Ухвала

від 21.11.2019 по справі 363/3440/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

==================================================================

Справа № 363/3440/16 Головуючий у І інстанції Котлярова І.Ю.

Провадження №22-ц/824/16190/2019 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

У Х В А Л А

21 листопада 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Таргоній Д.О., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

За правилами ч. 2-3 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), клопотання особи, яка подала скаргу, апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Подана апеляційна скарга вимогам ст. 356 ЦПК України не відповідає.

Зокрема, в апеляційній скарзі чітко вказаний скаржник - ОСОБА_1 , однак апеляційна скарга підписана ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а клопотання про відстрочення сплати судового збору підписане ОСОБА_2 , тобто є не зрозумілим хто саме подає апеляційну скаргу.

Також в апеляційній скарзі не зазначені всі учасники справи.

На адресу суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно надіслати уточнену редакцію апеляційної скарги, оформлену згідно вимог ст. 356 ЦПК України.

Крім того, апеляційну скаргу подано із пропуском строків, встановлених процесуальних законом .

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 була присутня під час проголошення рішення суду 07 жовтня 2019 року, що підтверджується протоколом судового засідання (т. 3 а.с.116-117), а з апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись 14 листопада 2019 року, що підтверджується даними на поштовому конверті.

В апеляційній скарзі не порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не зазначено чому саме апеляційну скаргу подано з порушенням строків, доказів того, що строк пропущено з поважних причин - не надано.

Таким чином апелянтам необхідно надати суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав, які підтверджують поважність причин пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_2 подала клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, однак дане клопотання слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є військовослужбовці, батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї, особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 81 ЦПК України повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Клопотання обґрунтоване лише тим, що сума за подачу апеляційної скарги є надвеликою сумою для скаржника - ОСОБА_2 .

Перевіривши доводи клопотання, вбачається, що підстави для відстрочення сплати судового збору, передбачені ст. 136 ЦПК України відсутні, так як не надано беззаперечних доказів фінансових труднощів та належно підтвердженої неможливості оплати судового збору.

Отже, вказане клопотання не може бути задоволене судом, оскільки є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог п.п. 1.6 ч. 2 ст.4 Закону України Про судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду судовий збір має бути сплачено в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви , іншої заяви і скарги.

Згідно ч. 4 ст. 6 Закону України Про судовий збір якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

В постанові Великої Палати Верховного Суду 26 лютого 2019 року у справі за № № 907/9/17 зазначено, що позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України Про судовий збір , виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 оскаржили рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2019 року в частині задоволення позовних вимог щодо ОСОБА_2 .

Отже, при подачі даної апеляційної скарги на рішення суду розмір судового сбору становить 56 320,61 грн.

Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором на рахунок: 34311206080024 , код класифікації доходів бюджету 22030101 , отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`ян. р-н/22030101 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 38050812 .

При сплаті судового збору поле Призначення платежу розрахункового документа заповнюється таким чином:

* ; код ознаки судового збору (101);код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; роз`яснювальна інформація про призначення платежу у формі: судовий збір за а/с П.І.Б., Київський апеляційний суд .

Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналах .

За правилами ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 ЦПК України застосовуються положення статті 185 вказаного Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: надання суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження та сплатити судового збору на суму 56 320,61 грн.

Враховуючи вищевикладене, подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

КлопотанняОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Апеляційну акціонерного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2019 року - залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, в іншому випадку у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Таргоній