Постанова

від 09.01.2020 по справі 924/596/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року Справа №924/596/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Долгополова В.М. (Витяг з ЄДРЮО та ФОП від 30.07.2019 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.09.2019 р. по справі № 924/596/19 (суддя Крамар С.І., повний текст рішення складено 04.10.2019 р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро"

про стягнення 807 744,10 грн., з яких: 285 165,90грн. - основного боргу, 193 104,55грн. - 48% річних, 143 556,80грн. - пені, 137 033,18грн. - штрафу, 48 883,67грн. - інфляційних втрат.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.09.2019 р. позов ТзОВ "Агрозахист Донбас" до ТзОВ "Балтик-Агро" про стягнення 807 744,10 грн., з яких: 285 165,90грн. - основного боргу, 193 104,55грн. - 48% річних, 143 556,80грн. - пені, 137 033,18грн. - штрафу, 48 883,67грн. - інфляційних втрат задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 285 165,90грн. основного боргу, 193 104,55грн. 48% річних, 71 778,40грн. пені, 68 516,59грн. штрафу, 48 883,67грн. інфляційних втрат, 12 116,16грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наявному в матеріалах справи розрахунку заборгованості за поставлений товар, в частині, реального розміру (залишку) заборгованості на день часткової оплати, 28.12.2018 року, з розрахунку вартості валюти еквіваленту на день, що передує дню здійснення платежу (27.12.2019 року).

При цьому, суд першої інстанції погодився з наявною заборгованістю Відповідача перед Позивачем, обмежившись лише формальним посиланням на її обґрунтованість.

Таким чином, судом першої інстанції не було встановлено, в яких розмірах, які суми було сплачено боржником на погашення заборгованості та як вони зараховувалися. При цьому, судом не встановлено дійсного розміру заборгованості на день подання позову, з урахуванням н.3.2. Договору га абз. 4, ч. 1 Додаткової угоди №1, №2, №3, №4, №5, №6, №8.

Враховуючи вище викладене, апелянт вважає, що ухвалене судове рішення Господарського суду Хмельницької області 924/596/19 від 26.09.2019 року, прийняте в порушення умов договору, та є таким, що не забезпечує виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав Позивача на належне виконання зобов`язань за договором поставки №27/04-1 від 27.04.2018 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.09.2019 р. у справі № 924/596/19 залишено без руху. Зобов`язано скаржника протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме подати доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

26.11.2019 р., від ТзОВ "Балтик-Агро" надійшла заява, до якої долучено платіжне доручення № 1621 від 22.11.2019 р. про сплату судового збору в сумі 18 175,50 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 р., серед іншого, поновлено ТзОВ "Балтик-Агро" строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Балтик-Агро" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.09.2019 р. у справі № 924/596/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.12.2019 р. об 11:30год.

09.12.2019 року від апелянта надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких просить суд апеляційної інстанції дослідити:

- Чи відповідає ухвалене рішення суду першої інстанції, належному виконанню умов договору на стадії виконання рішення суду в частині здійснення розрахунків на день, що передує дню здійснення платежу, зафіксованого на момент закриття торгів.

- Чи забезпечує виконання рішення реальному захисту прав та відновлення захищених судом прав Позивача в частині стягнення заборгованості в національній валюті України в частині належного виконання умов договору.

Також, у додаткових поясненнях апелянт просить розглянути справу без участі його представника.

09.12.2019 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.01.2020 р. об 11:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2019 р. виправлено технічну описку, допущену в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 р. по справі №924/596/19 та замість дати та часу судового засідання "13.01.2020 р. об 11:00 год.", вказано 09 січня 2020 р. об 10:30 год.

В судове засідання 09.01.2020 року з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро" в судове засідання не з`явився.

Сторони про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями.

За приписами ч.ч.1-3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Колегія суддів, неодноразово заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, додаткові пояснення до апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро" (надалі - покупець) було укладено договір поставки №27/04-1 за яким постачальник в терміни визначені договором зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі товар), покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1 договору, постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними, що є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна продукції, що поставляється за цим-Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро (п. 2.2 договору).

Згідно п.2.3 договору, загальна сума договору визначається сукупністю Додатків та/або накладних, що зазначені в п. 2.1., та які є невід`ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна е невід`ємною частиною договору та підписується з боку Покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару).

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору (п.3.1 договору).

Відповідно до п 3.2 договору, в тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні, що склався на міжбанківського валютному ринку (МВР) України на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення Додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу:

А1

С = -------- х В

А2

Де С сума належна до оплати;

В ціна Товару на момент підписання Додатку;

А1 (курс МВР доларах США чи Євро до гривні) на день перерахування коштів;

А2 (курс МВР доларах США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного Додатку.

При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку покупець зобов`язаний сплатити постачальнику як належну оплату повної вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого Товару в доларах США/Євро на курс гривні щодо Долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку (МВР) на день проведення оплати, з врахуванням умов частини 1 цього пункту.

Згідно п. п.3.3, 3.4 договору, всі платежі за цим договором здійснюються з врахуванням п. 3.2. договору.

На підтвердження виконання покупцем зобов`язань з оплати товару з врахуванням п. 3.2. даного договору, сторони, продовж трьох днів від дня остаточного розрахунку за відповідним додатком або договором в цілому, підписують "Акт звіряння взаємних розрахунків". При відсутності підписаного сторонами "Акту звіряння взаємних розрахунків", зобов`язання покупця щодо повної оплати вартості отриманого товару не вважається виконаним, що є підставою для застосування відповідних штрафних санкцій згідно з умовами договору.

Згідно п.п.6.1, 6.2. договору, поставка продукції здійснюється на умовах визначених у додатках до цього договору. Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним прийманням по кількості і якості. Приймання Товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отриманні від постачальника.

Відповідно до п. 7.1.1 договору, покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

Згідно п.7.8. договору, в разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару.

Відповідно до п. 10.2 договору, з а взаємною згодою сторін допускається повернення покупцем отриманого від постачальника, але не використаного товару, ціна такого товару визначається сторонами на момент його повернення виходячи з середніх цін, що склалися на такий товар на ринку України, проте вона не може бути вищою від ціни реалізації товару, за цим договором.

Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (11.2 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Додатком №1 від 27.04.2018 р. до договору поставки №27/04-1 від 27 квітня 2018р. сторони погодили, що поставці підлягають товари в асортименті за ціною на загальну суму (з ПДВ) 29 587,68грн., вартість яких в доларах США, Євро - 927,36Є (курс МВР України: 1Є 31,9054грн.) (п.1 додатку №1). Встановили, що загальна ціна товару за даним додатком складає 29 587,68грн. (п. 2. додатку №1). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.09.2018 року (п. 3 додатку №1).

Згідно додатку №2 від 08.05.2018р. до договору поставки сторони визначили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 77 910,00грн., вартість яких в доларах США, Євро 2 966,87$ (курс МВР України: 1$ 26,26грн.) (п.1 додатку №2). Погодили, що загальна ціна товару за даним додатком складає 77 910,00грн. (п. 2. додатку №2). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 31.05.2018 року (п.3 додатку №2).

Відповідно до додатку №3 від 16.05.2018р. до договору, сторони визначили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 95 027,40грн., вартість яких в доларах США, Євро 3 627,00$ (курс МВР України: 1$ 26,2грн.) (п.1 додатку №3). Встановили, що загальна ціна товару за даним додатком складає 95 027,40грн. (п. 2. додатку №3). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.09.2018 року (п.3 додатку №3).

Додатком №4 від 23.05.2018 р. до договору поставки №27/04-1 від 27 квітня 2018р. сторони погодили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 139 490,06грн., вартість яких в доларах США, Євро 4 534,39Є (курс МВР України: 1Є 30,7627грн.) (п.1 додатку №4). Встановили, що загальна ціна товару за даним додатком складає 139 490,06грн. (п.2. додатку №4). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 23.05.2018 року (п. 3 додатку №4).

Згідно додатку №5 від 05.06.2018р. до договору поставки сторони визначили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 133 437,02грн., вартість яких в доларах США, Євро 5 100,80$ (курс МВР України: 1$ 26,16грн.) (п.1 додатку №5). Погодили, що загальна ціна товару за даним додатком складає 133 437,02грн. (п. 2. додатку №5). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.09.2018 року (п.3 додатку №5).

У відповідності з додатком №6 від 12.06.2018р. до договору, сторони визначили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 58 562,04грн., вартість яких в дол. США, Євро 1 899,96Є (курс МВР України: 1Є 30,8228грн.) (п.1 додатку №6). Встановили, що загальна ціна товару за даним додатком складає 58 562,04грн. (п. 2. додатку №6). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.09.2018 року (п.3 додатку №6).

Згідно додатку №7 від 02.07.2018р. до договору поставки сторони визначили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 30 816,19грн., вартість яких в доларах США, Євро 1 007,89Є (курс МВР України: 1Є 30,5749грн.) (п.1 додатку №7). Встановили, що загальна ціна товару за даним додатком складає 30 816,19грн. (п. 2. додатку №7). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.09.2018 року (п.3 додатку №7).

Додатком №8 від 23.05.2018 р. до договору поставки №27/04-1 від 27 квітня 2018р. сторони погодили, що поставці підлягають товари в асортименті на суму (з ПДВ) 151 151,70грн., вартість яких в доларах США, Євро 4 943,65Є (курс МВР України: 1Є 30,5749грн.) (п.1 додатку №8). Встановили, що загальна ціна товару за даним додатком складає 151 151,70грн. (п.2. додатку №8). Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару до 01.09.2018 року (п. 3 додатку №8).

Сторони у відповідності до вищевказаних додатків визначили (п. 1 додатків №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8), що ціни за цим договором не є остаточними та постачальник залишає за собою право в односторонньому порядку змінити зазначені в додатках ціни, шляхом висування нових рахунків на оплату. Встановили порядок зміни ціни та оплати, зокрема, відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України, сторони дійшли згоди, що ціна на товар за даними додатками визначена у національній валюті України (гривня) та в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (долар США/ЄВРО), виходячи із середньозваженого курсу продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України на день підписання даних додатків.

Оплата вартості товару, зазначеного в додатках, здійснюється покупцем в національній валюті України (гривня), виходячи із курсу продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню здійснення платежу, зафіксованого на момент закриття торгів.

Курс продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку курс гривні для продажу долара США/ЄВРО за гривні по міжбанківському курсу гривні, що визначається згідно даних сайту: http://finance.ua/ (міжбанківський курс, продаж USD/UАН, продаж ЄBPО/UАН).

У випадку неможливості його застосування застосовується обмінний курс пролажу ПАТ „КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" що діє у касах банку, а у разі неможливості його застосування - офіційний курс гривні до євро ЕС та/або долару США встановлений Національним банком України. В тому випадку, якщо курс долару США/ЄВРО на день оплати вище, ніж курс долару США/ЄВРО на день підписання даного додатку, сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(АІ/ А2) * В, де

S- Загальна вартість товару в гривнях з ПДВ на момент оплати (сума, яка підлягає оплаті);

В- Загальна вартість Товару в гривнях з ЛДВ на момент підписання даного додатку;

А2- курс долару США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України до гривні на пень підписання даного додатку.

А І - курс долару США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України по гривні на день перерахування суми платежу.

Додатки до договору підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Згідно видаткових накладних: №3370 від 27.04.2018р., №4310 від 11.05.2018р., №4629 від 16.05.2018р., №4962 від 23.05.2018р., №5687 від 07.06.2018р., №5831 від 12.06.2018р., №6360 від 04.07.2018р., №6285 від 03.07.2018р. постачальник поставив, а покупець прийняв, згідно довіреностей: №7 від 27.04.2018р., №8 від 10.05.2018р., №9 від 16.05.2018р., №10 від 25.05.2018р., №13 від 07.06.2018р. №14 від 12.06.2018р., №20 від 02.07.2018р., товар - на суму 29 587,68грн., на суму 77 910,00грн. на суму 95 027,40грн., на суму 139 490,06грн., на суму 133 437,02грн. на суму 58 562,04грн., на суму 30 816,19грн, на суму 151 151,70грн. відповідно. Усього на суму 715 982,09грн.

Видаткові накладні підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Товар за додатком №7 від 02.07.2018р. до договору поставки на загальну суму 30 816,19 грн. було повернуто покупцем продавцю 01.08.2018р. у повному обсязі.

Відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ „Агро захист Донбас 28.12.2018 року ТОВ "Балтик-Агро" було сплачено за поставлений товар 400 000,00грн.

01.02.2019р. позивачем було надіслано відповідачу вимогу №1 про сплату боргу, яка ним отримана 05.02.2019р. згідно відмітки.

У зв`язку із частковою та несвоєчасною оплатою вартості поставленого та отриманого товару за договором №27/04-1 від 27.04.2018р. позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з відповідача 285 165,90грн. - основного боргу, 193 104,55грн. - 48% річних, 143 556,80грн. - пені, 137 033,18грн. - штрафу, 48 883,67грн. - інфляційних втрат.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд Хмельницької області дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами було укладено договір поставки №27/04-1 від 27.04.2018р. відповідно до якого позивач зобов`язався передати у власність відповідачу товар (продукцію виробничо-технічного призначення), а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

З умов договору вбачається, що між сторонами виникли правовідносини, які врегульовані нормами закону щодо договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно п.3.1 договору сторони визначили порядок розрахунків у додатках до договору. Так, додатком №1 сторони передбачили, що відповідач повинен був здійснити повну оплату в сумі 29 587,68грн. до 01.09.2018 року; додатком №2 в сумі 77 910,00грн. до 31.05.2018 року; додатком №3 - в сумі 95 027,40грн. до 01.09.2018 року; додатком №4 - в сумі 139 490,06грн. до 23.05.2018 року; додатком №5 в сумі 133 437,02грн., додатком №6 в сумі 58 562,04грн., додатком №7 в сумі 30 816,19грн. та додатком №8 в сумі 151 151,70грн. - до 01.09.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 715 982,09грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками їхніх печаток видатковими накладними, а також довіреностями наявними в матеріалах справи та підписаним актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 25 - 26, 28 - 29, 31 - 32, 34 - 35, 37 - 38, 40 - 41, 43, 45, 46, 48).

При цьому 01.08.2018р. відповідачем було повернуто товар згідно додатку №7 від 02.07.2018р. на загальну суму 30 816,19грн.

28.12.2018р. відповідачем було сплачено лише 400 000,00грн., що підтверджується банківською випискою особового рахунку по здійснених операціях позивача (а.с. 52).

З вище викладеного вбачається, що оплату за отриманий відповідно до умов договору поставки товар, відповідач здійснив лише частково.

Докази оплати товару згідно договору в повному обсязі в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до умов договору сторонами передбачено обов`язок відповідача своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений товар у встановлений додатками строк.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість відповідача за поставлений товар згідно договору №27/04-1 від 27.04.2018р. становить 285 169,90грн. та підлягає стягненню з останнього.

Також, з матеріалів справи вбачається, що, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 193 104,55грн. - 48% річних, 143 556,80грн. - пені, 137 033,18грн. - штрафу, 48 883,67грн. - інфляційних втрат у зв`язку із неналежним виконання умов договору поставки №27/04-1 від 27.04.2018р.

Відповідно до положень ч.1 ст.199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1.1 договору, покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення. Відповідно до п.7.8. договору, в разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару.

Крім того, сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років (п.7.9 договору).

Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок пені та штрафу за визначені позивачем періоди, встановив, що заявлені ним до стягнення суми пені в розмірі 143 556,80 грн. та штрафу в розмірі 137 033,18грн., є арифметично вірними та обґрунтованими.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунки пені та штрфу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони є арифметично вірними та підлягають стягненню у заявленому позивачем розмірі.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Судом першої інстанції було враховано, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 ст. 3, частині третій ст. 509 та частинах першій, другій ст. 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013р. №7-рп/2013).

Приписами ст. 233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до аналізу даних норм, таке право суд реалізує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

З вище викладеного вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

А тому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Враховуючи обставини справи та надані докази, приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості згідно договору поставки, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, зокрема у визначеному договором розмірі 48% річних, судом першої інстанції було зменшено розмір пені та штрафу на 50%, тобто до 71 778,40грн. та до 68 516,59 грн. відповідно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення розміру пені та штрафу на 50%, оскільки негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов`язання, компенсуються, окрім штрафних санкцій, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.7. договору поставки, сторони визначили, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього договору покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 48% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним додатком до договору.

Перевіривши заявлені до стягнення з відповідача 48% річних суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем вірно здійснено нарахування 48% річних у визначеному ним розмірі - 193 104,55грн. за зазначені у розрахунку періоди.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 48% річних, колегія суддів дійшла висновку, що вказана вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При здійсненні перевірки втрат від інфляції в сумі 48 883,67 грн. за вказані позивачем в розрахунку періоди, судом першої інстанції було враховано, що позивач при здійсненні розрахунку інфляції у встановлених ним періодах включав й періоди в яких мала місце дефляція.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції в сумі 48 883,67 грн., колегія суддів вважає, що заявлені позивачем інфляційні втрати правомірно нараховані позивачем у розмірі 48 883,67грн., та підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" 285 165,90грн., основного боргу, 193 104,55грн., 48% річних, 71 778,40грн. пені, 68 516,59 грн. штрафу та 48 883,67грн. інфляційних втрат.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наявному в матеріалах справи розрахунку заборгованості за поставлений товар, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються долученими до матеріалів справи доказами, а також встановленими обставинами справи.

Доводи апелянта про те, що, суд першої інстанції погодився з наявною заборгованістю Відповідача перед Позивачем, обмежившись лише формальним посиланням на її обґрунтованість колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки з оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції досліджувалася та надавалася оцінка наявності заборгованості Відповідача перед Позивачем, а також позовним вимогам в частині стягнення з Відповідача річних, пені, штрафу та інфляційних втрат.

Щодо посилань апелянта на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що оплата вартості Товару, зазначеного в Додатку, здійснюється Покупцем в національній валюті України (гривня), виходячи із курсу продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню здійснення платежу, зафіксованого на момент закриття торгів, тобто, виконання, проведене належним чином має здійснюватися в момент реального погашення грошового зобов`язання, на день платежу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до умов договору та додатків до нього, ціна товару і оплата здійснюється відповідачем в національній валюті України (гривні) виходячи з курсу на міжбанку та визначено її еквівалент у доларах США або Євро у зв`язку із ймовірністю додаткових фінансових витрат відповідача, в т.ч. відповідно до п. 3.2. договору.

Окрім того, відповідно до умов договору сторони передбачили, що сума платежу, яка визначена в іноземній валюті, на день виникнення у відповідача грошового зобов`язання перераховується у гривню і в подальшому на день фактичної сплати коштів згідно з таким перерахунком не змінюється, тобто залишається гривневим.

Інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 26.09.2019 р. по справі №924/596/19 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.09.2019 р. по справі №924/596/19 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 26.09.2019 р. по справі №924/596/19 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу 924/596/19 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "13" січня 2020 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Савченко Г.І.