Постанова

від 26.09.2019 по справі 569/8906/15-ц

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2019 року

м. Рівне

Справа № 569/8906/15-ц

Провадження № 22-ц/4815/726/19

Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Ковальов І.М.

Рішення ухвалене в м. Рівне

Рівненський апеляційний суд в складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Боймиструк С.В.

судді: Гордійчук С.О., Хилевич С.В.,

секретар судового засідання: Шептицька С.С.,

з участю представників.: ОСОБА_26. , ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 березня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Рівненської міської ради про виділ частки в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_4 його правонаступника ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , правонаступників - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - правонаступника ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - правонаступника ОСОБА_14 до ОСОБА_3 про виділ частки майна в натурі, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року ОСОБА_15 звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Рівненської міської ради про виділ частки в натурі.

В липні 2015 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулись із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про виділ частки майна в натурі.

Як первісний так і зустрічний позов мотивують тим, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 31 березня 2015 року укладених між ТзОВ Валіон-105 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з кожним окремо, є співвласниками будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, який експлуатується власниками спільно, відповідає будівельним нормам з технічно відокремленими приміщеннями, що можуть бути виділені кожному в натурі.

25 січня 2019 року в порядку статті 55 ЦПК України у справі було залучено правонаступників, які стали власниками приміщень у будинку на підставі договорів відчуження, а саме правонаступника ОСОБА_5 - ОСОБА_11 та ОСОБА_16 , правонаступника ОСОБА_4 - ОСОБА_17 , правонаступника ОСОБА_7 - ОСОБА_18 , правонаступника ОСОБА_9 - ОСОБА_14

Сторони на підставі поданих заяв, уточнили позовні вимоги, просили припинити право спільної часткової власності на будинок та виділити майно в натурі за кожним відповідно до плану технічного паспорту, а саме за:

ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_25 ., яка складається з : 1 коридор площею 7,1 кв. м . 2 кухні площею АДРЕСА_8 кв. м . 3 санвузол площею 4,1 кв.м. 4 житлової 16,7 кв.м., площу загального користування загальною площею 17,0 кв.м., яка складається з: І сходова клітина площею 17,0 кв.м. та

квартиру АДРЕСА_9 , загальною площею 51,1 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м., яка складається з: 1 коридор площею 4,9 кв.м. 2 санвузол площею 5,5 кв.м. 3 кухні площею 10,2 кв.м. 4 житлової площею 17,6 кв.м. 5 житлової площею 12,9 кв.м.;

ОСОБА_11 : квартиру АДРЕСА_10 , яка складається з : 1 санвузол площею 3,9 кв.м. 2 кухні площею 8,7 кв.м. 3 житлової площею 18,5 кв.м. 4 житлової площею 12,2 кв.м. 5 коридор площею 8,9 кв.м. Припинити право власності ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_1 ), як правонаступника ОСОБА_5 на половину від 1/7, що складає 0,7% будинку;

ОСОБА_19 : квартиру АДРЕСА_11 , яка складається з : 1 коридор площею 4,8 кв. м . 2 санвузол площею 4,0 кв.м. 3 кухні площею 9,9 кв.м. 4 житлової площею 16,9 кв.м. 5 житлової площею 11,6 кв.м.;

ОСОБА_17 : квартиру АДРЕСА_13 15,9 кв.м. , яка складається з : 1 коридор площею 6,9 кв. м . 2 кухні площею 8,0 кв.м. 3 санвузол площею 4,1 кв.м. 4 житлової площею 15,9 кв.м., площу загального користування загальною площею 17,0 кв.м., яка складається з: ІІ сходова клітина площею 17,0 кв.м.;

ОСОБА_4 : квартиру АДРЕСА_15 загальною площею 57,0 кв.м., житловою площею 31,7 кв.м., яка складається з: 1 коридор площею 11,9 кв.м. 2 санвузол площею 4,6 кв.м. 3 кухні площею 8,8 кв.м. 4 житлової площею 19,1 кв.м. 5 житлової площею 12,6 кв.м.;

ОСОБА_20 : квартиру АДРЕСА_26 ., яка складається з : 1 коридор площею 4,9 кв. м . 2 санвузол площею 5,5 кв.м. 3 кухні площею 10,2 кв.м. 4 житлової площею 17,6 кв.м. 5 житлової площею 12,9 кв.м.6 коридор площею 10,1 кв.м. 7 санвузол площею 7,4 кв.м. 8 кабінету площею 15,6 кв.м. 9 житлової площею 16,1 кв.м. 10 житлової площею 19,8 кв.м.;

ОСОБА_8 : нежитлове приміщення (І поверху), заг. площею 154,6 кв.м., що складається з: 1 офісне приміщення площею 29,7 кв.м. 2 санвузол площею 1,6 кв.м. 3 коридор площею 28,9 кв.м. 4 сходову клітину площею 14,1 кв.м.5 кладову площею 1,6 кв.м. 6 офісне приміщення площею 42,3 кв.м. 7 офісне приміщення площею 36,4 кв.м.;

ОСОБА_6 : квартиру АДРЕСА_27 , загальною площею 74,9 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м ., яка складається з : 1 коридор площею 7,5 кв . м . 2 кухні площею 8,0 кв.м. 3 санвузол площею 4,1 кв.м. 4 житлової площею 16,7 кв.м. 5 коридор площею 7,7 кв.м. 6 кабінет площею 10,4 кв.м. 7 санвузол площею 5,3 кв.м. 8 житлової площею 13,8 кв.м. всього 73,5 кв.м. Балкон площею 0,7 кв.м. Балкон площею 0,7 кв.м., площу загального користування загальною площею 35,4 кв.м., яка складається з: ІІІ сходова клітина площею 17,0 кв.м. IV сходова клітина площею 15,4 кв.м. V кладова площею 3,0 кв.м.

ОСОБА_14 : квартиру АДРЕСА_28 загальною площею 141,6 кв.м., житловою площею 94,5 кв.м ., яка складається з : 1 коридор площею 11,9 кв. м . 2 санвузол площею 5,5 кв.м. 3 кухні площею 11,7 кв.м. 4 житлової площею 21,9 кв.м. 5 житлової площею 11,9 кв.м. 6 житлової площею 18,6 кв.м. 7 житлової площею 28,7 кв.м. 8 коридор площею 7,3 кв.м. 9 кабінет площею 13,4 кв.м. 10 санвузол площею 9,3 кв.м. всього 140,2 кв.м. Балкон площею 0,7 кв.м. Балкон площею 0,7 кв.м.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 березня 2019 року первісний та зустрічний позов задоволено.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі Виконавчий комітет Рівненської міської ради зазначає, що даним рішенням порушуються їх права та інтереси, а саме рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Вказує, що суд першої інстанції безпідставно не звернув увагу на невідповідність площі об`єкта нерухомості, яка за умови додавання всіх приміщень, в загальному становить 838,7 кв.м. Не з`ясував у сторін походження вказаної зайвої площі спірного суб`єкта нерухомого майна та не запропонував цим сторонам надати відповідні правовстановлюючі документи з даного приводу.

Зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилася наявна в матеріалах справи копія технічного паспорту від 08 жовтня 2009 року на об`єкт нерухомого майна за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 480,3 кв.м. Сторінки 2 та 3 зазначеного технічного паспорту містять відмітки про ознаки самочинного будівництва вказаного нерухомого майна та те, що він збудований з порушенням проекту.

Вказує, що судом першої інстанції також не витребувано від сторін правовстановлюючих документів, які б підтвердили правомірність набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, площа якого згідно з технічним паспортом від 24.06.2015 року становить 838,7 кв.м. Крім того, з наявних в матеріалах справи доказів слідує, що спірні об`єкти нерухомого майна не приймались до експлуатації.

Також зазначає, що право власності на частки позивачі-відповідачі у даній справі у житловому будинку з офісними приміщеннями зареєстрували на основі правочинів з ТзОВ "Валіон" 105, яке в свою чергу набуло право власності на підставі передачі об`єкта від ОСОБА_21 до статутного фонду ТзОВ "Валіон" 105, зареєстрованого за ОСОБА_21 на підставі рішення Рівненського міського суду від 05.07.2012 року, яке було скасоване рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 13.08.2015 року. З огляду на зазначене, забудовник ОСОБА_22 , як особа, яка здійснила самочинне будівництво, не могла відчужити його на користь ОСОБА_21 , в подальшому частки у праві власності на яке, були зареєстровані за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .

Таким чином, вважає, що наведені обставини спростовують позицію суду першої інстанції, щодо того, що об`єкт за адресою : АДРЕСА_1 не має ознак самочинного будівництва та відсутні такі докази. Вказані рішення судів про підтвердження самочинного будівництва містяться в матеріалах справи.

Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні як первісного так і зустрічного позовів.

У поданому представником ОСОБА_4 - ОСОБА_23 відзиві на апеляційну скаргу , вказує на те, що з договорів купівлі-продажу від 31.03.2015 між ТзОВ "Валіон-105" та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з кожним окремо, судом вірно встановлено, що сторони є співвласниками будинку по АДРЕСА_1 , площею 838,7 кв.м та земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:015:0076 для будівництва та обслуговування житлового будинку пропорційно по 1/7 кожен. Реєстрація підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №42935985 від 28.08.2015, тому історія створення будинку, її площі, введення в експлуатацію не впливає на розгляд даної справи, так я к вони на даний час є повноцінними співвласниками будинку з площею, яка зареєстрована в реєстрі та мають на праві власності земельну ділянку на якій він розташований. Даний поділ не порушує будь-яких прав інших осіб, сторони ділять своє майно, яке зареєстроване в установленому порядку.

Зазначає, що позивач та відповідачі, придбали будинок з площею 838,7 кв.м в 2015 році , з метою отримання квартир. Яким чином до цього часу відбувалися судові тяжби їм не відомо. На будинок не було накладено жодних заборон, договір нотаріально посвідчений, правомірність реєстрації підтверджена Рівненським окружним адміністративним судом у справі №817/3348/15, тому не підлягає доведенню.

Вказує, до будинок збудований на ділянці, яка відведена для цього, документ, що дає можливість будівництва також правомірний, що підтверджено постановою Рівненського адміністративного суду у справі №817/715/16 за позовом ТзОВ "Валіон-105" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, третя особа - Виконавчий комітет Рівненської міської ради, якою скасовано наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 12.02.2015 №25-доз "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт", в тому числі він зареєстрований в установленому законом порядку, що виключає включення будинку до числа самочинних.

Крім того, технічний звіт поданий позивачами є підставою для встановлення судом висновку про взагалі можливий поділ. Доказом права власності на будинок є реєстрація, яка була проведена відповідно до закону ще в 2015 році та підтверджена рішенням суду.

Вираховуючи вищевикладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Представник Виконавчого комітету Рівненської міської ради Мовчун А.І. в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_3 адвокат Мельниченко О.А. та представник ОСОБА_4 - ОСОБА_23 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Задовольняючи первісний та зустрічний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що сторони, первинні власники та залучені правонаступники мають право на виділ у натурі із майна, що є у спільній частковій власності в порядку частини 1 ст. 364 ЦК України.

Такі висновки місцевого суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти не є об`єктами права власності (ч. 2 ст. 376 ЦК України), а тому не можуть бути предметом поділу (виділу) згідно із нормами ст. ст. 364, 367 ЦК України. (Постанова ВС від 4 квітня 2019 року, справа № 750/4445/17).

Як вбачається з матеріалів справи, будинок по АДРЕСА_1 неодноразово був та є предметом судових спорів.

Згідно з ч. 4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зокрема, постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2010 року у справі № 2а-2211/10, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2013 року за позовом Виконавчого комітету Рівненської міської ради було встановлено, що АДРЕСА_29 є самочинним будівництвом та зобов`язано ОСОБА_22 привести будівництво цього об`єкту у відповідність до затвердженого проекту управління містобудування і архітектури, шляхом знесення габаритних розмірів з 21 м х 8 м до 9,3 м х 6,5 м та по висоті, зменшивши граничну висоту будівлі до зазначеної в містобудівних умовах і обмеженнях № 41, виданих управлінням містобудування і архітектури. (т.1 а.с. 103-109).

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України та нині діючої редакції ч.1 ст.129-1, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Зазначене судове рішення на час розгляду даної справи не виконане, що й стало приводом для вступу в справу та подання апеляційної скарги Виконавчим комітетом Рівненської міської ради.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 13 серпня 2015 року скасовано рішення Рівненського міського суду від 05.07.2012 року у справі № 1715/11853/12, яким було визнано дійсним укладений між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 27 липня 2011 року договір купівлі-продажу нерухомого майна по АДРЕСА_24 та на підставі якого проведено державну реєстрацію від 29.03.2013 року, індексний номер 1257545 права власності ОСОБА_21 на житловий будинок з офісними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_24 .

Право власності на частки у спірному житловому будинку з офісними приміщеннямипо АДРЕСА_24 та земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:015:0076 для будівництва та обслуговування житлового будинку пропорційно по 1/7 частині кожен, сторони по справі зареєстрували згідно договорів купівлі-продажу від 31 березня 2015 року укладених ТзОВ Валіон 105 з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з кожним окремо.

Отже, з огляду на наведене, ОСОБА_22 як особа, яка здійснила самочинне будівництво, не могла відчужити його на користь ОСОБА_21 , а ОСОБА_21 на користь ТзОВ Валіон 105, і ТзОВ Валіон 105 на користь сторін по справі: ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ..

Навіть, якщо сторони і зареєстрували за собою право власності на частки у будинку об`єкта нерухомості загальною площею 838,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_24 , а не загальною площею 480,3 кв.м. зокрема на підставі рішень суду, які в подальшому були скасовані, це не змінює статусу самовільного будівництва та відповідно не породжує у них прав власності на нього (т. 1, а.с.81, 278, 5-6, 9-10, 13-14,17-18, 21-22, 25-26, 29-30). .

Мотивуючи прийняте своє рішення суд першої інстанції посилався на технічний паспорт та технічний звіт Про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкту , житлового будинку АДРЕСА_24 , виконаним експертом ОСОБА_25 , який на початку будівництва неналежно здійснював технічний нагляд за ним, за що був притягнутий до адмінвідповідальності.

В пункті 2.1.5 складеного ним звіту зазначено, що досліджуваний будинок повністю закінчений будівництвом об`єкт, відповідає вимогам чинних нормативних документів у галузі будівель та споруд України і повністю придатний до подальшої нормальної експлуатації як житловий будинок з офісними приміщеннями.

Відповідно до повідомлення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 05.01.2016 року за № 1017-32-16, інформація щодо прийняття в експлуатацію будівель за адресою АДРЕСА_24 відсутня.

Однак технічний паспорт та згаданий звіт не є правовстановлюючими документами та не можуть підміняти собою передбачене ч.2 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що черговий раз підтверджує самовільність будівництва спірного будинку.

За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 березня 2019 року до скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні як первісного так і зустрічного позовів.

Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України - якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційна інстанція доходить висновку про необхідність відмови в задоволення як первісного так і зустрічного позовів, судовий збір сплачений при їх подачі слід віднести на рахунок сторін, що звертались із позовами, а судовий збір, сплачений Виконавчим комітетом Рівненської міської ради при зверненні до суду з апеляційними скаргами ( т.1 а.с.119, т.3 а.с. 130) в розмірі 1378 грн. та 2305,2 грн., а всього3683,2 грн. слід стягнути з позивачів-відповідачів в рівних частках з кожного.

Керуючись ст.ст. 367, п.2 ч.1 ст. 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Рівненської міської ради задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 березня 2019 року скасувати.

В позовіОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Рівненської міської ради про виділ частки в натурі та в зустрічному позові ОСОБА_4 його правонаступника ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , правонаступників - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - правонаступника ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - правонаступника ОСОБА_14 до ОСОБА_3 про виділ частки майна в натурі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь Виконавчого комітету Рівненської міської ради судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору за подання апеляційних скарг в сумі 3683,2 грн по 526,17 грн з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 01 жовтня 2019 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

С.В. Хилевич