ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
27 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 160/2837/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чабаненко С.В. перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року в адміністративній справі №160/2837/19 за позовом Приватного підприємства "Термоізоляція" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, постанови,-
в с т а н о в и в:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.296 КАС України.
Враховуючи, що апеляційна скарга, які подана ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 11 червня 2019 року, повернута ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, у зв`язку з тим, що заявником апеляційної скарги не усунуто, у визначений судом строк, недоліки апеляційної скарги, а тому до поданої повторно 17 вересня 2019 року апеляційної скарги пред`являються вимоги ст.296 КАС України, як до нової апеляційної скарги.
Так, приписами ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому заявником в клопотанні про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою зазначається, що з первинною апеляційною скаргою він звернувся у строки визначені приписами ст. 295 КАС України, проте ухвалою суду від 13 серпня 2019 року апеляційну скаргу було повернуто. У зв`язку з сим просить визнати поважним причини пропуску строку звернення з апеляційною скрагою та поновити цей стрк.
Суд з цього питання зазначає, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також належного оформлення апеляційної скарги, зокрема стосовно надання документа про сплату судового збору, в тому числі і на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Крім того, органи Держпраці є установами, що фінансуються з Державного Бюджету України. Тому, з огляду на те, що установа чи організація, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Окремо, суд звертає увагу на те, що заявником апеляційної скарги не надано доказів вжиття заходів щодо своєчасної сплати судового збору, як то направлення листів щодо виділення відповідного фінансування для сплати судового збору по справі № 160/2837/19.
Суд, враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного процесуального законодавства зазначає, що апеляційну скаргу на рішення суду від 01 лютого 2019 року подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку, оскільки апеляційна скарга подана 05 вересня 2019 року.
Також суд зазначає, що відповідач не оскаржив ухвалу про повернення апеляційної скарги, а наведені ним в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження доводи не можуть свідчити про поважність причин пропущення встановленого законом строку для звернення з апеляційною скаргою.
Крім того, відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становить 1921грн.
Приписами ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи викладене та те, що позивачем заявлено вимоги немайнового та майнового характеру, тому при зверненні до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір в розмірі 20699,50 грн. ((1251900*1,5%)+1921), а тому при поданні апеляційної скарги на рішення суду заявнику, в даному випадку, необхідно сплатити судовий збір в сумі 31049,25 грн. (20699,50*150%) за реквізитами:
Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: 34317206081005
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;
Таким чином, при подані апеляційної скарги відповідачем було порушено строк на її подання та наведені підстави для поновлення строку суд не вважає поважними. Крім того, не сплачено судовий збір.
Згідно з ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати суду:
- заяву про поновлення строку, в якій з урахуванням викладених в ухвалі обставин вказати поважні підстави для поновлення строку;
- документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Керуючись ст.ст. 296, 298 КАС України суддя, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року в адміністративній справі №160/2837/19 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Чабаненко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2019 |
Оприлюднено | 09.10.2019 |
Номер документу | 84784827 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чабаненко С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні