Ухвала

від 12.03.2020 по справі 910/5300/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5300/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач

розглянувши касаційну скаргу Національного банку України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019р.

у складі колегії суддів: А. Г. Майданевич- головуючий, В. В. Сулім, Б. О. Ткаченко

та на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.09.2019р.

суддя: С. О. Турчин

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал - Інжиніринг"

до Національного банку України

про стягнення 381 180,78 грн.

та за зустрічним позовом Національного банку України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал Україна"

про стягнення штрафу

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Поліал Україна" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Національного банку України 381180,78 грн. заборгованості за договором № К-6505 від 18.05.2016р.

Національний банк України звернувся до господарського суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Поліал Україна" про стягнення штрафу, яка була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2017р. замінено позивача за первісним позовом з ТОВ "Поліал Україна" на ТОВ "Поліал- Інжиніринг".

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2017р., залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2017р. та Верховного Суду від 04.04.2018р., у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Поліал Україна" на користь Національного банку України 1 476 192,40 грн. штрафу та 22142,89 грн. витрат зі сплати судового збору.

13 жовтня 2017 р. на примусове виконання вказаного рішення видано наказ.

18 вересня 2019р. Національний банк України звернувся до господарського суду із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником. Заявник просив звернути стягнення на грошові кошти ТОВ "Поліал- Інжиніринг" у розмірі 1 498 335, 29 грн., яке на підставі договорів №1 від 04.01.2016р., №12.01/16, № 01.04.15 має заборгованість перед ТОВ "Поліал Україна", для виконання наказу господарського суду міста Києва від 13.10.2017р. у справі № 910/5300/17.

У вказаній заяві заявник також просив заборонити ТОВ "Поліал- Інжиніринг" вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед ТОВ "Поліал Україна" на підставі договорів №1 від 04.01.2016р., № 12.01/16, № 01.04.15 в межах 1 498 335, 29 грн.

Заява Національного банку України обґрунтована тим, що ТОВ "Поліал Україна" не виконало добровільно рішення суду у даній справі, в ході примусового виконання рішення суду не виявлено грошових коштів в розмірі 1 498 335, 29 грн., на які може бути звернуто стягнення, ТОВ "Поліал Україна" та ТОВ "Поліал-Інжиніринг" під час невиконаних зобов`язань уклали договори фінансової допомоги на загальну суму 2 054 453,00 грн., які можуть свідчити про те, що останні укладені з метою уникнення примусового виконання рішень перед Національним банком України. З публічних доступних джерел не вбачається судових спорів щодо повернення ТОВ "Поліал Україна" наданої фінансової допомоги.

Разом із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, Національним банком України подано заяву про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Поліал- Інжиніринг" у порядку ч. 5 ст. 336 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2019р. у справі №910/5300/17, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019р., відмовлено у задоволенні заяв Національного банку України про звернення стягнення на грошові кошти, що належать ТОВ "Поліал-Інжиніринг", накладення арешту та заборону вчиняти дії.

Суди виходили із того, що заявником не доведено належними і допустимими доказами наявності заборгованості перед боржником (ТОВ "Поліал Україна") в особи, на грошові кошти якої заявник просив звернути стягнення (ТОВ "Поліал- Інжиніринг").

Національний банк України, не погоджуючись з ухвалою та постановою, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, зокрема ст. ст. 74, 76 ГПК України, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Верховний Суд дійшов висновку про необхідність передачі справи № 910/5300/17 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 302 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів даної справи, предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, якою, зокрема, відмовлено у зверненні стягнення на грошові кошти, які належать іншій особі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Так, п. 28 ч. 1 ст. 255 ГПК України передбачає можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

При цьому, вказаною статтею не передбачено можливості оскарження ухвали про відмову у зверненні стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 16.01.2019 р. у справі №922/190/18.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Розглядаючи матеріали касаційної скарги на предмет наявності/відсутності підстав для відкриття касаційного провадження за відповідною касаційною скаргою, колегією суддів з`ясовано, що Верховним Судом неодноразово розглядались касаційні скарги на ухвалу, якою відмовлено у зверненні стягнення на грошові кошти, які належать іншій особі.

Так, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєсков В.Г. - головуючий, Банасько О.О., Васьковський О.В. від 12.08.2019р. у справі №902/1260/15 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Альянс будівельників України" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019р. та на ухвалу господарського суду Вінницької області від 01.04.2019р., якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Альянс будівельників України про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником. Як вбачається з постанови Верховного Суду від 11.09.2019р. у справі №902/1260/15, вказану касаційну скаргу розглянуто та залишено без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову - залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б. від 03.07.2019р. у справі № 927/313/18 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця Мазана Олексія Олександровича виконавчого округу Чернігівської області на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 28.02.2019р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019р. З постанови Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі № 927/313/18 вбачається, що ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.02.2019р., залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019р., у задоволенні заяви приватного виконавця про звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, відмовлено. Верховним Судом касаційну скаргу приватного виконавця розглянуто та залишено без задоволення, а ухвалу та постанову у справі № 927/313/18 - без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботова Т. Б. - головуючого, Пільков К. М., Чумак Ю. Я. від 31.05.2019р. у справі №912/2199/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТДВ "Об`єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу конструкцій швидкомонтованих будівель на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019р. та ухвалу господарського Кіровоградської області від 14.01.2019р., якою відмовлено у задоволенні заяви державного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, належні іншим особам. За результатами розгляду даної касаційної скарги Верховний Суд постановою від 10.07.2019р. залишив її без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову - без змін.

Зазначене свідчить про існування різного підходу до розуміння та тлумачення положень ст. ст. 255, 287 ГПК України між судовими колегіями різних судових палат Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Частинами першою, другою та третьою статті 303 ГПК України передбачено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.

З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: О. О. Мамалуй - головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач, вчинивши процесуальні дії з відкриття касаційного провадження, вважає за необхідне передати справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою забезпечення сталості та єдності судової практики, а також через те, що колегія суддів, яка розглядає дану справу, вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у справах №902/1260/15, №927/313/18 та №912/2199/17 щодо можливості оскарження ухвал про відмову у зверненні стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

З урахуванням наведеного, на підставі ч. 2 ст. 302 Господарського процесуального кодексу України, справа № 910/5300/17 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Справу № 910/5300/17 разом із касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019р. та на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.09.2019р. передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді Л. В. Стратієнко

І. В. Ткач