Постанова

від 03.12.2020 по справі 761/34662/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/13289/2020

справа №761/34662/16-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в інтересах ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Осаулова А.А.

у справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Велика Житомирська 27" про відшкодування збитків,-

встановив:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, уточненим в ході розгляду справи, та просив ухвалити рішення про стягнення з ОСББ "Велика Житомирська 27" як відшкодування збитків 5 790 254,80 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що 24 січня 2008 року він придбав нежилі приміщення площею 125,50 кв.м в будинку АДРЕСА_1 , у яких планував розмістити картинну галерею.

В березні/квітні 2008 року керівником ОСББ "Велика Житомирська 27" та мешканцями цього будинку були замінені вхідні двері, що унеможливило його доступ до приміщень та в подальшому також створювались перешкоди у доступі до приміщень.

Стосовно приміщень судами розглядалось ряд позовів. Зокрема, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року ОСББ зобов`язано усунути йому перешкоди у користуванні приміщеннями та заборонено самовільно встановлювати вхідні двері. Рішення пред`явлено до примусового виконання, проте ОСББ його проігноровано.

З метою втілення своїх намірів був вимушений орендувати інше приміщення, витрати на що склали 2 331 525 грн. за період з 21 серпня 2009 року по 09 вересня 2016 року. Понесення таких витрат підтверджує договорами оренди та актами наданих послуг. Вказує, що орендна плата здійснювалась готівкою.

Мотивуючи наведеним, просить стягнути такі збитки з відповідача.

Також позивач вказує, що з пояснень представників ОСББ, які надавались в інших справах, відомо, що належні йому приміщення протягом всього часу здавались в оренду. Якби відповідачем його право не було порушено, то за період з 2009 року по 2018 рік він міг би отримати доходи від здачі приміщень в оренду в розмірі 3 458 729,80 грн., які також просить стягнути як упущену вигоду.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, представником ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2019 року в частині відмови у стягненні реальних збитків у розмірі 2 331 525 грн. скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким вирішено стягнути з ОСББ "Велика Житомирська 27" 2 331 525 грн. реальних збитків.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2019 року - залишено без змін.

Стягнуто з ОСББ "Велика Житомирська 27" на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 10052,50 грн.

Постановою Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16 вересня 2020 року постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року в частині задоволених вимог скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 в частині вимог про стягнення 2 331 525 грн. ґрунтується на тому, що висновки суду зводяться до того, що позивачем не доведено про здійснення ним витрат по орендній платі за період з вересня 2009 року по квітень 2015 року. Проте такий висновок суд застосував до всього періоду. При цьому вказує, що ним надано докази про витрати на оренду, починаючи з травня 2015 року в загальній сумі 1 636 075,19 грн.

В іншому апеляційна скарга стосується доводів, пов`язаних із вимогою про стягнення 3 458 729,80 грн.

Оскільки касаційним судом справа передана на новий апеляційний розгляд в частині вирішення вимог про стягнення 2 331 525 грн. реальних збитків, відтак суд апеляційної інстанції не переглядає справу в частині стягнення 3 458 729,80 грн. упущеної вигоди.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримали.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників скаржника, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення реальних збитків у розмірі 2 331 525 грн.. суд першої інстанції вказав, що судовими рішення установлено, що нежитлові приміщення загальною площею 125,5 кв.м по АДРЕСА_1 є допоміжними, підвальне приміщення, яке є предметом спірного договору, згідно проектної документації є підсобним приміщенням і призначене для експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку і відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку і не підлягає відчуженню. При цьому, позивачем не доведено, що він поніс збитки, орендуючи інші приміщення.

Установлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 24 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №33, 34, придбав у ОСОБА_4 нежилі приміщення, площею 125,50 кв.м по АДРЕСА_1 , а саме - нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень 29а) (в літ. А) для розміщення картинної галереї.

В свою чергу ОСОБА_4 набув право власності на приміщення за наступною хронологією:

13 серпня 2007 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради (продавець) та ПП фірма "Магістр" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, згідно якого продавець продав покупцю нежиле приміщення площею 125,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

31 жовтня 2007 року між ПП фірма "Магістр" (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, згідно якого продавець по цьому договору передав покупцю нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень № 29) площею 125, 5 кв.м по АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2013 року у справі №2-5380/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСББ "Велика Житомирська 27", третя особа - Київська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю, за зустрічним позовом ОСББ "Велика Житомирська 27" до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору, визнання права власності, та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_6 про витребування майна та визнання права власності, у задоволенні позову ОСОБА_2 , зустрічного позову ОСББ "Велика Житомирська 27" та позову ОСОБА_6 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСББ "Велика Житомирська 27" про усунення перешкод у користуванні власністю скасовано та ухвалено нове рішення про зобов`язання ОСББ "Велика Житомирська 27" не перешкоджати ОСОБА_2 в користуванні нежитловими приміщеннями з №1 по №8 (групи приміщень № 29А) (в літ. А) загальною площею 125,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та заборону ОСББ "Велика Житомирська 27" самовільно встановлювати вхідні двері в ці нежитлові приміщення. В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2013 року залишено без змін.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року не виконується, що підтверджується, зокрема, постановою старшого державного виконавця органу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Петрусенко Г.О. від 11 листопада 2014 року, у зв`язку з чим до правоохоронних органів направлено подання про перевірку на наявність в діях службових осіб ОСББ "Велика Житомирська 27" складу злочину.

Обґрунтовуючи понесення збитків, позивач вказує, що 21 серпня 2009 року між ОСОБА_7 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №1, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування (оренду) нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для використання його в господарській діяльності із метою розміщення в ньому художньої галереї із розміром орендної плати 2500 доларів США на місяць (пункти 1, 2, 5.1 договору).

Згідно акту приймання-передачі об`єкта оренди до договору оренди житлового приміщення №1 від 21 серпня 2009 року, орендодавець ОСОБА_7 передав 31 серпня 2009 року, а орендар ОСОБА_2 прийняв в оренду нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до актів орендар сплачував орендодавцю кошти, визначені умовами договору за період з вересня 2009 року по квітень 2015 року щомісячно в обумовленому сторонами договору розмірі.

10 квітня 2015 року між ОСОБА_8 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди №120/15, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) нежилі приміщення з №1 по №6 (групи приміщень №20) магазин роздрібної торгівлі, які розташовані в АДРЕСА_3 , з метою розміщення культурного центру і художньої галереї, із розміром орендної плати 58750 грн. на місяць (пункти 1.1., 6.2., 11.1.2. договору).

Відповідно до акту прийому-передачі приміщення до договору оренди №120/15 від 10 квітня 2015 року, орендодавець ОСОБА_8 передав, а орендар ОСОБА_2 прийняв в тимчасове платне користування нежилі приміщення з №1 по №6 (групи приміщень №20) магазин роздрібної торгівлі, які розташовані в АДРЕСА_3 . Згідно актів орендодавцем були виконані роботи - оренда приміщення АДРЕСА_4 (літера А) за травень 2015 року - червень 2016 року в обумовленому сторонами договору розмірі.

При цьому, також установлено наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року, у справі №8/129 за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до головного управління комунальної власності м.Києва, треті особи: Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради, Шевченківська районна у м.Києві державна адміністрація, Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району м.Києва, Шевченківська районна у м.Києві рада, ОСББ "Велика Житомирська 27", про визнання не чинними наказу, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління комунальної власності м.Києва від 07 жовтня 2007 року №713-В "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна".

У справі №8/129 встановлено:

пунктом 165 Додатку 11 до рішення Київради №208/1642 від 27 грудня 2001 року "Про формування комунальної власності територіальної громади районів м.Києва" до об`єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва було включено житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 1501,42 кв.м;

рішенням Шевченківської районної у місті Києві ради "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м.Києва", нежилі приміщення загальною площею 125,5 кв.м по АДРЕСА_1 було затверджено на приватизацію;

07 червня 2007 року Головним управлінням комунальної власності м.Києва було видано наказ №713-В про надання права власності на нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна" 08 серпня 2007 року, про що було зроблено запис в реєстровій книзі № 156п-10 за реєстровим № 8483п;

07 серпня 2007 року Головним управлінням комунальної власності м.Києва було видано свідоцтво про право власності на нежилі приміщення загальною площею 125,5 кв.м, розташовані за адресою АДРЕСА_1 , серія САВ № 283076;

13 серпня 2007 року Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

за твердженням позивачів, нежиле приміщення №29-а, площею 125,50 кв.м по АДРЕСА_1 , для оформлення права власності на яке відповідачем було видано спірний наказ №713-В "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна", не являється об`єктом комунальної власності Шевченківського району, а тому не являється нежилим приміщенням, а по суті є допоміжним приміщенням;

спірним наказом відповідача від 07 жовтня 2007 року №713-В було оформлено право власності на підвальне приміщення №29-а, площею 125,50 кв.м по АДРЕСА_1 , висота якого становить 1,87 м, про що зазначено в Плані БТІ;

у робочому проекті, виготовленому ВАТ "Київ ЗНДІЕП" пункт 2.3 (арх. 2116/5), зокрема було зазначено, що жилі приміщення в будинку мають розміщуватися на 2-8 поверхах будівлі. Перший поверх проектом передбачено для розміщення виставкового залу клубу " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та його допоміжних приміщень. В підвалі дому запроектовані бойлерна та насосна, а також приміщення для прокладення інженерних комунікацій;

на сторінці арх. 2116/11 Робочого проекту визначено, що вузол вводу тепломережі розташовується в підвалі в приміщенні бойлерної і обладнується запорною арматурою і контрольно вимірювальними приладами, а сторінкою арх. 2116/15 Робочого проекту визначено, що джерелом гарячого водопостачання являється бойлерна, що знаходиться в підвалі дому;

розділами 4-6 Робочого проекту (арх. 2116/11 - 2116/20) передбачено проектні рішення щодо розміщення в будинку опалення, вентиляції, теплопостачання, газопостачання, водопостачання, каналізації та електропостачання, які розташовані згідно проекту в підвалі будинку, що в свою чергу підтверджено листом начальника КП "Житлово-експлуатаційна організація "Михайлівська" від 17 вересня 2009 року з вих. № 455 підтверджено наявність в підвалі дому передбачених проектом комунікацій, а саме зазначено наступне. При обстеженні підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 виявлено, що по підвальному приміщенню проходять горизонтальні трубопроводи (лежаки) ГОП, ХВП, опалення та каналізації житлових та нежитлових приміщень. Вказані трубопроводи мають крани керування подачі холодного, гарячого водопостачання та опалення. На лежаках каналізації розміщені ревізії для профілактичної прочистки засмічення. Дані трубопроводи повинні мати вільний доступ;

згідно даних КП ЖЕК "Михайлівська" по даному приміщенню проходять інженерні мережі, а саме: загально будинкові мережі тепло- водо - електропостачання, каналізаційний провід (в лівій частині підвалу знаходяться три ревізійних доступи до каналізаційного каналу), ливневий стік з єдиним технологічним ревізійним доступом до каналу стоку, спускні системи води котрі знаходяться під кожним стояком системи опалення (з лівої частини будинку їх налічується сім), вузол вводу холодного водопостачання Водоканалу (з лічильниками та системою водозапірної арматури аварійного чи профілактичного перекриття водопостачання) поливна система з виходом на вулицю Велика Житомирська, ввід в будинок силових кабелів (один основний, другий резервний та два обладнаних пустих каналів на випадок виходу з ладу двох інших), розводка всіх електричних і слаботочних проводів від основної електрощитової будинку на першому поверсі з технологічними канальцями і комутаційними металевими шафами через підвал на всі поверхи в усі напрямки будинку, підвальна електрощитова, в цій частині підвалу знаходяться два входи в два стояки електричних каналів - перший на поверхове освітлення сходової клітини будинку, а другий розводки по будинку електричного постачання до лічильника і електромережі кожної із 28 квартир;

оскільки всі перелічені вище комунікації призначення для забезпечення нормального та безперебійного функціонування всього будинку і комфортного проживання в ньому мешканців, доступ до підвалу має бути безперешкодний. Таким чином, спірне підвальне приміщення згідно проектної документації є підсобним приміщенням (технічним підпіллям) і призначене для розміщення загальної будинкових комунікацій, а це у свою чергу спростовує доводи відповідача, що дане приміщення є нежилим та в ньому відсутні будь-які комунікації, що призначені для обслуговування будинку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31 травня 2012 року у справі №55/208 за позовом ОСББ "Велика Житомирська 27" до Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, ПП фірми "Магістр", треті особи: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу, позовні вимоги ОСББ "Велика Житомирська,27" задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень з №1 по №8 (групи приміщень №29а) (в літ. А) загальною площею 125,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 13 серпня 2007 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та ПП фірмою "Магістр".

У справі № 55/208 судом з посиланням на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2010 року у справі №8/129 за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Головного управління комунальної власності м.Києва, треті особи: управління в питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району м.Києва, Шевченківська районна у м.Києві рада, ОСББ "Велика Житомирська 27", залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року ; рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2011 року у справі №6/157 за позовом ОСББ "Велика Житомирська 27" до Київської міської ради, Шевченківської районної у м.Києві ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського від 10 жовтня 2011 року ; рішення господарського суду міста Києва від 12 грудня 2011 року у справі №41/163 за позовом ОСББ "Велика Житомирська 27" до Головного управління комунальної власності м.Києва, третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, яке залишено без змін постановою Київською апеляційного господарського суду від 20 березня 2012 року; судом зроблено висновок про те, що цими судовими рішеннями установлено, що приміщення, про які йдеться мова у рішенні Шевченківської районної у міста Києві ради №91 від 30 жовтня 2006 року "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м.Києва" в редакції рішення Шевченківської районної у місті Києві ради від 26 квітня 2007 року №.204 "Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у м.Києві ради з питань, приватизації об`єктів комунальної власності", а також в Наказі Головного управління комунальної власності м. Києва №713-В та свідоцтві, виданому на підставі Наказу є - допоміжними; підвальне приміщення яке є предметом спірного договору згідно проектної документації, яка міститься в матеріалах справи є підсобним приміщенням (технічним підпіллям) і призначене для розміщення загальних будинкових комунікацій . Вказане підвальне приміщення призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку і за визначенням ст. Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" є допоміжним. Цією ж статтею визначено, що частина допоміжних приміщень, яка забезпечує належне функціонування жилого будинку, є неподільним майном, яке згідно зі ст.19 цього ж Закону перебуває у спільній часткові власності співвласників багатоквартирного будинку і не підлягає відчуженню.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 вересня 2012 року у справі №2-10274/11 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ПП фірма "Магістр", треті особи - ОСББ "Велика Житомирська, 27", ОСОБА_12 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Тауверс П.Р. про визнання недійсним договору, позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень з №1 по №8 (групи приміщень № 29а) (в літ. А) загальною площею 125,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 31 жовтня 2007 року між ПП фірма "Магістр" та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Н. Ю. за реєстровим №4728.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25 грудня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 вересня березня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення. Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 березня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 20 червня 2012 року, у справі №41/163 за позовом ОСББ "Велика Житомирська 27" до головного управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 07 червня 2007 року серія НОМЕР_1 , у задоволенні позовних вимог ОСББ "Велика Житомирська 27" відмовлено.

У справі №41/163 встановлено, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності не відповідають способам захисту прав, передбачених законодавством, оскільки саме по собі свідоцтво не є правовстановлюючим документом, а може лише оцінюватися судом під час розгляду позовних вимог разом з іншими доказами. Оскільки рішення, що були підставою для видачі спірного свідоцтва, визнані судом недійсними, вказане свідоцтво не породжує жодних прав та обов`язків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 липня 2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2011 року у справі №6/157 за позовом ОСББ "Велика Житомирська 27" до Київської міської ради, Шевченківська районна у місті Києві ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення Київської міської ради №208/1642 від 27 грудня 2001 року "Про формування комунальної власності територіальних громад районів м.Києва" (п.165 додатку 11) в частині включення до об`єктів комунальної власності Шевченківського району житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 1501,42 кв.м. Визнано недійсним рішення Шевченківської районної ради № 91 від 30 жовтня 2006 року "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва" в редакції рішення Шевченківської районної у місті Києві ради від 26 квітня 2007 року №204 "Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у м. Києві ради з питань приватизації об`єктів комунальної власності" в частині затвердження на приватизацію нежилого приміщення загальною площею 125,5 кв.м по АДРЕСА_1 .

У справі № 6/157 установлено:

31 жовтня 2006 року рішенням Шевченківської районної ради №91 "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва", в редакції рішення Шевченківської районної у місті Києві ради від 26 квітня 2007 року № 204 "Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у м. Києві ради з питань приватизації об`єктів комунальної власності" нежиле приміщення загальною площею 125,5 кв. м. по АДРЕСА_1 було затверджено на приватизацію;

постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №8/129 від 04 жовтня 2010 року встановлено, що по спірному приміщенню проходять інженерні мережі, а саме: загально-будинкові мережі тепло- водо-електропостачання, каналізаційний провід (в лівій частині підвалу знаходяться три ревізійних доступи до каналізаційного каналу), ливневий стік з єдиним технологічним ревізійним доступом до каналу стоку спускні системи води, що знаходяться під кожним стояком системи опалення (з лівої частини будинку їх налічується сім), вузол вводу холодного водопостачання з лічильниками та системою водозапірної арматури аварійного чи профілактичного перекриття водопостачання, поливна система з виходом на вулицю Велика Житомирська, ввід в будинок силових кабелів (один основний, другий резервний та два обладнаних пустих канали на випадок виходу з ладу двох інших), розводка всіх електричних і слаботочних проводів від основної електрощитової будинку на першому поверсі з технологічними канальцями і комутаційними металевими шафами через підвал на всі поверхи в усі напрямки будинку, підвальна електрощитові, також в цій частині підвалу знаходиться два стояки електричних каналів - перший на поверхове освітлення сходової клітини будинку, а другий - розводка по будинку електричного постачання до лічильника і електромережі кожної з 28 квартир;

таким чином, оскільки, всі перелічені вище комунікації призначення для забезпечення нормального та безперебійного функціонування всього будинку і комфортного проживання в ньому мешканців знаходяться у підвальному приміщенні, то доступ до підвалу має бути безперешкодним;

спірне підвальне приміщення є допоміжним приміщенням (технічним підпіллям) і призначене для розміщення загально-будинкових комунікацій, а тому не може бути відчужено за рішенням органу місцевого самоврядування без згоди мешканців;

колегія суддів погодилася з висновком місцевого господарського суду про те, що допоміжні приміщення є спільною власністю мешканців будинку, що є також підставою для визнання недійсним рішенням Шевченківської районної ради від 31 жовтня 2006 року №91 "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва", в редакції рішення Шевченківської районної у місті Києві ради від 26 квітня 2007 року №204 "Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у м.Києві ради з питань приватизації об`єктів комунальної власності", в частині приватизації нежилого приміщення загальною площею 125,5 кв.м по АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 червня 2013 року у справі №910/2343/13 за позовом ОСББ "Велика Житомирська 27" до Київської міської ради, треті особи: об`єднання профспілок, організацій профспілок у м.Києві "Київська міська рада профспілок", департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація, КП "Керуюча дирекція Шевченківського району", про визнання незаконним та скасування рішення №284/5096 від 02 грудня 2010 року, позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради №284/5096 від 02 грудня 2010 року в частині включення до об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Шевченківському районі міста Києва, жилого будинку АДРЕСА_1 загальною площею 1501,42 кв.м, в тому числі нежилі приміщення площею 130,17 кв.м (пункт 195 додатку № 10 "Перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Шевченківському районі, Таблиця № 6 "Житлове господарство").

У справі №910/2343/13 установлено:

відповідно до пункту 165 додатку 11 рішення Київської міської ради №208/1642 від 27 грудня 2001 року "Про формування комунальної власності територіальної громади районів м. Києва" до об`єктів комунальної власності Шевченківського району було включено житловий будинок в АДРЕСА_1 , загальною площею 1501,42 кв.м;

21 квітня 2006 року протоколом установчих зборів власників квартир багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1 було прийнято рішення про створення в зазначеному будинку ОСББ "Велика Житомирська, 27";

31 жовтня 2006 року рішенням Шевченківської районної ради №91 "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва" в редакції рішення Шевченківської районної у місті Києві ради від 26 квітня 2007 року №204 "Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у м.Києві ради з питань приватизації об`єктів комунальної власності" нежиле приміщення загальною площею 125,5 кв. м по АДРЕСА_1 було затверджено на приватизацію;

наказом Головного управління комунальної власності м. Києва про надання права власності на нежиле приміщення за адресою АДРЕСА_1 (Літера А) від 07 червня 2007 року №713-В, зареєстрованим в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" 08 серпня 2007 року, про що зроблено запис в реєстровій книзі № 156п-10 за номером № 8483п, було надано право власності на спірне підвальне приміщення;

07 серпня 2007 року територіальній громаді Шевченківського району міста Києва Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано свідоцтво про право власності на нежилі приміщення загальною площею 125,5 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , серія САВ № 283076;

13 серпня 2007 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради (продавець) та ПП фірма "Магістр" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, згідно якого продавець продав покупцю нежиле приміщення площею 125,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

31 жовтня 2007 року між ПП фірма "Магістр" (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, згідно якого продавець по цьому договору передав покупцю нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень № 29) площею 125, 5 кв.м по АДРЕСА_1 ;

24 січня 2008 року між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі продажу нежилих приміщень, за умовами якого продавець продав покупцю нежилі приміщення, площею 125,5 кв.м по АДРЕСА_1 ;

у вказаний період рішенням господарського суду міста Києва у справі №30/128-2/300 від 25 грудня 2007 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28 травня 2008 року та постановою Вищого господарського суду України від 21 квітня 2009 року, за об`єднанням профспілок, організацій профспілок у м.Києві "Київська міська рада профспілок" визнано право власності на вбудовані приміщення корисною площею 188,00 кв.м, підручні приміщення площею 85,00 кв.м, що знаходяться по АДРЕСА_1 ;

приймаючи вказані рішення, суди виходили з того, що Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" було передбачено, що до комунальної власності передаються, зокрема, житлові будинки (разом із вбудованими нежитловими приміщеннями), що раніше перебували у державній власності, а в постанові КМ України № 311 від 05 листопада 1991 року було затверджено перелік саме державного майна України, яке передавалось до комунальної власності; пізніше прийнятим рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13 січня 1992 року №26 було проведено перерозподіл цього комунального майна, отриманого відповідно з державного;

суди зазначили, що Шевченківською районною у м. Києві радою не надано належних доказів того, що спірне майно - вбудовані приміщення корисною площею 188,00 кв.м та підручні приміщення площею 85,00 кв.м, розташовані в АДРЕСА_1 , належали саме до державного майна, та не надано документального підтвердження на підставі чого дане майно, на думку Шевченківської районної у м.Києві ради, було віднесено до державного. Натомість об`єднанням профспілок, організацій профспілок у м.Києві "Київська міська рада профспілок" доведено, що вбудовані приміщення корисною площею 188,00 кв. м та підручні приміщення площею 85,00 кв. м, які розташовані в АДРЕСА_1 будувались ним за власні кошти є його власністю та ніколи ним до державної чи комунальної власності не передавались, і ним не надавалась будь-кому згода на переведення даного майна до державної або комунальної власності. Об`єднанням профспілок, організацій профспілок у м.Києві "Київська міська рада профспілок" було доведено, що воно несло всі витрати, пов`язані з утриманням спірного майна - вбудованих приміщень корисною площею 188,00 кв.м, підручних приміщень 85,00 кв.м по АДРЕСА_1 , які пов`язані із збереженням майна, його ремонтом, забезпеченням і збереженням його властивостей;

у подальшому, 04 листопада 2010 року Окружним адміністративним судом м.Києва прийнято постанову у справі №8/129, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року, та визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління комунальної власності м. Києва від 07 жовтня 2007 року №713-В "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна";

рішенням господарського суду міста Києва від 21 липня 2011 року у справі №6/157, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2011 р., було визнано недійсним рішення Київської міської ради №208/1642 від 27 грудня 2001 року "Про формування комунальної власності територіальних громад районів м.Києва" (пункт 165 додатку 11) в частині включення до об`єктів комунальної власності Шевченківського району житлового будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 1501,42 кв.м, та визнано недійсним рішення Шевченківської районної ради №91 від 30 жовтня 2006 року "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м.Києва" в редакції рішення Шевченківської районної у місті Києві ради від 26 квітня 2007 року № 204 "Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у м.Києві ради з питань приватизації об`єктів комунальної власності" в частині затвердження на приватизацію нежилого приміщення загальною площею 125,5 кв.м по АДРЕСА_1 ;

приймаючи рішення у справі №6/157, суди виходили з того, що вбудовані приміщення корисною площею 188,00 кв.м, підручні приміщення площею 85,00 кв.м, що знаходяться по АДРЕСА_1 не належали до комунальної власності, а тому Київська міська рада не мала повноважень на включення їх до об`єктів комунальної власності Шевченківського району;

рішенням Господарського суду міста Києва від 31 травня 2012 року у справі №55/208 було визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень з №1 по №8 (групи приміщень № 29а) (в літ. А) загальною площею 125,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 13 серпня 2007 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та ПП фірмою "Магістр";

приймаючи вказане рішення, суд виходив з того, що спірний договір купівлі-продажу був укладений на підставі наказу №713-В від 07 червня 2007 року, який постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 листопада 2010 року визнано протиправним. Цією ж постановою, а також рішенням господарського суду м.Києва у справі №6/157 від 20 липня 2011 було встановлено, що приміщення загальною площею 125,50 кв.м, які знаходяться в підвалі будинку є допоміжними, та не є самостійним об`єктом цивільно-правових правовідносин;

таким чином, оскільки спірний будинок ніколи не належав до державної або комунальної власності, Київська міська рада не мала повноважень на включення його до об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, в тому числі в частині приміщень, які виступають допоміжними й на праві спільної сумісної власності належать співвласникам квартир у будинку, та нежилих і жилих приміщень, які належать відповідним власникам на праві особистої приватної власності, а тому позовні вимоги про визнання рішення недійсним у відповідній частині, що стосується спірного будинку, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року у справі №761/33262/13-ц за позовом ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_5 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_10 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , третя особа: ОСББ "Велика Житомирська 27" до ОСОБА_2 про витребування майна, визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю та по об`єднаному провадженню зі справою за позовом ОСББ "Велика Житомирська 27" в інтересах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в особі: ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , об`єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , Київська міська рада, Шевченківська районна у м. Києві рада (комісія з припинення Шевченківської районної у м. Києві ради), департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради, Шевченківська районна у м.Києві державна адміністрація, КП "Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м. Києві ради, ПП "Магістр", КП "Житлово-експуатаційна контора "Михайлівська" Шевченківського району м.Києва, Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району м.Києва про витребування майна, визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю, позовні вимоги задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_2 приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №29-а) (в літ. А) загальною площею 125,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на користь співвласників зазначеного будинку. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суд міста Києва від 18 травня 2015 року апеляційну скаргу ОСББ "Велика Житомирська 27" відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року в частині витребування у ОСОБА_2 приміщення з №1 по №8 (групи приміщень № 29-а) (в літ. А) загальною площею 125,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на користь співвласників зазначеного будинку скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення наступного змісту: "У задоволенні позовних вимог в частині витребування у ОСОБА_2 приміщення з №1 по №8 (групи приміщень № 29-а) (в літ. А) загальною площею 125,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на користь співвласників зазначеного будинку відмовлено". В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року касаційну скаргу ОСББ "Велика Житомирська 27" відхилено. Рішення Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2015 року та рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року в його незміненій частині залишено без змін.

У справі №761/33262/13-ц установлено:

спірні приміщення ОСББ "Велика Житомирська 27" здано в оренду з отриманням відповідної орендної плати, при цьому орендоване приміщення використовується як галерея, для проведення експозицій, виставок, тощо;

підвальне приміщення, яке є предметом спірного договору згідно проектної документації є підсобним приміщенням і призначене для розміщення загальних будинкових комунікації, всупереч вимогам цієї проектної документації передано ОСББ "Велика Житомирська 27" під галерею, що спростовує посилання співвласників будинку, що підвальні приміщення є допоміжними та забезпечують належне функціонування жилого будинку, а тому не підлягають відчуженню;

переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині витребування спірних приміщень загальною площею 125,5 кв.м по АДРЕСА_1 , апеляційним судом обґрунтовано взято до уваги, що належність мешканцям будинку цих допоміжних приміщень на праві спільної власності встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 21 липня 2011 року, зокрема, що спірне підвальне приміщення є допоміжним приміщенням (технічним підпіллям) і призначене для розміщення загальних будинкових комунікацій, які призначені для забезпечення нормального та безперебійного функціонування всього будинку і комфортного проживання у ньому мешканців, а отже не могло бути відчужене за рішенням органу місцевого самоврядування без згоди мешканців. Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 31 травня 2012 року визнано недійсним договір купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень з №1 по №8 (групи приміщень № 29а) (в літ. А), укладений 31 жовтня 2007 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та ПП фірмою "Магістр", що з урахуванням положень статті 216 ЦК України та роз`яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" виключає необхідність визнання недійсними наступних договорів щодо відчуження спірного майна, проте порушене право власника підлягає захисту шляхом звернення до суду з віндикаційним позовом з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України. Оскільки ОСББ "Велика Житомирська 27" володіє та розпоряджається спірними приміщеннями шляхом здачі їх в оренду з отриманням відповідної орендної плати, при цьому орендоване приміщення використовується як галерея для проведення експозицій, виставок, тощо, та відповідачем ОСОБА_2 не використовується, підстав для такого витребування спірних приміщень не має.

Вказаними вище судовими рішеннями установлено, що нежитлові приміщення загальною площею 125,5 кв.м по АДРЕСА_1 є допоміжними. Підвальне приміщення, яке є предметом договору купівлі-продажу, згідно проектної документації є підсобним приміщенням і призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку і відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" є допоміжним та неподільним майном, яке відповідно до статті 19 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку і не підлягає відчуженню.

Натомість матеріали справи не містять доказів того, що спірні приміщення будувалися не як допоміжні приміщення, а як інші приміщення в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення.

Згідно частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон) власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і таке інше) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09 листопада 2011 року №N14-рп/2011.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 визначено: "1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.".

Допоміжні приміщення відповідно до пункту 2 статті 10 Закону стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій.

Аналогічні приписи містить частина 2 статті 382 ЦК України, згідно з якою усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав

При цьому, у багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Окрім того, 01 липня 2015 року набув чинності Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", в якому визначено, що багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно статті 5 цього Закону спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Отже, з огляду на наведені приписи законодавства слід дійти висновку, що нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №552/7636/14-ц). При цьому допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про те, що у цій справі спірні приміщення мають статус допоміжних, співвласниками яких є власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та ці приміщення відчуженню не підлягають.

Звертаючись із вимогами про відшкодування збитків, позивач, посилаючись на вимоги статей 614, 623 ЦК України, вказує, що з вини відповідача він не має можливості користуватись своїм приміщенням, внаслідок чого вимушений орендувати інше приміщення.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №750/8676/15-ц).

Зобов`язання з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов`язання належать до недоговірних; складовими для відшкодування шкоди є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача; вина.

У цій справі установлено, що співвласниками спірних приміщень є власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , отже відсутні підстави уважати поведінку відповідача неправомірною та такою, що має причинний зв`язок із збитками позивача, оскільки використання співвласниками своїх допоміжних приміщень є правомірним використанням своєї власності.

Доводи апеляційної скарги щодо визначення розміру збитків відповідно до витрат по орендній платі відхиляються колегією суддів, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що в контексті цієї справи ці витрати слід уважати збитками, які виступають об`єктивним наслідком поведінки відповідача.

Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду, колегією суддів не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, подану ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСББ "Велика Житомирська 27" про стягнення реальних збитків в сумі 2 331 525 грн. залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2020 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова