Постанова

від 18.11.2020 по справі 569/8906/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 569/8906/15-ц

провадження № 61-19331 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи :

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 ;

відповідачі: ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , правонаступниками якої є: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , правонаступником якого є ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 ;

третя особа - виконавчий комітет Рівненської міської ради Рівненської області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скаргиОСОБА_5 , представника ОСОБА_13 - ОСОБА_14 - на постанову Рівненського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Хилевича С. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року ОСОБА_15 звернулась до суду з позовомдо ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Рівненської міської ради Рівненської області, про виділ частки в натурі.

У липні 2015 року ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 пред`явили до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про виділ частки майна в натурі.

У січні 2019 року в порядку статті 55 ЦПК України у справі було залучено правонаступників, які стали власниками приміщень у будинку на підставі договорів відчуження, а саме правонаступників ОСОБА_6 : ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , правонаступника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , правонаступника ОСОБА_10 - ОСОБА_17 , правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

Як первісний, так і зустрічний позов мотивовані тим, що на підставі договорів купівлі-продажу від 31 березня 2015 року, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю Валіон-105 (далі - ТОВ Валіон-105 ) та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 з кожним окремо, є співвласниками будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, який експлуатується власниками спільно, відповідає будівельним нормам з технічно відокремленими приміщеннями, що можуть бути виділені кожному в натурі.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, просили суд припинити право спільної часткової власності на будинок та виділити майно в натурі кожному відповідно до плану технічного паспорту, а саме: ОСОБА_1 - квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 35,7 кв. м, житловою площею - 16,7 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 7,1 кв. м, 2 -кухні площею 7,8 кв. м, 3 - санвузол площею 4,1 кв. м, 4 - житлової 16,7 кв. м, площу загального користування загальною площею 17,0 кв. м, яка складається з: І - сходова клітина площею 17,0 кв. м, та квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 51,1 кв. м, житловою площею 30,5 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 4,9 кв. м, 2 - санвузол площею 5,5 кв. м, 3 - кухні площею 10,2 кв. м, 4 - житлової площею 17,6 кв. м, 5 - житлової площею 12,9 кв. м; ОСОБА_7 - квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 52,2 кв. м, житлова площа 30,7 кв. м, яка складається з: 1 - санвузол площею 3,9 кв. м, 2 - кухні площею 8,7 кв. м, 3 - житлової площею 18,5 кв. м, 4 - житлової площею 12,2 кв. м, 5 - коридор площею 8,9 кв. м.

Припинити право власності ОСОБА_7 , як правонаступника ОСОБА_6 , на половину від 1/7, що складає 0,7% будинку.

ОСОБА_8 - квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 47,2 кв. м, житлова площа 28,5 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 4,8 кв. м, 2 - санвузол площею 4,0 кв. м, 3 - кухні площею 9,9 кв. м, 4 - житлової площею 16,9 кв. м, 5 - житлової площею 11,6 кв. м.

ОСОБА_5 - квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 34,9 кв. м, житловою площею 15,9 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 6,9 кв. м, 2 - кухні площею 8,0 кв. м, 3 - санвузол площею 4,1 кв. м, 4 - житлової площею 15,9 кв. м, площу загального користування загальною площею 17,0 кв. м, яка складається з: ІІ сходова клітина площею 17,0 кв. м.

ОСОБА_4 - квартиру АДРЕСА_7 загальною площею 57,0 кв. м, житловою площею 31,7 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 11,9 кв. м, 2 - санвузол площею 4,6 кв. м, 3 - кухні площею 8,8 кв. м, 4 - житлової площею 19,1 кв. м, 5 - житлової площею 12,6 кв. м.

ОСОБА_18 - квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 120,1 кв. м, житловою площею 82,0 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 4,9 кв. м, 2 - санвузол площею 5,5 кв. м, 3 - кухні площею 10,2 кв. м, 4 - житлової площею 17,6 кв. м, 5 - житлової площею 12,9 кв. м, 6 - коридор площею 10,1 кв. м, 7 - санвузол площею 7,4 кв. м, 8 - кабінет площею 15,6 кв. м, 9 - житлової площею 16,1 кв. м. 10 - житлової площею 19,8 кв. м.;

ОСОБА_12 - нежитлове приміщення (І поверху), загальною площею 154,6 кв. м, що складається з: 1 - офісне приміщення площею 29,7 кв. м, 2 - санвузол площею 1,6 кв. м, 3 - коридор площею 28,9 кв. м, 4 - сходову клітину площею 14,1 кв. м, 5 - кладову площею 1,6 кв. м, 6 - офісне приміщення площею 42,3 кв. м, 7 - офісне приміщення площею 36,4 кв. м;

ОСОБА_9 - квартиру АДРЕСА_9 , загальною площею 74,9 кв. м, житловою площею 40,9 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 7,5 кв. м, 2 - кухні площею 8,0 кв. м, 3 - санвузол площею 4,1 кв. м, 4 - житлової площею 16,7 кв. м, 5 - коридор площею 7,7 кв. м, 6 - кабінет площею 10,4 кв. м, 7 - санвузол площею 5,3 кв. м, 8 - житлової площею 13,8 кв. м, всього 73,5 кв. м, балкон площею 0,7 кв. м, балкон площею 0,7 кв. м, площу загального користування загальною площею 35,4 кв. м, яка складається з: ІІІ сходова клітина площею 17,0 кв. м, IV - сходова клітина площею 15,4 кв. м, V - кладова площею 3,0 кв. м.

ОСОБА_3 - квартиру АДРЕСА_10 , загальною площею 141,6 кв. м, житловою площею 94,5 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 11,9 кв. м, 2 - санвузол площею 5,5 кв. м, 3 - кухні площею 11,7 кв. м, 4 - житлової площею 21,9 кв. м, 5 - житлової площею 11,9 кв. м, 6 - житлової площею 18,6 кв. м, 7 - житлової площею 28,7 кв. м, 8 - коридор площею 7,3 кв. м, 9 - кабінет площею 13,4 кв. м, 10 - санвузол площею 9,3 кв. м, всього 140,2 кв. м, балкон площею 0,7 кв. м, балкон площею 0,7 кв. м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 березня 2019 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , правонаступниками якої є: ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , правонаступником якого є ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , правонаступником якої ОСОБА_3 задоволено.

Виділено у власність ОСОБА_1 належну їй частку у житловому будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 : квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 35,7 кв. м, житловою площею 16,7 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 7,1 кв. м, 2 - кухні площею 7,8 кв. м, 3 - санвузол площею 4,1 кв. м, 4 - житлової 16,7 кв. м. Площу загального користування загальною площею 17,0 кв. м, яка складається з: І - сходова клітина площею 17,0 кв. м. Квартиру АДРЕСА_11 , загальною площею 51,1 кв. м, житловою площею 30,5 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 4,9 кв. м, 2 - санвузол площею 5,5 кв. м, 3 - кухні площею 10,2 кв. м, 4 - житлової площею 17,6 кв. м, 5 - житлової площею 12,9 кв. м. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/7 будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 .

Виділено у власність ОСОБА_7 належну йому частку у житловому будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 : квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 52,2 кв. м, житлова площа 30,7 кв. м, яка складається з: 1 - санвузол площею 3,9 кв. м, 2 - кухні площею 8,7 кв. м, 3 - житлової площею 18,5 кв. м, 4 - житлової площею 12,2 кв. м, 5 - коридор площею 8,9 кв. м. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_7 , який є правонаступником ОСОБА_6 на половину від 1/7, що складає 1/14 будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 .

Виділено у власність ОСОБА_16 належну їй частку у житловому будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 : квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 47,2 кв. м, житлова площа 28,5 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 4,8 кв. м, 2 - санвузол площею 4,0 кв. м, 3 - кухні площею 9,9 кв. м, 4 - житлової площею 16,9 кв. м, 5 - житлової площею 11,6 кв. м. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_20 , яка є правонаступником ОСОБА_6 на половину від 1/7, що складає 1/14 будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 .

Виділено у власність ОСОБА_5 належну їй частку у житловому будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 : квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 34,9 кв. м, житловою площею 15,9 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 6,9 кв. м, 2 - кухні площею 8,0 кв. м, 3 - санвузол площею 4,1 кв. м, 4 - житлової площею 15,9 кв. м. Площу загального користування загальною площею 17,0 кв.м., яка складається з: ІІ сходова клітина площею 17,0 кв. м. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_5 , яка є правонаступником ОСОБА_4 на половину від 1/7, що складає 1/14 будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 .

Виділено у власність ОСОБА_4 належну йому частку у житловому будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 : квартиру № 5 загальною площею 57,0 кв. м, житловою площею 31,7 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 11,9 кв. м, 2 - санвузол площею 4,6 кв. м, 3 -кухні площею 8,8 кв. м, 4 - житлової площею 19,1 кв. м, 5 - житлової площею 12,6 кв.м. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_4 на половину від 1/7, що складає 1/14 будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 .

Виділено у власність ОСОБА_21 належну йому частку у житловому будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 : квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 120,1 кв. м, житловою площею 82,0 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 4,9 кв. м, 2 - санвузол площею 5,5 кв. м, 3 - кухні площею 10,2 кв. м, 4 - житлової площею 17,6 кв. м, 5 - житлової площею 12,9 кв. м, 6 - коридор площею 10,1 кв. м, 7 - санвузол площею 7,4 кв. м, 8 - кабінету площею 15,6 кв. м, 9 - житлової площею 16,1 кв. м, 10 - житлової площею 19,8 кв. м. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_17 , який є правонаступником ОСОБА_10 на 1/7 будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 .

Виділено у власність ОСОБА_12 належну їй частку у житловому будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення (І поверху), загальною площею 154,6 кв. м, що складається з: 1 - офісне приміщення площею 29,7 кв. м, 2 - санвузол площею 1,6 кв. м, 3 -коридор площею 28,9 кв. м, 4 - сходову клітину площею 14,1 кв. м, 5 - кладову площею 1,6 кв. м, 6 - офісне приміщення площею 42,3 кв. м, 7 - офісне приміщення площею 36,4 кв. м. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_12 на 1/7 будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 .

Виділено у власність ОСОБА_9 належну їй частку у житловому будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 : квартиру АДРЕСА_9 , загальною площею 74,9 кв. м, житловою площею 40,9 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 7,5 кв. м, 2 - кухні площею 8,0 кв. м, 3 -санвузол площею 4,1 кв. м, 4 - житлової площею 16,7 кв. м, 5 - коридор площею 7,7 кв. м, 6 - кабінет площею 10,4 кв. м, 7 - санвузол площею 5,3 кв. м, 8 - житлової площею 13,8 кв. м, всього 73,5 кв. м. Балкон площею 0,7 кв. м. Балкон площею 0,7 кв. м. Площу загального користування загальною площею 35,4 кв. м, яка складається з: ІІІ - сходова клітина площею 17,0 кв. м, IV - сходова клітина площею 15,4 кв. м, V кладова площею 3,0 кв. м. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_9 на 1/7 будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 .

Виділено у власність ОСОБА_3 належну їй частку у житловому будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 : квартиру АДРЕСА_10 , загальною площею 141,6 кв. м, житловою площею 94,5 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 11,9 кв. м, 2 - санвузол площею 5,5 кв. м, 3 - кухні площею 11,7 кв. м, 4 - житлової площею 21,9 кв. м, 5 - житлової площею 11,9 кв.м, 6 - житлової площею 18,6 кв. м, 7 - житлової площею 28,7 кв. м, 8 - коридор площею 7,3 кв. м, 9 - кабінет площею 13,4 кв. м, 10 - санвузол площею 9,3 кв. м, всього 140,2 кв. м. Балкон площею 0,7 кв. м. Балкон площею 0,7 кв. м. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 , яка є правонаступником ОСОБА_2 на 1/7 будинку з офісними приміщеннями АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони, первинні власники та залучені правонаступники, мають право на виділ у натурі із майна, що є у спільній частковій власності в порядку частини першої статті 364 ЦК України, оскільки будинок повністю закінчений будівництвом об`єкт, відповідає вимогам чинних нормативних документів у галузі будівель та споруд України і придатний до подальшої нормальної експлуатації як житловий будинок з офісними приміщеннями.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Рівненської міської ради задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 березня 2019 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , правонаступниками якої є: ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , правонаступником якого є ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2010 року у справі № 2а-2211/10, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2013 року, за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради було встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом та зобов'язано ОСОБА_22 привести будівництво цього об`єкту у відповідність до затвердженого проекту управління містобудування і архітектури, шляхом знесення габаритних розмірів з 21 м х 8 м до 9,3 м х 6,5 м та по висоті, зменшивши граничну висоту будівлі до зазначеної в містобудівних умовах і обмеженнях № 41, виданих управлінням містобудування і архітектури. Зазначене судове рішення на час розгляду цієї справи не виконане, що й стало підставою для вступу в справу та подання апеляційної скарги виконавчим комітетом Рівненської міської ради Рівненської області.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 13 серпня 2015 року скасовано рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2012 року у справі № 1715/11853/12, яким було визнано дійсним укладений між ОСОБА_23 та ОСОБА_22 27 липня 2011 року договір купівлі-продажу нерухомого майна по АДРЕСА_1 та на підставі якого проведено державну реєстрацію від 29 березня 2013 року, права власності ОСОБА_23 .

Право власності на частки у спірному житловому будинку з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:015:0076 для будівництва та обслуговування житлового будинку пропорційно по 1/7 частині кожен, сторони по справі зареєстрували згідно з договорами купівлі-продажу від 31 березня 2015 року, укладеними ТОВ Валіон-105 із ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , з кожним окремо.

Отже, ОСОБА_22 , як особа, яка здійснила самочинне будівництво, не могла відчужити його на користь ОСОБА_23 , а ОСОБА_23 на користь ТОВ Валіон-105 , а останнє на користь сторін у справі: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 .

Навіть, якщо сторони і зареєстрували за собою право власності на частки у будинку об`єкта нерухомості, загальною площею 838,7 кв. м, по АДРЕСА_1 , а не загальною площею 480,3 кв. м, зокрема на підставі рішень суду, які в подальшому були скасовані, це не змінює статусу самочинного будівництва та, відповідно, не породжує у них прав власності на таке майно.

Технічний паспорт та технічний звіт Про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкту , виконане експертом Собуцьким В. О. , не є правовстановлюючими документами та не можуть підміняти собою передбачене частиною другою статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об`єктів на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У жовтні 2019 року ОСОБА_5 , представник ОСОБА_17 - ОСОБА_14 - подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просили оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 569/8906/15 із Рівненського міського суду Рівненської області.

У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_5 мотивована тим, що рішення суду про встановлення факту самочинного будівництва по АДРЕСА_1 , відсутнє. Сторони придбали вже повністю закінчений 4-поверховий будинок з мансардою 31 березня 2015 року. На момент продажу земельної ділянки та будинку реєстрація права власності проведена відповідно до закону за договорами купівлі-продажу, які вони мали право укладати. Зазначала, що поділ будинку не порушує будь-яких прав інших осіб, сторони ділять своє майно, яке зареєстроване в установленому порядку, тому вважала рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Касаційна скарга представника ОСОБА_17 - ОСОБА_14 - містить ідентичні доводи, викладені в касаційній скарзі ОСОБА_25 . Також зазначено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_8 набули право власності на квартири у спірному будинку на підставі договорів дарування у квітні 2017 року. ОСОБА_11 та ОСОБА_8 є малолітніми особами. Відповідно до статті 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2020 року виконавчий комітет Рівненської міської ради Рівненської області подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. Вважав висновки судів такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Сторони у справі надали договори купівлі-продажу від 31 березня 2015 року, предметом якого є купівля по 1/7 будинку кожному по АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку загальною площею 480,3 кв. м, допоміжною площею 443,9 кв. м, та земельної ділянки, площею 0,287 га, кадастровий номер 5610100000:01:015:0076 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, реєстрація якого підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 серпня 2015 року № 42935985.

Судом встановлено, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2010 року у справі № 2а-2211/10, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2013 року, у справі за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_22 про зобов`язання привести самочинне будівництво до затвердженого проекту було встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом та зобов`язано ОСОБА_22 привести будівництво цього об`єкту у відповідність до затвердженого проекту управління містобудування і архітектури, шляхом знесення габаритних розмірів з 21 м х 8 м до 9,3 м х 6,5 м та по висоті, зменшивши граничну висоту будівлі до зазначеної в містобудівних умовах і обмеженнях № 41, виданих управлінням містобудування і архітектури (а.с. 103-109, т. 1).

Рішення суду ОСОБА_22 не виконано.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 13 серпня 2015 року скасовано рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2012 року у справі № 1715/11853/12 у справі за позовом ОСОБА_23 до ОСОБА_22 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, яким було визнано дійсним укладений між ОСОБА_23 та ОСОБА_22 27 липня 2011 року договір купівлі-продажу нерухомого майна по АДРЕСА_1 , на підставі якого 29 березня 2013 року проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_23 на житловий будинок з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 (а.с. 102, т. 1).

Вказаним судовим рішенням апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_23 згідно з договором купівлі-продажу від 24 березня 2011 року була власником земельної ділянки, загальною площею 287 кв. ,м з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

27 липня 2011 року ОСОБА_22 продала ОСОБА_23 завершений будівництвом житловий будинок з офісними приміщеннями літ. А-3 (загальною площею 480,3 кв. м), по АДРЕСА_1 .

Відтак, право власності ОСОБА_23 на спірний житловий будинок скасовано рішенням апеляційного суду Рівненської області від 13 серпня 2015 року у справі № 1715/11853/12.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_23 передала спірний будинок як внесок до статутного капіталу ТОВ Валіон , яке з 15 квітня 2014 року стало власником вказаного будинку (а.с 197-203, т. 1).

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Право власності на частки у спірному житловому будинку з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:015:0076, для будівництва та обслуговування житлового будинку пропорційно по 1/7 частині кожен, сторони у справі зареєстрували згідно з договорами купівлі-продажу від 31 березня 2015 року укладених між ТОВ Валіон-105 з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , з кожним окремо.

Відповідно до повідомлення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 05 січня 2016 року за № 1017-32-16 інформація щодо прийняття до експлуатації будівель по АДРЕСА_1 відсутня.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги ОСОБА_5 , представника ОСОБА_17 - ОСОБА_14 -задоволенню не підлягають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно із частинами першою, третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі - Інструкція № 55).

Пунктом 2.3 розділу 2 Інструкції № 55 передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

За змістом статей 316, 317 ЦК України право власності це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до частини другої статті 376 ЦК України не породжує в неї права власності на таке майно, відтак виключає це майно із цивільного обороту.

За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво жилого будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки внаслідок таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об`єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акту приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержання акту приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними (пункт 3.4.1 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05 вересня 2003 року № 146).

При цьому за змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК України).

Самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.

Не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, зазначивши, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2010 року у справі № 2а-2211/10, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2013 року, за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради було встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом та зобов`язано ОСОБА_22 привести будівництво цього об`єкту у відповідність до затвердженого проекту. Проте зазначене судове рішення ОСОБА_22 не виконане. Подальша реєстрація за сторонами у справі права власності на частки у будинку об`єкта нерухомості, загальною площею 838,7 кв. м, по АДРЕСА_1 , а не загальною площею 480,3 кв. м, зокрема на підставі рішень суду, які в подальшому були скасовані, не змінює статусу самочинного будівництва та, відповідно, не породжує у них прав власності на таке майно.

Вказаний висновок відповідає правові позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах: від 04 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-286 цс 15, та є незмінною.

Доводи касаційної скарги про те, що на момент продажу земельної ділянки та будинку реєстрація права власності проведена відповідно до закону за договорами купівлі-продажу, які вони мали право укладати, безпідставні, оскільки реєстрація права здійснюється унаслідок певного правочину. Якщо ж правова підстава (правочин), у зв`язку з якою була здійснена така реєстрація права власності була скасована, то такий правочин не породжує у його сторін прав.

Посилання касаційних скарг на те, що рішення суду про встановлення факту самочинного будівництва по АДРЕСА_1 , відсутнє не свідчить про те, що первісний власник ( ОСОБА_22 ) здійснила реконструкцію спірного будинку із дотриманням встановленого законом порядку, оскільки вказане спростовується повідомленням Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 05 січня 2016 року № 1017-32-16 про те, що інформація щодо прийняття до експлуатації будівель по АДРЕСА_1 відсутня.

Інші доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_5 , представника ОСОБА_13 - ОСОБА_14 - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович