Постанова

від 24.09.2019 по справі 753/15581/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 753/15581/18

провадження № 61-7112св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Науково-дослідний інститут фінансової політики, правонаступником якого є Університет державної фіскальної служби України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Університету державної фіскальної служби України на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року у складі судді Цимбал І. К. та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Кулішенка Ю. М., Ігнатченко Н. В., Журби С. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Науково-дослідного інституту фінансової політики, правонаступником якого є Університет державної фіскальної служби України, про надання документів за наукову роботу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Науково-дослідного інституту фінансової політики, правонаступником якого є Університет державної фіскальної служби України, про надання документів за наукову роботу.

ОСОБА_1 просив суд зобов`язати Науково-дослідний інститут фінансової політики надати довідки про наукову роботу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року відкрито провадження у цій справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу Університету державної фіскальної служби України залишено без задоволення, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції постановив, що ОСОБА_1 подав позов зі спору, що випливає з трудових відносин, за правилами альтернативної підсудності (частина перша статті 28 ЦПК України), за місцем свого проживання, що є його правом. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підсудність справи Дарницькому районному суду м. Києва.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, Університет державної фіскальної служби України, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року і закрити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості. Судом першої інстанції при відкритті провадження у цій справі порушено правила підсудності.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1 , яке територіально не належить до юрисдикції Дарницького районного суду м. Києва. Відповідно до частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Місцезнаходженням відповідача, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є Київська область, м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31, що охоплюється територіальною підсудністю Ірпінського міського суду Київської області.

Поданий позов не відноситься до числа позовів, які можуть подаватися за вибором позивача відповідно до положень статті 28 ЦПК України, і належить до територіальної підсудності Ірпінського міського суду Київської області.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Університету державної фіскальної служби України на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року і витребувано із Дарницького районного суду м. Києва цивільну справу № 753/15581/18.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.

Фактичні обставини справи

14 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовною заявою про надання документів за наукову роботу, в якій просив: зобов`язати Науково-дослідний інститут фінансової політики надати довідки про наукову роботу.

ОСОБА_1 визначив підсудність позовної заяви Дарницькому районному суду м. Києва, оскільки зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до території адміністративного району суду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Положення про компетенцію з розгляду цивільних справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція (територіальна підсудність), систематизовані у статтях 26-32 ЦПК України.

За загальним правилом територіальної підсудності, встановленим статтею 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Стаття 28 ЦПК України містить перелік цивільних справ, для яких передбачена підсудність за вибором позивача.

Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, коли позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних в законі судів. Така процесуальна пільга встановлена законодавцем для позивачів лише у деяких категоріях справ, коли доцільно або необхідно зробити судовий захист суб`єктивних прав більш зручним для позивача.

Згідно із частиною першою статті 28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Пунктом 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ роз`яснено, що якщо позивач при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно застосували положення статті 28 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Університету державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець