Постанова

від 19.09.2019 по справі 761/34662/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Осаулов А.А.

Провадження №22-ц/824/8056/2019 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Іванової І.В., Мельника Я.С.,

при секретарі: Зубленку Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Велика Житомирська 27 про відшкодування матеріальних збитків,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСББ Велика Житомирська 27 про відшкодування матеріальних збитків, обґрунтовуючи вимоги тим, що 24 січня 2008 року позивач на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 24 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №33, 34, придбав нежилі приміщення, площею 125,50 м.кв. по АДРЕСА_1 , а саме нежилі приміщення з НОМЕР_2) (в літ. А) для розміщення картинної галереї.

В березні-квітні 2008 року ОСББ Велика Житомирська 27 в особі голови правління, якій діяв на той час, ОСОБА_2 та співмешканців цього будинку були замінені вхідні двері до нежилих приміщень, належних позивачу, та не надано останньому ключі від нових дверей, чим позивача було позбавлено можливості потрапити до своєї власності. Більше того, за підтримки кількох мешканців будинку не було допущено фахівців для заміни замків на вхідних дверях, були погрози позивачу та його представникам фізичною розправою. З того часу позивач не має можливості користуватися своїм майном та вимушений винаймати в оренду інше приміщення.

Для захисту свого права власності в грудні 2010 року ОСОБА_1 подав позов про усунення перешкод у користуванні майном.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, зустрічного позову ОСББ Велика Житомирська 27 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24 січня 2008 року, визнання права власності за співвласниками багатоквартирного будинку ОСББ Велика Житомирська 27 та позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 про витребування спірних приміщень із власності ОСОБА_1 та визнання за ОСОБА_5 права спільної сумісної власності відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю скасовано та ухвалено нове рішення, яким зобов`язано ОСББ Велика Житомирська 27 не перешкоджати ОСОБА_1 в користуванні нежитловими приміщеннями з НОМЕР_2) (в літ.А) загальною площею 125,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонено ОСББ Велика Житомирська 27 самовільно встановлювати вхідні двері в ці нежитлові приміщення.

Однак, рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року не виконано, в зв`язку із чим з 2008 року по теперішній час позивач зазнає величезних збитків із-за неможливості користуватись своїм приміщенням та вимушений орендувати за великі гроші інше нежиле приміщення саме з вини відповідача, який увесь цей час здає приміщення позивача в оренду й отримує з цього прибуток.

Всі витрати позивача підтверджуються первинними документами, а саме: договорами оренди нежитлового приміщення та актами наданих послуг, в яких зазначено, за який період та яку суму сплатив позивач за оренду нежитлового приміщення.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Оскільки позивач в зв`язку із порушенням відповідачем його права власності на належне йому майно позбавлений можливості користуватися ним та поніс реальні збитки по оренді іншого приміщення, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСББ Велика Житомирська 27 на свою користь реальні збитки на суму 2 331 525,00 грн.

Крім того, позивач посилався на те, що відповідач, перешкоджаючи йому в користуванні належним йому приміщенням, сам здає це приміщення в оренду, отримуючи за це дохід.

Відповідно до даних аналітичної довідки ТОВ Макконсалтсервіс , на підставі якої було проведено розрахунок упущеної вигоди, про середню ринкову вартість оренди 1 м.кв. об`єктів нерухомого майна, а саме, нежитлових приміщень, які знаходяться в центральній частині Шевченківського району м. Києва на АДРЕСА_1, станом на 2009-2018 роки, доходи, які позивач міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, дорівнюють сумі 3 458 729,80 грн.

Враховуючи викладене, позивач згідно позовної заяви від 30.09.2016 року (том 1, а.с.1-6) та заяви про збільшення розміру позовних вимог від 05.07.2018 року (том 1, а.с.218-220) просив суд стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 5 790 254,80 грн. Вказана сума коштів складається із витрат, які позивач поніс, орендуючи інші приміщення, на суму 2 331 525,00 грн. та доходів, які позивач міг реально одержати за звичайних обставин, здаючи в оренду належні йому приміщення, у сумі 3 458 729,80 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його вимоги в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника відповідача ОСББ Велика Житомирська 27 - Жорової Н.В. , остання просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

В судовому засіданні представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечили та просили рішення суду залишити без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача в апеляційному суді підтримали апеляційну скаргу та просили про її задоволення з викладених у ній підстав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 24 січня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 24 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №33, 34, придбав нежилі приміщення, площею 125,50 м.кв. по АДРЕСА_1 , а саме нежилі приміщення з НОМЕР_2) (в літ. А) для розміщення картинної галереї. Належність позивачу на праві власності вищевказаних об`єктів нерухомого майна підтверджується наявними в справі письмовими доказами.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Велика Житомирська 27 , третя особа: Київська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю, за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Велика Житомирська 27 до ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , третя особа: ОСОБА_10 , про визнання недійсним договору, визнання права власності, та за позовом ОСОБА_2 , третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору про витребування майна та визнання права власності, у задоволенні позову ОСОБА_1 , зустрічного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Велика Житомирська 27 та позову ОСОБА_2 відмовлено (том 1, а.с.127-136).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Велика Житомирська 27" про усунення перешкод у користуванні власністю скасовано та ухвалено нове рішення про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Велика Житомирська 27 " не перешкоджати ОСОБА_1 в користуванні нежитловими приміщеннями з НОМЕР_2) (в літ.А) загальною площею 125,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та заборону Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Велика Житомирська 27" самовільно встановлювати вхідні двері в ці нежитлові приміщення. В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2013 року залишено без змін (том 1, а.с.138-143).

Вищевказаним рішенням Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежилих приміщень з НОМЕР_2) (в літ.А) площею 125,50 кв.м., розташованих по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 24 січня 2008 року між ним та ОСОБА_9 , реєстраційне посвідчення № 030551 за реєстровим №8483-П, видане Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

21 квітня 2006 року установчими зборами власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , з метою забезпечення захисту їх законних прав та інтересів, а також належного утримання і використання їх спільного майна було прийнято рішення про створення ОСББ Велика Житомирська 27 .

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21 липня 2011 року визнано недійсним рішення Київської міської ради №208/1642 від 27 грудня 2001 року Про формування комунальної власності територіальних громад м. Києва (п.165 додатку 11) в частині включення до об`єктів комунальної власності Шевченківського району житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 1501,42 кв.м., та визнано недійсним рішення Шевченківської районної ради № 91 від 30 жовтня 2006 року Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва в редакції рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 26 квітня 2007 року №204 Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у м. Києві ради з питань приватизації об`єктів комунальної власності , в частині затвердження на приватизацію нежилого приміщення загальною площею 125,5 кв.м. по АДРЕСА_1 .

31 травня 2012 року Господарським судом м. Києва задоволено вимоги ОСББ Велика Житомирська 27 до Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, приватного підприємства Магістр , треті особи: КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень з НОМЕР_2) (в літ.А) площею 125,50 кв.м., розташованих по АДРЕСА_1 , укладеного 13 серпня 2007 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та ПП Магістр .

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що нежитлові приміщення загальною площею 125,5 кв.м. по АДРЕСА_1 є допоміжними. Підвальне приміщення, яке є предметом спірного договору, згідно проектної документації є підсобним приміщенням і призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку і відповідно до ст.1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є допоміжним та неподільним майном, яке відповідно до ст.19 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку і не підлягає відчуженню.

Разом із тим, договір купівлі-продажу нежилого приміщення загальною площею 125,5 кв.м. по АДРЕСА_1 , укладений 24 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , на підставі якого позивач набув право власності на нежилі приміщення, недійсним не визнавався.

Оскільки позивач ОСОБА_1 є власником спірного нежитлового приміщення, а відповідач ОСББ Велика Житомирська 27 перешкоджає йому у користуванні належним йому майном, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про усунення йому перешкод у здійсненні права власності.

Вищенаведені обставини встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, і не підлягають доказуванню в силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Разом із тим, не зважаючи на обов`язковість виконання судових рішень, відповідачем рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року не виконується, що не заперечувалося і представниками ОСББ Велика Житомирська 27 в судовому засіданні. Так, згідно постанови старшого державного виконавця органу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Петрусенко Г.О. від 11 листопада 2014 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року боржником не виконано, у зв`язку з чим до правоохоронних органів направлено подання про перевірку на наявність в діях службових осіб ОСББ Велика Житомирська 27 складу злочину (том 1, а.с.157-158).

Ухвалюючи рішення про відмову в позові ОСОБА_1 про відшкодування майнових збитків, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості, однак повністю з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Позивач в своєму позові просив суд стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 5 790 254,80 грн., які складаються із витрат, які позивач поніс, орендуючи інші приміщення, на суму 2 331 525,00 грн. (реальні збитки) та доходів, які позивач міг реально одержати за звичайних обставин, здаючи в оренду належні йому приміщення, у сумі 3 458 729,80 грн. (упущена вигода).

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано майнову шкоду у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Шкодою є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Майнова шкода відшкодовується у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Умовами для покладення на особу обов`язку відшкодувати шкоду є: протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи; шкода як наслідок такої протиправної поведінки; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду.

Так, судом встановлено, що позивач є власником нежитлового приміщення загальною площею 125,5 кв.м. по АДРЕСА_1 , яким не може користуватися в зв`язку із протиправними діями відповідача, що полягають у невиконанні судового рішення, яке набрало законної сили, про усунення позивачу перешкод у користуванні його власністю. Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які відповідачем спростовані не були. Більш того, представники відповідача в апеляційному суді не заперечували факт невиконання судового рішення про усунення позивачу перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, мотивуючи це тим, що саме ОСББ є власником цих підсобних приміщень і має право користування ними.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 ЦК України), усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч.3 ст. 319 ЦК України).

В зв`язку із тим, що позивач, як власник, був протиправно позбавлений можливості користуватися належним йому на праві власності нежилим приміщенням по АДРЕСА_1 з метою розміщення там картинної галереї, він був змушений орендувати з даною метою інше нежиле приміщення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 21.08.2009 року між ОСОБА_12 (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №1, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування (оренду) нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 для використання його в господарській діяльності із метою розміщення в ньому художньої галереї із розміром орендної плати 2 500,00 доларів США на місяць (п.п. 1, 2, 5.1 вказаного Договору (том 1, а.с.10-14).

Згідно Акту приймання-передачі об`єкта оренди до Договору оренди житлового приміщення №1 від 21.08.2009 року, орендодавець ОСОБА_12 передав 31.08.2009 року, а орендар ОСОБА_1 прийняв в оренду нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 том 1 , а.с.15).

Згідно актів надання послуг, орендар сплачував орендодавцю кошти, визначені умовами договору за період з вересня 2009 року по квітень 2015 року щомісячно в обумовленому сторонами договору розмірі (том 1, а.с.17-84).

Крім того, 10.04.2015 року між ОСОБА_13 (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір оренди №120/15, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) нежилі приміщення з НОМЕР_3) магазин роздрібної торгівлі, які розташовані в АДРЕСА_6 ( літера А ), з метою розміщення культурного центру і художньої галереї, із розміром орендної плати 58 750,00 грн. на місяць (п.п. 1.1., 6.2., 11.1.2. зазначеного Договору (том 1, а.с.85-104).

У відповідності до Акту прийому-передачі Приміщення до Договору оренди №120/15 від 10.04.2015 року, орендодавець ОСОБА_13 передав, а орендар ОСОБА_1 прийняв в тимчасове платне користування нежилі приміщення з НОМЕР_3) магазин роздрібної торгівлі, які розташовані в АДРЕСА_6 ( літера А ) (том 1, а.с.106).

Згідно актів надання послуг, що містяться у матеріалах справи, вбачається, що орендодавцем були виконані роботи - оренда приміщення АДРЕСА_8 ( літера А ) за травень 2015 року - червень 2016 року в обумовленому сторонами договору розмірі (том 1, а.с.107-118).

З вищенаведених письмових доказів, наданих позивачем та неспростованих відповідачем, вбачається, що позивач ОСОБА_1 в зв`язку із протиправними діями відповідача ОСББ Велика Житомирська 27 , які полягають в порушенні його прав власника нежилого приміщення на користування ним, поніс реальні збитки, пов`язані з орендою іншого приміщення, на суму 2 331 525,00 грн., які в силу вимог ст. 22 ЦК України, зважаючи на їх доведеність належними та допустимими доказами, підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача реальних збитків у розмірі 2 331 525,00 грн. є таким, що не відповідає обставинам справи та спростовується її матеріалами.

Разом із тим, рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача упущеної вигоди в розмірі 3 458 729,80 грн. є законним та обґрунтованим, що, зокрема, вбачається з наступного.

Обгрунтовуючи вимогу про стягнення упущеної вигоди, позивач посилався на аналітичну довідку ТОВ Макконсалтсервіс про середню ринкову вартість оренди 1 м.кв. об`єктів нерухомого майна, а саме, нежитлових приміщень, які знаходяться в центральній частині Шевченківського району АДРЕСА_1 станом на 2009-2018 роки, згідно якої обчислив розмір упущеної вигоди на суму 3 458 729,80 грн.

Упущеною вигодою вважаються неотримані доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушеним. Позивач повинен довести, що з вини відповідачів він не отримав прибуток, на який мав право розраховувати. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання певних грошових сум.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4 ст. 623 ЦК України).

Між тим, особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов`язання іншою особою.

Позивач, обґрунтовуючи суму збитків, вдався до припущення про можливість отримання ним прибутку, тоді як законодавець вимагає доведеності реальної можливості отримання коштів за умови належного виконання зобов`язань. Позивачем не надано доказів того, що він реально міг отримати таку вигоду, здаючи в оренду належні йому приміщення, а надана аналітична довідка вказує на наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу та не може бути підставою для його стягнення. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (постанова від 21.11.2018 року у справі №672/778/16-ц).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем ОСОБА_1 суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він гарантовано отримав би упущену вигоду у розмірі 3 458 729,80 грн., яка не є абстрактною, у разі, якщо б його право не було порушено відповідачем ОСББ Велика Житомирська 27 , законним та обґрунтованим є рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача вищевказаної суми.

Доводи апеляційної скарги позивача на рішення суду в частині відмови у стягненні на його користь з відповідача упущеної вигоди в розмірі 3 458 729,80 грн. зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин; ці доводи були предметом перевірки суду першої інстанції, який дав їм належну оцінку у своєму рішенні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Оскільки висновки суду, викладені у рішенні, в частині відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача реальних збитків не відповідають обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині відмови у стягненні реальних збитків з постановленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 2 331 525,00 грн. реальних збитків. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім по справі судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 10 052 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року в частині відмови у стягненні з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Велика Житомирська 27 на користь ОСОБА_1 реальних збитків у розмірі 2 331 525,00 грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Велика Житомирська 27 на користь ОСОБА_1 2 331 525,00 грн. реальних збитків.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року - залишити без змін.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Велика Житомирська 27 на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати на суму 10 052 грн. 50 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: