Постанова

від 20.02.2020 по справі 489/1598/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 489/1598/17

провадження № 61-19717 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,

Гулька Б. І.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю компанія Порімма ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Універсальна біржа Південь ,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Консалтингова група Легал Форс ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю компанія Порімма на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва у складі судді Рум`янцевої Н. О. від 10 квітня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду у складі колегії суддів: Крамаренко Т. В., Бондаренко Т. З., Темнікової В. І. від 26 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) компанія Порріма звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Універсальної біржі Південь про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Позовна заява мотивована тим, що товариство є власником

нежитлових приміщень, які розташовані за адресами:

АДРЕСА_1 , але позбавлена можливості користуватися своїм майном, оскільки це майно використовується ТОВ Консалтингова група Легал Форс , яке також є власником нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_2 , на підставі внесення ОСОБА_1 до статутного капіталу цього товариства, яка придбала в ході ліквідації малого приватного науково-виробничого підприємства Алтана (далі - МП НВП Алтана ) на торгах 05 вересня 2014 року , за результатами яких складено протокол № 346.

Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу зазначених нежитлових приміщеньміж ліквідатором МП НВП Алтана - Балєвим В. П . та ОСОБА_1 у порушення статті 50 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у письмовій формі не укладався та нотаріально не посвідчувався, товариство просило суд визнати указаний договір купівлі-продажу нікчемним та застосувати наслідки його недійсності.

У червні 2017 року ТОВ компанія Порріма звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Універсальної біржі Південь`про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута МП НВП Алтана , що відбувся

05 вересня 2014 року, за результатами якого складено протокол № 346 проведення аукціону, відповідно до якого переможцем визначено

ОСОБА_1 .

Ці вимоги мотивовані тим, що повідомлення про проведення аукціону кредитори не отримували, у зв`язку з чим були позбавлені права на участь в його проведенні. На банківський рахунок організатора аукціону та на рахунок ліквідатора від переможця аукціону кошти не надходили.

Отже, ОСОБА_1 не здійснено розрахунок за придбане майно.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2018 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ТОВ Консалтингова група Легал Форс .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 травня 2018 року позов ТОВ компанія Порріма до ОСОБА_1 , Універсальної біржі Південь про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та позов ТОВ компанія Порріма до ОСОБА_1 , Універсальної біржи Південь , третя особа - ТОВ Консалтингова група Легал Форс , про визнання правочину недійсним об`єднано в одне провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2019 року у задоволенні позову ТОВ компанія Порріма відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що МП НВП Алтана припинено без правонаступництва, нежитлові приміщення магазину Будматеріали що розташовані по АДРЕСА_2 , належні підприємству, у результаті аукціону продані ОСОБА_1 , а ТОВ компанія Порріма була зареєстрована пізніше, ніж проведений аукціон з продажу майна банкрута, тому позивач не є власником спірного майна. Крім того, позивач не довів, які його права в результаті проведення аукціону були порушені, що є його процесуальним обов`язком.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ компанія Порріма залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, а також вказав, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів. Отже, не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, що відповідає правовим позиціям, викладених у постановах: від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 13 квітня 2016 року

у справі № 6-2988цс15.

Під час проведення аукціону 05 вересня 2014 року права й законні інтереси ТОВ компанія Порріма , як власника нерухомого майна, порушені не були.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду,

ТОВ компанія Порріма посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 09 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 489/1598/17 з Ленінського районного суду м. Миколаєва і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було враховано вимог статтей 321, 328, 346 ЦК України, не здійснено захист прав та законних інтересів товариства, як власника приміщень, не з`ясовано обставини щодо відсутності оплати за майно, яке реалізовувалося ліквідатором аукціону, переможцем якого визнано ОСОБА_1 .

Зазначає, що у порушенні частини третьої статті 98 Закону України

Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатор Балєв В. П. діяв недобросовісно, порушив рівність учасників аукціону і допустив їх дискримінацію, оскільки серед учасників були лише він як директор ТОВ Сістем компані менеджмент та його помічниця (спільниця) ОСОБА_1 , яка стала переможцем. При цьому, усупереч частини четвертої статті 71 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом грошові кошти на банківський рахунок організатора аукціону, чи на рахунок ліквідатора не надходили.

Вказує, що вартість спірного майна під час організації аукціону була умисно занижена

Крім того, не взято до уваги той факт, що продаж спірного майна на аукціоні не був оформлений нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ компанія Порріма задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК Українидо договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою - третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Згідно зі статтями 4 , 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 215 ЦК Українипередбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою ? третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, ? відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними

у постановах: від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 ;

від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15 головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для порушеного права є визнання прилюдних торгів недійсними.

Судами установлено, що на час проведення аукціону з продажу майна боржника 05 вересня 2014 року власником приміщень було МП НВП Алтана . ТОВ компанія Порріма набуло право власності на спірне майно лише у 2016 році і на момент проведення торгів власником указаного майна не було й доведено, що його права не порушені.

Доводи касаційної скарги ТОВ компанія Порріма щодо порушень під час проведення аукціону, визначення вартості майна та проведення розрахунку за продане майно є безпідставними, так як судами цим доводам надана належна правова оцінка, а крім того, зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю компанія Порімма залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

І. А. Воробйова

Б. І. Гулько