Ухвала

від 25.09.2019 по справі 910/5300/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.09.2019Справа № 910/5300/17 За заявами Національного банку України

про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам та накладення арешту

у справі № 910/5300/17

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ"

до Національного банку України

про стягнення 381 180,78 грн.

за зустрічним позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА"

про стягнення штрафу

Суддя Турчин С.О.

Представники учасників процесу:

від заявника: (НБУ), Гуріна Є.П. ,

від ТОВ "Поліал-Україна": не з`явився

від ТОВ "Поліал-інжиниринг": не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Національного банку України 381180,78 грн. заборгованості за договором № К-6505 від 18.05.2016.

26.04.2017 Національний банк України звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" про стягнення штрафу, яка була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 20.06.2017 замінено позивача за первісним позовом з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2017, в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" на користь Національного банку України 1 476 192,40 грн. штрафу та 22142,89 грн. витрат зі сплати судового збору.

13.10.2017 на примусове виконання вказаного рішення видано наказ.

18.09.2019 від Національного банку України надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій заявник просить звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" в розмірі 1498335,29 грн., яке на підставі договорів №1 від 04.01.2016, № 12.01/16, № 01.04.15 має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА", у виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.10.2017 справі № 910/5300/17.

У вказаній заяві заявник також просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" на підставі договорів №1 від 04.01.2016, № 12.01/16, № 01.04.15 в межах 1498335,29 грн.

Разом із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, Національним банком України подано заяву про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ", в порядку ч. 4 ст. 336 ГПК України.

Крім того, разом із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, Національним банком України заявлено клопотання про витребування доказів, у якому заявник просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" належним чином засвідчені копії договорів фінансової допомоги №1 від 04.01.2016, № 12.01/16, № 01.04.15, інформацію про наявність заборгованості, стан погашення заборгованості за договорами №1 від 04.01.2016, № 12.01/16, № 01.04.15, а також витребувати у Державної фіскальної служби інформацію про рух коштів по відкритим рахункам ТОВ "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" та ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА".

Суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаного клопотання в частині витребування доказів від ТОВ "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" та ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА", та відмову у задоволенні клопотання в частині витребування доказів від Державної фіскальної служби, оскільки заявником не обґрунтовано та не наведено обставин, які може підтвердити цей доказ, не зазначено підстав, з яких випливає, що ці докази має Державна фіскальна служба.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2019 розгляд заяв призначено на 25.09.2019 та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА": належним чином засвідчені копії договорів фінансової допомоги №1 від 04.01.2016, № 12.01/16, № 01.04.15; інформацію про наявність заборгованості, стан погашення заборгованості за договорами №1 від 04.01.2016, № 12.01/16, № 01.04.15.

У судовому засіданні 25.09.2019 заявник підтримав викладені у заяві вимоги.

Представники боржника та ТОВ "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" у судове засідання 25.09.2019 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 336 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи те, що неявка у судове засіданні представників боржника та ТОВ "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" не є перешкодою для розгляду справи, а також з огляду на встановлений частиною 3 статті 336 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для розгляду даної заяви, суд дійшов висновку про розгляд заяв за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши у судовому засіданні 25.09.2019 зави про звернення стягнення на грошові кошти які належать особі, що має заборгованість перед боржником, про заборону вчиняти дії та накладення арешту, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, враховуючи наступне.

Положеннями статті 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження визначено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частинами 1 та 4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Розділом V Господарського процесуального кодексу України визначені процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах.

Так, згідно з частиною 1 статті 336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

З аналізу зазначеної норми процесуального права вбачається, що предметом дослідження суду, у даному випадку, має бути факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які заявник просить звернути стягнення.

Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ висловлена у постановах Верховного Суду у справі № 925/1048/17 від 23.07.2018, у справі № 912/2199/17 від 10.07.2019, у справі № 927/313/18 від 01.08.2019.

Так, як вбачається з обґрунтувань Національного банку України, у провадженні Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження № 58500604 з виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/5300/17.

Заявник зазначає, що в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувало подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" - ОСОБА_2 .

Під час розгляду даної заяви Дніпровським районним судом м. Києва в ухвалі від 05.12.2017 встановлено, що відповідно до виписки з поточного рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" в період з 20.09.2016 по 06.04.2017 надало фінансову допомогу ТОВ "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" у розмірі 1 064 452,00 грн. на підставі договору № 1 від 04.01.2016, а також 812 852,25 грн. відповідно до договору № 12.01/16 та 177 148,75 грн. відповідно до договору № 01.04.15.

З урахуванням викладеного, заявник зазначає, що ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" та ТОВ "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" під час невиконаних зобов`язань уклали договори фінансової допомоги на загальну суму 2054453,00 грн., які можуть свідчити про те, що останні укладені з метою уникнення примусового виконання рішень перед Національним банком України. З публічних доступних джерел не вбачається судових спорів щодо повернення ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" наданої фінансової допомоги.

Досліджуючи питання щодо наявності у ТОВ "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" заборгованості перед боржником, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом з метою повного та всебічного розгляду заяв Національного банку України витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА": належним чином засвідчені копії договорів фінансової допомоги №1 від 04.01.2016, № 12.01/16, № 01.04.15; інформацію про наявність заборгованості, стан погашення заборгованості за договорами №1 від 04.01.2016, № 12.01/16, № 01.04.15.

Однак, вимоги ухвали залишились невиконаними.

Заявником не долучено до матеріалів справи копій договорів фінансової допомоги №1 від 04.01.2016, № 12.01/16, № 01.04.15.

Про існування вказаних договорів свідчать лише призначення платежу у долучених до заяви банківських виписках по рахунку ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА".

При цьому, за відсутності вказаних договорів, суд позбавлений можливості встановити їх зміст, умови, факт їх укладення та наявність за ними зобов`язань.

На підтвердження факту наявності заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ-ІНЖИНІРИНГ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" до матеріалів справи долучено копії банківських виписок по рахунку ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" про перерахування коштів.

Однак, в даному випадку, оскільки будь-яке судове рішення про стягнення коштів з ТОВ "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" на користь ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" відсутнє, суд, вирішуючи питання про звернення стягнення на кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, повинен з`ясувати факт беззаперечності такої заборгованості, а саме чи не погашена вказана заборгованість, у разі сплати боржнику грошових коштів, задоволення судом даної заяви може привести до подвійного стягнення суми боргу, що є неприпустимим.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з аналізу зазначених норм процесуального права, обов`язок доказування тих обставин, на які посилаються учасники судового процесу, як на підставу своїх вимог або заперечень покладено на сторони. При цьому, суд позбавлений прав самостійно збирати докази, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010).

Судом встановлено, що спірна фінансова допомога надавалась ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" у період з 20.09.2016 по 06.04.2017.

В той час як наказ у даній справі про примусове виконання рішення видано лише 13.10.2017 що свідчить про необґрунтованість доводів заявника про те, що спірні договори укладені з метою уникнення примусового виконання рішень перед Національним банком України.

Більше того, матеріали справи не містять, а заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, що заборгованості за наданою фінансовою допомогою станом на момент розгляду даної заяви залишається непогашеною, що позбавляє суд можливості дійти беззаперечного висновку про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" та встановити розмір такої заборгованості, враховуючи, що з моменту надання фінансової допомоги пройшло більше двох років.

Тобто, твердження заявника про наявність станом на дату звернення із заявою заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" є лише припущеннями, не підтвердженими жодними доказами.

Більше того, ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 05.12.2017 не підтверджує наявність заборгованості ТОВ "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" станом на дату звернення із вказаною заявою, а лише констатує факт перерахування коштів з призначенням платежів надання фінансової допомоги .

Враховуючи положення чинного законодавства та обставини, установлені судом під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти щодо недоведеності належними і допустимими доказами наявності заборгованості перед боржником (ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА") в особи, на грошові кошти якої заявник просить звернути стягнення (ТОВ "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ"), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Національного банку України про звернення стягнення на грошові кошти в розмірі 1498335,29 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ", яке на підставі договорів №1 від 04.01.2016, № 12.01/16, № 01.04.15 має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА", у виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.10.2017 справі № 910/5300/17.

Щодо заяви Національного банку України про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" в межах суми 1 498 335,29 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, за заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Арешт накладається у межах загальної суми стягнення в порядку, встановленому цим Кодексом для накладення арешту при вжитті заходів забезпечення позову.

Однак, оскільки судом не встановлено, а заявником не доведено наявності заборгованості у ТОВ "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" перед ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" на момент звернення до суду із вказаною заявою, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ".

Крім того, у заяві про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, заявник просив заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" на підставі договорів №1 від 04.01.2016, № 12.01/16, № 01.04.15 в межах 1 498 335,29 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, одночасно суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.

Тобто питання, визначені у ч. 6 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, підлягають вирішенню судом виключно у разі накладення арешту за заявою стягувача на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

Однак, оскільки судом відмовлено у задоволенні заяви про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ", то, відповідно, відсутні правові підстави для заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ" вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед ТОВ "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" на підставі договорів №1 від 04.01.2016, № 12.01/16, № 01.04.15 в межах 1 498 335,29 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяв Національного банку України про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, накладення арешту та заборону вчиняти дії.

Суд звертає увагу заявника, що останній не позбавлений права та можливості повторного звернення до суду з відповідними заявами за наявності належного обґрунтування та відповідних доказів.

Керуючись статтями 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяв Національного банку України про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ- ІНЖИНІРИНГ", накладення арешту та заборону вчиняти дії.

Ухвала набирає законної сили 25.09.2019 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.10.2019.

Суддя С.О. Турчин