Постанова

від 02.10.2019 по справі 340/262/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 340/262/19

Провадження № 33/4808/345/19

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Бучинський А. Б.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.

за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Атаманюка Р.І.

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24 липня 2019 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1, згідно даних протоколу не працює, громадянина України, -

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень 00 копійок (десять тисяч двісті гривень нуль копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік., а також стягнуто судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.,-

в с т а н о в и в:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 21.05.2019 року о 13 год. 30 хв. в смт Верховина присілок Підобіч , керував транспортним засобом марки "Ssang Yong", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на визначення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння проводився за допомогою приладу "Drager" в присутності двох свідків. Таким чином, допустив порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Крім цього, ОСОБА_1 , 21.05.2019 року о 13 год. 30 хв. в смт Верховина присілок Підобіч, керуючи транспортним засобом марки "Ssang Yong", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, не дотримуючись дистанції між транспортними засобами, не впорався з керуванням, у зв`язку з чим допустив зіткнення з автомобілем марки "Шкода Фабіа", номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим допустив порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував фактичні обставини та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, внаслідок чого прийшов до безпідставного висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Вказує на те, що вину свою не визнає, оскільки суд провів розгляд справи за його відсутності, чим порушив його право на захист.

Зокрема, у день розгляду справи він з`явився в судове засідання, очікував в коридорі суду, прочекавши деякий час він вирішив спитати про час розгляду справи, на що йому повідомили, що розгляд справи вже відбувся. Вважає, що суд грубо порушив його право на захист та позбавив можливості надання доказів у справі.

Зазначає, що він не заперечує факту вчинення ним 21.05.2019 року зіткнення із припаркованим транспортним засобом Шкода Фабія та звертає увагу на те, що він не залишав місце ДТП, дочекався працівників поліції, підписав всі необхідні документи і в подальшому відшкодував повністю завдану шкоду потерпілому.

Разом з тим, вказує, що автомобілем в стані сп`яніння він не керував і правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не вчиняв. По приїзду працівники поліції перевірили його та водія автомобіля Шкода Фабія на виявлення ознак алкогольного сп`яніння і ознак сп`яніння не було виявлено. Пізніше він довідався, що на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП

Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом, оскільки в ньому наявне виправлення години складання протоколу, неправдиво зазначено, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, свідків проходження ним огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння при цьому не було.

Він підписав всі необхідні документи, подані працівниками поліції на підпис, не читаючи їх. Всі зазначені обставини справи він хотів довести в суді першої інстанції, але був позбавлений судом такої можливості.

Просить постанову суду скасувати в частині притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання суду апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, незважаючи на те, що судом приймались необхідні заходи щодо забезпечення його участі у судовому засіданні.

Зокрема, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 призначався на 23.08.2019р., 05.09.2019р. , 19.09.201р. та 02.10.2019р. про що ОСОБА_1 було повідомлено належним чином.

В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник адвокат Атаманюк Р.І. просив розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 , оскільки останній не бажає приймати участь у судовому засіданні апеляційної інстанції та на даний час знаходиться на сезонних роботах.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про розгляд апеляційної скарги та враховуючи, що його участь не є обов`язковою, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу без участі особи. яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши адвоката Атаманюка Р.І. та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Так, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист.

Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вищевказані доводи ОСОБА_1 про безпідставний розгляд справи без його участі є голослівними та повністю спростовуються даними, які наведені в мотивувальній частині судового рішення.

Зокрема, зі змісту мотивувальної частини постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, у вказаний день та час прибув до суду та отримав пам`ятку про права і обов`язки, однак в подальшому в судове засідання не з`явився без поважних на це причин.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що відсутні данні, які свідчать, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та порушив його право на організацію ефективного захисту своїх інтересів у суді.

Суд першої інстанції, належним чином обґрунтував правові підстави, які вказують на законність прийнятого судом рішення щодо можливості розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що справа неодноразово призначалась до розгляду, а саме: 11.06.2019 р., 03.07.2019 р. та 24.07.2019 р. і суд першої інстанції у відповідності до вимог діючого законодавства повідомляв ОСОБА_1 про розгляд справи у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідними розписками про отримання рекомендованих повідомлень. (а. с 40, 47 та 54)

Апеляційний суд вважає, що вищевказані обставини та процесуальна поведінка особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 протягом розгляду справи в суді першої інстанції дозволили суду прийти до обґрунтованого висновку про можливість розглянути справу без його участі.

Так судом першої інстанції було враховано, що ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 11.06.2019 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив. В судове засідання 03.07.2019 р., ОСОБА_1 не з`явився повторно, дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала до суду заяву, якою повідомила про отримання нею повідомлення про виклик до суду її чоловіка ОСОБА_1 , однак останній знаходиться на роботі за межами Верховинського району, а тому розгляд справи судом було відкладено на 24.07.2019. У день призначення справи до розгляду 24.07.2019 ОСОБА_1 з`явився в приміщення суду, однак ознайомившись під розписку із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки, в подальшому залишив приміщення суду та в судове засідання не з`явився без поважних причин. Обговоривши за участю потерпілого можливість продовження розгляду справи за таких обставин, суд у відповідності до вимог ст. 268 КпАП України вважав за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.

Апеляційний суд вважає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

Разом з тим, вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 зловживаючи своїми процесуальними правами, неодноразово не з`являвся в судове засідання суду першої інстанції, намагався затягнути розгляд справи з метою перешкоджання ухваленню несприятливого для себе судового рішення, використовуючи надані процесуальні права всупереч інтересам забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя у розумний строк.

За своїм значенням принцип диспозитивності не є абсолютним, тому він не може служити виправданням безпідставного здійснення процесуальних прав, не пов`язаних з метою реального захисту своїх інтересів у встановленому законом порядку.

Вказані дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права, однак по суті були спрямовані на деструктивність судового розгляду.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, однак не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 та призначив йому справедливе стягнення, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення.

Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує доведеність своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, однак вважає, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного незаконного висновку про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і просить скасувати постанову суду в цій частині та закрити провадження у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на доведеність вини ОСОБА_1 в адміністративних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та обґрунтовано вказав, що вона підтверджується: показаннями потерпілого ОСОБА_3 , допитаного в якості свідка та який надав суду детальні пояснення щодо подій правопорушень вчинених ОСОБА_1 ; протоколом про адміністративне правопорушення серія БД №394159 від 21.05.2019, з якого вбачається, що ОСОБА_1 21.05.2019 о 13 год 30 хв в смт Верховина присілок Підобіч, керував транспортним засобом марки "Ssang Yong", номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на визначення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння проводився за допомогою приладу "Drager" в присутності двох свідків; квитанцією - роздруківкою тесту № 2782 алкотесту "Drager ARCD-0539", з якої вбачається, що результат алкотесту ОСОБА_1 становить 2,50%, яка підписана освідчуваною особою ОСОБА_1 ; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підписаним ОСОБА_1 , в якому зазначено результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, а саме 2,50 %; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 21.05.2019; протоколом про адміністративне правопорушення серія БД №394160 від 21.05.2019 року та схемою місця ДТП, що мала місце 21.05.2019 о 13 год 30 хв, в смт Верховина присілок Підобіч.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №394159 від 21.05.2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 21.05.2019 року о 13 год 30 хв в смт Верховина присілок Підобіч керував транспортним засобом марки "Ssang Yong", номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на визначення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння проводився за допомогою приладу "Drager" в присутності двох свідків.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП №2 сержантом поліції Лаб?юк В.М., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, підписаний уповноваженою особою та особою, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .

Зокрема, відповідно до вимог ст.256 КУпАП, якою врегульовано зміст протоколу про адміністративне правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки відповідно до ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Верховинському районному суді, про що свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 у вказаному протоколі.

Зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був ознайомлений, жодних зауважень чи незгоди із його змістом останнім не зазначено, як і не вказано щодо протиправності дій працівників поліції при його складанні.

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП і не містить недоліків, які свідчать про істотне порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 , стосовного того, що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння і не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки вказані доводи спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

При вирішенні цього питання суд приймає до уваги, що вищевказані доводи вперше були наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , що свідчить про непослідовність його позиції та викликає недовіру щодо їх правдивості.

Зокрема, в судовому засіданні апеляційної інстанції адвокат Атаманюк Р.І. підтримуючи доводи апеляційної скарги, вказав на те, що свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, не мали права приймати участь в проведенні огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки є заінтересованими особами.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №394159 від 21.05.2019 року вбачається, що під час його складання були присутні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дані яких зазначені в протоколі із їх власноручними підписами, що підтверджує реальну наявність вказаних свідків під час проведення відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційним судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мали право були залучені в якості свідків під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу.

Зі змісту письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що вони повністю підтверджують обставини, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд приймає до уваги, що письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є достатньо вагомими і не мають вирішального значення для розгляду справи, оскільки сукупність інших доказів та відеозапис, яким зафіксовані обставини проходження водієм ОСОБА_1 . огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, дозволяють повно та об`єктивно встановити обставини, які мають істотне значення для розгляду справи по суті.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не знаходився у стані алкогольного сп`яніння, апеляційний суд приймає до уваги, що в матеріалах справи міститься результат тесту "Drager", відповідно до якого кількісний показник складає 2.50 %, який апелянтом власноручно було підписано.

В матеріалах справи також є відповідний Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складено в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і який власноручно підписаний ОСОБА_1 у графі згоди із результатами тесту.

В матеріалах справи міститься рапорт поліцейського СРПП №2 Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області старшого сержанта поліції В.М. Лаб?юк, з якого вбачається у вказаний день та час здійснювалось патрулювання в смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, близько 13.33 год. поступило повідомлення на лінію 102 про ДТП по вул. Підобіч смт. Верховина Верховинського району. Прибувши за вказаною адресою було встановлено, що водій автомобіля марки Санг Йонг , р.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не дотримався дистанції і допустив зіткнення з автомобілем марки Шкода Фабія, р.н.з. НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_3 в рапорті зазначено, що водій ОСОБА_1 перебував в нетверезому стані, після проходження водієм огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810 в присутності двох свідків, результат тесту №2782 показав 2.50 проміле. Від відповідного огляду в Верховинській ЦРЛ відмовився, оскільки був згідний із результатом проведеного тесту. На підставі чого були складені протоколи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Долучені до матеріалів справи сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Газоноаналізатора Алкотест 6810 №12-01/0213, яке чинне до 10.01.2020 року, та свідоцтво про державну реєстрації № 7261/2007 регульованого засобу вимірювальної техніки Газоноаналізатора Алкотест 6810.

В матеріалах справи містяться протокол про адміністративне правопорушення серії БД №394160 від 21.05.2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 21.05.2019 о 13 год 30 хв, в смт Верховина присілок Підобіч, керуючи транспортним засобом марки "Ssang Yong", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, не дотримуючись дистанції між транспортними засобами, не впорався з керуванням, у зв`язку з чим допустив зіткнення з автомобілем марки "Шкода Фабіа", номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Схема місця ДТП, що мала місце 21.05.2019 року о 13 год 30 хв, в смт Верховина присілок Підобіч, якою зафіксовано зіткнення транспортних засобів марки "Ssang Yong", номерний знак НОМЕР_1 та "Шкода Фабіа", номерний знак НОМЕР_2 .

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не оскаржує постанову суду в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за си.124 КУпАП та не заперечує, що у вказаний день та час не дотримався дистанції між автомобілями, чим допустив зіткнення транспортних засобів.

Разом з тим, вищевказані доводи ОСОБА_1 , щодо визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП частково спростовують його доводи про те, що 21.05.2019 року о 13 год 30 хв, в смт Верховина присілок Підобіч, він не керував транспортним засобом марки "Ssang Yong", номерний знак НОМЕР_1 в станіі алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні апеляційної інстанції адвокат Атаманюк Р.І., підтримуючи доводи апеляційної скарги, вказав на те, що встановлення факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння не свідчить про керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки останній вжив спиртні напої після дорожньою-транспортної пригоди, що утворює склад іншого правопорушення, у вчинення якого він не обвинувачується.

Апеляційний суд вважає вищевказані доводи безпідставними, оскільки вони явно не відповідають фактичним обставинам та суперечать сукупності доказів, які були досліджені судом першої інстанції.

Зокрема, в матеріалах справи знаходяться пояснення ОСОБА_3 (а.с.25) з яких вбачається, що 21.05.2019 року близько 13 год. 30 хв. він приїхав автомобілем марки Шкода Фабія, д.н.з. НОМЕР_2 , до свого знайомого на шиномонтаж, та припаркував свій автомобіль біля автомайстерні. Через декілька хвилин вийшов на вулицю та побачив, що в його автомобіль в`їхав автомобіль марки "Ssang Yong", номерний знак НОМЕР_1 . Водій даного автомобіля перебував в нетверезому стані, який почав висловлювати йому своє невдоволення у зв`язку з чим він зателефонував в поліцію.

Апеляційний суд звертає увагу на те, шо відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.

Зі вищевказаних відеозаписів, які були досліджені апеляційним судом під час розгляду справи, вбачається, що огляд водія ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння проводилось в присутності свідків. При цьому, під час проходження відповідного огляду ОСОБА_1 визнавав, що вживав спиртні напої в невеликій кількості та допустив зіткнення з транспортним засобом марки Шкода Фабія.

З оглянутого відеофайлу вбачається, що результат проведеного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння було проведено в присутності свідків та водія автомобіля Шкода Фабія ОСОБА_3 та інших сторонніх осіб. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував проти проведення відповідного огляду, а при отриманні результату огляду з результатом 2.50 % проміле не заперечував щодо його наявності та не висловлював свою незгоду щодо дій працівників поліції.

Сукупність вищевказаних доказів, поза всяким розумним сумнівом доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та допустив зіткнення транспортних засобів.

Відповідно до вимог ст.266 ч.2 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що в результаті огляду проведеного поліцейським за допомогою технічного засобу було встановлено, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки результат тесту становив 2.50 проміле і останній повністю погоджувався з даним результатом, визнаючи факт вживання алкогольних напоїв та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог п.2.9а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляції ОСОБА_1 стосовно того, що огляд на стан алкогольного сп`яніння було проведено з істотним порушенням вимог ст.266 КУпАП, оскільки під час перевірки вищевказаних доводів апеляції не було виявлено порушень встановленого законом порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яку затверджено наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду першої інстанції, поза всяким розумним сумнівом підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.

При накладенні стягнення судом першої інстанції було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляції ОСОБА_1 про необхідність скасування постанови суду в частині визнання його винним за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 , залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області О.П. Васильєв