Постанова

від 25.09.2019 по справі 540/2541/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2541/18 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Запорожана Д.В.,

при секретарі Чугунові С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року (м. Херсон, дата складання повного тексту рішення - 25.03.2019р.) по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма ІНФОРМАЦІЯ_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

11.12.2018 року ПП Виробничо-комерційна фірма ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ Держпродспоживслужби, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати постанову від 06.04.2018 року №06-3-11/10 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України Про захист прав споживачів у розмірі 32 515,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було протиправно та без наявних на те підстав накладено на підприємство спірне стягнення.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року адміністративний позов ПП Виробничо-комерційна фірма ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову ГУ Держпродспоживслужби у Херсонській області від 06.04.2018 року №06-3-11/10 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України Про захист прав споживачів , якою застосовано до ПП Виробничо-комерційна фірма ІНФОРМАЦІЯ_1 штраф у розмірі 32 515,51 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області 24.04.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.03.2019 року та прийняти нове, яким залишити позовну заяву без розгляду.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представник позивача не прибув з невідомих причин, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений.

Представник відповідача в судове засідання суду 2-ї інстанції з`явилась та, в свою чергу, у зв`язку з неприбуттям інших сторін по справі, надала письмове клопотання з проханням розглянути дану справу без її участі або в порядку письмового провадження.

У зв`язку із вказаними обставинами справа була розглянута у відкритому судовому засіданні без участі сторін за наявними у справі матеріалами та на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ПП Виробничо-комерційна фірма ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване, як юридична особа, основний вид діяльності - 43.22.монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

31.08.2017 року ГУ Держпродспоживслужби у Херсонській області отримано від гр. ОСОБА_1 скаргу (вх.№К-403/06), в якій останній наполягав на проведенні перевірки ПП ВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташована за адресою АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_2 Скарга обґрунтована тим, що 06.01.2016 року ОСОБА_1 здійснив покупку бойлера GоrепjеOGВ 80 SЕDDV9 у ПП ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак 23.08.2017 року при спробі скористатись бойлером помітив, що із захисної кришки капає вода, зателефонувавши 28.08.2017 року до сервісного центру, але отримав відмову в обслуговуванні.

26.09.2017 року Мінекономрозвитку України за вих.№3632-06/33797 погодило проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ГУ Держпродспоживслужби у Херсонській області на підставі звернення фізичної особи ОСОБА_1 від 31.08.2017 року про порушення його законних прав суб`єктом господарювання ПП Виробничо-комерційна фірма ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.10.2017 року начальником ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області видано наказ про проведення позапланової перевірки №861, яким наказано головним спеціалістам відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області (Чухалова Т. Г. , Чорна О.М. ), провести позапланову перевірку ПП Виробничо-комерційна фірма ІНФОРМАЦІЯ_1 на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів щодо безпеки продукції, правил торгівлі і послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукції та видано направлення на перевірку.

27.10.2017 року головними спеціалістами Чухаловою Т.Г. та Чорною О.М. проведено перевірку, за результатами якої складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №148, зі змісту якого вбачається, що для розгляду скарги споживача ОСОБА_1 щодо порушення законодавства про захист прав споживачів у ПП Виробничо-комерційній фірмі ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно погодження на проведення позапланових заходів, направлення на проведення перевірки від 23.10.2017 року №568 спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області була спроба здійснити позапланову перевірку ПП Виробничо-комерційної фірми ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак особа, яка представилась керівником ПП не допустила спеціалістів до здійснення перевірки даного підприємства, що є порушенням вимог п.8 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів .

16.03.2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області листом за вих. №06-4-2/884 повідомило керівника ПП ВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 про розгляд 30.03.2018 року справи на підставі акту перевірки від 27.10.2018 року за №148 про порушення законодавства про захист прав споживачів відповідно до ст.23 Закону України Про захист прав споживачів .

Згідно накладної ЧП ОСОБА_6 експрес-доставка документів №071684 - отримувач відмовився прийняти пакет.

29.03.2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області листом за вих. №06-4-6/1067 повідомило керівника ПП ВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 про розгляд 06.04.2018 року справи на підставі акту перевірки від 27.10.2018 року за №148 про порушення законодавства про захист прав споживачів відповідно до ст.23 Закону України Про захист прав споживачів .

06.04.2018 року менеджер з адміністративної діяльності ПП ВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 листом за вих.№11/18 від 05.04.2018 року просив ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області перенести розгляд вказаної справи у зв`язку з закордонним відрядженням директора ПП ВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06.04.2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області прийнято постанову №06-3-11/10 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України Про захист прав споживачів шляхом застосування до ПП Виробничо-комерційної фірми ІНФОРМАЦІЯ_1 штраф у розмірі 32 515,51 грн. за порушення п.8 ст.23 Закону України Про захист прав споживачів від 01.12.2005 року №3161-IV, а саме: створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування.

25.04.2018 року ПП ВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 оскаржило до голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вказану постанову ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області з підстав порушення п.5 абз.2 постанови КМ України від 17.08.2002 року №1177.

01.06.2018 року за вих.№ЦА-154/3780-18 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відмовила у задоволенні скарги ПП ВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав не надання доказів закордонного відрядження директора ПП ВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача директор ПП Виробничо-комерційна фірма ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності п/вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірного рішення відповідача.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може повністю погодитись з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необґрунтованими та передчасними, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує зі змісту вимог п.8 ч.1 ст.23 Закону України №1023-XII, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у т.ч. ресторанного господарства, несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від 1-го до 10-ти % вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі 10-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до приписів ст.26 Закону України Про захист прав споживачів від 12.05.1991р. №1023-XII, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема перевіряти у суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов`язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб`єктів, накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені ст.23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до приписів ч.2 ст.26 цього ж Закону, результати перевірок суб`єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

При цьому, як передбачено ст.9 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів (затв. Постановою КМУ від 17.08.2002р. №1177 ), постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів може бути оскаржено суб`єктом господарювання до Держпродспоживслужби або суду.

Так, як встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, 06.04.2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області прийнято спірну постанову №06-3-11/10 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України Про захист прав споживачів шляхом застосування до ПП Виробничо-комерційної фірми ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу у розмірі 32 515,51 грн.

Далі, як свідчать матеріали справи, 25.04.2018 року ПП ВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 оскаржило вказану постанову ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області до голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, т.б. скористався можливістю досудового порядку вирішення спору.

Таким чином, враховуючи зазначенні обставини та той факт, що ні в Законі України №1023-XII, ні в Порядку №1177, не зазначено конкретних строків оскарження постанов про накладення стягнень, судова колегія приходить до висновку, що в даному випадку підлягають застосуванню загальні норми оскарження, передбачені ст.122 КАС України.

Так, згідно із ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення ж до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

При цьому, як встановлено ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

При цьому, одночасно також необхідно зазначити й про те, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.

Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Так, процесуальний закон визначає, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Практика Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , є джерелом права, також, в свою чергу, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим , в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення ЄСПЛ від 27.02.1980р., 22.10.1996р .).

У відповідності до положень ч.ч.3,4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Одночасно, необхідно зауважити й про те, що сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Так, як вбачається з матеріалів справи, спірну постанову від 06.04.2018 року позивачем було отримано 12.04.2018 року, що також підтверджує і сам позивач (а.с.21 ).

Як вже зазначалося вище, 25.04.2018 року ПП ВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 оскаржило вказану постанову від 06.04.2018 року до голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Як встановлено судом 2-ї інстанції зі змісту позовної заяви, відповідь Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 01.06.2018 року позивачем було отримано - 16.06.2018 року, т.б. фактично з цієї дати і починає діяти 3-х місячний строк на оскарження постанови 06.04.2018 року до суду.

Проте, як встановлено з матеріалів справи, ПП ВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 лише 11.10.2018 року (т.б. майже через 4 місяці ) вперше звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом про скасування спірної постанови від 06.04.2018 року, т.б. вже з пропуском встановленого ст.122 КАС України 3-місячного строку.

Але, при цьому, слід зазначити, що ухвалою судді Херсонського окружного адміністративного суду 16.10.2018 року зазначена вище первинна позовна заява було залишена без руху як раз у зв`язку із пропуском строку звернення до суду, а ухвалою цього ж суду від 02.11.2018 року - взагалі повернута позивачу у зв`язку з невиконанням ухвали від 16.10.2018 року.

Необхідно також звернути увагу й на те, що вказані вище ухвали окружного суду від 16.10.2018 року та 02.11.2018 року позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалися та відповідно набрали законної сили.

Далі, як вбачається з матеріалів справи, позивач 11.12.2018 року (т.б. майже через пів року ) повторно звернувся до суду із аналогічним позовом про скасування спірної постанови відповідача від 06.04.2018 року, т.б. відповідно, теж із пропуском передбаченого ст.122 КАС України 3-місячного строку на звернення до суду.

Отже, за таких обставин, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні і беззаперечні докази на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого процесуальним законом трьохмісячного строку для звернення до суду із даними позовними вимогами та не можливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції про поважність причин і поновлення строку - помилковими та такими, що не узгоджуються з вищенаведеними нормами КАС України, в зв`язку із чим, з урахуванням вимог ст.ст.240,315,319 КАС України, доходить висновку про необхідність залишення даного позову без розгляду.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції при розгляді даної справи по суті невірно оцінив докази та допустив грубе порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.319 КАС України, вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу відповідача, скасувати оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції та залишити даний адміністративний позов без розгляду.

Керуючись ст.ст.122,123,308,310,315,319,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року - скасувати та залишити адміністративний позов Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма ІНФОРМАЦІЯ_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови від 06.04.2018 року №06-3-11/10 про накладення стягнень у розмірі 32 515,51 грн. - без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 27.09.2019р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

Д.В. Запорожан