Рішення

від 03.10.2019 по справі 130/1019/19

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/617/2019

130/1019/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря Буга Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2019 року позивач звернувся в суд з цим позовом, в якому просив:

- зменшити розмір аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

- зменшити розмір аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

- зменшити розмір аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_2 на її утримання з 1/4 частки до 1/9 частки з усіх видів його доходу (заробітку), до досягнення дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- виконавчий лист, виданий 16 грудня 2014 року 2014 року по справі № 130/3021/14-ц, виконавчий лист, виданий 15 січня 2019 року по справі № 130/2293/18 та судовий наказ від 03.09.2018 року по справі № 130/1996/18, виданий Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області про стягнення з нього аліментів повернути з виконання.

Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

Позивач вказав, що 07.09.20125 між ним та відповідачем ОСОБА_3 . виконавчим комітетом Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області було зареєстровано шлюб, під час якого в них народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь якої присуджено до стягнення аліменти в розмірі 1/4 від усіх видів його доходу, щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 25.11.2014 відповідно до рішення суду шлюб між ним та відповідачем було розірвано.

29.04.2017 між ним та відповідачем ОСОБА_2 . виконавчим комітетом Браїлівської селищної ради було зареєстровано шлюб, під час якого в них народилась спільна дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цей шлюб 15.11.2018 рішенням Жмеринського міськрайонного суду було розірвано.

03.09.2018 відповідно до судового наказу Жмеринського міськрайонного суду присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача на утримання доньки ОСОБА_5 аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.08.2018 до досягнення дитиною повноліття.

15.01.2019 за виконавчим листом Жмеринського міськрайонного суду з позивача присуджено до стягнення аліменти на користь відповідача ОСОБА_2 на її утримання в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно прочинаючи з 25.09.2018 і до досягнення дочкою ОСОБА_5 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач зазначив, що таким чином утримувані з нього аліменти в загальному становлять 75 відсотків його заробітку, що перевищує встановлену законом норму. Загальна сума аліментів, що стягуються з нього на користь двох дітей та дружини становить 6634,57 грн. на місяць, залишок коштів становить 3153,03 грн., що є меншим за встановлену діючим законодавством мінімальну заробітну плату станом на 01.01.2019.

Крім того, позивач зазначив, що на даний час змінився його матеріальний стан, в травні 2019 року закінчився його контракт з Міністерством внутрішніх справ України про проходження громадянами військової служби, відповідно після сплати аліментів у встановлених виконавчими листами розмірах він позбавлений засобів існування. Також після приймання участі у виконанні завдань у районі проведення антитерористичної операції об`єднаних сил в угрупуванні НГУ, внаслідок емоційно-волоьових переживань погіршився його стан здоров`я, що потребує лікування і медичного нагляду в лікарні для чого необхідні додаткові витрати.

Як стало відомо позивачу відповідач ОСОБА_3 вийшла заміж та не заперечує щодо зменшення розміру аліментів на утримання дитини з 1/4 частини його доходів на 1/6 частину. Зважаючи на ту обставину, що утримання дітей покладається на обох батьків та якщо певну суму будуть давати також і матері дітей то загалом діти будуть отримувати суму, яка буде перевищувати суму прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

05.06.2019 у встановлений строк до суду надійшов відзив від відповідача ОСОБА_2 , який як вбачається з фіскального чеку був направлений позивачу та відповідачу ОСОБА_3 . Відповідно до наданого відзиву відповідач просила відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 до неї та ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, в частині задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на її користь на утримання доньки ОСОБА_5 з 1/4 до 1/6 частки усіх доходів та в частині зменшення розміру аліментів, які стягуються на її утримання до досягнення донькою трирічного віку з 1/4 до 1/9 частки усіх доходів відмовити з підстав того, що поданий до суду позов є необґрунтованим, адже позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, які в силу ст. 192 СК України є підставами для зменшення розміру аліментів, зокрема припинення контракту не являється доказом погіршення матеріального становища, тим більше враховуючи ту обставину, що позивач не надав довідки про розмір його доходів після звільнення з військової служби, адже після закінчення контракту він міг укласти новий, про який не повідомити суд, або влаштуватись на вище оплачувану роботу, або ж стати на облік в Центр зайнятості та ще тривалий час отримувати 100 % заробітної плати, яку він отримував будучи військовослужбовцем.

Крім того вважає, що матеріальний стан позивача після винесення рішення судом про стягнення з нього аліментів на її утримання та утримання їхньої спільної дитини навпаки покращився, з підстав того, що позивач будучи учасником бойових дій отримав у власність нерухоме майно земельну ділянку, яку він здає в оренду та від чого отримує регулярний дохід.

Посилання позивача на Закон України «Про виконавче провадження» теж не заслуговує на увагу, адже у випадку перевищення максимального розміру відрахувань виконавча служба зараховує надлишок аліментів в борг, більше того відповідно до вищевказаного Закону, у випадку наявності декількох виконавчих проваджень не може перевищувати 70 % заробітної плати, що має бути виплачена працівнику.

До свого відзиву відповідач ОСОБА_2 додала клопотання про витребування доказів щодо підтвердження доходів відповідача, в якій просила витребувати докази:

- у Жмеринської державної податкової інспекції (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Б. Хмельницького, 18) інформацію про отримані доходи ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 );

- у Жмеринського відділення Пенсійного фонду України (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Асмолова, 1) інформацію про отримані доходи ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 );

- у Жмеринського міськрайонного центра зайнятості (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Урицького, 19) інформацію про виплати, які призначені ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 );

- у Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21000, м. Вінниця, вул. Келецька, 63) інформацію про наявні у ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на праві власності земельні ділянки, з зазначенням дати виникнення права власності, площі земельної ділянки, її кадастрового номеру. А також, надати інформацію про те, чи перебуває дана земельна ділянка в оренді, якщо так то вказати реквізити орендаря.

Відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_3 до суду не надходив.

Відповіді на відзив відповідача ОСОБА_2 від позивача до суду не надходило.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

27.05.2019 ухвалою судді відкрито провадження у даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

05.05.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2 разом з клопотанням про витребування доказів.

13.06.2019 ухвалою суду клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено.

20.06.2019 до суду надійшла інформація з Головного управління ДФС у Вінницькій області.

02.07.2019 до суду надійшла інформація з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

29.07.2019 ухвалою суду застосовано до Головного управління Держагеокадастру у Вінницькій області заходу процесуального примусу у вигляді штрафу відповідно до п.3 ч.1 ст. 148 ЦПК України у зв`язку з не наданням витребуваної судом інформації.

01.08.2019 до суду надійшла відповідь з Жмеринської міськрайонної філії Вінницького обласного центру зайнятості.

07.08.2019 та 12.08.2019 з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшла відповідь про відсутність витребуваної судом інформації.

29.08.2019 ухвалою суду відмовлено у скасуванні ухвали постановлено 29.07.2019 та у зв`язку з надходження відповіді з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про неможливість надання витребуваної судом інформації. Ухвалою суду витребувано докази з Відділу з питань державної реєстрації Жмеринської міської ради та Жмеринської РДА.

02.09.2019 надійшла витребувана судом інформація з відділу з питань державної реєстрації Жмеринської РДА.

13.09.2019 надійшла витребувана інформація відділу з питань реєстрації виконавчого комітету Жмеринської міської ради.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 позивач та відповідач ОСОБА_3 являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13). Окрім того позивач ОСОБА_1 являється батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.14).

Згідно виконавчих листів Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, виданих 16.12.2014 та 15.01.2019 з ОСОБА_1 присуджені до стягнення аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та на користь ОСОБА_2 на її користь на її утримання в розмірі 1/4 заробітку, щомісячно до досягнення дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років (а.с.16).

Відповідно до копії судового наказу від 03.09.2018 Жмеринського міськрайонного суду з ОСОБА_1 присуджено до стягнення аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно (а.с.17).

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 25.11.2014 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано (а.с.18).

Як вбачається з копії рішень Жмеринського міськрайонного суду від 06.12.2018 та 03.11.2014 з ОСОБА_1 присуджено до стягнення аліменти на утримання дружини ОСОБА_2 та дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (а.с.19-21).

15.11.2018 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, що вбачається з копії рішення Жмеринського міськайонного суду від 15.11.2018 (а.с.22,23).

ОСОБА_1 пройдено військову службу, термін якої становить три роки, що вбачається з копії Контракту укладеного між Міністерством внутрішніх справ в особі командира військової частини НОМЕР_4 та ОСОБА_2 про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України (а.с.24), даний контракт розірвано 08.05.2019, що вбачається з копії витягу з наказу від 08.05.2019 № 100 (а.с.28), згідно з Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 наказано виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, премію, допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік, передбачені Інструкцією.

Згідно копії довідки від 30.11.2018 № 1654 про виконання завдань, визначених Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» ОСОБА_1 в період з 07.08.2018 по 07.11.2018 брав участь у виконанні завдань у районі проведення операції об`єднаних сил в угрупуванні ГНУ в ОТУ «Схід» (а.с.25).

Відповідно до довідки № 60 виданої Військовою частиною НОМЕР_4 заробітна плата ОСОБА_1 за 2018-2019 становила 71359,25 грн. з них: 814,06 сума військового збору; 29 178,48 виплата аліментів; 41 366,71 грн. виплачено (а.с.26)

ОСОБА_1 має посвідчення учасника бойових дій, що підтверджено копією посвідчення від 08.11.2017 серії НОМЕР_5 (а.с.27).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми випалених доходів та утриманих податків, наданих Головним управлінням ДФС у Вінницькій області від 20.06.2019 № 3394 за період з 1 кварталу 2016 по 1 квартал 2019 ОСОБА_1 отримував доходи з: військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України та СТОВ «Агрокряж» - надання майна лізинг (а.с.74,75).

Згідно інформації Жмеринського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ОСОБА_1 станом на 24.06.2019 на обліку не перебуває та пенсії не отримує (а.с.76).

Як вбачається з інформації, наданої Вінницьким обласним центром зайнятості від 01.08.2019 № 04/1131-19 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю з 28.05.2019, сума якої за період з 21.05.2019 по 30.07.2019 виплачена в розмірі 7 185,86 грн. (а.с.83,84).

За ОСОБА_1 зареєстрована земельна ділянка сільськогосподарського призначення на території Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, площею 2,000 га, кадастровий номер 0521055300:06:002:0136 для ведення особистого селянського господарства. Орендар приватне підприємство «АГРО-ВІЛАМ» в особі директора Сидоренко В.В. (а.с.98), дана земельна зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.02.2019, строк дії договору оренди 10 років, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, наданого відділом реєстрації управління «ЦНАП» (а.с.108-109).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Суд відхиляє твердження позивача як підставу позову щодо зміни його матеріального становища у зв`язку з припиненням дії контракту з Міністерством Внутрішніх справ України, адже зважаючи на наявні в матеріалах справи докази - це, в розумінні ст. 192 СК України, не є свідченням про зміну (погіршення) його матеріального стану. Крім того судом враховано, що після закінчення вищевказаного контракту позивачу ОСОБА_1 встановлено допомогу по безробіттю, факт чого позивачем в позовній заяві не зазначено, як і факт того, що на даний час у власності позивача перебуває земельна ділянка, яка здається в оренду ПП «Агро -Вілам», що безпосередньо вбачається з наданих суду відомостей. Також в довідці про доходи №3394 зазначено дохід від надання майна у лізинг СТОВ «Агрокряж». Приховання вказаних фактів позивачем свідчить про його не доброчесність та намагання ввести суд в оману при встановленні фактичних обставин його матеріального стану.

Крім того, суд відхиляє твердження позивача про те, що внаслідок проходження військової служби та приймання участі у виконанні завдань у районі проведення операції об`єднаних сил, погіршився його стан здоров`я внаслідок отриманих емоційно-вольових переживань (не сумніваючись у самих переживаннях) та він потребує лікування, адже належних доказів (копії медичних документів) на підтвердження даних фактів позивачем не надано, натомість як вбачається з копії витягу з наказу позивачу в 2019 році на оздоровлення була виплачена допомога, матеріальна допомога для вирішення соціально побутовий питань.

З доказів наданих позивачем судом встановлено, що дійсно відповідно до рішень суду від 06.12.2018, 03.11.2014 та судового наказу від 03.09.2018 з позивача присуджено до стягнення аліменти на користь відповідачів на утримання дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та на утримання дружини ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно. Будь-яких доказів щодо погіршення його матеріальний стану з часу винесення судового наказу про стягнення з нього аліментів, або наявності інших обставин, передбачених ст. 192 СК України, які мають враховуватися при зміні розміру аліментів позивачем не надано, натомість згідно отриманої судом інформації матеріальний стан позивача з часу присудження аліментів покращився, адже він отримував допомогу по безробіттю, по закінченню контракту позивачу було виплачено премію, матеріальну допомогу на оздоровлення та соціально побутові потреби. Крім того, 13.02.2019 позивачем набуто майна (земельну ділянку розмірами 2 га), яку останній здає в оренду, отримуючи відповідних дохід. Строк дії договору оренди становить 10 років.

До вказаних правовідносин застосовуються норми права визначені Сімейним кодексом України, а саме Главою 15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання».

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно із ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень. Для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Відповідно до частини 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

За змістом ч.3 ст.184 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право нa рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що була ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За змістом ст. 18 Конвенції суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Окрім того, розглядаючи справи даної категорії суд має виходити з мотивів як найкращого забезпечення інтересів дитини.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статей 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи те, що позивач працездатний, має можливість влаштуватись на роботу, станом на червень 2019 року отримував допомогу по безробіттю, має задовільний стан здоров`я, адже доказів протилежного суду не надано, отримує дохід у вигляді орендної плати та здачі майна у лізинг, після стягнення аліментів набув у власність нове майно у вигляді земельної ділянки (2 га), будь-яких інших належних та допустимих доказів (крім довідки про доходи), про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів на утримання дружини та дітей не надав, а також враховуючи те, що обставини, наведені позивачем в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, зокрема і те, що відповідач ОСОБА_3 наразі одружена вдруге та не заперечує щодо зменшення розміру аліментів в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, на думку суду, не є достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів.

Крім того, посилання позивача на невідповідність вимогам закону стягнень з нього по аліментах, які дорівнюють 75 % заробітку платника, є безпідставними, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» не обмежує розмір відрахувань, які має право здійснювати виконавча служба, а лише визначає їх максимальний розмір, а тому в разі його перевищення надлишок, а саме в даному випадку 5 % буде зараховано платнику аліментів в борг, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 11, 12, 13, 19, 141, 76-81, 83, 89, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) .

Суддя: А.М. Заярний