ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15581/18
провадження № 2/753/3533/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Комаревцевої Л.В.
з секретарем Гаврилюк О.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за адресою: Кошиця, 5а цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України про надання документів за наукову роботу,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач 14 серпня 2018 року звернувся до суду з позовом відповідно до якого просив зобов`язати Науково-дослідний інститут фінансової політики надати довідки про наукову роботу.
Відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року відкрито провадження в справі і призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання після усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху на підставі ухвали суду від 20.09.2018.
21 грудня 2018 року Науково-дослідний інститут фінансового права (правонаступник - Університет ДФС України) звернувся до Київського апеляційного суду щодо оскарження ухвали Дарницького районного суду м. Києва про відкриття провадження в справі.
Відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року залишено без змін, оскіьки позивач звернувся до суду з позовом, що виникає з трудових правовідносин та просив відповідача надати документи за наукову роботу у Науково-дослідному інституті фінансової політики, а на даний випадок поширюються правила підсудності за вибором позивача відповідно до ст. 28 ЦПК України.
18 березня 2019 року позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Кива із заявою щодо оперативного розгляду справи.
15 травня 2019 року ректором Університету державної фіскальної служби України П.Пашко до Дарницького районного суду м. Києва подано заяву з проханням відкласти судове засідання до моменту прийняття рішення Касаційним цивільним судом у зв`язку з оскарженням ухвали про відкриття провадження.
15 травня 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Науково-дослідного інституту фінансової політики, про надання документів за наукову роботу призначено до розгляду по суті.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року справу у зв`язку відпусткою судді Цимбал І.К. передано судді Комаревцевій Л.В.
19 червня 2019 року суддею Комаревцевою Л.В. призначено судове засідання.
09 липня 2019 року надійшла заява від в.о. ректора Університету Державної фіскальної служби України про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням справи у касаційній інстанції.
24 вересня 2019 року відповідно до постанови Верховного суду ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року залишено без змін.
15 листопада 2019 року позивач звернувся до суду із заявою відповідно до якої зазначив про те, що з 01.11.2002 працював керівником наукових тем:
Тема Міжнародний досвід правового регулювання фінансових трансакцій через мережу Інтернет . Тема виконувалась за замовленням Управління міжнародних зв`язків ДПА України з 2005 року. Дослідження розпочато 02.01.2005 року і закінчено 31.12.2009 року. У звіті за результатами виконання роботи не зазначено прізвища позивача. Позивач зазначає про те, що йому необхідна довідка на підтвердження участі в зазначеній темі та включення його у звіт.
Тема Дослідження проблем оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з інвестиційними активами, купівлі-продажу об`єктів нерухомого і рухомого майна, доходів у вигляді подарунків, іноземних доходів, доходів за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та пенсійних вкладів . Тема виконувалась за замовленням Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України з 2005 року. Видана книга у співавторстві.
Тема Розробка нормативно-правових засад справляння платежів за користування надро-земельними ресурсами . Позивач просив зобов`язати відповідача підтвердити шляхом надання довідки про керівництво і результати виконання тем, організовані наукові заходи, участь у конференціях, круглих столах, впровадження та продовження виконання роботи.
20 листопада 2019 залучено до участі в справі Університет державної фіскальної служби України, як правонаступника відповідача.
29 листопада 2019 року відповідачем надано адхівну довідку відповідно до якої зазначено про те, що звіт про науково-дослідну роботу за темою "Міжнародний досвід правового регулювання фінансових трансакцій через мережу Інтернет" в описі справ постійного зерігання Науково-дослідного інституту фінансового права за 2001-2016 роки не значиться.
Заключні звіти про науково-дослідну роботу Науково-дослідного інституту фінансового права за темами: "Дослідження проблем оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з інвестиційними активами, купівлі-продажу об`єктів нерухомого і рухомого майна доходів у вигляді подарунків, іноземних доходів, доходів за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та пенсійних вкладів" і "Розробка нормативно-праових засад справляння платежів за користування надро-земельними ресурсами" у зв`язку з ліквідацією Науково-дослідного інституту фінансового права згідно акту №3 від 01.07.2019 передані на державне зберігання до архівного відділу Ірпінської міської ради.
02 грудня 2019 року позивач звернувся до суду із заявою відповідно до якої підтримав позовні вимоги щодо надання довідок про керівництво науково-дослідною тематикою.
В судовому засіданні позивач позовні вимги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснив що звіти про науково-дослідну роботу за 2 темами передано на зберігання до архівного відділу Ірпінської міської ради, а за темою "Міжнародний досвід правового регулювання фінансових трансакцій через мережу Інтернет" звіт в описі справ постійного зберігання Науково-дослідного інституту фінансового права за 2001-2016 року не значиться.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення позовних вимог без задоволення в повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із ст. 43 КЗпП України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно з п.15 ст. 1 ЗУ Про наукову і науково-технічну діяльність , наукова (науково-технічна) робота - наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки, проведені з метою одержання наукового, науково-технічного (прикладного) результату. Основними видами наукової (науково-технічної) роботи є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, дослідно-технологічні, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов`язані з доведенням нових наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання.
Відповідно до п.16 ст.1 ЗУ Про наукову і науково-технічну діяльність , наукова (науково-дослідна, науково-технологічна, науково-технічна, науково-практична) установа (далі - наукова установа) - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною.
Згідно із п.19 ст. 1 ЗУ Про наукову і науково-технічну діяльність , науковий підрозділ - структурний підрозділ юридичної особи, основним завданням якого є провадження наукової, науково-технічної або науково-організаційної діяльності, у штаті якого посади наукових працівників становлять не менш як 50 відсотків. Типами наукового підрозділу є інститут, науково-дослідна частина, управління, відділення, комплекс, центр, відділ, лабораторія, секція, сектор, бюро, група, філіал, дослідна станція, дослідне поле, ботанічний сад, дендропарк, обсерваторія, наукова (науково-технічна) бібліотека, науковий (науково-технічний) музей.
Відповідно до п.20, п.21.п.22 ст.1 ЗУ Про наукову і науково-технічну діяльність , науковий працівник - вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору (контракту) професійно провадить наукову, науково-технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством.
Науковий (науково-технічний) проект - комплекс заходів, пов`язаних із забезпеченням виконання та безпосереднім проведенням наукових досліджень та (або) науково-технічних розробок з метою досягнення конкретного наукового або науково-технічного (прикладного) результату.
Науковий результат - нове наукове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях інформації. Науковий результат може бути у формі звіту, опублікованої наукової статті, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття, проекту нормативно-правового акта, нормативного документа або науково-методичних документів, підготовка яких потребує проведення відповідних наукових досліджень або містить наукову складову, тощо .
Відповідно до листа директора Науково-дослідного інституту фінансового права Національного університету Державної податкової служби України від 16.05.2014 за вих. №107/01-26 на звернення позивача надано відповідь за підписом директора Серебрянського Д.М. про те, що позивач працював в НДІ фінансового права в період з 01.11.2002 по 31.01.2011 на посадах:
з 01 листопада 2002 року по 30 червня 2003 року на посаді старшого наукового співробітника лабораторії №2 за сумісництвом на 0.25 ставки (наказ №61-к від 01.11.2002);
з 01 липня 2003 року по 16 вересня 2009 року - на посаді старшого наукового співробітника лабораторії №2 за сумісництвом на 0.5 ставки (наказ №29-к від 27.06.2003);
з 17 вересня 2003 року по 04 травня 2004 року на посаді старшого наукового співробітника лабораторії №2 за сумісництвом на 0.25 ставки (наказ №47-к від 17.09.2003);
з 05 травня 2004 року по 31 травня 2005 року на посаді старшого наукового співробітника лабораторії №2 за сумісництвом на 0.75 ставки (наказ №34-к від 05.05.2002);
з 01 червня 2005 року по 07 грудня 2005 року на посаді старшого наукового співробітника лабораторії №2 за сумісництвом на 0.5 ставки (наказ №28-к від 31.05.2005);
з 08 грудня 2005 року по 06 липня 2006 року на посаді провідного наукового співробітника лабораторії №3 за сумісництвом на 0,5 ставки (наказ №84-к від 07.12.2005 );
з 07 липня 2006 року по 31 січня 2011 року - на посаді наукового співробітника лабораторії №1 за сумісництвом на 0.5 ставки (наказ №47-к від 07.07.2006);
з 31 січня 2011 року звільнений відповідно до ст. 43-1 КЗпПУ.
На зазначених посадах проводилась робота за такими науково-дослідними темами:
Розробка нормативно-правових засад справляння платежів за користування надро-земельними ресурсами на замовлення Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПА України;
Правове регулювання фінансових трансакцій з використанням мережі Інтернет ;
Розробка нормативно-правових засад справляння платежів за корстування надро-земельними ресурсами , виконувалась за замовленням Департаменту податку на прибуток та інших податків та зборів ДПА України.
У даному листі зазначено про те, що позивач був керівником авторського колективу тем, усі майнові права інтелектуальної власності на об`єкти інтелектуальної власності, отримані при здійсненні наукових досліджень належать замовнику, тому для отримання копій звітних документів позивачу рекомендовано звернутись до відповідних підрозділів Міністерства доходів і зборів України ( а.с. 151)
Згідно до листа ректора Університету Державної фіскальної служби України від 30.01.2019 за вих. №199/91-91-01-18 позивачу надано відповідь на лист від 17.01.2019 відповідно до якого зазначено про те, що 19.06.2018 відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , державним реєстратором припинено діяльність Науково-дослідного інституту фінансового права (код ЄДРПОУ 26147232). Справи постійного строку зберігання інституту передано до архівного відділу Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, справи з кадрових питань - до архіву Університету, справи тимчасового зберігання знищено відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5. Зауважено, що надати належну оцінку фактам, викладеним у листі, неможливо,оскільки відсутні назви тем, дата підписання тем, предмет договорів з ДПА, сторони договорів, дати підписання, номери.
Позивач відповідно до позовної заяви від 14.08.2018 просить суд зобов`язати НДІ фінансової політики надати йому довідки за науковими потребами, а саме: в тім, що позивач організував замовлення в ДПА України трьох тем: природних ресурсів, трансакцій, оподаткування фізичних осіб, а також в тім, що відповідно до наказів був науковим керівником авторського колективу двох тем та щодо звітів по темах, публікації статей, тез, монографій, включаючи інформацію їх розсилки.
Разом з тим, відповідно до листа Науково-дослідного інституту фінансового права від 16.05.2014 за вих.№107/01-26 позивачу надано вичерпну інформацію щодо періодів роботи, а також зазначено замовників робіт - Департамент оподаткування юридичних осіб ДПА України в період з січня 2003 року по грудень 2007 року та Департамент податку на прибуток та інших податків і зборів ДПА України в період з січня 2008 року по грудень 2010 року. В листі зазначено про те, що позивач був керівником авторських колективів з визначених тем. Крім того, відповідно до листа ректора Університету Державної фіскальної служби України від 30.01.2019 за вих. №199/91-91-01-18 позивачу повідомлено про те, що 19.06.2018 відповідно до ЗУ Про державну реєсстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , державним реєстратором припинено діяльність Науково-дослідного інституту фінансового права (код ЄДРПОУ 26147232). Зазначено про те, що надати належну оцінку фактам, викладеним у листі позивача неможливо,оскільки відсутні назви тем, дата підписання тем, предмет договорів з ДПА, сторони договорів, дати підписання, номери.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що звіти з 2 тем науково-дослідних робіт передано на державне зберігання до архівного відділу Ірпінської міської ради.
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про Національний архівний фонд та архівні установи", архівний документ - документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об`єкт рухомого майна.
Архівна установа, архів, архівний підрозділ, архівний відділ - це відповідно установа чи структурний підрозділ, що забезпечує облік і зберігання архівних документів, використання відомостей, що в них містяться, та формування Національного архівного фонду і/або здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність у сфері архівної справи і діловодства.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 54 Конституції України, громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності.Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв`язків України зі світовим співтовариством.
Згідно із ст. 2 Бернської Конвенції Про охорону літературних і художніх творів , термін "Літературні і художні твори" охоплює всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені, як-то: книги,брошури та інші письмові твори, лекції, звертання, проповіді та інші подібного роду твори; драматичні і музично-драматичні твори; хореографічні твори і пантоміми, музичні твори з текстом або без тексту; кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії; малюнки, твори живопису, архітектури, скульптури, графіки і літографії; фотографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним фотографії; твори прикладного мистецтва; ілюстрації, географічні карти, плани, ескізи і пластичні твори, що відносяться до географії, топографії, архітектури або наукам.
Відповідно до ст. 1 ЗУ Про охорону авторських і суміжних прав , автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.
Згідно із ст. 7 ЗУ Про охорону авторських і суміжних прав , суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Відповідно до ч.1, ч.2,ч.5 ст. 11 ЗУ Про охорону авторських і суміжних прав , первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору.За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Суб`єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
Згідно із ст. 13 ЗУ Про охорону авторських і суміжних прав , співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними.Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору.У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.
Згідно із ст. 16 ЗУ Про охорону авторських і суміжних прав , авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору. Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.
Відповідно до ст.1 ЗУ Про інформацію , документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Згідно із ст.5 ЗУ Про інформацію , кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до ст.11 ЗУ Про інформацію , кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Згідно із ст.5 ЗУ Про звернення громадян , звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно із Витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність Науково-дослідного інституту фінансового права припинено 19.06.2018.
Правонаступником Науково-дослідного інституту фінансового права (код ЄДРПОУ 26147232) згідно із Витягу є Університет державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 40233365).
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, позивачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів щодо перебування документів за наукову роботу у відповідача.
Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно залишити без задоволення, оскільки запитувані позивачем документи на зберіганні у відповідача не перебувають, оскільки діяльність Науково-дослідного інституту фінансового права припинено, правонаступником, відповідачем на підставі акта приймання-передавання документів передано документи до фонду архівного відділу виконкому Ірпінської міської ради.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України про надання документів за наукову роботу - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення виготовлено 05.12.2019
Суддя: Комаревцева Л.В
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2019 |
Оприлюднено | 06.12.2019 |
Номер документу | 86125372 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Комаревцева Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні