Рішення

від 07.10.2019 по справі 363/3440/16-ц

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.10.2019 Справа № 363/3440/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Котлярової І.Ю.,

при секретарі: Палій Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода цивільну справу за позовомПублічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ Райффайзен Банк Аваль звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що 23 травня 2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль , назва якого змінена на ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/9408/82/72063. Відповідно до умов договору ВАТ Райффайзен Банк Аваль надав ОСОБА_1 споживчий кредит у сумі 255 000,00 доларів США, на строк по 23 травня 2018 року, зі сплатою 14 % річних, а ОСОБА_1 зобов`язувалася отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії згідно умов договору та тарифів, а також виконати всі інші обов`язки, визначені кредитним договором. Факт отримання кредитних коштів позичальником підтверджується випискою по рахунку та заявою на видачу готівки від 23.05.2008 року. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов`язалася здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту в дату, визначену в п. 1.3.3. цього договору, а саме 23 числа кожного календарного місяця. 24 березня 2009 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника було укладено додаткову угоду № 96-05/13/547 до кредитного договору згідно якої ОСОБА_1 тимчасово на період з 24 березня 2009 року по 24 березня 2010 року зменшено розмір щомісячного платежу до розміру процентів. 22 травня 2009 року між ними укладено додаткову угоду № 96-05/13/754 згідно якої позичальнику зменшено розмір щомісячного платежу до розміру, визначеного в графіку погашення кредиту та інших платежів на період з 22 травня 2009 року до 22 травня 2010 року. 15 липня 2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 96-05/13/1101 відповідно до якої позичальнику збільшено строк кредиту на 21 календарних місяців, у зв`язку з чим датою остаточного погашення кредиту є 23 лютого 2020 року.

23 травня 2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку земельну ділянку для будівництва житлового будинку - 0,100 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0116), ведення особистого підсобного господарства - 0,016 га (кадастровий № 32 218 680 00 01 065 0117 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шість), загальною площею 0,116 га; житловий будинок, огорожа, трубчатий колодязь, каналізаційні споруди, загальною площею 321,60 кв. м., житловою площею 167,20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва житлового будинку - 0,100 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0118), ведення особистого підсобного господарства - 0,014 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0119 )), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,114 га. 15 липня 2010 року між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки, на підставі якого п. 1 розділу 1 Предмет договору викладено в новій редакції. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 02.03.2016 року у справі за позовом АТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, встановлено факт невиконання боргових зобов`язань та наявності боргу за кредитним договором № 014/9408/82/72063 від 23.05.2008 року. 31.05.2016 року видано виконавчі листи. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02.09.2013 року у справі № 363/1837/13-ц право власності по Ѕ частині житлового будинку, що є предметом іпотеки визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Позичальник не виконує належним чином свої грошові зобов`язання за кредитним договором, не здійснює щомісячні платежі в сумах та строки, відповідно до умов, передбачених кредитним договором. Станом на 30.08.2016 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору становить суму в розмірі 82 854 060, 27 грн., що включає заборгованість по кредиту та відсотках та суму заборгованості по пені., Таким чином, з укладенням кредитного договору, договору іпотеки та з урахуванням рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02.09.2013 року, кредитор отримав законне право у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на заставлене за договором іпотеки майно. Відповідно до рішення кредитора за цим позовом заявляється лише сума заборгованості по кредиту в розмірі 4 000 000, 00 гривень, що відповідає вартості заставлено майна. На підставі викладеного просив суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/9408/82/72063 від 23.05.2008 року укладеним між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 у сумі 4 000 000, 00 грн., звернути стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах: земельну ділянку для будівництва житлового будинку - 0,100 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0116), ведення особистого підсобного господарства - 0,016 га (кадастровий № 32 218 680 00 01 065 0117 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шість), загальною площею 0,116 га; житловий будинок загальною площею 321,60 кв. м., житловою площею 167,20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва житлового будинку - 0,100 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0118), ведення особистого підсобного господарства - 0,014 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0119 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,114 га, що належать на праві спільної сумісної власності по Ѕ частині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом реалізації його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну продажу встановити на рівні ринкових цін на підставі оцінки, проведеної в межах виконавчого провадження. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль судовий збір у розмірі 689, 00 грн. з кожного.

Представник позивача в судовому засіданніпозовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення із викладених у позові підстав.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про місце, день та час розгляду справи була повідомлена належним чином. Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 23 травня 2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль , назва якого змінена на ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/9408/82/72063.

Згідно даного договору ВАТ Райффайзен Банк Аваль зобов`язувався надати ОСОБА_1 споживчий кредит за програмою Кредит під заставу нерухомості у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 255 000,00 доларів США, терміном на 120 місяців з 23 травня 2008 року по 23 травня 2018 року, з відсотковою ставкою 14 % річних, а ОСОБА_1 зобов`язувалася отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії згідно умов договору та тарифів, а також виконати всі інші обов`язки, визначені кредитним договором (т. 1 а.с. 16-24).

24 березня 2009 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 96-05/13/547 до кредитного договору згідно якого ОСОБА_1 надано кредитні канікули, а саме тимчасово на період з 24 березня 2009 року по 24 березня 2010 року зменшено розмір щомісячного платежу до розміру процентів (т. 1 а.с. 34-37).

22 травня 2009 року між ними укладено додаткову угоду № 96-05/13/754 згідно якої позичальнику зменшено розмір щомісячного платежу до розміру, визначеного в графіку погашення кредиту. Тимчасово на період з 22 травня 2009 року по 22 травня 2010 року ОСОБА_1 надавалися кредитні канікули ( т. 1 а.с. 38-42).

Також, 15 липня 2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 96-05/13/1101 відповідно до якої позичальнику збільшено строк кредиту на 21 календарних місяців, у зв`язку з чим датою остаточного погашення кредиту є 23 лютого 2020 року. На період з 23 липня 2010 року по 22 липня 2011 року позичальнику надавалися кредитні канікули (т. 1 а.с. 43-49).

23 травня 2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку земельну ділянку для будівництва житлового будинку - 0,100 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0116), ведення особистого підсобного господарства - 0,016 га (кадастровий № 32 218 680 00 01 065 0117 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шість), загальною площею 0,116 га; житловий будинок, огорожа, трубчатий колодязь, каналізаційні споруди, загальною площею 321,60 кв. м., житловою площею 167,20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва житлового будинку - 0,100 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0118), ведення особистого підсобного господарства - 0,014 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0119 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,114 га. Загальна вартість предмета іпотеки визначається сторонами у сумі 3 343 678, 00 грн. ( т. 1 а.с. 51-56).

15 липня 2010 року сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки, згідно якого сторони домовились викласти пункт 1.1 розділу І Предмет договору іпотеки в наступній редакції: Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитних договорів № 014/9408/81/57718 від 11.07.2007 року, № 014/9408/82/72063 від 23.05.2008 року та додаткової угоди № 96-05/13/1101 від 15.07.2010 року укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого іпотекодавець зобов`язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 454845,00 доларів США до 23 лютого 2020 року, сплатити проценти за його користуванням, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору (т. 1 а.с. 57-58).

В забезпечення виконання зобов`язання по кредитному договору 23 травня 2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_2 було укладено договір поруки за № 96-05/13/308.Відповідно до пункту 2.2 договору поруки, поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед банком, відповідати по борговим зобов`язанням боржника, які виникають з умов кредитного договору (т.2 а.с. 3-6).

Як убачається з матеріалів справи, кредит відповідачем був отриманий 23 травня 2008 року про що свідчить меморіальний ордер № 0L5658629 (т. 2 а.с. 40).

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 02 березня 2016 року, заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, було скасовано та ухвалено нове, яким позов Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитом у розмірі 514203,72 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 4 110 030, 33 грн., яка складається: з заборгованості за кредитом 274 509,54 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 2 194 154, 75 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 45 603, 52 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ- 364 508,94 грн., за відсотками 97 045,33 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 775 683,32 грн., пеню за прострочення погашення кредиту та відсотків - 142 648, 85 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 1 140 192,25 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль судовий збір у розмірі 3 654, 00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.1 а.с. 66-73).

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02.09.2013 року у справі № 363/1837/13-ц право власності по Ѕ частині житлового будинку, що є предметом іпотеки визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Станом на 30 серпня 2016 року, за розрахунками банку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитом склала 274 509,54 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 6 996 887, 47 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 121 197, 92 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ- 3 089 175, 73 грн., за відсотками 197 213, 04 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 5 026 701, 25 грн., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 196 478, 01 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 5 007 966, 30 грн., розрахована пеня склала 2 778 898, 51 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 70 830 471, 55 грн. (т. 1 а.с. 10-13).

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пропустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. ст. 546, 549, 551 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням та задатком.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" та ст.ст. 589, 590 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду.

Як вбачається з ч.1 ст. 591 ЦК України та ст. 39 Закону України "Про іпотеку" , задоволення вимог кредитора за рахунок майна, що є предметом іпотеки, в судовому порядку може здійснюватися виключно шляхом реалізації предмета іпотеки через продаж з публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку", де зазначено, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ст. 39 Закону України Про іпотеку , у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності);спосіб реалізації предмета іпотеки;пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах).У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в розумінні ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.04.2017 року було задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 щодо призначення по справі судової оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи, з питань щодо визначення ринкової вартості предметів іпотеки, а саме земельних ділянок та житлового будинку, з покладанням обов`язку щодо сплати судових витрат за проведення експертизи на ОСОБА_1 , з роз`ясненням положень ст.146 ЦПК України (т.2 а.с.138-139).

09.06.2017 року на адресу суду та сторін по справі Київським НДІСЕ було надіслано лист про необхідність проведення оплати експертизи у сумі 8712 гривень, з направленням відповідного рахунку (т.2 а.с.146-148).

22.08.2018 року на адресу суду з Київського НДІСЕ надійшло повідомлення про те, що оскільки попередня оплата вартості експертизи у встановлений чинним законодавством термін не здійснена, то матеріали справи повертаються до суду без виконання.

Крім того, відповідачем ОСОБА_1 на адресу суду подано клопотання про призначення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи, з питань щодо вартості іпотечного майна, а також клопотання щодо призначення судово-економічної експертизи, а саме - 13.06.2018 року, 21.06.2018 року, 22.06.2018 року, 16.08.2018 року. В свою чергу до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зобов`язання відповідача ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення відшкодування витрат, зокрема пов`язаних з залученням експертів та проведенням експертизи, у зв`язку із тим, що дана справа з 2016 року перебуває в провадженні суду, в судовому засіданні 13.06.2018 року представником відповідача ОСОБА_1 в чергове було заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи, будівельно-технічної та земельно-оціночної. Враховуючи те, що ухвалою суду від 25.04.2017 року, було задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення по справі судової оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи, але відповідачем не було сплачено вартості експертизи, у зв`язку із чим ухвала суду була повернута без виконання, вважає, що є всі підстави для застосування вимог ст.135 ЦПК України, в частині зобов`язання відповідача внести на депозитний рахунок суду судові витрати, пов`язані з призначенням експертизи.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27.09.2018 рокуклопотання представника позивача ПАТ Райффайзен Банк Аваль про зобов`язання відповідача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення судових витрат, задоволено та зобов`язано внести кошти. Роз`яснено відповідачу ОСОБА_1 , що згідно ч. 3 ст. 135 ЦПК України, в разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат, або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27.02.2019 року у призначенні заявлених експертиз було відмовлено за необґрунтованістю.

Крім того, сторонам, судом неодноразово роз`яснювались вимоги ст. 44 ЦПК, згідно якої сторони повинні добросовісно користуватися процесуальними правам та зловживання процесуальними правами не допускається. У випадку зловживання процесуальними правами учасниками судового процесу суд застосовує до них заходи, визначені ст. 144 ЦПК України.

Проте, всупереч вказаним нормам, відповідачем ОСОБА_1 та її представником неодноразово були подані заяви про відвід головуючої судді.

Частиною 2, 3 статті 12 ЦПК України, визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач надав кредит в розмірі, передбаченому кредитним договором, виконав взяті на себе зобов`язання. Боржник, отримавши кошти, в порушення договору, укладеного з позивачем, виконував його неналежним чином, що підтверджується рішенням суду, тому суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача за рахунок майна відповідача ОСОБА_1 , що є предметом іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеного на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності.

Вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельні ділянки та житловий будинок, що належать на праві спільної сумісної власності по Ѕ частині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, земельні ділянки на праві власності належать ОСОБА_1 , що підтверджується державними актами на право власності, а право власності на житловий будинок згідно рішення суду від 02.09.2013 рокупо Ѕ частині будинку, що є предметом іпотеки визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Разом з тим, оскільки ОСОБА_2 не є стороною договору іпотеки від 23.05.2008 року, а тому вимоги в частині звернення стягнення на Ѕ частину належного йому житлового будинку задоволенню не підлягають.

Отже, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 1 378, 00 гривень.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 589-591, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 88, 141 , 263-265, 354 ЦПК України, ст. 33, 38, 39, 41Закону України Про іпотеку , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/9408/82/72063 від 23.05.2008 року укладеним між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 сумі 4 000 000, 00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки -земельну ділянку для будівництва житлового будинку - 0,100 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0116), ведення особистого підсобного господарства - 0,016 га (кадастровий № 32 218 680 00 01 065 0117 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шість), загальною площею 0,116 га; земельну ділянку для будівництва житлового будинку - 0,100 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0118), ведення особистого підсобного господарства - 0,014 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0119 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,114 га та Ѕ частину житлового будинку, загальною площею 321,60 кв. м., житловою площею 167,20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належать ОСОБА_1 , встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль судовий збір у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Позивач: ПАТ Райффайзен Банк Аваль (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9).

Відповідачі: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 25.04.1996 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , паспорт серії НОМЕР_9 виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 16.05.1996 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.Ю. Котлярова