Рішення

від 26.09.2019 по справі 924/596/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"26" вересня 2019 р. Справа № 924/596/19

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро", с. Лисківці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області

про стягнення 807 744,10 грн., з яких: 285 165,90грн. - основного боргу, 193 104,55грн. - 48% річних, 143 556,80грн. - пені, 137 033,18грн. - штрафу, 48 883,67грн. - інфляційних втрат

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі Статуту;

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

11.06.2019 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро", с. Лисківці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 807 744,10 грн., з яких: 285 165,90грн. - основного боргу, 193 104,55грн. - 48% річних, 143 556 80грн. - пені, 137 033,18грн. - штрафу, 48 883,67грн. - інфляційних втрат у зв'язку із неналежним виконанням умов договору поставки №27/04-1 від 27.04.2018р.

Ухвалою суду від 18.06.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/596/19 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Вказала, що вони підтверджуються наявними матеріалах справи документами.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надіслав клопотання від 23.09.2019 року в якому просив суд розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній документами з врахуванням пояснень відповідача від 10.09.2019р. У поданих на адресу суду письмових поясненнях від 10.09.2019р. проти позову заперечує, звертає увагу на його необґрунтованість та безпідставність. Як на підставу заперечень вказує, що розмір заборгованості за договором має бути розрахований за офіційним курсом відповідної валюти на день звернення до суду або ухвалення судового рішення у валюті, що встановлена договором, а не національній валюті України, тобто є підстави відмови у позові про стягнення заборгованості в національній валюті України. Зазначає, що на заборгованість виражену в гривні з визначенням еквіваленту у іноземній валюті інфляційні втрати стягненню не підлягають. Акцентує, що стягнення боргу має здійснюватись в іноземній валюті, а не її еквіваленту у гривні.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро" зареєстровано за юридичною адресою: 32347, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Лисівці, вул. Центральна, буд. 2Д, код ЄДРПОУ 40854281.

27.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро" (надалі - покупець) було укладено договір поставки №27/04-1 за яким постачальник в терміни визначені договором зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1 договору, постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними, що є невід'ємною частиною цього договору.

Ціна продукції, що поставляється за цим-Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослнн (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро (п. 2.2 догоовру).

Згідно п.2.3 договору, загальна сума договору визначається сукупністю Додатків та/або накладних, що зазначені в п. 2.1., та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна е невід'ємною частиною договору та підписується з боку Покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару).

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору (п.3.1 договору).

Відповідно до п 3.2 договору, в тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні, що склався на міжбанківського валютному ринку (МВР) України на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення Додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу:

А 1

С = -------- х В

А 2

Де С - сума належна до оплати;

В - ціна Товару на момент підписання Додатку;

А 1 - (курс МВР дол.США чи Євро до гривні) на день перерахування коштів;

А 2 - (курс МВР дол.США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного Додатку.

При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику як належну оплату повної вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого Товару в доларах США/Євро на курс гривні щодо Долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку (МВР) на день проведення оплати, з врахуванням умов частини І цього пункту.

Згідно п. п.3.3, 3.4 договору, всі платежі за цим договором здійснюються з врахуванням п. 3.2. договору. На підтвердження виконання покупцем зобов'язань з оплати товару з врахуванням п. 3.2. даного договору, сторони, продовж трьох днів від дня остаточного розрахунку за відповідним додатком або договором в цілому, підписують "Акт звіряння взаємних розрахунків". При відсутності підписаного сторонами "Акту звіряння взаємних розрахунків", зобов'язання покупця щодо повної оплати вартості отриманого товару не вважається виконаним, що є підставою для застосування відповідних штрафних санкцій згідно з умовами договору.

Покупець заявляє та запевняє, що розуміє суть та бере на себе валютний ризик, тобто ймовірність додаткових фінансових витрат внаслідок зміни курсу валюти відповідно до п. 3.2 договору.

Згідно п.п.6.1, 6.2. договору, поставка продукції здійснюється на умовах визначених у додатках до цього договору. Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним прийманням по кількості і якості. Приймання Товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отриманні від постачальника.

Відповідно до п. 7.1.1 договору, покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

В разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього договору покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати (п. 7.7 договору).

Згідно п.7.8. договору, в разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару.

Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років (п.7.9 договору).

Відповідно до п. 10.2 договору, з а взаємною згодою сторін допускається повернення покупцем отриманого від постачальника, але не використаного товару, ціна такого товару визначається сторонами на момент його повернення виходячи з середніх цін, що склалися на такий товар на ринку України, проте вона не може бути вищою від ціни реалізації товару, за цим договором.

Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (11.2 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Додатком №1 від 27.04.2018 р. до договору поставки №27/04-1 від 27 квітня 2018р. сторони погодили, що поставці підлягають товари в асортименті за ціною на загальну суму (з ПДВ) 29 587,68грн., вартість яких в дол.США, Євро - 927,36Є (курс МВР України: 1Є - 31,9054грн.) (п.1 додатку №1). Встановили, що загальна ціна товару за даним додатком складає - 29 587,68грн. (п. 2. додатку №1). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.09.2018 року (п. 3 додатку №1).

Згідно додатку №2 від 08.05.2018р. до договору поставки сторони визначили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 77 910,00грн., вартість яких в дол. США, Євро - 2 966,87$ (курс МВР України: 1$ - 26,26грн.) (п.1 додатку №2). Погодили, що загальна ціна товару за даним додатком складає - 77 910,00грн. (п. 2. додатку №2). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 31.05.2018 року (п.3 додатку №2).

Відповідно до додатку №3 від 16.05.2018р. до договору, сторони визначили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 95 027,40грн., вартість яких в дол. США, Євро - 3 627,00$ (курс МВР України: 1$ - 26,2грн.) (п.1 додатку №3). Встановили, що загальна ціна товару за даним додатком складає - 95 027,40грн. (п. 2. додатку №3). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.09.2018 року (п.3 додатку №3).

Додатком №4 від 23.05.2018 р. до договору поставки №27/04-1 від 27 квітня 2018р. сторони погодили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 139 490,06грн., вартість яких в дол.США, Євро - 4 534,39Є (курс МВР України: 1Є - 30,7627грн.) (п.1 додатку №4). Встановили, що загальна ціна товару за даним додатком складає - 139 490,06грн. (п.2. додатку №4). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 23.05.2018 року (п. 3 додатку №4).

Згідно додатку №5 від 05.06.2018р. до договору поставки сторони визначили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 133 437,02грн., вартість яких в дол.. США, Євро - 5 100,80$ (курс МВР України: 1$ - 26,16грн.) (п.1 додатку №5). Погодили, що загальна ціна товару за даним додатком складає - 133 437,02грн. (п. 2. додатку №5). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.09.2018 року (п.3 додатку №5).

У відповідності з додатком №6 від 12.06.2018р. до договору, сторони визначили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 58 562,04грн., вартість яких в дол. США, Євро - 1 899,96Є (курс МВР України: 1Є - 30,8228грн.) (п.1 додатку №6). Встановили, що загальна ціна товару за даним додатком складає - 58 562,04грн. (п. 2. додатку №6). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.09.2018 року (п.3 додатку №6).

Згідно додатку №7 від 02.07.2018р. до договору поставки сторони визначили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 30 816,19грн., вартість яких в дол.США, Євро - 1 007,89Є (курс МВР України: 1Є - 30,5749грн.) (п.1 додатку №7). Встановили, що загальна ціна товару за даним додатком складає - 30 816,19грн. (п. 2. додатку №7). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.09.2018 року (п.3 додатку №7).

Додатком №8 від 23.05.2018 р. до договору поставки №27/04-1 від 27 квітня 2018р. сторони погодили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 151 151,70грн., вартість яких в дол.США, Євро - 4 943,65Є (курс МВР України: 1Є - 30,5749грн.) (п.1 додатку №8). Встановили, що загальна ціна товару за даним додатком складає - 151 151,70грн. (п.2. додатку №8). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.09.2018 року (п. 3 додатку №8).

Сторони у відповідності до вищевказаних додатків визначили (п. 1 додатків №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8), що ціни за цим договором не є остаточними та постачальник залишає за собою право в односторонньому порядку змінити зазначені в додатках ціни, шляхом висування нових рахунків на оплату. Встановили порядок зміни ціни та оплати, зокрема, відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України, сторони дійшли згоди, що ціна на товар за даними додатками визначена у національній валюті України (гривня) та в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (долар США/ЄВРО), виходячи із середньозваженого курсу продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України на день підписання даних додатків. Оплата вартості товару, зазначеного в додатках, здійснюється покупцем в національній валюті України (гривня), виходячи із курсу продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню здійснення платежу, зафіксованого на момент закриття торгів. Курс продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку - курс гривні для продажу долара США/ЄВРО за гривні по міжбанківському курсу гривні, що визначається згідно даних сайту: http://finance.ua/ (міжбанківський курс, продаж USD/UАН, продаж ЄBPО/UАН). У випадку неможливості його застосування застосовується обмінний курс пролажу ПАТ „КРЕДІ ОСОБА_2» , що діє у касах банку, а у разі неможливості його застосування - офіційний курс гривні до євро ЕС та/або долару США встановлений Національним банком України. В тому випадку, якщо курс долару США/ЄВРО на день оплати вище, ніж курс долару США/ЄВРО на день підписання даного додатку, сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(АІ/ А2) * В, де

S- Загальна вартість товару в гривнях з ПДВ на момент оплати (сума, яка підлягає оплаті);

В- Загальна вартість Товару в гривнях з ЛДВ на момент підписання даного додатку;

А2- курс долару США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України до гривні на пень підписання даного додатку.

А І - курс долару США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України по гривні на день перерахування суми платежу.

Додатки до договору підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Згідно видаткових накладних: №3370 від 27.04.2018р., №4310 від 11.05.2018р., №4629 від 16.05.2018р., №4962 від 23.05.2018р., №5687 від 07.06.2018р., №5831 від 12.06.2018р., №6360 від 04.07.2018р., №6285 від 03.07.2018р. постачальник поставив, а покупець прийняв, згідно довіреностей: №7 від 27.04.2018р., №8 від 10.05.2018р., №9 від 16.05.2018р., №10 від 25.05.2018р., №13 від 07.06.2018р. №14 від 12.06.2018р., №20 від 02.07.2018р., товар - на суму 29 587,68грн., на суму 77 910,00грн. на суму 95 027,40грн., на суму 139 490,06грн., на суму 133 437,02грн. на суму 58 562,04грн., на суму 30 816,19грн, на суму 151 151,70грн. відповідно. Усього на суму 715 982,09грн.

Видаткові накладні підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Згідно даних позивача, товар за додатком №7 від 02.07.2018р. до договору поставки на загальну суму 30 816,19грн. було повернуто покупцем продавцю 01.08.2018р. у повному обсязі.

Відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ „Агро захист Донбас» 28.12.2018 року ТОВ "Балтик-Агро" було сплачено за поставлений товар 400 000,00грн.

01.02.2019р. позивачем було надіслано відповідачу вимогу №1 про сплату боргу, яка ним отримана 05.02.2019р. згідно відмітки.

У зв'язку із частковою та несвоєчасною оплатою вартості поставленого та отриманого товару за договором №27/04-1 від 27.04.2018р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 285 165,90грн. - основного боргу, 193 104,55грн. - 48% річних, 143 556,80грн. - пені, 137 033,18грн. - штрафу, 48 883,67грн. - інфляційних втрат.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір поставки №27/04-1 від 27.04.2018р. відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар (продукцію виробничо-технічного призначення), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до аналізу умов договору, судом враховано, що між сторонами виникли правовідносини, які врегульовані нормами закону щодо договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно п.3.1 договору сторони визначили порядок розрахунків у додатках до договору. Так, додатком №1 сторони передбачили, що відповідач повинен був здійснити повну оплату в сумі 29 587,68грн. до 01.09.2018 року; додатком №2 - в сумі 77 910,00грн. до 31.05.2018 року; додатком №3 - в сумі 95 027,40грн. до 01.09.2018 року; додатком №4 - в сумі 139 490,06грн. до 23.05.2018 року; додатком №5 в сумі 133 437,02грн., додатком №6 в сумі 58 562,04грн., додатком №7 в сумі 30 816,19грн. та додатком №8 в сумі 151 151,70грн. - до 01.09.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 715 982,09грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками їхніх печаток видатковими накладними, а також довіреностями наявними в матеріалах справи.

В свою чергу відповідачем 01.08.2018р. було повернуто товар згідно додатку №7 від 02.07.2018р. на загальну суму 30 816,19грн., що підтверджується самим позивачем.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений товар у встановлений додатками строк.

Проте, оплату за отриманий згідно з договором поставки товар, відповідач здійснив лише частково. Так, ним 28.12.2018р. було сплачено 400 000,00грн., що підтверджується банківською випискою особового рахунку по здійснених операціях позивача.

Доказів оплати товару згідно договору в повному обсязі матеріали справи не містять, а сторонами на час розгляду справи не надано.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар згідно договору №27/04-1 від 27.04.2018р. становить 285 169,90грн. та підлягає стягненню з останнього.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 193 104,55грн. - 48% річних, 143 556,80грн. - пені, 137 033,18грн. - штрафу, 48 883,67грн. - інфляційних втрат у зв'язку із неналежним виконання умов договору поставки №27/04-1 від 27.04.2018р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1.1 договору, покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення. Відповідно до п.7.8. договору, в разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару.

Крім того, сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років (п.7.9 договору).

З огляду на зазначене, суд, здійснивши (за допомогою системи „Законодавство» ) перерахунок пені та штрафу за визначені позивачем періоди, встановив, що заявлені ним до стягнення суми пені в розмірі 143 556,80грн. та штрафу в розмірі 137 033,18грн. є арифметично вірними та обґрунтованими.

Судом враховано, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Між тим, судом враховується, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 ст. 3, частині третій ст. 509 та частинах першій, другій ст. 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013р. №7-рп/2013).

Приписами ст. 233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до аналізу даних норм, таке право суд реалізує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Оцінивши в сукупності обставини справи та надані докази, приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості згідно договору поставки, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, у той час як негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов'язання, компенсуються, окрім штрафних санкцій, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема у визначеному договором розмірі 48% річних, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені та штрафу на 50%, тобто до 71 778,40грн. та до 68 516,59грн. відповідно.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.7. договору поставки, сторони визначили, що в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього договору покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 48% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним додатком до договору.

Під час перерахунку заявлених до стягнення 48% річних (за допомогою системи „Законодавство» ), суд прийшов до висновку, що позивачем вірно здійснено нарахування 48% річних у визначеному ним розмірі - 193 104,55грн. за зазначені у розрахунку періоди. Відтак, вказана вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно нарахувань втрат від інфляції в сумі 48 883,67грн. на вказані позивачем в розрахунку періоди, судом враховано наступне.

Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.

Судом враховано, що позивач при здійсненні розрахунку інфляції у встановлених ним періодах включав й періоди в яких мала місце дефляція.

Зважаючи на викладене, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми „Законодавство» ) вважає, що заявлені інфляційні втрати правомірно нараховані у визначеному позивачем розмірі - 48 883,67грн., та підлягають стягненню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стосовно тверджень відповідача, що заборгованість має визначатися саме у валюті, а не у гривнях, та її розмір має бути розрахований за офіційним курсом відповідної валюти на день звернення до суду або ухвалення судового рішення, судом оцінюються критично та до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи. Так, сторони відповідно до умов договору та додатків до нього встановили, що ціна товару і оплата здійснюється відповідачем в національній валюті України (гривні) виходячи з курсу на міжбанку та визначили її еквівалент у дол.США або Євро у зв'язку із ймовірністю додаткових фінансових витрат відповідача, в т.ч. відповідно до п. 3.2. договору. Тобто, сторони визначили здійснювати оплату за поставлений товар в еквіваленті гривні до дол.США/ЄВРО, а не навпаки.

Щодо доводів відповідача, що на заборгованість виражену в гривні з визначенням еквіваленту у іноземній валюті інфляційні втрати стягненню не підлягають, nj судом, окрім зазначеного вище, вони до уваги не приймаються ще й з огляду на наступне.

Судом враховано, якщо умовами договору сума платежу, що визначена в іноземній валюті, на день виникнення у відповідача грошового зобов'язання перераховується у гривню і в подальшому на день фактичної сплати коштів згідно з таким перерахунком не змінюється, тобто залишається гривневим, то з моменту перерахунку боржник відповідно до частини другої статті 625 ЦК України зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання даного зобов'язання (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 29.01.2019р. по справі №910/11249/17).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення з відповідача у цій справі заборгованість без корегуючих рахунків (курсової різниці) на підставі договору.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 285 165,90грн. основного боргу, 193 104,55грн. 48% річних, 71 778,40грн. пені, 68 516,59грн. штрафу, 48 883,67грн. інфляційних втрат.

В решті суми позовних вимог належить відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог. При цьому в частині стягненої пені у визначеному судом розмірі судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення пені.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро", с. Лисківці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 807 744,10 грн., з яких: 285 165,90грн. - основного боргу, 193 104,55грн. - 48% річних, 143 556,80грн. - пені, 137 033,18грн. - штрафу, 48 883,67грн. - інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро" (32347, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Лисівці, вул. Центральна, буд. 2Д; код ЄДРПОУ 40854281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 4-В; код ЄДРПОУ 30048570) 285 165,90грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч сто шістдесят п'ять гривень 90 коп.) основного боргу, 193 104,55грн. (сто дев'яносто три тисячі сто чотири гривні 55 коп.) 48% річних, 71 778,40грн. (сімдесят одну тисячу сімсот сімдесят вісім гривень 40 коп.) пені, 68 516,59грн. (шістдесят вісім тисяч п'ятьсот шістнадцять гривень 59коп.) штрафу, 48 883,67грн. (сорок вісім тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 67 коп.) інфляційних втрат, 12 116,16грн. (дванадцять тисяч сто шістнадцять гривень 16 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення» ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.10.2019р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим. (надіслати всім рекомендованим з повідомленням):

1 - до справи,

2 - позивачу (08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 4-В)

3 - відповідачу (32347, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Лисівці, вул. Центральна, буд. 2Д).