Постанова

від 01.10.2019 по справі 757/18693/15-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

іменем України

01 жовтня 2019року

м.Київ

справа № 757/18693/15-к

провадження № 51-8324км18

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду (далі Суд) ускладі:

головуючогоОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,прокурораОСОБА_5 ,виправданої захисникаОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,розглянув у судовому засіданні касаційні скарги прокурорів, які брали участь укримінальному провадженні в судах першої та апеляційної інстанцій, на вирок Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2017 року таухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 травня 2018 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нова СинявкаСтаросинявського району Хмельницької області, жительки м. Києва,

виправданої у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України (далі КК).

Обставини справи

1.Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалася втому, щовона, працюючи головним бухгалтером ТОВ «Страбіс-Агро», з метою ухилення від сплати податків, порушуючи вимоги Закону України «Прооподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, безпідставно завищила суму витрат, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, за період з01 квітня 2011 року до 31 грудня 2012 року. Врезультаті цих дій Товариство не сплатило до державного бюджету України податків на загальну суму 805864 грн, що більше ніж у тисячу разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Такі дії орган досудового розслідування кваліфікував як умисне ухилення від сплати податків на прибуток до державного бюджету України узначних розмірах, вчинене службовою особою.

2.Печерський районний суд м. Києва вироком від 18 квітня 2017 року виправдав ОСОБА_6 у зв`язку з відсутністю в її діях складу інкримінованого злочину.

3.Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 22 травня 2018 року залишив без змін виправдувальний вирок суду першої інстанції.

Вимоги і доводи касаційної скарги

4.В аналогічних за змістом і доводами касаційних скаргах прокурори, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, атакож на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просять скасувати оскаржені судові рішення і призначити новий розгляд усуді першої інстанції.

5.Прокурори вважають, що надані стороною обвинувачення докази, зокрема акт податкової перевірки від 12 березня 2014 року, висновок судово-економічної експертизи від 19 травня 2015 року та показання свідка ОСОБА_8 у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_6 упред`явленому обвинуваченні. На переконання скаржників, визнання підприємством порушень, викладених вакті податкової інспекції, та факт сплати податкового боргу свідчить проумисел виправданої на ухилення від сплати податків. Стверджують, щопокладені в основу вироку висновки судово-економічної експертизи від30листопада 2015 року та судово-економічного дослідження від 09 червня 2015року є недопустимими доказами, оскільки їх отримано з порушенням статей 290, 349 КПК.

6. Апеляційний суд, на думку сторони обвинувачення, не дотримався положень статей 370, 419КПК, належним чином не розглянув апеляційної скарги прокурора, недав умотивованих відповідей на всі викладені у ній доводи, залишив поза увагою допущене місцевим судом неправильне застосування закону України прокримінальну відповідальність.

7.У поданих до Суду письмових запереченнях захисник тавиправдана вважають, що суди правильно застосували норми процесуального та матеріального права, а тому просять залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення без змін.

8.Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення досуду касаційної інстанції не надходило.

Позиції учасників касаційного розгляду

9.У судовому засіданні прокурор не підтримала касаційних вимог сторони обвинувачення і вважала, що доводи, викладені у скаргах, зокрема щодо недопустимості судово-економічних експертиз, не ґрунтуються на матеріалах справи й вимогах закону.

10.Виправдана та її захисник погодилися з позицією прокурора усудовому засіданні, заперечили проти задоволення касаційних скарг та просили залишити оскаржені судові рішення без зміни.

Оцінка Суду

11.Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скаргах доводи, Суд дійшов висновку, що подані скарги не підлягають задоволенню зогляду натаке.

12.У касаційних скаргах прокурори переважно не погоджуються зівстановленими судом фактичними обставинами справи. Однак у силу статей433 та 438 КПК Суд не має права досліджувати докази та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

13.Згідно з положеннями частини 3 статті 62 Конституції України тастатті17КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.

14.Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався.

15.Ухвалюючи виправдувальний вирок, місцевий суд під час розгляду провадження ретельно перевірив зібрані під час досудового слідства докази, напідставі яких виправданій було пред`явлено обвинувачення, навів їх детальний аналіз і дав належну оцінку кожному з них та в їх сукупності увзаємозв`язку. При цьому суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений частиною 2 статті22КПК.

16.У вироку викладено формулювання пред`явленого обвинувачення, визнаного судом недоведеним, атакож підстави виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

17. Ухилення від сплати податків є злочином з матеріальним складом, івідповідальність за частиною 1 статті 212 КК настає лише у разі ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах. Таким розміром, згідно з приміткою до статті 212 КК закон вважає суму податків, зборів або інших обов`язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

18. Таким чином, відповідно до положень пункту 5 підрозділу 1Перехідних положень Податкового кодексу України розмір ухилення від сплати податків і зборів визнавався значним, якщо сума несплаченого платежу перевищувала 470 500 грн у2011 році та 536500 грн у 2012 році.

19. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 обвинувачувалась у несплаті до державного бюджету України податків на загальну суму 805 864 грн у період із 01січня 2011 року по 31грудня 2012 року

20.У суді першої інстанції до початку розгляду справи по суті захисник ОСОБА_7 надала разом з іншими матеріалами висновок Київської незалежної судово-експертної установи за результатами проведення експертно-економічного дослідження № 1234 від 09червня 2015 року, в якому зазначено, що донарахування ТОВ «Страбіс-Агро» податку на прибуток підтверджено на суму 318670 грн.Ці докази було розкрито стороні обвинувачення в порядку частини 11 статті 290 КПК.

21. За клопотанням сторони захисту, проти задоволення якого не заперечував прокурор, суд із дотриманням вимог статей 242, 332 КПК ухвалою від 01 липня 2015 року призначив судово-економічну експертизу та доручив її виконання Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

22.Відповідно до висновку судово-економічної експертизи КНДІСЕ від 30листопада 2015року № 12275/15-45 висновки акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12 березня 2014 року №226/26-5-22-09 документально підтверджуються частково на суму 318670 грн.

23. Доводи прокурорів про те, що згадані висновки є недопустимими доказами, оскільки їх отримано з порушенням кримінального процесуального закону, Суд вважає необґрунтованими. Водночас Суд відзначає, що в касаційних скаргах не наведено жодних аргументів по суті експертних висновків, зокрема не зазначено, які саме фактичні дані були неправильно оцінені експертами.

24. Таким чином, висновок місцевого суду про відсутність у діянні ОСОБА_6 складу злочину ґрунтується, в першу чергу, на тому, що підтверджена допустимим доказами податкова заборгованість ТОВ «Страбіс-Агро» на суму 318670 грн не становить значного розміру ухилення від сплати податків і зборів, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статі 212 КК.

25.Крім того, суд узяв до уваги те, що станом на 04 квітня 2014року, тобто до внесення 07 квітня 2014 року відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у провадженні №32014100060000078, ТОВ «Страбіс-Агро» повністю погасило донарахований податковим органом податок на прибуток в сумі 805864 грн.

26. Також Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, щосторона обвинувачення не представила доказів, які б поза розумним сумнівом указували на спрямованість умислу ОСОБА_6 на ухилення від сплати податків.

27.Суд не бачить порушення в тому, що районний суд відхилив висновок судово-економічної експертизи від 19 травня 2015 року№1-19/05, проведеної за постановою слідчого. Яквипливає звироку, місцевий суд проаналізував зазначений доказ сторони обвинувачення і,дотримавшись вимог частини 10 статті 101 КПК, навів конкретні мотиви своєї незгоди зним. Зокрема, суд установив, що дослідження було проведено експертом на підставі неповної сукупності документів, а тому визнав його неповним і вмотивовано не врахував при прийнятті остаточного рішення в кримінальному провадженні.

28.Апеляційний суд, провівши часткове судове слідство, повторно дослідивши акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12 березня 2014 року та допитавши свідка ОСОБА_8 , обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції щодо виправдання ОСОБА_6 і залишив вирок місцевого суду без зміни.

29.Суд апеляційної інстанції дав умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційній скарзі прокурора, доводи в якій майже повністю аналогічні доводам у його касаційній скарзі. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 КПК.

30.Висновки судів першої та апеляційної інстанцій є логічними, послідовними і ґрунтуються на доказах, наданих сторонами, тому Суд не має підстав ставити їх під сумнів.

31.Крім того, у судовому засіданні касаційного суду прокурор, який відповідно до частини 4 статті 36 та частини 2 статті 37 КПК здійснює повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, непідтримав касаційних скарг, поданих стороною обвинувачення, вважаючи викладені у них доводи непереконливими.

32.Таким чином, правових підстав для скасування постановлених щодо ОСОБА_6 судових рішень за доводами касаційних скарг сторони обвинувачення Суд не встановив.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2017 року таухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 травня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, акасаційні скарги прокурорів без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9