Постанова

від 16.06.2020 по справі 753/15581/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/15581/18 Головуючий у 1-й інст. - Комаревцева Л.В.

Апеляційне провадження 22-ц/824/2806/2020 Доповідач - Рубан С.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Заришняк Г.М., Мараєва Н.Є.

при секретарі Діденко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року, ухвалене у складі судді Комаревцевої Л.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України про надання документів за наукову роботу ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 14 серпня 2018 року звернувся з позовом, в якому просив зобов`язати Науково-дослідний інститут фінансової політики надати довідки про наукову роботу.

15 листопада 2019 року позивач звернувся до суду із заявою, відповідно до якої зазначив про те, що з 01.11.2002 року працював керівником наукових тем:

Тема Міжнародний досвід правового регулювання фінансових трансакцій через мережу Інтернет . Тема виконувалась за замовленням Управління міжнародних зв`язків ДПА України з 2005 року. Дослідження розпочато 02.01.2005 року і закінчено 31.12.2009 року. У звіті за результатами виконання роботи не зазначено прізвища позивача. Позивач зазначає про те, що йому необхідна довідка на підтвердження участі в зазначеній темі та включення його у звіт.

Тема Дослідження проблем оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з інвестиційними активами, купівлі-продажу об`єктів нерухомого і рухомого майна, доходів у вигляді подарунків, іноземних доходів, доходів за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та пенсійних вкладів . Тема виконувалась за замовленням Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України з 2005 року. Видана книга у співавторстві.

Тема Розробка нормативно-правових засад справляння платежів за користування надро-земельними ресурсами . Позивач просив зобов`язати відповідача підтвердити шляхом надання довідки про керівництво і результати виконання тем, організовані наукові заходи, участь у конференціях, круглих столах, впровадження та продовження виконання роботи.

20 листопада 2019 залучено до участі у справі Університет державної фіскальної служби України, як правонаступника відповідача.

02 грудня 2019 року позивач звернувся до суду із заявою відповідно до якої підтримав позовні вимоги щодо надання довідок про керівництво науково-дослідною тематикою.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2019року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, зобов`язати університет як правонаступника Науково-дослідного інституту фінансового права надати ОСОБА_1 у за науковими потребами по результатах його наукової роботи довідки:

- що кандидат економічних наук ОСОБА_1 як науковий керівник НДР НДІФП організував замовлення в ДПА України 3-х тем (коротко з природних ресурсів, тансзакцій, оподаткуваня фізосіб),

- що кандидат економічних наук ОСОБА_1 відповідно до наказів (№…№, дати) був науковим керівником авторського колективу 2-х тем (назви , періоди виконання, звіти, акти впроваджень і т.д.),

- про публікації статей, тез, монографій, включаючи інформацію про їх розсилки, участь у конференціях, засіданнях круглих столів і т.д.)

Визнати порушення університетом Закону України Про зверненння громадян .

Посилається на те, що він поступав у НАДПСУ і працював на посаді доцента кафедри аудиту та економічного аналізу на умовах постійної роботи. Під час роботи на посаді доцента обумовлювалося захист докторської дисертаційної роботи, участь у науковій роботі. Одночасно працював на 0,5 ставки керівником науково - дослідної теми в НДІ фінансового права за безстроковим трудовим договором. Ще до 2014 року звертався до НДІ фінансового права Національного університету державної податкової служби щодо надання документів про наукову роботу в цьому науковому закладі для потреб захисту, але йому увесь час відмовляють, затягують час. Суд відмовився зобов`язати університет надати такі документи, посилаючиь нібито, що документи по науково - дослідних темах, які вів університет передані до архівного відділу виконкому Ірпінської ради. Проте відповідач не надав позивачу інформацію про передачу документів до архіву. Крім того, на практиці узагальнені документи про наукову роботу надаються не архівом, а навчальним або науковим закладом по місцю наукових напрацювань науковця. Ці документи потребують відповідного оформлення, підпису посадових осіб університету, печатки. Зазначає, що для оформлення документів є відповідна інформація у структурному підрозділі, де працював позивач, у науковому відділі, в бібліотеці, у внутрішньому архіві університету, зовнішньому - згаданому архівному відділі.

Представник відповідача подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що запитувані позивачем документи на зберіганні у відповідача не перебувають, оскільки діяльність Науково - дослідного інституту фінансового права припинено, правонаступником, відповідачем на підставі акту приймання - передавання документів передано документи до фонду архівного виконкому Ірпінської міської ради.

В судовому засіданні 03 березня 2020 року та 16 червня 2020 року представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 03 березня 2020 року позивач підтримав апеляційну скаргу посилаючись на обставини викладені у апеляційній скарзі.

В судове засідання призначене на 16 червня 2020 року о 10 год. 50 хв. позивач не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

16 червня 2020 року о 12 год. 55 хв. після розгляду справи на адресу судді Рубан С.М. надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він просить розгляд справи перенести, наприклад на 30 червня, оскільки не отримав від відповідача нової інформації для подальшого розгляду даної апеляційної скарги після останнього засідання, на якому були певні доручення відповідачу, а також у зв`язку з карантином.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 21.05.2020 року був повідомлений про розгляд справи призначений на 16 червня 2020 року, тобто за 24 дні до судового засідання. Однак, із заявою про відкладення розгляду справи позивач звернувся до суду лише 14.06.2020 року, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті, тобто за день до розгляду справи.

Таким чином, про розгляд справи призначений на 16 червня 2020 року ОСОБА_1 судом був повідомлений завчасно, проте із заявою про розгляд справи у його відсутність, або відкладення розгляду справи до початку судового засідання до апеляційного суду завчасно не звернувся, заява позивача надійшла до суду після часу судового розгляду справи, що позбавило суд у призначений час розгляду задоволити клопотання позивача про відкладення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів щодо перебування необхідних йому документів за наукову роботу в Університеті державної фіскальної служби України. Запитувані позивачем документи на зберіганні у відповідача не перебувають, оскільки діяльність Науково-дослідного інституту фінансового права припинено, його правонаступником Університетом державної фіскальної служби України документи на підставі акта приймання-передачі документів передано до фонду архівного відділу виконкому Ірпінської міської ради.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.

Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно п.15 ст. 1 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність наукова (науково-технічна) робота - наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки, проведені з метою одержання наукового, науково-технічного (прикладного) результату. Основними видами наукової (науково-технічної) роботи є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, дослідно-технологічні, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов`язані з доведенням нових наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання.

Відповідно до п.16 ст.1 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність наукова (науково-дослідна, науково-технологічна, науково-технічна, науково-практична) установа - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною.

Згідно п.19 ст. 1 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність науковий підрозділ - структурний підрозділ юридичної особи, основним завданням якого є провадження наукової, науково-технічної або науково-організаційної діяльності, у штаті якого посади наукових працівників становлять не менш як 50 відсотків. Типами наукового підрозділу є інститут, науково-дослідна частина, управління, відділення, комплекс, центр, відділ, лабораторія, секція, сектор, бюро, група, філіал, дослідна станція, дослідне поле, ботанічний сад, дендропарк, обсерваторія, наукова (науково-технічна) бібліотека, науковий (науково-технічний) музей.

Відповідно до п.20, п.21.п.22 ст.1 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність науковий працівник - вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору (контракту) професійно провадить наукову, науково-технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством.

Науковий (науково-технічний) проект - комплекс заходів, пов`язаних із забезпеченням виконання та безпосереднім проведенням наукових досліджень та (або) науково-технічних розробок з метою досягнення конкретного наукового або науково-технічного (прикладного) результату.

Науковий результат - нове наукове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях інформації. Науковий результат може бути у формі звіту, опублікованої наукової статті, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття, проекту нормативно-правового акта, нормативного документа або науково-методичних документів, підготовка яких потребує проведення відповідних наукових досліджень або містить наукову складову, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до листа директора Науково-дослідного інституту фінансового права Національного університету Державної податкової служби України від 16.05.2014 року за вих. №107/01-26 на звернення позивачаОСОБА_1 надано відповідь за підписом директора ОСОБА_3 про те, що позивач працював в НДІ фінансового права в період з 01.11.2002 року по 31.01.2011 року на посадах:

з 01 листопада 2002 року по 30 червня 2003 року на посаді старшого наукового співробітника лабораторії №2 за сумісництвом на 0 , 25 ставки (наказ №61-к від 01.11.2002року) ,

з 01 липня 2003 року по 16 вересня 2009 року - на посаді старшого наукового співробітника лабораторії №2 за сумісництвом на 0 , 5 ставки (наказ №29-к від 27.06.2003року) ,

з 17 вересня 2003 року по 04 травня 2004 року на посаді старшого наукового співробітника лабораторії №2 за сумісництвом на 0 , 25 ставки (наказ №47-к від 17.09.2003року) ,

з 05 травня 2004 року по 31 травня 2005 року на посаді старшого наукового співробітника лабораторії №2 за сумісництвом на 0 , 75 ставки (наказ №34-к від 05.05.2004 року) ,

з 01 червня 2005 року по 07 грудня 2005 року на посаді старшого наукового співробітника лабораторії №2 за сумісництвом на 0 , 5 ставки (наказ №28-к від 31.05.2005року) ,

з 08 грудня 2005 року по 06 липня 2006 року на посаді провідного наукового співробітника лабораторії №3 за сумісництвом на 0,5 ставки (наказ №84-к від 07.12.2005 року),

з 07 липня 2006 року по 31 січня 2011 року - на посаді наукового співробітника лабораторії №1 за сумісництвом на 0,5 ставки (наказ №47-а-к від 07.07.2006року),

з 31 січня 2011 року звільнений відповідно до ст. 43-1 КЗпП України та п.8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій (наказ №3-к від 27.01.2011 року) .

На вказаних посадах проводилась робота за такими науково-дослідними темами:

Розробка нормативно-правових засад справляння платежів за користування надро-земельними ресурсами на замовлення Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПА України,

Правове регулювання фінансових трансакцій з використанням мережі Інтернет(міжнародний досвід) ,

Розробка нормативно-правових засад справляння платежів за користування надро-земельними ресурсами , виконувалась за замовленням Департаменту податку на прибуток та інших податків та зборів ДПА України.

У даному листі зазначено про те, що позивач був керівником авторського колективу тем, усі майнові права інтелектуальної власності на об`єкти інтелектуальної власності, отримані при здійсненні наукових досліджень належать замовнику, тому для отримання копій звітних документів позивачу рекомендовано звернутись до відповідних підрозділів Міністерства доходів і зборів України ( т.1, а.с. 151).

Згідно листа ректора Університету Державної фіскальної служби України від 30.01.2019 року за вих. №199/91-91-01-18 позивачу надано відповідь на лист від 17.01.2019 року, в якому вказано про те, що 19.06.2018 року відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , Державним реєстратором юридичних та фізичних осіб - підприємців Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області внесено запис №13571120018000664, яким фактично було припинено діяльність Науково-дослідного інституту фінансового права (код ЄДРПОУ 26147232). У зв 'язку з цим, справи постійного строку зберігання інституту передано до архівного відділу Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, справи з кадрових питань - до архіву Університету, справи тимчасового зберігання знищені відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року №578/5. Зауважено, що надати відповідну належну оцінку фактам, викладеним у листі, неможливо, оскільки відсутні назви тем, дата підписання тем, предмет договорів з ДПА, сторони договорів, дати підписання, їх номери (т.1, а.с.150).

Позивачвідповідно до позовної заяви від 14.08.2018 року просить суд зобов`язати НДІ фінансової політики надати йому довідки за науковими потребами, а саме: в тім, що позивач організував замовлення в ДПА України трьох тем: природних ресурсів, трансакцій, оподаткування фізичних осіб, а також в тім, що відповідно до наказів був науковим керівником авторського колективу двох тем та щодо звітів по темах, публікації статей, тез, монографій, включаючи інформацію їх розсилки.

Відповідно до листа Науково-дослідного інституту фінансового права від 16.05.2014 року за вих.№107/01-26 позивачу надано вичерпну інформацію щодо періодів роботи, а також вказано замовників робіт - Департамент оподаткування юридичних осіб ДПА України в період з січня 2003 року по грудень 2007 року та Департамент податку на прибуток та інших податків і зборів ДПА України в період з січня 2008 року по грудень 2010 року. В листі вказано про те, що позивач був керівником авторських колективів з визначених тем. Крім того, відповідно до листа ректора Університету Державної фіскальної служби України від 30.01.2019 року за вих. №199/91-91-01-18 позивачу повідомлено про те, що 19.06.2018рокувідповідно до Закону України Про державну реєсстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , державним реєстратором припинено діяльність Науково-дослідного інституту фінансового права (код ЄДРПОУ 26147232). Вказано про те, що надати належну оцінку фактам, викладеним у листі позивача неможливо, оскільки відсутні назви тем, дата підписання тем, предмет договорів з ДПА, сторони договорів, дати підписання, номери.

В суді першої інстанції та в апеляційному суді представник відповідача пояснив, що звіти з 2 тем науково-дослідних робіт передано на державне зберігання до архівного відділу Ірпінської міської ради.Третьої теми до відповідача не було передано взагалі, що підтверджується актами прийому - передачі.

Відповідно до ст.1 Закону України Про Національний архівний фонд та архівні установи , архівний документ - документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об`єкт рухомого майна.

Архівна установа, архів, архівний підрозділ, архівний відділ - це відповідно установа чи структурний підрозділ, що забезпечує облік і зберігання архівних документів, використання відомостей, що в них містяться, та формування Національного архівного фонду і/або здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність у сфері архівної справи і діловодства.

Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності.Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв`язків України зі світовим співтовариством.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про охорону авторських і суміжних прав автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Згідно ст. 7 Закону України Про охорону авторських і суміжних прав суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Відповідно до ч.1,2,5 ст. 11 Закону України Про охорону авторських і суміжних прав первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Суб`єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

Згідно ст. 13 Закону України Про охорону авторських і суміжних прав співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення. Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними. Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам. Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору. У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.

Згідно ст. 16 Закону України Про охорону авторських і суміжних прав авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору. Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Відповідно до ст.1 Закону України Про інформацію документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Згідно ст.5 Закону України Про інформацію кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ст.11 Закону України Про інформацію кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст.5 Закону України Про звернення громадян звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно Витягуз Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність Науково-дослідного інституту фінансового права припинено 19.06.2018року.

Правонаступником Науково-дослідного інституту фінансового права (код ЄДРПОУ 26147232) згідно із Витягу є Університет державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 40233365).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем суду не надано доказіввідповідно до приписів статей 77-78 ЦПК України на підтвердження перебування запитуваних ним документів за наукову роботу у відповідача.

Враховуючи, щозапитувані позивачем документи на зберіганні у відповідача не перебувають, оскільки діяльність Науково-дослідного інституту фінансового права припинено, його правонаступником Університетомдержавної фіскальної служби України документи на підставі акта приймання-передачі документів передано до фонду архівного відділу виконкому Ірпінської міської ради , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову .

Доводи апеляційної скраги, що для оформлення документів за наукову роботу є відповідна інформація у структурному підрозділі, де працював ОСОБА_1 , у науковому відділі, в бібліотеці, у внутрішньому архіві університету, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з відповіді Університету державної фіскальної служби України наданої ОСОБА_1 встановлено, що справи постійного строку зберігання інституту передано до архівного відділу Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, справи з кадрових питань - до архіву Університету, справи тимчасового зберігання знищено, а надати належну оцінку фактам, викладеним у листі ОСОБА_1 неможливо, оскільки відсутні назви тем, дата підписання тем, предмет договорів з ДПА, сторони договорів, дати підписання, номери.

Тобто, у відповідача відсутня інформація необхідна для надання позивачу запитуваних ним документів.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що по двом запитуваним позивачем темам наукові матеріали передані відповідно до акту №3 від 01.07.2019 року на державне зберігання до архівного відділу Ірпінської міської ради (т.1,а.с.199), архівний відділ не залучено до участі у справі та такого клопотання позивачем суду заявлено не було. Апеляційний суд в розрізі своїх повноважень позбавлений можливості усунути встановлені недоліки.

За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2019року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 червня 2020 року.

Головуючий Рубан С.М.

Судді Заришняк Г.М.

Мараєва Н.Є.