціону 05 вересня 2014 року права й законні інтереси ТОВ Порріма , як власника нерухомого майна порушені не були, а відтак обґрунтовано відмовив у задоволені вимог.

Доводи апеляційної скарги проте, що не встановлені обставини щодо набуття позивачем права власності, яке реалізовувалося на аукціоні не заслуговують увагу, оскільки всі документи щодо зміни адрес та реєстрації нежитлових приміщень магазину Будматеріали наявні в матеріалах справи та підтверджують вказані обставини.

Посилання в апеляційній скарзі на встановлені порушення допущені ліквідатором ОСОБА_3 під час організації та проведення прилюдних торгів з продажу спірного майна, проведеною перевіркою за заявою кредитора -ТОВ Етерія-Н не можуть бути прийняті, оскільки ці порушення ніяким чином не вплинули на права та обов`язки ТОВ Порріма .

До того ж, як зазначалося вище, за результатами проведеного аукціону, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01 квітня 2015 року по справі №2/67/10 було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника МП НВП Алтана .

Доводи апеляційної скарги на невірне посилання суду на норми матеріального права, а саме ст. 220 ЦК України також не заслуговують на увагу, оскільки таке не вплинуло на остаточний висновок суду під час розгляду справи.

Крім того, в результаті проведення аукціону, переможець - ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на спірний об`єкт нерухомості від 12 вересня 2014 року, на підставі якого і була здійсненна реєстрація права власності, яке на сьогоднішній день є чинним.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, а тому апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, яке ухваленням з додержанням норм матеріального та процесуального права - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Порріма залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту до Верховного Суду у порядку та випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

В.І. Темнікова

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2019 року.