Ухвала

від 02.10.2019 по справі 487/5722/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019150030003002

за апеляційноюскаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2019 року.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6

третя особа ОСОБА_5 та його представники ОСОБА_7 , ОСОБА_8

третя особа- директор ТОВ БВФ«ТРАНСБУД» ОСОБА_9

та його представник ОСОБА_10 .

Короткий зміст судового рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2019 року клопотання слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №12019150030003002 від 09.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України про арешт майна - задоволено.

Накладено арешт на техніку, яка є власністю ТОВ будівельно-виробничої фірми «ТРАНСБУД», а саме:

1.Автоскрепер Д-357 П реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

2.Автоскрепер Д-357 П реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

3.Автоскрепер Д-357 П реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

4.Автоскрепер Д-357 П реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

5.Автоскрепер МОАЗ 6014 реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

6.Автоскрепер Д-357 П реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

7.Трактор колісний К-701 реєстраційний номер НОМЕР_7 ;

8.Трактор колісний К-701 реєстраційний номер НОМЕР_8 ;

9.Бульдозер Т-130МГ-1 реєстраційний номер НОМЕР_9 ,

але фактично перебуває у ОСОБА_5 , який є директором ТДВ «ПМК-107 «ВОДБУД», з передачею на зберігання ТОВ будівельно-виробничій фірмі "ТРАНСБУД" в особі директора ОСОБА_9 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що ухвала постановлена із порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Вказує на те, що Корабельним відділом поліції розслідується кримінальне провадження за тим же фактом, проте з іншою кваліфікацією (ч.5 ст. 191 КК України). Просить врахувати, що слідчий звертався з аналогічним клопотанням про накладення арешту на ту саму техніку, але слідчим суддею Корабельного районного суду м. Миколаєва відмовлено в задоволенні клопотання.

Встановлені слідчим суддею обставини.

29.07.2019 слідчий СВЗаводського ВПГУ НПв Миколаївськійобласті звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на техніку, яка є власністю ТОВ будівельно-виробничої фірми «ТРАНСБУД», але на теперішній час фактично перебуває у ОСОБА_5 , який є директором ТДВ «ПМК-107 «ВОДБУД».

В обґрунтування клопотання зазначив, що необхідно накласти арешт на вищезазначену техніку з метою запобігання можливості її приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Приймаючи рішення за клопотанням, слідчий суддя зазначив, що слідчим доведено, що вилучені речі відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення збереження його як речового доказу та виконання завдань кримінального провадження.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна. Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, третю особу ОСОБА_5 та його представників на підтримку апеляційної скарги, заперечення третьої особи ОСОБА_9 та його представника, думку прокурора про залишення ухвали без змін, вивчивши надані судом матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.

Із матеріалів клопотання вбачається, що 25.07.2019 до Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_9 щодо вжиття заходів до ОСОБА_5 , який у 2018 році шляхом обману заволодів спеціальною технікою, а саме: автоскреперами Д-357 у кількості 5 штук, автоскрепером МОАЗ 6014, трактором колісним К-701 2 штуки, бульдозером Т-130МГ, чим спричинив матеріальну шкоду.

Як зазначено у клопотанні слідчого, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 є директором ТОВ будівельно-виробничої фірми «ТРАНСБУД».

Відповідно до Договору оренди техніки від 01.07.2017 №1/07/17, ОСОБА_9 передав ОСОБА_5 - директору ТДВ «ПМК-107 «ВОДБУД» техніку, яка є власністю ТОВ будівельно-виробничої фірми «ТРАНСБУД», а саме: автоскрепер Д-357 П реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автоскрепер Д-357 П реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автоскрепер Д-357 П реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автоскрепер Д-357 П реєстраційний номер НОМЕР_4 ; автоскрепер МОАЗ 6014 реєстраційний номер НОМЕР_5 ; автоскрепер Д-357 П реєстраційний номер НОМЕР_6 ; трактор колісний К-701 реєстраційний номер НОМЕР_7 ; Трактор колісний К-701 реєстраційний номер НОМЕР_8 ; бульдозер Т-130МГ-1 реєстраційний номер НОМЕР_9 , про що складено відповідний акт приймання передачі техніки в оренду від 01.07.2017.

У 2018 році у зв`язку з наявністю заборгованості по орендній платі понад один місяць, ОСОБА_9 письмово повідомив бухгалтера ТДВ «ПМК-Ю7»ВОДБУД» про дострокове розірвання договору оренди та повернення йому вищезазначеної техніки. Незважаючи на це, ОСОБА_5 не повернув ОСОБА_9 вищезазначену техніку.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на ч.2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ці вимоги закону враховані при прийнятті слідчим суддею рішення.

На думку суду, у клопотанні слідчого міститься достатнє обґрунтування щодо необхідності арешту, та є достатні підстави вважати, що виявлене майно, відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 190 КК України.

Також наявні підстави вважати, що зазначена технікає доказомзлочину. З метою збереження даного майна на нього необхідно накласти арешт.

Таким чином, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість ухвали не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду, а тому суд не вбачає підстав для скасування ухвали, про що просить апелянт.

Керуючись ст.ст. 376, 407 ч.3, 422, 424, 532 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2019 року про накладення арешту на майно - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3